Погода, клСЦмат та здоров'я населення
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
СФю терпенСЦв, озону, аерофонСЦв СЦ СЦн.
ПовСЦтря лСЦсу мСЦстить в 200 разСЦв менше бактерСЦй, нСЦж повСЦтря мСЦст. 1 га хвойного лСЦсу видСЦляСФ в атмосферу за добу близько 4 кг, а 1 га листяного лСЦсу - близько 2 кг летких органСЦчних речовин, якСЦ володСЦють фСЦтонцидними властивостями. ЦСЦ природнСЦ аерозолСЦ органСЦчного походження не тСЦльки покращують якСЦснСЦ властивостСЦ атмосферного повСЦтря, але, будучи бСЦологСЦчно активними речовинами, виразно впливають на ряд фСЦзСЦологСЦчних функцСЦй органСЦзму - дихання, кровообСЦг, систему кровСЦ та СЦн.
Озон у приземному шарСЦ атмосфери мСЦститься в концентрацСЦi до 40-50 мг/м3. РЖснують значнСЦ коливання концентрацСЦi озону СЦ оксидСЦв азоту, якСЦ супроводжують озон в атмосферному повСЦтрСЦ. РД декСЦлька джерел утворення озону в природних умовах: при снСЦгопадах СЦ заметСЦлях, перед грозовою дСЦяльнСЦстю, при тихих коронних розрядах, а також надходження його зСЦ стратосфери.
Атмосферний озон, який постСЦйно проникаСФ в приземний шар з верхнСЦх шарСЦв атмосфери, СФ безпосереднСЦм показником чистоти повСЦтряного середовища. Завдяки хСЦмСЦчнСЦй активностСЦ озон володСЦСФ вираженою бактерицидною СЦ дезодоруючою дСЦСФю. Одночасно, вступаючи в хСЦмСЦчнСЦ реакцСЦi СЦз забруднювачами повСЦтря, озон може сприяти розвитку так званого фотохСЦмСЦчного смогу. В цих випадках концентрацСЦя озону може досягати 200-300 мг/м3.
7. КлСЦматоформуючСЦ фактори
- географСЦчна широта ( визначаСФ висоту пСЦдняття сонця над горизонтом, приплив сонячноi радСЦацСЦi на одиницю поверхня землСЦ)
- висота над рСЦвнем моря та рельСФф мСЦсцевостСЦ (рСЦвнина, пересСЦчна, гори)
- тип поверхнСЦ землСЦ (лСЦси, лСЦсостеп, степ, пустеля, водойми)
- особливостСЦ циркуляцСЦi повСЦтряних мас (циклони, антициклони, атмосфернСЦ фронти, пасати, мусони, пануючСЦ мСЦсцевСЦ напрямок СЦ сила вСЦтру, наприклад фен, норд, бора, сироко тощо)
- близькСЦсть до моря СЦ океану, характер морських течСЦй (теплСЦ, наприклад ГольфстрСЦм, холоднСЦ, наприклад Лабрадорське)
8. КлСЦматохарактеризуючСЦ фактори
- ТемпературнСЦ умови мСЦсцевостСЦ:
- абсолютна мСЦнСЦмальна температура
- абсолютно максимальна температура
- рСЦчна амплСЦтуда температур
- середньо сСЦчнева температура
- середньо липнева температура
- середньорСЦчна температура
2. ВологСЦсть повСЦтря:
- мСЦнСЦмальна вологСЦсть
- максимальна вологСЦсть
- середньорСЦчна вологСЦсть
- рСЦчна кСЦлькСЦсть та характер опадСЦв (дощ, снСЦг)
- середньомСЦсячна кСЦлькСЦсть опадСЦв
- загальне число днСЦв з опадами
- середньомСЦсячне число днСЦв з опадами
- загальна кСЦлькСЦсть сухих днСЦв за рСЦк
- загальна кСЦлькСЦсть вологих (дощових, снСЦгових) днСЦв за рСЦк
3. Атмосферний тиск
- мСЦнСЦмальний тиск
