Погода, клСЦмат та здоров'я населення
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
рного тиску, обуславливающего перемСЦщення потокСЦв повСЦтря вСЦд областСЦ вищого до областСЦ нижчого тиску. ОкрСЦм баричного градСЦСФнта рух повСЦтря залежить вСЦд сили тертя з поверхнею ЗемлСЦ, сили КарСЦолСЦса, прагнучоi вСЦдхилити повСЦтряний потСЦк в ПСЦвнСЦчнСЦй пСЦвкулСЦ управо, в ПСЦвденному влСЦво, СЦ вСЦдцентровоi сили, направленоi в зовнСЦшню сторону нагину траСФкторСЦi руху частинок. ВзаСФмодСЦя двох останнСЦх сил приводить до певних закономСЦрностей в розташуваннСЦ зон високого СЦ низького тиску щодо напряму вСЦтру. Так в ПСЦвнСЦчнСЦй пСЦвкулСЦ область нижчого тиску завжди знаходитиметься злСЦва СЦ декСЦлька попереду (вСЦд точки спостереження) по напряму вСЦтру.
ШвидкСЦсть вСЦтру оцСЦнюСФться в метрах в секунду (м/с) СЦ може характеризуватися в балах за шкалою Бофорта швидкСЦсть до 0,5 м/ вСЦдповСЦдаСФ 0 балСЦв, швидкСЦсть бСЦльше 30 м/с 13 балам.
Важливе значення для оцСЦнки вСЦтру маСФ напрям перенесення повСЦтря (пСЦд напрямом вСЦтру розумСЦють ту частину румба горизонту, звСЦдки вСЦтер дме). Наприклад, позначення напряму вСЦтру пСЦвнСЦчно-схСЦдний означаСФ, що вСЦтер дме з пСЦвночСЦ сходу, а не на пСЦвнСЦчний схСЦд. ПовторюванСЦсть напрямСЦв вСЦтру в данСЦй мСЦсцевостСЦ може характеризуватися розою вСЦтрСЦв.
При низьких температурах вСЦтер пСЦдсилюСФ тепловСЦддачу, що може привести до переохолодження органСЦзму. Чим нижча температура, тим важче переноситься вСЦтер. У спекотний перСЦод вСЦтер пСЦдсилюСФ шкСЦрне випаровування СЦ покращуСФ самопочуття. Слабкий вСЦтер маСФ тонСЦзуючу СЦ стимулюючу дСЦю. Сильний вСЦтер втомлюСФ, подразнюСФ нервову систему, ускладнюСФ дихання.
- вологСЦсть повСЦтря;
ХарактеризуСФться трьома основними величинами - пружнСЦстю пари (мбар) СЦ вСЦдносною вологСЦстю, тобто процентним спСЦввСЦдношенням пружностСЦ (парцСЦального тиску) водяноi пари в атмосферСЦ до пружностСЦ максимального насичення при данСЦй температурСЦ, а також абсолютною вологСЦстю (в грамах на кубСЦчний метр). РСЦзниця мСЦж повнСЦстю насиченою СЦ фактичною пружнСЦстю водяноi пари при данСЦй температурСЦ називаСФться дефСЦцитом вологи, а при температурСЦ тСЦла людини (37С) - дефСЦцитом фСЦзСЦологСЦчноi вологостСЦ. В метеорологСЦчних даних звичайно вказуСФться вСЦдносна вологСЦсть. ПовСЦтря вважаСФться сухим при вологостСЦ менше 55%, помСЦрно сухим - при 56-70%, вологим - при 71-85%, дуже вологим (сирим) - вище 85%.
При зниженнСЦ температури волога, що мСЦститься у повСЦтрСЦ, може пСЦдлягати конденсацСЦi з частим утворенням туманСЦв. Це можливо також при змСЦшуваннСЦ теплого вологого повСЦтря з сухим. ВологСЦсть повСЦтря в поСФднаннСЦ з температурою виразно впливаСФ на органСЦзм. НайсприятливСЦшСЦ для людини умови досягаються при вСЦдноснСЦй вологостСЦ 50%, температурСЦ - 16-18С СЦ швидкостСЦ вСЦтру не бСЦльше (в природних умовах) 7 м/с. При пСЦдвищеннСЦ вологостСЦ повСЦтря, яка перешкоджаСФ випаровуванню, важко переносити спеку (умови задухи), пСЦдсилюСФться вплив холоду (волого-морознСЦ умови). Холод СЦ спека в сухому клСЦматСЦ переносяться легше, нСЦж у вологому.
