Постановочний план вистави за птАЩСФсою Олександра Фредро "Згасла свСЦчка"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
юватися, коли запалять свСЦчку СЦ коли стосунки мСЦж Паном СЦ Панею стануть трохи спокСЦйнСЦшими СЦ, нарештСЦ, в кСЦнцСЦ буде повне свСЦтло (свСЦчка згасла, але починаСФться новий день, нове життя). Музика буде звучати лише фоном, щоб пСЦдкреслити деякСЦ моменти.
2.8 ПЛАСТИКА ВИСТАВИ
Тема пСФси кохання може виникнути за будь-яких обставин СЦ що до кохання вСЦд неприязнСЦ справдСЦ один крок, або ... одна догорСЦвши свСЦчка. В виставСЦ я намагалась показати життСФву реальнСЦсть тих обставин, тих подСЦй, якСЦ сталися з героями пСФси, тому побут СЦ декорацСЦi на сценСЦ в повнСЦй мСЦрСЦ точно вСЦдтворюють мСЦсце подСЦй. МатерСЦальне середовище в якому дСЦють актори наближене до правди побуту. В костюмах теж дотримуСФться певна достовСЦрнСЦсть. Актори в своiй грСЦ можуть дещо перебСЦльшувати оцСЦнку, дСЦалог активний, тому що героi намагаються вплинути один на одного, щоб досягнути своСФi мети. ПанСЦ щоб примусити супутника бути бСЦльш уважним до неi; а Пан, щоб вСЦдкараскатись вСЦд ii домагань. В розмовСЦ героiв присутнСФ звертання до глядацькоi зали, але не пряме, а нСЦби думки вголос. Пан за характером поривчастий, рСЦшучий, тому його рухи впевненСЦ, точнСЦ, хода стрСЦмка. ПанСЦ, вихованка пансСЦонату, навчена стримувати своi почуття, тому рухаСФться вона повСЦльно, врСЦвноважено з гонором, реагуСФ на все стримано.
На початку пСФси Геро
ВСЦдчувають один одного неприязнь, тому дСЦя напружена, активна, поступово напруження спадаСФ, дСЦя стаСФ спокСЦйнСЦшою, розмСЦреною. А коли Пан бачить справжнСФ обличчя дами, розумСЦСФ, як помилявся в своСФму поводженнСЦ з нею, розумСЦСФ, що закохуСФться в неi СЦ не хоче розлучатися, дСЦя знову приймаСФ активний, тепер уже пСЦднесений характер.
РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. ВТРЖЛЕННЯ ЗАДУМУ ВИСТАВИ
ДвоСФ молодих людей: вСЦн СЦ вона iхали у поштовому дилСЦжансСЦ. Була пСЦзня година, йшов дощтАж Пасажири СЦ кучер задрСЦмали пСЦд шум дощу СЦ помСЦрний стукСЦт колСЦс. РЖ ось несподСЦванка. Карета об щось спотикнулася СЦ перекинулася з мСЦстка в глибокий ручай. Куди подСЦвся кучер невСЦдомо, можливо пСЦшов на поштову станцСЦю. А на щастя мандрСЦвникСЦв, недалечко виявилася хатинка. БСЦдненька, зате суха. От тут все СЦ почалосятАж
ТочнСЦше, почалося все трохи пСЦзнСЦше, а зараз чуСФте? Це iде поштовий дилСЦжанс, в якому iдуть нашСЦ героi. Але що це? Якийсь дивний гамСЦр? Та це ж перекинулася карета. А навкруги тАж грСЦм, блискавка, дощ, вСЦтертАж Погодка не позаздриш.
ЗавСЦса ще закрита. Спочатку звучить декСЦлька тактСЦв легкоi лСЦричноi музики, яка передаСФ характер пСФси. ПСЦсля цього грСЦм, вСЦтер СЦ т. СЦн. На сценСЦ повна темрява. ЗавСЦса тихо вСЦдкриваСФться, ледь-ледь запалюСФться свСЦтло, на сценСЦ сутСЦнки.
