Поняття про пам’ять: системи і функції
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
? памяті, тому відтворення сприйнятого раніше нерідко розходиться зі своїм оригіналом. Причому із часом ці розходження можуть істотно заглиблюватися.
Відхилення подань від первісного образа сприйняття може йти по двох шляхах: змішання образів або диференціація образів. У першому випадку образ сприйняття втрачає свої специфічні риси й на перший план виступає те загальне, що є в обєкта з іншими схожими предметами або явищами. У другому випадку риси, характерні для даного образа, у спогаді підсилюються, підкреслюючи своєрідність предмета або явища.
Особливо варто зупинитися на питанні про те, від чого залежить легкість відтворення образа. Відповідаючи на нього, можна виділити два основних фактори. По-перше, на характер відтворення впливають змістовні особливості образа, емоційне фарбування образа й загальний стан людини в момент сприйняття. По-друге, легкість відтворенні залежить від стану людини в момент відтворення. Точність відтворення значною мірою визначається ступенем залучення мови при сприйнятті. Те, що при сприйнятті було названо, описано словом, відтворюється більш точно.
Багато дослідників розділяють образну память на зорову, слухову, дотикальну, нюхову, смакову. Подібний поділ повязане з перевагою того або іншого типу відтворених подань.
Словесно-логічна память виражається в запамятовуванні й відтворенні наших думок. Ми запамятовуємо й відтворюємо думки, що виникли в нас і процесі обмірковування, міркування, памятаємо зміст прочитаної книги, розмови із друзями.
Особливістю даного виду памяті є те, що думки не існують без мови, тому память на них і називається не просто логічної, а словесно-логічної. При цьому словесно-логічна память проявляється у двох випадках:
а) запамятовується й відтворюється тільки зміст даного матеріалу, а точне збереження справжніх виражень не потрібно;
б) запамятовується не тільки зміст, але й буквальне словесне вираження думок (завчання думок). Якщо в останньому випадку матеріал взагалі не піддається значеннєвій обробці, то буквальне завчання його виявляється вже не логічним, а механічним запамятовуванням.
Розвиток обох видів словесно-логічної памяті також відбувається не паралельно один одному. Завчання напамять у дітей протікає іноді з більшою легкістю, чим у дорослих. У той же час у запамятовуванні змісту дорослі, навпаки, мають значні переваги перед дітьми. Це пояснюється тим, що при запамятовуванні змісту насамперед запамятовується те, що є найбільш істотним, найбільш значимим. У цьому випадку очевидно, що виділення істотного в матеріалі залежить від розуміння матеріалу, тому дорослі легше, ніж діти, запамятовують зміст. І навпаки, діти легко можуть запамятати деталі, по набагато гірше запамятовують зміст.
Класифікація памяті по характері цілей діяльності
Існує й такий розподіл памяті на види, що прямо повязане з особливостями самої виконуваної діяльності. Так, залежно від цілей діяльності память ділять на мимовільну й довільну. У першому випадку мається на увазі запамятовування й відтворення, що здійснюється автоматично, без вольових зусиль людини, без контролю з боку свідомості. При цьому відсутня спеціальна мета щось запамятати або пригадати, тобто не ставиться спеціальне мнемічне завдання. У другому випадку таке завдання присутня, а сам процес вимагає вольового зусилля.
Невимушене запамятовування не обовязково є більше слабким, чим довільне. Навпроти, часто буває так, що мимоволі засвоєний матеріал відтворюється краще, ніж матеріал, що спеціально запамятовувався. Наприклад, мимоволі почута фраза або сприйнята зорова інформація часто запамятовується більш надійно, ніж якби ми намагалися запамятати її спеціально. Мимоволі запамятовується матеріал, що виявляється в центрі уваги, і особливо тоді, коли з ним звязана певна розумова робота. Здатність постійно накопичувати інформацію є найважливішою особливістю психіки, носить універсальний характер, охоплює всі сфери й періоди психічної діяльності й у багатьох випадках реалізується автоматично, майже несвідомо.
Ефективність довільної памяті залежить:
1. Від цілей запамятовування (наскільки міцно, довго людина хоче запамятати).
2. Від прийомів завчання. Прийоми завчання бувають:
а) механічне дослівне багаторазове повторення - працює механічна память, витрачається багато сил, часу, а результати низькі.
6) логічний переказ, що включає логічне осмислення матеріалу, систематизацію, виділення головних логічних компонентів інформації, переказ своїми словами - працює логічна память (значеннєва) - вид памяті, заснований на встановленні в запамятовує матеріалі, що, значеннєвих звязків.
в) образні прийоми запамятовування (переклад інформації в образи, графіки, схеми, картинки) - працює образна память. Образна память буває різних типів: зорова, слухова, моторно-рухова, смакова, дотикальна, нюхова, емоційна;
г) мнемотехнічні прийоми запамятовування (спеціальні прийоми для полегшення запамятовування).
Память є у всіх живих істот. Зявилися дані про здатності до запамятовування навіть у рослин. У самому широкому змісті память можна визначити як механізм фіксації ні формації, придбаної й використовуваної живим організмом. Людська память - це насамперед нагромадження, закріплення, збереження й наступне в