Постановочний план вистави за птАЩСФсою Олександра Фредро "Згасла свСЦчка"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
вала розкСЦшнСЦ бали, полювання, свята, демонструючи сусСЦдам свою велич, багатство, владу. А за всСЦм цим стояв виснажливий труд простих людей, якСЦ частСЦше не мали чорноi скоринки хлСЦба.
В часи РечСЦ Посполитоi важко було здСЦйснювати судовСЦ вироки, так як виконавча влада не маСФ майже нСЦякоi пСЦдпорядкованоi собСЦ полСЦцСЦi. В той час як великСЦ пани мали у себе при дворСЦ цСЦлСЦ полки, а такСЦ, як РадзСЦвСЦли вСЦйсько в декСЦлькох тисяч жовнСЦрСЦв. СудовСЦ справи пани вирСЦшували самСЦ. Якщо один з панСЦв вважав в чомусь винним свого сусСЦда, вСЦн збирав своСФ вСЦйсько СЦ тАЬйшов на нього вСЦйноютАЭ. БСЦдняки ж були взагалСЦ безправнСЦ. Про яку ж справедливСЦсть польського суду могла йти мова.
В ПольщСЦ в той час пСЦднСЦмався революцСЦйний рух. Але багато хто з передових дворян не могли опре дСЦлити для себе стабСЦльну соцСЦально-полСЦтичну програму. Розчаровуючись не без болю в тАЬзолотому вСЦцСЦтАЭ минулого, багато хто уявляв собСЦ тАЬзолотий вСЦктАЭ майбутнього як рожеву крихку, мглисту утопСЦю, куди людство повинно припливти на хвилях християнськоi всемогутньоi любовСЦ, якоi в дСЦйсному життСЦ нСЦколи не було й не могло бути.
ПередовСЦ письменники, поети, драматурги вСЦдображали в своiх творах безправне виснажливе життя бСЦднякСЦв, обмеженСЦсть, лСЦнь лицемСЦрство польськоi шляхти. Все це знаходить вСЦдображення СЦ в пСФсах О. Фредро.
Польське панство жило в розкСЦшних домах, мало величезне обСЦйстя. По декСЦлька разСЦв в тиждень влаштовувались бали, пишно вСЦдмСЦчались релСЦгСЦйнСЦ свята. БагатСЦi ходили молитися в костьоли СЦ хвилювалися про стабСЦльнСЦсть капСЦталу, о дотриманнСЦ статусноi рСЦвностСЦ в родинСЦ СЦ о модностСЦ свого туалету. Туалети в той час (крСЦм бальних) приймають звичайний вигляд. РЖ саме дякуючи революцСЦйному руху в РДвропСЦ ця маскСЦровка пСЦд демократСЦСФю стаСФ особливо явною у вельмож СЦ високопоставлених осСЦб.
Плаття, особливо лСЦтнСЦ, можуть бути досить простими СЦ тСЦльки комСЦрець СЦ манжети з дорогоi тканини вСЦдрСЦзняли панСЦ вСЦд горничноi. В цей час зявляються кринолСЦни, завдячуючи яким плаття стають навколо талСЦi. ВузькСЦ в плечах рукави розширювалися до низу СЦ з-пСЦд них зявлялись кружевнСЦ манжети, оборки з тюлю, або другий пишний рукав. ВеликСЦ спСЦдницСЦ прикрашалися воланами гладкими зубчиками, зСЦбраними в складку СЦ збСЦрку. РЗх декорацСЦя стала головною темою моди. ЖСЦнки стали шити довгСЦ, вузькСЦ панталони, якСЦ носили всСЦ особи жСЦночого полу незалежно вСЦд вСЦку.
Гладко зачесане на продСЦл волосся та скручена на потилицСЦ коса змСЦнили СЦ форму капелюшка, який прийняв вигляд СЦ назву тАЬкибиткатАЭ: тулСЦя склала одне цСЦле з полями. Капелюшки прикрашалися квСЦтами.
