Поняття про пам’ять: системи і функції
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
?ування або дізнавання.
Між повним відтворенням і повним забуванням існують різні ступені відтворення й дізнавання. Деякі дослідники називають їх рівнями памяті. Прийнято виділяти три таких рівні:
- відтворююча память;
- память, що пізнає;
- полегшуюча память.
Забування протікає в часі нерівномірно. Найбільша втрата матеріалу відбувається відразу ж після його сприйняття, а надалі забування йде повільніше.
Забування може бути повним або частковим, тривалим або тимчасовим.
При повнім забуванні закріплений матеріал не тільки не відтворюється, але й не упізнається. Часткове забування матеріалу відбувається тоді, коли людина відтворює його не весь або з помилками, а також тоді, коли тільки довідається, але не може відтворити.
Тривале (повне або часткове) забування характеризується тим, що людині протягом довгого часу не вдається відтворити, пригадати що-небудь. Часте забування буває тимчасовим, коли людина не може відтворити потрібний матеріал у цей момент, але через деякий час все-таки відтворює його.
Забування може бути обумовлено різними факторами. Перший і самий очевидний з них - час. Менш години потрібно, щоб забути половину механічно заученого матеріалу.
Для зменшення забування необхідно:
- розуміння, осмислення інформації
- повторення інформації
Забування в значній мірі залежить від характеру діяльності, що безпосередньо передує запамятовуванню й відбувається після її.
Негативний вплив попередньому запамятовуванню діяльності одержало назву проактивного гальмування. Негативний вплив наступної за запамятовуванням діяльності називають ретроактивне гальмування, воно особливо яскраво проявляється в тих випадках, коли слідом за завчанням виконується подібна з ним діяльність або якщо ця діяльність вимагає значних зусиль.
Можна припустити очевидну залежність: чим більше час знаходження інформації в психіці, тим глибше забування. Але для психіки характерні парадоксальні явища: люди похилого віку легко згадують про давно минулому, але настільки ж легко забувають тільки що почуте. Цей феномен називається законом Рибо, законом зворотного ходу памяті.
Важливим фактором забування звичайно вважають ступінь активності використання наявної інформації. Забувається те, у чому немає постійній потребі або необхідності. Це справедливо найбільше стосовно семантичної памяті на інформацію, отриману в дозрілих літах.
Забування може бути обумовлено роботою захисних механізмів нашої психіки, які витісняють зі свідомості в підсвідомість мнас, що травмують, враження, де вони потім більш-менш надійно втримуються. Отже, забувається те, що порушує психологічну рівновагу, викликає постійну негативну напругу (мотивоване забування).
Другими формами забування є помилкове пригадування й помилкове дізнавання. Загальновідомо, що сприйняте нами із часом втрачає в спогаді свою яскравість і виразність, стає блідим і неясним. Однак зміни сприйнятого раніше матеріалу можуть носити й інший характер, коли забування виражається не у втраті ясності й виразності, а в істотній невідповідності пригаданого дійсно сприйнятому.
Основними істотними причинами забування, що виходить за рамки середньостатистичних значень, є різні хвороби нервової системи, а також сильні психічні й фізичні травми. У цих випадках іноді наступає явище, називане ретроградною амнезією. Вона характеризується тим, що забування охоплює собою період, що передує події, що послужила причиною амнезії. Із часом цей період може зменшитися, і навіть більше того, забуті події можуть повністю відновитися в памяті.
Забування також наступає швидше при розумовому або фізичному стомленні. Причиною забування може бути й дія сторонніх подразників, що заважають зосередитися на потрібному матеріалі, наприклад дратівних звуків або предметів, що перебувають у поле нашого зору.
Розлади памяті
Память - одна із самих уразливих здатностей людини, її різноманітні порушення досить поширені. Індивідуальні параметри людської памяті відрізняються дуже більшим діапазоном, тому поняття нормальна память досить розпливчасто. Наприклад, ваші спогади раптом стають живі й різкі, детальніше звичайного, у них відтворюються самі дрібні подробиці, ви й не підозрювали, що все це помнете. У цьому випадку говорять про гіперфункції памяті, що звязана звичайно із сильним порушенням, пропасним хвилюванням, прийомом деяких наркотиків або гіпнотичним впливом.
Порушення емоційної рівноваги, почуття непевності й тривожності задають тематичну спрямованість гіперфункції памяті, що приймає в цих випадках форму навязливих спогадів. Ми непереборно згадуємо свої вкрай неприємні або ганебні вчинки.
Набагато частіше зустрічається ослаблення функцій памяті, часткова втрата здатності зберігати або відтворювати наявну інформацію. До самих ранніх проявів погіршення памяті ставиться ослаблення вибірної репродукції, утруднення у відтворенні необхідного в цей момент матеріалу.
При амнезії спочатку втрачаються здатності запамятовувати нову інформацію, а потім послідовно скорочуються інформаційні запаси памяті. У першу чергу забувається те, що було засвоєно зовсім недавно, тобто нові дані й нові асоціації, потім втрачаються спогади про останні роки життя. Зафік?/p>