Поняття про пам’ять: системи і функції
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
ідтворення людиною свого досвіду, тобто всього, що з ним відбулося. Память - це спосіб існування психіки в часі, утримання минулого, тобто того, чого вже немає в сьогоденні. Тому память - необхідна умова єдності людської психіки, нашої психологічної ідентичності.
Класифікація памяті по тривалості збереження матеріалу
Більшість психологів визнає існування декількох рівнів памяті, що розрізняються по тому, як довго на кожному з них може зберігатися інформація. Першому рівню відповідає сенсорний тип памяті. Її системи втримують досить точні й повні дані про те, як сприймається мир нашими органами почуттів на рівні рецепторів. Тривалість збереження даних 0,1- 0,5 сек.
Якщо отримана інформація приверне увагу вищих відділів мозку, вона буде зберігатися ще близько 20 сек. (без повторення або повторного відтворення сигналу, поки мозок її обробляє й інтерпретує). Це другий рівень - короткочасна память.
Короткочасна память все-таки піддається свідомій регуляції, може контролюватися людиною. А безпосередні відбитки сенсорної інформації повторити не можна, вони зберігаються лише десяті частки секунди й продовжити їхня психіка можливості не має.
Будь-яка інформація спочатку попадає в короткочасну память, що забезпечує запамятовування однократно предявленої інформації на короткий час, після чого інформація може забутися повністю або перейти в довгострокову память, але за умови 1-2-кратного повторення. Короткочасна память (КП) обмежена по обсязі, при однократному предявленні в КП міститься в середньому 7(2. Це магічна формула памяті людини, тобто в середньому з одного разу людина може запамятати від 5 до 9 слів, цифр, чисел, фігур, картинок, шматків інформації. Головне домогтися, щоб ці шматки були більш інформаційно насичені за рахунок угруповання, обєднання цифр, слів у єдиний цілісний шматок-образ.
Довгострокова память забезпечує тривале збереження інформації. Вона буває двох типів:
- ДП зі свідомим доступом (тобто людина може по своїй волі витягти, згадати потрібну інформацію);
- ДП закрита (людина в природних умовах не має до неї доступу, лише при гіпнозі, при роздратуванні ділянок мозку може одержати до неї доступ і актуалізувати у всіх деталях образи, переживання, картини всього життя).
Оперативна память - вид памяті, що проявляється в ході виконання певної діяльності, що обслуговує цю діяльність завдяки збереженню інформації, що надходить як із КП, так і із ДП, необхідної для виконання поточної діяльності.
Проміжна память забезпечує збереження інформації протягом декількох годин, накопичує інформацію протягом дня, а час нічного сну приділяється організмом для очищення проміжної памяті й категоризації інформації, накопиченої за минулий день, перекладу її в довгострокову память. По закінченні сну проміжна память знову готова до прийому нової інформації. У людини, що спить менш трьох годин у добу, проміжна память не встигає очищатися, у результаті порушується виконання розумових, обчислювальних операцій, знижується увага, короткочасна память, зявляються помилки в мові, у діях.
Основні процеси й механізми памяті
Память, як і будь-який інший пізнавальний психічний процес, має певні характеристики. Основними характеристиками памяті є: обсяг, швидкість засвоєння, точність відтворення, тривалість збереження, готовність до використання збереженої інформації.
06ъем памяті - це найважливіша інтегральна характеристика памяті, що характеризує можливості запамятовування й збереження інформації,
Швидкість відтворення характеризує здатність людини використати в практичній діяльності наявну в нього інформацію. Як правило, зустрічаючись із необхідністю вирішити яке-небудь завдання або проблему, людина звертається до інформації, що зберігається в памяті.
Точність відтворення відбиває здатність людини точно зберігати, а сам головне, точно відтворювати відбиту в памяті інформацію. Тривалість збереження відбиває здатність людини втримувати певний час необхідну інформацію. Наприклад, людина готується до іспиту. Запамятовує одну навчальну тему, а коли починає вчити наступну, то раптом виявляє, що не памятає те, що вчив перед цим. Іноді буває по-іншому. Людина запамятала всю необхідну інформацію, але коли треба було неї відтворити, то він не зміг цього зробити, Однак через деякий час він з подивом відзначає, що памятає все, що зумів вивчити. У цьому випадку ми зіштовхуємося з іншою характеристикою памяті - готовністю відтворити відбиту в памяті інформацію.
Запамятовування
Запамятовування - це процес засвоєння й наступного збереження сприйнятої інформації. По ступені активності протікання цього процесу прийнято виділяти два види запамятовування: ненавмисне (або мимовільне) і навмисне (або довільне).
Ненавмисне запамятовування - це запамятовування без заздалегідь поставленої мети, без використання яких-небудь прийомів і прояву вольових зусиль. Це простої засвоєння того, що впливало на нас і зберегло деякий слід від порушення в корі головного мозку. Найкраще запамятовується те, що має життєво важливе значення для людини: усе, що повязане з його інтересами й потребами, із цілями й завданнями його діяльності.
На відміну від мимовільного запамятовування довільне <