Постановочний план вистави за птАЩСФсою Олександра Фредро "Згасла свСЦчка"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
РОЗДРЖЛ РЖ. РЕЖИСЕРСЬКИЙ АНАЛРЖЗ
1.1 ОБТРРУНТУВАННЯ ВИБОРУ
Щось нове у серцСЦ забринСЦло, мов спянСЦло запахом суцвСЦть. Будить думку СЦ бадьорить тСЦло. Але що не можу зрозумСЦть...
В. Симоненко
Кохання тема вСЦчно актуальна, цСЦкава, важлива. Про кохання написано багато. Багато, тому що до теми кохання звертались поети, художники, музиканти всСЦх часСЦв, присвячуючи йому чудовСЦ твори, навСЦянСЦ хвилюванням та роздумами. Варто згадати, донесенСЦ до нас з усноi народноi творчостСЦ, вСЦршСЦ стародавнСЦх поетСЦв, присвячених коханим. Варто згадати тАЬРомео СЦ ДжульСФтутАЭ У. ШекспСЦра, чудовСЦ картини Леонардо да ВСЦнчСЦ, Рафаеля; лСЦрику А. ПушкСЦна, М. Лермонтова, А. Фета, Т. Шевченка. А скСЦльки видатних творСЦв наших сучасникСЦв, присвяченСЦ коханню.
Мало, тому що почуття це кохання невичерпне, як саме життя. СкСЦльки б не було написано про кохання, його первиннСЦсть, його драматизм, його багатограннСЦсть не можуть бути вичерпаними, поки живе людина на землСЦ СЦ поки бСФться ii серце.
Я ще не знаю, що менСЦ робити.
Та вже немаСФ вороття.
Не розумСЦю, як я буду жити
Чи без кохання варте щось життя?
О. Ткач
Кохання робило людину доброю, нСЦжною. Як добрий чарСЦвник, воно надСЦляло закоханих непереборною силою, вСЦдвагою, смСЦливСЦстю, волею.
Приходить кохання неочСЦкуване СЦ в кожного воно своСФ. В когось сумне, в когось нСЦжне, а в когось сповнене дзвСЦнкоi радостСЦ. До когось воно приходить непомСЦтно, до когось налСЦтаСФ бурею СЦ сповнене трагСЦзму, а когось зводить в досить комСЦчних ситуацСЦях, як це сталося з героями комедСЦi А. Фредро тАЬСвСЦчка згаслатАЭ. Дякуючи катастрофСЦ поштовоi карети, познайомились двоСФ молодих людей. РЗх кохання народилось одразу, яскраво, про таке кохання говорять: тАЬз першого поглядутАЭ.
В фСЦналСЦ пСФси згасаСФ свСЦчка напередоднСЦ вСЦдроджуСФ мого дня. ЗгасаСФ свСЦчка, щоб тСЦльки-що народжене кохання, розгорСЦлося, а променСЦ сонця, що сходить СЦ свСЦтило довго, тепло СЦ ласкаво. В наш час молодь занадто вСЦдверто, цинСЦчно вСЦдноситься до кохання, не завжди вСЦрить в його СЦснування. ПотрСЦбно виховувати ii на кращих прикладах драматургСЦi, лСЦтератури, музики, живопису. РЖ краще за все це робить театр, тому що вСЦдтворенСЦ на сценСЦ образи це люди, якСЦ живуть поряд з нами, але як часто ми не звертаСФмо на них увагу, а театр примушуСФ нас озирнутись, замислитись.