5. СиноптичнСЦ явища
- хмарнСЦсть
З хмарнСЦстю повязанСЦ атмосфернСЦ явища, головним чином, осСЦдання, що грають важливу роль у формуваннСЦ погоди. Хмари утворюються над земною поверхнею шляхом конденсацСЦi СЦ сублСЦмацСЦi водяноi пари, що мСЦститься у повСЦтрСЦ. В медичнСЦй клСЦматологСЦi хмарнСЦсть вимСЦрюСФться за 11-бальною шкалою, згСЦдно з якою 0 вСЦдповСЦдаСФ повнСЦй вСЦдсутностСЦ хмар, а 10 балСЦв - суцСЦльнСЦй хмарностСЦ. Погода вважаСФться ясною СЦ малохмарною при 0-5 балах нижньоi хмарностСЦ, хмарною при 6-8 балах СЦ похмурою при 9-Ю балах. ХмарнСЦсть впливаСФ на свСЦтловий режим атмосфери СЦ СФ причиною випадання атмосферних опадСЦв. Якщо за добу сумарна кСЦлькСЦсть опадСЦв не перевищуСФ 1 мм, погода вважаСФться без опадСЦв.
- опади, iх характер
АтмосфернСЦ осСЦдання СФ водою, що знаходиться в краплинно-рСЦдкому або твердому станСЦ, випала з хмар у виглядСЦ дощу, снСЦгу, граду, мряки СЦ так далСЦ або що осадилася безпосередньо на поверхнСЦ ЗемлСЦ СЦ предметСЦв у виглядСЦ роси, паморозСЦ, ожеледицСЦ, СЦнею СЦ СЦн. РозрСЦзняють обложнСЦ та зливовСЦ осСЦдання.
ОднСЦСФю з найважливСЦших характеристик режиму випадання опадСЦв СФ його рСЦчна динамСЦка, що маСФ СЦстотнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ в рСЦзних географСЦчних регСЦонах. КСЦлькСЦсть опадСЦв оцСЦнюють по висотСЦ шару води, що утворилася (у мм за одиницю часу).
В окремих випадках в цих же одиницях оцСЦнюють товщину випавшого снСЦгу, граду. ЗагальнорСЦчна кСЦлькСЦсть опадСЦв на земнСЦй кулСЦ перевищуСФ 500 000 км3 води, в окремих мСЦсцевостях iх рСЦвень коливаСФться вСЦд 3050 до 12 500 мм. У помСЦрних широтах рСЦчна кСЦлькСЦсть опадСЦв в середньому складаСФ 5001200 мм. В центрСЦ КиСФва, наприклад, воно складаСФ взимку 109 мм, навеснСЦ 130 мм, влСЦтку 198 мм, восени 128 мм (всього за рСЦк 565 мм). СереднСЦй добовий максимум опадСЦв складаСФ 1012 мм, влСЦтку 2025 мм СЦ бСЦльш.
6. ХСЦмСЦчний склад приземного шару атмосфери
- концентрацСЦя кисню, вуглекислого газу, атмосферних забруднень.
КонцентрацСЦя органСЦчних домСЦшок в повСЦтрСЦ коливаСФться в залежностСЦ вСЦд сезону року, погодно-метеорологСЦчних умов, досягаючи максимуму в лСЦтнСЦ, мСЦнСЦмуму - в зимовСЦ мСЦсяцСЦ. За характером впливу на тканинне дихання терпени подСЦляються на двСЦ групи: пригнСЦчуючСЦ СЦ стимулюючСЦ окисно-вСЦдновнСЦ процеси в органСЦзмСЦ. ЛеткСЦ речовини деяких порСЦд дерев (сосна, ялина) не тСЦльки пригнСЦчуСФ тканинне дихання, але СЦ сприяСФ утворенню аерофонСЦв переважно позитивного знаку. ЛеткСЦ речовини, якСЦ видСЦляються тополею, дубом, березою, сприяють пСЦдвищенню окисно-вСЦдновних процесСЦв в органСЦзмСЦ. ПовСЦтря поблизу цих дерев насичене аерофонами негативного знаку. ЗагальнСЦ окиснСЦ властивостСЦ кисню визначаються концентрацСЦ