Постановочний план вистави за птАЩСФсою Олександра Фредро "Згасла свСЦчка"

Дипломная работа - Культура и искусство

Другие дипломы по предмету Культура и искусство



Мюссе. ВражаСФ подСЦбнСЦсть середовищетАжтАЭ.

Бой пСЦдкреслюСФ близькСЦсть побуту СЦ звичаiв людей того самого соцСЦального прошарку у рСЦзних краiнах. тАЬТСЦ самСЦ соцСЦальнСЦ умови творять ту саму моральну надбудову, тСЦ самСЦ вади й чесноти. Тому СЦ легковажний хлопчина, СЦ ласкавий дядечко, СЦ панни, СЦ мами мають стСЦльки подСЦбних рис у Фредро СЦ МюссетАЭ.

А. Фредро довелося зазнати досить розчарувань. Син письменника наводить таку його розповСЦдь: тАЬЯ був у ЛьвовСЦ в театрСЦ, коли грали тАЬПана ЙовяльськоготАЭ. Взяли утрьох ложу на другому поверсСЦ, але вистава йшла так поволСЦ СЦ нерСЦвно, актори так не знали ролей, так паскудно грали, що я вСЦдчув, нСЦби менСЦ хтось пиляСФ склом кишки. РЖ здалося менСЦ, що публСЦка подСЦляСФ цСЦ вСЦдчуття. Не маючи сил далСЦ витримати, я посеред другоi дСЦi вийшов з ложСЦ, затрСЦснув дверСЦ СЦ втСЦк додомутАжтАЭ.

Ще на початку дСЦяльностСЦ драматурга за атакував тогочасний демократичний табСЦр. РЖдеологСЦя Фредро звязана загалом з епохою польського ПросвСЦтництва XVIII столСЦття. Його комедСЦi мали на метСЦ тАЬпросвСЦтититАЭ СЦ тАЬудосконалититАЭ шляхту. До того ж форма його пСФс спорСЦднена з застарСЦлим на той час класицизмом. ТакСЦ твори вийшли на громадську арену ПольщСЦ вСЦдразу пСЦсля нацСЦональноi трагедСЦi поразки листопадового повстання 1830 р. ПолСЦтична СЦндиферентнСЦсть СЦ консерватизм галицького графа Фредро, якого Т. Бой-Желенський називаСФ тАЬшляхтичем до самих кСЦстоктАЭ, в тСЦ пристастнСЦ днСЦ були явно не на часСЦ. Для сучасникСЦв пСФси Фредро виглядали тАЬсалонними комедСЦями на полСЦ боютАЭ. Тим бСЦльше, що вже перед повстанням прозвучали першСЦ удари набату польського революцСЦйного романтизму. Опоненти Фредро у полемСЦчному запалСЦ перекреслювали всю мистецьку цСЦннСЦсть його творчостСЦ. А. Фредро на багато рокСЦв припинив свою театральну дСЦяльнСЦсть. ВСЦн продовжував писати пСФси, але забороняв iх публСЦкувати СЦ ставити. Можливо, причину мовчання Фредро слСЦд шукати СЦ в тогочасних життСФвих умовах, адже письменник все життя залишався галицьким помСЦщиком СЦ сам вСЦв господарство. тАЬГрафствотАЭ Фредро, до речСЦ, досить сумнСЦвне. В польськСЦй державСЦ не було такого титулу. Батько драматурга дСЦстав його вСЦд австрСЦйськоi влади, яка з полСЦтичних мСЦркувань загравала з польським дворянством. Як би там не було, а Фредро надовго замкнувся вСЦд свСЦту СЦ театру.

Згодом по роках зневаги прийшов час возвеличення Фредро. ПСЦсля поразки повстання 1863 року радикальнСЦ СЦ демократичнСЦ тенденцСЦi в польському суспСЦльствСЦ починають вСЦдходити на другий план. Поета з галасом проголошують тАЬпольським МольСФромтАЭ. РЖдейно скромнСЦ тАЬДСЦвочСЦ обСЦтницСЦтАЭ прославляють як тАЬпрограмну нацСЦональну комедСЦютАЭ. На честь письменника влаштовуСФться гучне урочисте свято з врученням йому спецСЦально випущеноi меморСЦальноi медалСЦ.

