Пострадянський перСЦод як перехСЦдний етап розвитку держави та права в УкраiнСЦ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Адже за умови, що ми беремо за вСЦдправну точку вСЦдлСЦку - тоталСЦтаризм, а за кСЦнцеву - демократСЦю, буде охоплена лише одна (хоча СЦ дуже суттСФва ) риса трансформацСЦi державного ладу Украiни, а саме: державний режим. РЖ демократСЦя, СЦ тоталСЦтаризм СФ чистими рСЦзновидами державно-правового режиму СЦ не можуть вважатися категорСЦями, достатнСЦми для вСЦдображення еволюцСЦi державного ладу в цСЦлому.
Проте, акцентування уваги на прСЦоритетностСЦ саме такого розумСЦння трансформацСЦi державного ладу в УкраiнСЦ, яке отримало своСФ втСЦлення СЦ у наукових працях, СЦ у висловлюваннях полСЦтикСЦв, державних дСЦячСЦв, свСЦдчить про неабияке значення змСЦни державно-правового режиму, який багато в чому визначаСФ й зовнСЦшнСЦ риси нового державного ладу Украiни [8, с. 6].
Таким чином, перехСЦдний перСЦод у становленнСЦ посттоталСЦтарних держав, соцСЦумСЦв у цСЦлому, iхня гранична динамСЦчнСЦсть СЦ багатоварСЦантнСЦсть передбачаСФ СЦ змСЦнюванСЦсть, невизначенСЦсть, динамСЦчнСЦсть iх основних характеристик. До того ж, елементи, структури, принципи органСЦзацСЦi староi системи, яка руйнуСФться, тобто тоталСЦтаризму СЦ новоi системи, яка встановлюСФться, тобто демократСЦi, не просто спСЦвСЦснують, а знаходяться, як правило, у станСЦ жорсткого протистояння, конфлСЦкту. Тому на кожному етапСЦ трансформацСЦi пострадянських краiн ми можемо спостерСЦгати характернСЦ риси як попереднього етапу так СЦ того, який ми прагнемо побудувати.
ТоталСЦтарний режим, який в цСЦлому вже сформувався в СРСР в 20-тСЦ роки, характеризувався тотальним вСЦдчуженням народу вСЦд власностСЦ СЦ полСЦтичноi влади, всеосяжним контролем над усСЦма сферами життя радянського суспСЦльства. ВСЦн передбачав домСЦнування державного над особистим, певне поглинання державою СЦндивСЦда. До основноi характеристики цього режиму слСЦд вСЦднести монополСЦю на владу комунСЦстичноi партСЦi, що призвело до утвердження режиму беззаконня СЦ полСЦтичного терору, а також використання СФдиноi СЦдеологСЦi, яка стаСФ обСФктом фанатичноi вСЦри, неприпустимим для критики [5, с. 254-255].
Фактор вихСЦдного пункту трансформацСЦi маСФ особливий вплив на розвиток Украiни. Це обумовлюСФ актуальнСЦсть розгляду та аналСЦзу СЦдеологСЦчного аспекту пострадянського переходу. Так, В. В. Лемак державу, яка здСЦйснюСФ модернСЦзацСЦю своСФi сутностСЦ у напрямСЦ вСЦд тоталСЦтарного соцСЦалСЦзму до державно-правовоi органСЦзацСЦi суспСЦльства, заснованих на принципах демократСЦi та ринковоi економСЦки визначаСФ як постсоцСЦалСЦстичну державу [12, с. 21]. В цьому напрямСЦ зясування феномену соцСЦалСЦзму виступаСФ важливим для розумСЦння сутностСЦ пострадянськоi держави.
