Погода, клСЦмат та здоров'я населення
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
СА сумарна площа сонячних плям, видимих на диску Сонця (8-СЦндекс), яка виражена в мСЦльйонних долях пСЦвсфери. МежСЦ вимСЦрювання вСЦд Об до декСЦлькох тисяч м.д.п. МСЦж СЦндексами S СЦ W СЦснуСФ лСЦнСЦйний звязок, що виражаСФться спСЦввСЦдношенням 8 = 16,7W.
Важливим показником СА СФ радСЦовипромСЦнювання Сонця. Для його характеристики використовують рСЦзнСЦ дСЦапазони, але найчастСЦше випромСЦнювання при довжинСЦ хвилСЦ 10,7 см (F10,7). РадСЦовипромСЦнювання сонця виражаСФться в сонячних одиницях потоку (1 с.о.п.= 10-22 Вт/м3/с). МежСЦ змСЦни 50300 с.о.п.
Для характеристики спалахуючоi активностСЦ застосовуСФться так званий щоденний СЦндекс спалахуючоi активностСЦ (if) обчислюваний за спецСЦальною формулою. МежСЦ змСЦни вСЦд 0 до 500. Максимуми спалахуючоi активностСЦ доводяться на весняно-лСЦтнСЦ мСЦсяцСЦ (березень, травень, липень, серпень), а мСЦнСЦмуми на осСЦнньо-зимових (А. А. ШпСЦтальна, 1979).
- ГеофСЦзичнСЦ:
- напруженСЦсть планетарного СЦ аномального геомагнСЦтного поля, геомагнСЦтнСЦ бурСЦ, СЦмпульси.
Одним з головних провСЦдникСЦв впливу Сонця на Землю СФ геомагнСЦтне поле, яке маСФ вельми складну структуру СЦ властивостСЦ. СкладнСЦ СЦ причини, якСЦ лежать в основСЦ його виникнення. Цей звязок опосередковуСФться через перерозподСЦл магнСЦтних силових лСЦнСЦй, сонячного вСЦтру СЦ магнСЦтосфери ЗемлСЦ.
МагнСЦтне поле ЗемлСЦ можна подСЦлити на двСЦ принципово вСЦдмСЦннСЦ частини. Основна ii частина обумовлена процесами в земному ядрСЦ, де внаслСЦдок безперервних СЦ регулярних перемСЦщень електропровСЦдноi речовини створюСФться система електричних струмСЦв. Друга частина повязана з земною корою. ГСЦрськСЦ породи земноi кори, намагнСЦчуючись головним електричним полем (полем ядра), створюють власне магнСЦтне поле, яке сумуСФться з магнСЦтним полем ядра. ПостСЦйне геомагнСЦтне поле, тобто поле, повязане з ядром ЗемлСЦ СЦ його корою, змСЦнюСФться в часСЦ. ЦСЦ змСЦни не дуже вСЦдрСЦзняються за величиною СЦ мають цикл з перСЦодом до одного року.
СпостерСЦгаються змСЦни в магнСЦтному полСЦ ЗемлСЦ СЦ у звязку з рухом ЗемлСЦ СЦ МСЦсяця навколо своСФi осСЦ. Це так званСЦ мСЦсяцедобовСЦ СЦ сонцедобов СЦ коливання.
МагнСЦтне поле ЗемлСЦ переходить в мСЦжпланетне в областСЦ магнСЦтосфери. Дуже часто наслСЦдком збСЦльшення сонячноi активностСЦ СФ магнСЦтосфернСЦ бурСЦ, пСЦд час яких спостерСЦгаються потужнСЦ полярнСЦ сяйва, сильнСЦ геомагнСЦтнСЦ та СЦоносфернСЦ бурСЦ, збСЦльшення густини потоку рентгенСЦвського випромСЦнювання, а також мСЦкропульсацСЦя рСЦзних наднизькочастотних електромагнСЦтних хвиль та СЦн.
