Погляди на буття в СЦсторСЦi фСЦлософСЦi
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?ни. Якщо простСЦр СФ найзагальнСЦшою формою сталостСЦ, збереження змСЦсту об`СФктивноi реальностСЦ, то час-це форма його розвитку, внутрСЦшня мСЦра його СЦснування та самознищення. ПростСЦр звично сприймався як геометричне поняття. Це сприйняття простору навСЦювалося класичною наукою, геометрСЦСФю, законами механСЦки. СправдСЦ, таке уявлення вСЦдповСЦдаСФ тСЦй практичнСЦй дСЦяльностСЦ, яку людина здСЦйснюСФ не враховуючи перспектив свого СЦснування, не замислюючись над своiм мСЦсцем у свСЦтСЦ. ОстаннСФ стало актуальним за умови загострення екологСЦчноi ситуацСЦi. У процесСЦ розвитку простСЦр СЦ час стають екзистенцСЦльними поняттями. В просторСЦ СЦ часСЦ вСЦдбуваСФться пошук людиною, говорячи словами М. Хайдеггера, своСФi домСЦвки.
ПростСЦр для людини СФ середовищем мешкання ii як живоi СЦстоти, сукупнСЦсть умов, засобСЦв, ресурсСЦв ii фСЦзичного СЦснування. ПростСЦр СФ основою життя людини, ii фСЦзичного СЦ духовного розвитку. Середовище СЦснування людини не залишаСФться незмСЦнним у часСЦ. Воно може мСЦнятися в результатСЦ природних СЦ вСЦйськових катастроф, а також поступово в ходСЦ природноi еволюцСЦi СЦ перетворюючоi дСЦяльностСЦ людини. ПрироднСЦ катастрофи неминучСЦ: не раз вСЦдбувалися СЦ будуть вСЦдбуватися падСЦння метеоритСЦв, землетруси СЦ виверження вулканСЦв. Однак, людство зСЦткнулося нинСЦ з принципово СЦншою небезпекою. Вона полягаСФ в невимСЦрному зростаннСЦ загрози, створюваноi виробничою дСЦяльнСЦстю людини.
Це звязано з тим, що положення самоi людини подвСЦйно. З одного боку, вона як бСЦологСЦчний вид СФ складовою частиною природного середовища. З СЦншого боку - у вСЦдмСЦнностСЦ вСЦд СЦнших живих СЦстот людина маСФ СЦ небСЦологСЦчнСЦ, так названСЦ соцСЦально-культурнСЦ, потреби СЦ механСЦзми розвитку. Не сприйняття простору СЦ часу як домСЦвки людини веде до екологСЦчноi кризи.
У лСЦтературСЦ просторово-часовСЦ фактори життСФдСЦяльностСЦ людини вперше стали осмислюватися Йоганном Гете у ФаустСЦ, Оноре де Бальзаком у ШагреневСЦй шкСЦрСЦ, Оскаром Уайльдом у ПортретСЦ ДорСЦана Грея, Марселем Прустом У пошуках утраченого часу СЦ ВСЦднайдений час та СЦн. Головне у творах: вСЦдчуття драматичноi влади бСЦгу часу над людським життям СЦ неможливостСЦ звСЦльнитися вСЦд такоi влади лише за допомогою фактичних засобСЦв. У Томаса Манна в романСЦ ЧарСЦвна гора простСЦр СЦ час стають своСФрСЦдними учасниками художньоi дСЦi. Тут мСЦститься дотепний аналСЦз психологСЦi часу у рСЦзних людей. Час здатний протСЦкати СЦз захоплюючою швидкСЦстю СЦ обтяжливою повСЦльнСЦстю, хвилина може бути скарбом, який людина боiться втратити, СЦ нудьгою, вСЦд якоi намагаСФться позбавиться. Час - спСЦшить СЦ тягнеться, приносить радСЦсть СЦ обтяжуСФ. Час тСЦльки здаСФться для всСЦх однаковим, в дСЦйсностСЦ - рСЦзний, СЦ особливе вСЦдчуття часу залежить вСЦд того, як живе людина: чи наповнюСФ своСФ життя напругою творчоi працСЦ, чи спустошуСФ сонним неробством.