Ми повязуСФмо це з трьома основними причинами. По-перше, СЦнодСЦ на практицСЦ поняття соцСЦальний та соцСЦалСЦстичний [4, с. 310-311] змСЦшуються в тому розумСЦннСЦ, що пСЦдкреслюСФться саме соцСЦальна роль держави як гаранта людськоi цСЦнностСЦ. В цьому напрямСЦ соцСЦалСЦзм як фСЦлософське вчення розглядаСФться у якостСЦ мети та СЦдеалу здСЦйснення принципСЦв соцСЦальноi справедливостСЦ, свободи, рСЦвностСЦ, а також створення суспСЦльного ладу, що реалСЦзуСФ цСЦ принципи [2, с. 997]. Адже соцСЦалСЦстична СЦдея СЦз самого початку виникла як така, що вСЦдтворювала принципи первСЦсного християнства - у переважнСЦй бСЦльшостСЦ соцСЦал-демократичнСЦ принципи. РЖз давнСЦх-давен вСЦдомо, що демократСЦя - це унСЦверсальна форма управлСЦння суспСЦльством. Це СЦнституцСЦональний шлях до побудови державностСЦ. Проте, перехСЦд до СЦстинноi демократСЦi неможливий без необхСЦдних полСЦтичних, правових та соцСЦальних СЦнститутСЦв. Виходячи з цього найбСЦльш привабливою та СЦсторично обумовленою СФ традицСЦйна концепцСЦя соцСЦал-демократичного спрямування, згСЦдно з якою демократична держава повинна бути не тСЦльки правовою, але й соцСЦальною, тобто такою, яка бере на себе соцСЦальний захист громадян, якСЦ з поважних причин не можуть самСЦ забезпечити себе всСЦм необхСЦдним.
По-друге, ми наголошуСФмо на соцСЦалСЦзмСЦ як вихСЦдному пунктСЦ саме пострадянського перСЦоду у тому розумСЦннСЦ, що соцСЦалСЦстична державнСЦсть мала певнСЦ позитивнСЦ риси в напрямСЦ здСЦйснення реформ, що задовольняли економСЦчнСЦ, соцСЦальнСЦ, культурнСЦ та нацСЦональнСЦ потреби народу [2, с. 420].
РЖ, нарештСЦ, по-третСФ, соцСЦалСЦзм як етап розвитку держави (зокрема Украiни) був характерним проявом тоталСЦтаризму, що в свою чергу тягне й негативнСЦ наслСЦдки СЦ проблеми, якСЦ також необхСЦдно враховувати, адже вони заважають нинСЦ розбудувати та встановити у деяких краiнах правову державнСЦсть та демократСЦю, СЦ на це особливо потрСЦбно звернути увагу при характеристицСЦ сучасного стану розвитку держави та права нашоi краiни. До того ж, необхСЦдно прийняти до уваги думку Нерсесянца В.С., що соцСЦалСЦзм СФ також свого роду перехСЦдним ладом, адже вбачалося, що знищення економСЦчноi нерСЦвностСЦ капСЦталСЦзму СЦ створення соцСЦалСЦстичноi власностСЦ означатимуть рух до комунСЦзму. В цьому розумСЦннСЦ негативний характер принципу соцСЦалСЦзму обумовлений у кСЦнцевому результатСЦ тим, що соцСЦалСЦстична власнСЦсть (тобто базис усього соцСЦалСЦзму) - це лише послСЦдовне та всеохоплююче заперечення приватноi власностСЦ на засоби виробництва. Цей негативний принцип виключаСФ можливСЦсть правовоi рСЦвностСЦ та права в цСЦлому, правового захисту людей, правових гарантСЦй СЦ т.д. [12, с. 361].
В цьому напрямСЦ першСЦ двСЦ характеристики соцСЦалСЦзму визначають його як СЦдеальну мету розвитку суспСЦльства СЦ держави, в той час як третСЦй аспект вСЦдображаСФ дСЦйсну сутнСЦсть того СЦсторичного етапу, який став першоосновою пострадянськоi трансформацСЦi.
З огляду на таке розумСЦння соцСЦалСЦзму, вСЦтчизняний вчений Ю. Н. Тодика сформулював вихСЦднСЦ ознаки перехСЦдного стану держ