ПатологСЦя ендокринноi системи
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Мiнiстерство освСЦти та науки Украiни
Вищий навчальний заклад тАЬВСЦдкритий мСЦжнародний унСЦверситет
розвитку людини тАЬУкраiнатАЭ
Горлiвський регСЦональний СЦнститут
Реферат
з дисциплСЦни: ПатологСЦя
на тему: ПатологСЦя ендокринноi системи
студентки 1-го курсу денноi форми навчання
напряму пСЦдготовки 0102 фСЦзичне виховання СЦ спорт
спецСЦальностСЦ 6.010200 фСЦзична реабСЦлСЦтацСЦя
Яковенко Людмили ПетрСЦвни
2009
ПЛАН
1. Загальна уява про ендокриннСЦ залози, гормони. Гормональна регуляцСЦя.
2. Причини та механСЦзми розладСЦв ендокринноi регуляцСЦi
3. Захворювання щитоподСЦбноi залози
3.1. Дифузний токсичний зоб
3.2 ГСЦпотиреоз
3.3 ЕндемСЦчний зоб
3.4 Спорадичний зоб
4. Цукровий дСЦабет
5. ХронСЦчна недостатнСЦсть кори надниркових залоз (хвороба АддСЦсона)
6. ПатологСЦя аденогСЦпофСЦза
6.1 АкромегалСЦя
6.2 ГСЦгантизм
6.3 ГСЦпофСЦзарний нанСЦзм (гСЦпофСЦзарна карликовСЦсть)
6.4 Хвороба РЖценко-Кушинга
7. ПатологСЦя нейрогСЦпофСЦза
7.1 Нецукровий дСЦабет
1. ЗАГАЛЬНА УЯВА ПРО ЕНДОКРИННРЖ ЗАЛОЗИ. ГОРМОНИ. ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦРЖЯ
Залозами внутрСЦшньоi секрецСЦi, або ендокринними, називаються такСЦ залози, якСЦ не мають вивСЦдних проток СЦ секрет (СЦнкрет, гормон) яких надходить безпосередньо у кров або лСЦмфу.
Процес синтезу СЦ видСЦлення у внутрСЦшнСФ середовище фСЦзСЦологСЦчно активних речовин ендокринними залозами називають внутрСЦшньою секрецСЦСФю, а цСЦ речовини - гормонами.
До ендокринних залоз вСЦдносяться: гСЦпофСЦз, епСЦфСЦз, прищитоподСЦбнСЦ, щитоподСЦбна, загруднинна, наднирковСЦ залози. ПСЦдшлункова та статевСЦ залози СФ змСЦшаними, в них виробляються СЦ гормони, СЦ продукти зовнСЦшньоi секрецСЦi.
КрСЦм ендокринних залоз, СЦснують паракриннСЦ залози СЦ клСЦтини, якСЦ розмСЦщенСЦ в органах (шлунок, сечСЦвник, нирки) серед СЦнших тканин СЦ секретують тканиннСЦ гормони.
НайбСЦльш поширеною класифСЦкацСЦСФю залоз внутрСЦшньоi секрецСЦi вважають класифСЦкацСЦю за Альошиним, згСЦдно з якою всСЦ ендокриннСЦ залози подСЦляють на чотири групи: 1) аденогСЦпофСЦз СЦ залежнСЦ вСЦд нього ендокриннСЦ залози (щитоподСЦбна, яСФчко, яСФчники, кСЦрковий шар надниркових залоз); 2) незалежнСЦ вСЦд аденогСЦпофСЦза (паращитоподСЦбнСЦ, загруднинна, мозкова речовина надниркових залоз, панкреатичнСЦ острСЦвцСЦ пСЦдшлунковоi залози); 3) нервового походження" (гСЦпоталамус, кишковСЦ та шлунковСЦ клСЦтини); 4) нейроглСЦального походження (епСЦфСЦз, нейрогСЦпофСЦз). Залежно вСЦд походження СЦз рСЦзних видСЦв епСЦтелСЦю ендокриннСЦ органи подСЦляють на пять груп (ЗаварзСЦн О.О., Щелкунов С.РЖ.).