ПСФса А. Фредро тАЬСвСЦчка згаслатАЭ менСЦ цСЦкава тим, що не маСФ складного сюжету, мало дСЦйових осСЦб, може бути втСЦлена в будь-якому драматичному колективСЦ. А. Фредро один з кращих комедСЦографСЦв, видатний творець побутовоi комедСЦi. Його пСФси вирСЦзняються точнСЦстю СЦ яскравСЦстю сценСЦчних образСЦв, жвавСЦстю СЦ гостротою дСЦалога; за дСЦалогами одразу вСЦдчуваються характери персонажСЦв. А. Фредро умСЦСФ тонко, з гумором вСЦдтворити любу життСФву ситуацСЦю СЦ катастрофа не здаСФться такою страшною. На ситуацСЦю, в якСЦй опинилися героi пСФси, автор примушуСФ глядача подивитись зСЦ сторони СЦ зрозумСЦти, що до будь-яких життСФвих ситуацСЦй варто вСЦдноситися з гумором, а раптом це закСЦнчиться коханням. В пСФсСЦ тАЬСвСЦчка згаслатАЭ в повнСЦй мСЦрСЦ розкритСЦ талант драматурга. Невелика за обсягом вона достойна стати поруч з його знаменитими пСФсами тАЬДами СЦ гусаритАЭ, тАЬПометатАЭ, тАЬДСЦвочСЦ обСЦтницСЦтАЭ, тАЬМуж СЦ жонатАЭ, тАЬПан ЙовяльськийтАЭ та СЦншСЦ. О. Фредко представник класичноi захСЦдноi драматургСЦi, а класика завжди цСЦкава.
1.2 АВТОР РЖ ЕПОХА
Над початком СЦсторСЦi польського професСЦонального театрального мистецтва височСЦСФ постать великого комедСЦографа Александра Фредро народився в 1793 роцСЦ, помер в 1876. Йому, без сумнСЦву, належить перше мСЦсце в польськСЦй шляхетськСЦй комедСЦографСЦi. Його широко популярнСЦ пСФси тАЬМуж СЦ жонатАЭ (1820 р.), тАЬДами СЦ гусаритАЭ (1825 р.), тАЭ, тАЬКараци, що робитьсятАЭ (1826 р.), тАЬДСЦвочСЦ обСЦтницСЦтАЭ (1827 р.), тАЬПан ЙовяльськийтАЭ (1832 р.), тАЬПомстатАЭ (1834 р.) та СЦншСЦ увСЦйшли в нацСЦональний репертуар. З драматургСЦСФю А. Фредро зустрСЦчалися всСЦ наступнСЦ поколСЦння акторСЦв СЦ режисерСЦв. РЖ сьогоднСЦ у театрах ПольщСЦ його пСФси грають так само часто, в самСЦй тСЦльки ВаршавСЦ можна побачити на кСЦлькох рСЦзних сценах.
В юнСЦ роки у ЛьвовСЦ А. Фредро був близько звязаний з театром, його частенько можна було бачити там за кулСЦсами. Зять письменника ЛюдвСЦк Яблоновський свСЦдчив: тАЬкомедСЦi Фредро були написанСЦ для акторСЦв, вони самСЦ заробили iх в уявСЦ автора, вони накреслили контури дСЦйових осСЦб, вони подСЦлилися з ним своiми поняттями про мистецтво СЦ знаннями таСФмниць сценитАЭ. Це свСЦдчення доводить органСЦчнСЦ контакти Фредро з тогочасним театром. Добре, практичне знання законСЦв сцени вСЦдчуваСФться у драматургСЦчнСЦй вправностСЦ комедСЦографа, в злагодженостСЦ досконалоi архСЦтектонСЦки його комедСЦй.
ДраматургСЦчна майстернСЦсть А. Фредро дСЦйсно прекрасна. ДСЦя в його пСФсах розгортаСФться стрСЦмко, характери рельСФфнСЦ СЦ надСЦленСЦ багатьма життСФвими якостями. Не дивлячись на свою невичерпну комедСЦйну винахСЦдливСЦсть, А. Фредро нСЦколи не грСЦшить проти правди виведених ним характерСЦв. ПодСЦi СЦ ситуацСЦi пСФс найкращим чином сприяють iх яскравому виявленню. Блискучий, лаконСЦчний СЦ дотепний дСЦалог, витонченСЦсть СЦ стройнСЦсть компонентСЦв, невимушенСЦсть розвитку СЦнтриги все це в повнСЦй мСЦрСЦ притаманне комедСЦям тАЬпольського МольСФратАЭ, як часто називають А. Фредро. Хоча найкращий польський оредролог вСЦдомий критик СЦ лСЦтературний дСЦяч Тадеуш Бой-Желенський рСЦшуче стверджуСФ, що творчСЦсть Фредро слСЦд повязувати не з МольСФром, а з Мюссе: тАЬФредро СЦ Мюссе то люди однСЦСФi сфери. Якщо хтось слушно назвав театр Фредро театром тАЬвеликопанськимтАЭ, то панським без сумнСЦву, СФ СЦ театр