Намагання зрСЦвнятися в одязСЦ з простим людом вСЦдобразилося СЦ на костюмСЦ чоловСЦкСЦв. Вони стали носити сорочки, такСЦ як носили селяни СЦ ремСЦсники з невеликою модернСЦзацСЦСФю. В СЦншому чоловСЦчий костюм не змСЦнюСФться суттСФво. В модСЦ, як СЦ ранСЦше сюртуки, фраки, дещо спрощеноi форми, щось близьке сьогоденним пСЦджакам.
1.4 ОСНОВНРЖ ПОДРЖРЗ ПРДСИ
Початкова Катастрофа поштовоi карети
Головна подСЦя ДвоСФ мандрСЦвникСЦв опинилися в однСЦй хатинцСЦ.
Основна подСЦя ПанСЦ вимагаСФ, щоб Пан був уважнСЦшим СЦ поступливСЦшим до неi.
Центральна подСЦя Пан бачить, що ПанСЦ молода СЦ гарна СЦ, закохуСФться в неi.
ФСЦнальна подСЦя ОсвСЦдчення.
1.5 ПОДРЖЙНИЙ РЯД
- Катастрофа поштовоi карети.
- Хто винен в катастрофСЦ.
- Боротьба за зручностСЦ.
- Пан намагаСФться лягти спати.
- ПанСЦ робить крок до примирення.
- Одкровення старого холостяка.
- ПрозрСЦння.
- Близьке знайомство.
- ОсвСЦдчення
Початкова запропонована обставина ДвоСФ мандрСЦвникСостСЦ зручнСЦше провести час, поки прийде поштова карета.
1.6 ФАБУЛА
ВночСЦ поштова карета прямувала з мСЦста в мСЦсто. ПасажирСЦв тСЦльки двоСФ: вСЦн СЦ вона. НесподСЦвано, карета перекинулась, за щось зачепившись СЦ залилася водою. На щастя мандрСЦвникСЦв недалечко виявилася хатинка. ЧоловСЦк, як справжнСЦй джентльмен, заносить жСЦнку в хатинку. НастрСЦй у нього гидкий: на вулицСЦ дощ, карета перекинулась, кучер кудись пСЦшов, в хатинСЦ нСЦяких зручностей, дама котра, на думку чоловСЦка, неодмСЦнно стара, доскСЦпаСФться з дурницями, вимагаСФ бути з нею любязним. Дама запитуСФ, чи можна iхати далСЦ. ЧоловСЦк вСЦдповСЦдаСФ, що iхати немаСФ на чому карета перекинулася, а колеса кудись закотилися. Прийдеться чекати СЦншу карету. Для двох супутникСЦв необхСЦднСЦсть перебувати разом стаСФ неприСФмнСЦстю.
МандрСЦвники намагаються зясувати, хто ж з них винен в катастрофСЦ. ЧоловСЦк говорить, що якби дама не переодягалась десять разСЦв, то вони ще вдень проiхали б небезпечне мСЦсце СЦ iх не застигнув би дощ СЦ карета не перекинулась. А дама говорить, що якби вСЦн не спав СЦ розбуджував би кучера, то катастрофи б не сталось. РЖ чим бСЦльше вони зясовували причину, тим бСЦльше сварились. Питання лишилося не зясованим. ЗапановуСФ довготривала мовчанка. РЗi порушуСФ дама сповСЦщаючи, що вона промочила ноги. Обуренню чоловСЦка немаСФ меж, адже вСЦн винСЦс ii на руках, тСЦльки що СЦз чобСЦт вилив дуже багато води, а вона обурюСФться, що промочила ноги. ДалСЦ потрСЦбно привести себе до належного вигляду СЦ вона просить, щоб ii супутник вийшов з хатинки. Ну це, на думку чоловСЦка, нСЦ на що не схоже: на вулицСЦ дощ, холодно СЦ темно. ВСЦн категорично вСЦдмовляСФться. Дама рСЦзними засобами хоче змусити супутникам бути до неi уважнСЦшим СЦ поступливим, а чоловСЦк хоче звСЦльнитися вСЦд ii присукувань, тому що з жСЦнками йому завжди не щастило вони завдавали йому неприСФмност