Погода, клСЦмат та здоров'я населення
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В»ися: хвороби ендокринноi системи, розлади живлення, порушення обмСЦну речовин СЦ СЦмунСЦтету, алергСЦчнСЦ розлади, а також глаукоми, природженСЦ аномалСЦi, деякСЦ хвороби кровСЦ СЦ СЦн.
- змСЦнився характер перебСЦгу звичних захворювань, особливо хронСЦчного типу патологСЦй, зявилися форми, що важко дСЦагностувалися, стертСЦ, атиповСЦ, СЦз збСЦльшенням латентного перСЦоду, тобто вСЦдбуваСФться суцСЦльна хронизацСЦя патологСЦi;
- намСЦтилося збСЦльшення множинноi патологСЦi (множиннСЦ причини смертСЦ, поСФднання рСЦзного роду захворювань у однСЦСФi особи, вСЦдхилення комплексного характеру вСЦд фСЦзСЦологСЦчних норм);
- вСЦдбулося прискорення фСЦзичного розвитку пСЦдростаючого поколСЦння (акселерацСЦя), наголошуСФться збСЦльшення дисгармонСЦйного фСЦзичного розвитку. ЗмСЦну образу життю, живлення, адинамичность привели до збСЦльшення частки осСЦб з надмСЦрною масою тСЦла СЦ вСЦдповСЦдного впливу на здоровi населення.
2. ВСЦдбулося рСЦзке збСЦльшення частки мСЦського населення, змСЦна характеру працСЦ зайнятого у виробництвСЦ, збСЦльшення частки грамотного населення.
В даний час вСЦдсоток мСЦського населення по розвинених краiнах складаСФ не менше 70%, що зрозумСЦло без всяких коментарСЦв.
Характерними особливостями сучасного виробництва СФ - пСЦдвищення темпу працСЦ, його виразно виражений емоцСЦйний характер, зменшення частки фСЦзичноi працСЦ в результатСЦ механСЦзацСЦi СЦ автоматизацСЦi виробництва, зниження руховоi активностСЦ;
3. ЗбСЦльшилася кСЦлькСЦсть нервово-психСЦчних розладСЦв.
Ускладнення емоцСЦйного життя сучасноi людини, сприяючи формуванню високо збудливого пСЦдкСЦрково-кСЦркового комплексу, часом не контрольованого корою, часто приводить до патологСЦчних результатСЦв, особливо у разСЦ неправильного реагування на стрес.
Нервово-психСЦчна напруга, що розрСЦзняСФться в умовах мСЦського СЦ сСЦльського життя, може пояснити вищу захворюванСЦсть СЦ смертнСЦсть вСЦд СЦшемСЦчноi хвороби серця населення столичних СЦ крупних мСЦст (Т.В. КарсаСФвськая, А.Т. Шаталов,1975). Якщо на початку ХХ столСЦття основними причинами смертСЦ були туберкульоз СЦ пневмонСЦя, то в даний час найбСЦльшу загрозу представляють серцево-судиннСЦ захворювання, рак СЦ нервово-психСЦчнСЦ розлади (Ю.П. ЛСЦсицин,1987 р.);
4. ВСЦдбулося збСЦльшення тривалостСЦ життя населення.
За даними ОрганСЦзацСЦi ОбСФднаних нацСЦй, в 1950 р. в свСЦтСЦ проживало близько 200 млн. осСЦб у вСЦцСЦ 60 рокСЦв СЦ старше. До 1975 р. це число зросло до 350 млн. По прогнозах ООН, до 2000 цей показник мав бути близько 590 млн., а до 2025 р. перевищить 1100 млн., тобто збСЦльшиться в порСЦвняннСЦ з 1975 р. на 224 %. БСЦльше 80% всСЦх випадкСЦв смертСЦ вСЦд серцево-судинних хвороб доводиться на людей 60 рокСЦв СЦ бСЦльш. Таким чином, постарСЦння населення найактивнСЦшим чином впливаСФ на структуру його смертностСЦ СЦ захворюваностСЦ, пСЦдсилюючи значення хронСЦзацСЦi патологСЦi;
5. ПСЦдвищився рСЦвень забруднення атмосфери. НесприятливСЦ погоднСЦ умови можуть ще СЦ негативно впливати на рСЦвень забруднення атмосферного повСЦтря викидами промислових пСЦдприСФмств СЦ автотранспорту.
