Переяславська рада. Входження України до складу Росії

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

ня та наслідки Переяславської Угоди ;

встановити роль та історичне місце України до і після підписання Переяславської Угоди в контексті розвитку європейської політики та державотворення.

Джерельну база. Джерельну базу дослідження склали збірки архівних документів, наукові публікації історико-правових джерел, історичні літописи. Важливу інформацію про документи які використовувались під час дипломатичної переписки несуть у собі такі історико-правові памятки як "Полное собрание законов Российской империи" це фундаментальна збірка законодавчих актів, перше видання якої складало більше 30 тис. документів, з 1649 по 1825 роки. В значній мірі результати дослідження спираються на збірники першоджерел, опубліковані у другій половині XIX на початку XX ст.: "Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России", "Акты, относящиеся к истории Западной России", "Архив Юго-Западной России" - 15-томне видання документальних матеріалів, присвячених головним чином історії України й Білорусії 1317 століть, в 10 та 14 томах опубліковані документи , про визвольну війну українського народу. Проаналізувати зовнішню політику в період гетьманування Б.Хмельницького дають змогу документи, що містяться у збірниках першоджерел, опублікованих у радянський період: "Воссоединение Украины с Россией", "Документи Богдана Хмельницького", "Документы об освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг." та у новому доповненому виданні - "Універсали Богдана Хмельницького".

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, та висновків.

В першому розділі розповідається про загальне становище українських земель з початку національно визвольної війни 1648 року до так званої переяславської присяги гетьмана Хмельницького. Описуються дипломатичні зносини гетьмана в найвдаліший - початковий період національно визвольної боротьби, та його намагання знайти "найвигіднішого" союзника. Але ж, заважаючи на події які трапилися згодом, зокрема підписання невигідного Білоцерківського мирного договору, коли гетьман був змушений діяти за обставинами, тобто брати у союзники або Московську державу, або султанську Туреччину.

У другому розділі розповідається про документальне оформлення союзу з Російською державою "Березневі статті Богдана Хмельницького", розкривається його державно-політичний характер і юридична природа, вивчається доля оригіналів цього документа, та його можливих копій. Також, зважаючи на велике значення цього документу, для подальшого розвитку України, вивчаються різні події, які звязані з підписанням цього договору і входженням України до складу Російської держави.

 

Розділ І. Передумови та укладення договору

 

Становище українських земель напередодні підписання Переяславської Угоди.

У середині XVII ст. Європа увійшла у нову епоху суспільного й політичного розвитку, що характеризувалася створенням національних держав та утвердженням буржуазних відносин. Україна не була винятком з загальноєвропейських процесів. В ній активно розгорталася визвольна боротьба, спрямована на розвязання найголовніших завдань - створення незалежної Української держави й запровадження нових соціально-економічних відносин на основі дрібної (фактично фермерського типу) козацької власності на землю.

Українська революція почалася у 1648 році, козацьким повстанням на Запорозький Січі, а невдовзі охопила всі прошарки тогочасного українського суспільства. Блискучі перемоги гетьмана Богдана Хмельницького над поляками на Жовтих Водах, під Корсунем і Пилявцями завдали важкого удару Речі Посполитій не лише мілітарно, але й політично та ідеологічно. Ця боротьба закінчилась появою нового державного утворення Української козацької держави, яка мала офіційну назву Військо Запорозьке. Її становлення внесло принципові зміни в геополітичну обстановку в тогочасній Східній Європі. Україна, яка до цих подій вважалася обєктом міжнародної політики, поступово починала бути справжнім гравцем у великій геополітичний грі.

Утворення Української козацької держави, як спадкоємця старої Руської (Київської) держави, було найбільшим політичним досягненням українського народу за довгі століття бездержавності й національного поневолення. Цей величезний успіх поклав на всі стани української людяності й передусім на козачину важкий тягар дальшої збройної й політичної боротьби проти Польщі й праці над будівництвом нової держави в умовах дуже складної міжнародної ситуації на Сході Європи й великих соціально-політичних змін на Україні.

Так склалося, що Українська держава увесь час мала шукати собі союзника у боротьбі проти Речі Посполитої. Досвід шести років важкої боротьби показав гетьманові, що Польську державу не подолати одним ударом, тим паче, що міжнародне становище Польщі, несприятливе перед 1648 р., змінилось на краще. Нагальна потреба в пошуку союзників для цієї боротьби та забезпечення гарантій для існування нової держави зумовлюють досить активну зовнішньополітичну діяльність гетьманського уряду.

Молода Українська держава потребувала міцної, концентрованої військово-політичної допомоги ззовні, бо політична підтримка Туреччини була недостатня, а військова поміч кримського хана була ненадійною. Особливого значення у військово-політичних планах Б. Хмельницького набирає справа українсько-московського союзу.

З перших же кроків повстань важливе місце в діяльност