- Залози ентодермального походження, якСЦ розвиваються СЦз епСЦтелСЦальноi вистилки глотковоi кишки - так звана бранхСЦогенна група. Це щитоподСЦбна СЦ прищитоподСЦбнСЦ залози.
- Залози ентодермального походження - СЦз епСЦтелСЦю кишковоi трубки ендокринна частина пСЦдшлунковоi залози (панкреатичнСЦ острСЦвцСЦ).
- Залози мезодермального походження - СЦнтерреналова система, кСЦркова речовина надниркових залоз та СЦнтерстицСЦальнСЦ клСЦтини статевих залоз.
- Залози ектодермального походження - похСЦднСЦ переднього вСЦддСЦлу нервовоi тубки (неврогенна група) - гСЦпофСЦз та шишкоподСЦбне тСЦло (епСЦфСЦз мозку).
- Залози ектодермального походження - похСЦднСЦ симпатичноi частини
вегетативноi нервовоi системи. До цСЦСФi групи належать мозкова речовина надниркових залоз та параганглСЦi.
Гормони - це фСЦзСЦологСЦчно активнСЦ речовини, якСЦ синтезуються спецСЦалСЦзованими клСЦтинами ендокринних залоз. Вони надходять безпосередньо в кров СЦ проявляють свою дСЦю лише на складнСЦ клСЦтиннСЦ структури - клСЦтиннСЦ мембрани, ферментнСЦ системи.
За хСЦмСЦчною структурою розрСЦзняють стероiднСЦ гормони (кортикостероiди, андрогени, естрогени), бСЦлковСЦ (СЦнсулСЦн СЦ глюкагон), похСЦднСЦ тирозину (тироксин, норадреналСЦн), похСЦднСЦ жирних кислот (простагландини).
Гормони опосередковують своi дСЦi через рецептори органСЦв-мСЦшеней. РозрСЦзняють два типи гормональноi рецепцСЦi внутрСЦшньоклСЦтинний СЦ поверхневий мембранний. У першому випадку гормони легко проникають у клСЦтину через мембрану ( звязуються з рецептором у цитоплазмСЦ, а далСЦ комплекс гормон-рецептор транспортуСФться у ядро 1 вступаСФ у взаСФмодСЦi з хроматином. При цьому активуСФться синтез РНК, моделюються процеси транскрипцСЦi ДНК СЦ РНК, проходить довготривала перебудова клСЦтинного метаболСЦзму.
Другий шлях рецепцСЦi - це звязок гормонСЦв з рецепторами на поверхнСЦ клСЦтини. При цьому вСЦдбуваСФться утворення СЦз АТФ гормонального посередника - циклСЦчного 3,5-аденозинмонофосфату. ОстаннСЦй дСЦСФ на ферменти клСЦтини СЦ таким чином змСЦнюСФ й метаболСЦзм та проникнСЦсть.
Впливаючи на синтез бСЦлка в клСЦтинах, гормони регулюють фСЦзичний, статевий СЦ розумовий розвиток, обмСЦн речовин СЦ енергСЦi, сприяють пСЦдтриманню гомеостазу органСЦзму (рСЦвня глюкози; електролСЦтСЦв, осмотичного тиску, артерСЦального тиску), забезпечують адаптацСЦю активностСЦ фСЦзСЦологСЦчних систем. Вони впливають на поведСЦнку СЦ психСЦку людини. ПСЦд дСЦСФю гормонСЦв проходить змСЦни не тСЦльки фСЦзСЦологСЦчних процесСЦв, а й морфологСЦчних.
СинергСЦзм - це дСЦя в одному напрямку. 3 точки зору кСЦбернетики - це прояв принципу дублювання, надлишковостСЦ, яка забезпечуСФ високу надСЦйнСЦсть у пСЦдтримуваннСЦ гомеостазу. Наприклад, гормон мозкового шару надниркових залоз адреналСЦн СЦ гормон пСЦдшлунковоi залози