Розчиняються дверСЦ, в хатинку заходить Пан, вСЦн несе через плече Пан, в руках лСЦхтар. Ставить дСЦвчину, як рСЦч, на пСЦдлогу, лСЦхтар на стСЦл СЦ знову виходить. Скоро вСЦн зявляСФться, вкидаСФ речСЦ ПанСЦ СЦ виходить знову. ПанСЦ обурена: так недбало кидати ii речСЦ! Вона кидаСФться складати iх в потрСЦбному порядку. Приходить Пан, приносить свою дорожню сумку, парасольку; обтрушуСФться, стоячи спиною до ПанСЦ, знСЦмаСФ капелюха, струшуСФ з нього рукою краплСЦ дощу СЦ надСЦваСФ знову. В цей час вСЦн виголошуСФ прокляття на адресу поштаря, карети, а по сутСЦ СЦ на адресу своСФi супутницСЦ. ВСЦн роздратований. (Коли вСЦн говорить: тАЬлСЦхтар з казенною свСЦчкоютАжтАЭ, Пан пСЦдкручуСФ полумя свСЦчки свСЦтло на сценСЦ додаСФться майже до повного).
НесподСЦвано лунаСФ питання ПанСЦ: тАЮМожна iхати?тАЭ. Прагнення ПанСЦ негайно iхати, Пана влаштуватися зручнСЦше СЦ не мати справ з тАЮзлостивою староютАЭ, якою вСЦн вважаСФ ПанСЦ. Питання дратуСФ Пана ще бСЦльше. ПанСЦ звинувачуСФ його в неувазСЦ, нетактовностСЦ, бездСЦяльностСЦ СЦ до того ж звалюСФ на нього вину за катастрофу. Роздратуванню Пана немаСФ меж, вСЦн розпечений як праска. В повСЦтрСЦ чуСФться гроза, але обидва люди вихованСЦ, намагаються все-таки триматися в межах пристойностСЦ. ВСЦн веде дСЦалог на стриманому обуреннСЦ, котре СЦнодСЦ прориваСФться. Вона побоюСФться невСЦдомого СЦ явно брутального чоловСЦка, з яким доля звела ii наодинцСЦ вночСЦ в глухСЦй лСЦсовСЦй хатинцСЦ.
Кожна нова вимога ПанСЦ сприяСФ заростанню напруженостСЦ стосункСЦв супутникСЦв.
Коли розмова заходить про шпильку ПанСЦ, Пан виймаСФ цю шпильку з кармана СЦ трясе нею, як речовим доказом. Довга мовчанка. Обурений Пан сСЦдаСФ в куток, спиною до супутницСЦ, знСЦмаСФ чоботи, виливаСФ з них воду, деякий час сидить в носках, потСЦм, крекчучи вСЦд незадоволення, знову взуваСФться. РЖ в цей момент звучать слова ПанСЦ: тАЮА як я промочила ногитАЭ. Над Паном починаСФ протСЦкати стеля. ВСЦн дивиться вгору, вивчаСФ, на скСЦльки велика щСЦлина, нарештСЦ рСЦшуче розкриваСФ парасольку СЦ сидить пСЦд нею. Вода з парасольки стСЦкаСФ на пальто. Пан зСЦскакуСФ, ставить на мСЦсце, де вСЦн сидСЦв, лСЦйку, а сам переходить в СЦнший куток. Чути, як в лСЦйку капають краплСЦ дощу.
ПанСЦ висловлюСФ бажання переодягнутися СЦ просить Пана вийти. ТСЦльки цього йому бракувало. На вулицСЦ дощ, вона буде переодягатися без кСЦнця, а вСЦн буде в цей час тАЮстояти пСЦд парасолькою, як лелека, на однСЦй нозСЦтАжтАЭ НСЦ, це не для нього. ЗСЦ стриманим роздратуванням, пСЦдкреслено демонстративно вСЦн вСЦдвертаСФться, закриваСФ очСЦ, всСЦляко демонструючи свою нецСЦкавСЦсть.
ПанСЦ в розпачСЦ. ВсСЦ ii намагання примусити випадкового кавалера згадати про те, що поруч з ним дама, СЦ що потрСЦбно подумати про зручностСЦ для неi, натикаються на глуху стСЦну. тАЮЩо ж менСЦ робити?тАЭ, питаСФ себе ПанСЦ. РЖ раптом несподСЦванка ii супутник нагадуСФ про лСЦжко. ПанСЦ припускаСФ, що ii найгСЦршСЦ побоювання можуть справдитись. Молода жСЦнка рСЦзко вСЦдмовляСФться СЦ в той же час з пСЦдозрою поглядаСФ на супутника. Проте, це не заважаСФ ПанСЦ розглядати його новий вч