Все вище сказане тСЦльки пояснюСФ рСЦзке пСЦдвищення гелСЦометеотропностСЦ населення в даний час, але вплив погоди людський органСЦзм випробовував СЦ пятдесят СЦ сто тисяч рокСЦв назад. ТСЦльки тодСЦ вСЦн беззаперечно пСЦдкорявся ii впливу, мало того, вСЦн заздалегСЦдь вСЦдчував ii змСЦну СЦ готувався до ii змСЦн, як будь-який СЦнший звСЦр. Погода для нього була частиною вищих сил. Для нього не було кращого свята, чим ясний сонячний день, що даСФ можливСЦсть дСЦстати собСЦ прожиток, вСЦдбитися вСЦд ворожих набСЦгСЦв або облаштувати своСФ житло. Тобто до всСЦСФi нашоi урбанСЦзацСЦi СЦ ери екологСЦчного забруднення погода визначала поведСЦнку людини - чим сильнСЦше була дратСЦвлива дСЦя погоди, тим менше була фСЦзична активнСЦсть первСЦсноi людини. У зливу або завСЦрюху вона грСЦлася у вогнища, а не займалася полюванням СЦ не воювла. З того часу наша фСЦзСЦологСЦя мало змСЦнилася, а в столСЦття урбанСЦзацСЦi ми взагалСЦ перестали дотримуватися тих правил СЦ почали розраховуватися СЦнсультом, СЦнфарктом, СЦ зрештою життям, зовнСЦ, здавалося б, здорових людей. Адже це не вСЦйна СЦ цСЦ причини можна передбачати. Але сучасна цивСЦлСЦзацСЦя нас мСЦцно тримаСФ в своiх революцСЦйних руках.
Також гелСЦометеореакцСЦя проходить в рамках декСЦлькох фаз. ЗгСЦдно думцСЦ Г.М. ДанСЦшевського, гелСЦометеореакцСЦю можна розглядати як динамСЦчний процес, що включаСФ декСЦлька послСЦдовних фаз: початкову, фазу перебудови динамСЦчного стереотипу, фазу стСЦйкого пристосування. Що вСЦдповСЦдаСФ всСЦм загальним закономСЦрностям властивим будь-якому патофСЦзСЦологСЦчному процесу.
Залежно вСЦд ступеня прояву гелСЦометеореакцСЦi видСЦляють три ступенСЦ тяжкостСЦ (В.Ф. Овчарова СЦ соавт.,1974 р.):
. легку - скарги переважно загального характеру - нерСЦзко вираженСЦ нездужання СЦ психоемоцСЦйнСЦ порушення, втома зниження працездатностСЦ, порушення сну, бСЦль в суглобах.
. середню - загальне нездужання, гемодинамСЦчнСЦ зрушення, посилення або поява симптоматики характерною для основного захворювання.
. важку - гостре порушення мозкового кровообСЦгу, важкий гСЦпертонСЦчний криз, загострення СЦшемСЦчноi болезнСЦ серця, астматичний напад СЦ СЦн.
14. ПрофСЦлактика гелСЦометеореакцСЦй
Методи профСЦлактики:
-облСЦк метеочутливих хворих, як на лСЦкарськСЦй дСЦльницСЦ, так СЦ в стацСЦонарСЦ,
-виявлення метеочутливост та СЦ ii ступенСЦ
- 1ступень субСФктивнСЦ вСЦдчуття
- 2 ступСЦнь обСФктивнСЦ ознаки
- 3 ступСЦнь хронСЦчнСЦ захворювання з можливСЦстю загострення
-видСЦлення осСЦб пСЦдвищеного ризику,
-органСЦзацСЦя медичного прогнозу погоди, повСЦ?/p>