Весь час, поки точилися битви, польський театр практично користувався з драматургСЦi свого класика. КомедСЦi Фредро зразок тАЬвисокоi комедСЦiтАЭ реалСЦстичного театру, якСЦ вСЦдрСЦзняються точнСЦстю СЦ яскравСЦстю сценСЦчних образСЦв. Виходець з аристократичноi сСЦмi, драматург зумСЦв в кращих пСФсах критично СЦ, навСЦть, сатирично пСЦдСЦйти до вСЦдображення побуту СЦ вдачСЦ шляхетства. Характеристики дСЦйових осСЦб в його комедСЦях поданСЦ майстерно. На драматургСЦi Фредро у польському театрСЦ роками вироблялась тонка мСЦра комСЦзму, виховувався добрий мистецький смак.

Фредро вважаСФться творцем польськоi побутовоi комедСЦi, але в творчостСЦ драматурга можна побачити СЦ водевСЦлСЦ, СЦ комедСЦi сатиричнСЦ. Характерним прикладом сатири А. Фредро може служити одна з значних його комедСЦй тАЬПан ЙовяльськоготАЭ. В головному персонажСЦ цСЦСФi пСФси драматург зСЦ скритим сарказмом осмСЦюСФ обмеженого помСЦщика-шляхтича, який живе старими традицСЦями, до долСЦ БатькСЦвщини. ПротиставленСЦ пану молодСЦ героi вносять нову свСЦжу хвилю в затхлий свСЦт.

До цього часу популярна комедСЦя Фредро тАЬДами СЦ гусаритАЭ. РЗi СЦронСЦя смСЦх доброзичливий. Автору знайома СЦ люба атмосфера гусарського укладу життя. Сюжет комедСЦi побудований на приiздСЦ в садибу до заядлого холостяка-майора його сестер-хлопотух з намСЦром одружити майора на його особистСЦй племСЦнницСЦ. ПланомСЦрна осада енергСЦйними дамами миролюбних кавалеристСЦв створюСФ в пСФсСЦ неповторну СЦ рСЦзнобарвну гаму комедСЦйних положень (до речСЦ як СЦ в пСФсСЦ тАЬСвСЦчка згаслатАЭ). ПСФса тАЬДами СЦ гусаритАЭ на УкраiнСЦ йшла на сценСЦ НацСЦонального театру СЦм. РЖ. Франка, ЛьвСЦвського академСЦчного театру СЦм.. М. Заньковецькоi. Йшла вона на сценСЦ СЦ РСЦвненського обласного академСЦчного музично-драматичного театру. Приблизно в 1987 роцСЦ пСФса була поставлена на сценСЦ театру режисером Ол. Олексиком, в виставСЦ були занятСЦ актори: народний артист Украiни А.Н. Гаврюшенко, заслужений артист Украiни В. Дяков, А. Романюк (тепер м. Луцьк), П. ЛСЦеничук, П. Хредченко; артисти Г. Цьомик, В. АнтонСЦнина та СЦншСЦ.

ПСФса тАЬСвСЦчка згаслатАЭ не йшла на сценах обласних театрСЦв, можливо з-за невеликого обСФму, але це нСЦяк не принижуСФ ii цСЦнностСЦ.

Фредро без сумнСЦву один з родоначальникСЦв реалСЦзму в польськСЦй драматургСЦi, який майстерно володСЦСФ психологСЦчним мотивуванням подСЦй СЦ взаСФминами мСЦж дСЦйовими особами.

1.3 СПЕЦИФРЖКА ЗОБРАЖУВАНОГО В ПРДСРЖ ЖИТТЯ

ДСЦя пСФси вСЦдбуваСФться в кСЦнцСЦ 19 столСЦття, а точнСЦше в 50-60 роки. Як СЦ скрСЦзь, в ПольщСЦ це був розквСЦт панСЦвного класу. В усьому вбачалась красота СЦ пишнСЦсть, основою яких було насилля СЦ брехня. тАЬЗолота вСЦльнСЦстьтАЭ вСЦльнСЦсть панСЦвноi верхСЦвки, яка не раз оберталася своСФю темною стороною, на якСЦй написано: крСЦпацтво, гнСЦт. При цьому слСЦд вСЦдмСЦтити, що в ПольщСЦ крСЦпацтво було особливо жорстоким. ПанСЦвна верхСЦвка влаштову