- максимальний тиск
- середньорСЦчний тиск
- амплСЦтуда перепадСЦв тиску
4. Напрямок СЦ швидкСЦсть руху повСЦтря
- роза вСЦтрСЦв мСЦсцевостСЦ, спСЦввСЦдношення вСЦтряних СЦ штильових днСЦв за рСЦк
- максимальна швидкСЦсть руху повСЦтря
- середньорСЦчна швидкСЦсть вСЦтрСЦв
5. СвСЦтловий клСЦмат
- середньомСЦсячна мСЦнСЦмальна горизонтальна освСЦтленСЦсть
- середньомСЦсячна максимальна горизонтальна освСЦтленСЦсть
- середньорСЦчна горизонтальна освСЦтленСЦсть
- загальне рСЦчне число сонячних днСЦв
- мСЦсяць з найбСЦльшим числом сонячних днСЦв
- мСЦсяць з найменшим числом сонячних днСЦв
- середньомСЦсячне мСЦнСЦмальне напруження сонячноi радСЦацСЦi
- середньомСЦсячне максимальне напруження сонячноi радСЦацСЦi
- середньорСЦчне напруження сонячноi радСЦацСЦi
6. Грунт:
- характер грунтСЦв: сухСЦ, заболоченСЦ
- глибина промерзання грунту
- тривалСЦсть залягання снСЦгового покриву
- тривалСЦсть опалювального сезону
З точки зору профСЦлактики впливу на здоровя людини велике значення мають класифСЦкацСЦi та характеристики, в тому числСЦ медичнСЦ, клСЦмату та погоди.
9. КласифСЦкацСЦя клСЦматСЦв
КласифСЦкацСЦя клСЦматСЦв - це видСЦлення iх типСЦв за певними ознаками або за умовами формування. НайбСЦльше наукове СЦ практичне значення мають класифСЦкацСЦi клСЦматСЦв за В.П. Кеппеном /1933/ СЦ Б.П. АлСЦсовим /1936. 1974/.
В.П. Кеппен видСЦляСФ наступнСЦ клСЦматичнСЦ пояси й типи клСЦмату:
1/ пояс вологого тропСЦчного клСЦмату з клСЦматом вологих екваторСЦальних лСЦсСЦв СЦ клСЦматом саван;
2/ пояс сухих клСЦматСЦв з клСЦматом пустель СЦ клСЦматом степСЦв;
3/ пояс помСЦрно-теплого СЦ вологого клСЦмату з типами клСЦмату теплого з сухим лСЦтом /середземноморського/, теплого клСЦмату з сухою зимою /китайський/, теплого клСЦмату з рСЦвномСЦрним розподСЦлом опадСЦв протягом року /захСЦдноСФвропейський/;
4/ пояс помСЦрно холодного клСЦмату з типами схСЦдносибСЦрського клСЦмату з сухою зимою СЦ достатньо вологого у всСЦ мСЦсяцСЦ клСЦмату СхСЦдноi РДвропи СЦ Канади,
5/ пояс снСЦгового клСЦмату з клСЦматом тундр, де температура найтеплСЦшого мСЦсяця вСЦд 0 до 10С. СЦ клСЦматом вСЦчного морозу з температурою найтеплСЦшого мСЦсяця нижче 0С.
Генетична класифСЦкацСЦя клСЦматСЦв Б.П. АлСЦсова ТСрунтуСФться на географСЦчних типах повСЦтряних мас та iх циркуляцСЦi. В кожнСЦй пСЦвкулСЦ Б.П. АлСЦсов видСЦлив по чотири основних клСЦматичних пояси:
РЖ/ екваторСЦального повСЦтря;
2/ тропСЦчного повСЦтря;
3/ помСЦрного повСЦтря;
4/ арктичного /антарктичного/ повСЦтря.
В кожному поясСЦ формуються континентальнСЦ й морськСЦ типи повСЦтряних мас СЦ вСЦдповСЦдно клСЦматСЦв. КрСЦм того, видСЦлено по три перехСЦдних пояси в кожнСЦй пСЦвкулСЦ: субекваторСЦальний, субтропСЦчний СЦ субарктичний/субантарктичний/, де по пСЦвроку панують повСЦтрянСЦ маси сусСЦднСЦх поясСЦв
КлСЦмат