В магнСЦтному полСЦ ЗемлСЦ магнСЦтосфернСЦ бурСЦ звичайно проявляються геомагнСЦтною бурею СЦ це вСЦдбуваСФться, як правило, одночасно на всСЦй поверхнСЦ ЗемлСЦ СЦ триваСФ кСЦлька дСЦб. За СЦнтенсивнСЦстю магнСЦтнСЦ бурСЦ подСЦляють на малСЦ, помСЦрнСЦ, великСЦ СЦ дуже великСЦ. ВидСЦляють магнСЦтнСЦ бурСЦ з несподСЦваним СЦ поступовим початком. Однак СЦснують днСЦ, коли збуджена не вся магнСЦтосфера, а окремСЦ ii дСЦлянки. В цей час в атмосферСЦ ЗемлСЦ спостерСЦгаються окремСЦ, порСЦвняно невеликСЦ збудження (геомагнСЦтне збудження).
ВиникаСФ закономСЦрне запитання, чи можливо, щоб такСЦ незначнСЦ коливання геомагнСЦтних полСЦв, якСЦ вимСЦрюються одиницями або десятками гам (0,795775 мА/м), мали вплив на живСЦ органСЦзми, в той час як бСЦосфера заповнена штучними електромагнСЦтними полями значно бСЦльшоi напруженостСЦ.
В органСЦзмСЦ не знайдено спецСЦальних рецепторних зон, якСЦ б сприймали електромагнСЦтнСЦ коливання. Однак СФ достовСЦрнСЦ вСЦдомостСЦ про вплив природних магнСЦтних полСЦв на вищСЦ центри нервовоi СЦ гуморальноi регуляцСЦi, на бСЦотоки мозку СЦ серця, на проникнСЦсть бСЦологСЦчних мембран, на властивостСЦ водних СЦ колоiдних систем органСЦзму.
Встановлено, що всСЦ чотири класи магнСЦтних хвиль (малСЦ, помСЦрнСЦ, великСЦ СЦ дуже великСЦ) в значнСЦй мСЦрСЦ (на 2-5 порядкСЦв) перевищують пороговСЦ значення енергСЦi рецепторних зон.
ПСЦд час серцевоi дСЦяльностСЦ створюСФться магнСЦтне поле порядку 10-7-10-8 Ге з частотою коливань 1 Гц, пСЦд час мозковоi дСЦяльностСЦ - 10"9 Ге з частотою коливань 10 Гц.
БСЦологСЦчна дСЦя хвиль низькоi частоти, СЦнтенсивнСЦсть яких значно зростаСФ через кСЦлька годин пСЦсля хромосферного спалаху на СонцСЦ, доведена рядом дослСЦджень. Встановлено, що мозок людини випромСЦнюСФ хвилСЦ тих самих характеристик, що СЦ хвилСЦ атмосфери. ПсихофСЦзСЦологСЦчнСЦ реакцСЦi бСЦльшостСЦ людей змСЦнюються в значнСЦй мСЦрСЦ в тСЦ днСЦ СЦ години, коли спостерСЦгаються спалахи випромСЦнювань низькоi частоти.
Встановлена дуже важлива роль атмосферноi електрики в життСФдСЦяльностСЦ живих органСЦзмСЦв. Багато фСЦзСЦологСЦчних СЦ патологСЦчних процесСЦв, викликаних погодними умовами, повязують з цим явищем. Атмосферна електрика -сукупнСЦсть електричних явищ, якСЦ вСЦдбуваються в атмосферСЦ СЦ характеризуються наступними параметрами:
а) градСЦСФнтом потенцСЦалу;
б) позитивною, негативною, сумарною провСЦднСЦстю повСЦтря;
в) коефСЦцСЦСФнтом унСЦполярностСЦ;
г) вертикальним струмом провиностСЦ.
3. Електричний стан атмосфери
- напруженСЦсть електричного поля атмосфери, градСЦСФнт потенцСЦалу, електропровСЦднСЦсть атмосфери, СЦонСЦзацСЦя повСЦтря, електромагнСЦтнСЦ коливання СЦ розряди.
Атмосферна електрика складаСФться з сукупностСЦ електричних явищ, що вСЦдбуваються в атмосферСЦ (СЦонСЦзацСЦя повСЦтря, електричне поле атмосфери, електропровСЦднСЦсть, електричнСЦ заряди хмар СЦ опадСЦв СЦ СЦн.). При оцСЦнцСЦ погодних умов найчастСЦше характеризують ступСЦнь СЦонСЦзацСЦi повСЦтря СЦ електричне поле атмосфери.
РЖонСЦзацСЦя атмосфери. НижнСЦй шар атмосфери складаСФться з електрично нейтральних молекул рСЦзних газСЦв. Проте за певних умов молекула може набувати ел?/p>