Особливості спрямованості особистості та її статусу в системі міжособистісних відносин

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

?я ефект, що досліджується, у виборці 1 більше, ніж у вибірці 2.

Обмеження критерію :Жодна з часток не винна дорівнювати нулю;Верхня межа в критерії відсутня. А нижня - 2 спостереження в одній із вибірок.

 

2.2 Особливості спрямованості особистості й соціального статусу Характеристика методів та вибірки дослідженя

 

Соціометричне опитування(табл.1) У даній роботі ми використали соціометричне опитування для виявлення неформальних лідерів серед курсантів. Метою опитування було виявлення неформальних лідерів по службі, так як формальні лідери є таковими лише під час несення служби. Командири не завжди є лідерами у навчанні, спорті або інших сферах курсантського життя. Для виявлення курсантів, що користуються найбільшим авторитетом у питаннях служби, були поставленні наступні запитання:

1.Кому б ви довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу?

2.Кому б ви не довірили представляти інтереси нашої групи на сборах курсу? Поставленні питання були направленні на виявлення особистостей з високими організаторськими, комунікативними вміннями та людей які можуть брати на себе відповідальність. Опитування проводилосьу групі 3-го курсу,загальною кількістю 22 людини. Кожен з опитуваних мав написати на аркуші паперу 3 прізвища одногрупників до кожного запитання.

Отримавши результати,ми мали можливість розділити групу на 4 підгрупи: особи,які користуються авторитетом і є неформальними лідерами у колективі були віднесені до першої групи Лідери. Особи,які мали трохи менші ,але високі показники соціометричного статусу,були віднесені до другої групи Наближені. Більшість групи попала у третю підгрупу Нейтральні,тому що мала середні показники соціометричного статусу. І нарешті особи з найнижчим статусом були віднесені до четвертої групи Аутсайдери.

Методика направленості особистості Басса

Обробивши результати методики Басса, ми виявили наступні показники(табл.2)- з трьох лідерів направленість на Я не мають жоден,направленість на О має один досліджуваний(33%),направленість на Д мають два досліджуваних(66%).

У групі наближених результат розподілився іншим чином- з трьох опитуваних направленість на Я мають 2,5 (83,35%),направленість на о-жоден, направленість на Д-0,5 (16,65%).

Серед 12 чоловік групи нейтральних направленість на Я мають чотири людини (33,3%),направленість на О мають 4,5 (37,5%), направленість на Д мають 3,5(29,17%).

В групі аутсайдерів маємо двох направлених на Я(50%),жодного направленого на О,і двох направлених на Д(50%).

За допомогою критерія Фішера поступово порівнюємо між собою кожну з груп на наявність достовірної різниці між показниками. По результатам,записаним у таблицю, ми можемо зробити наступні висновки:

-порівнявши лідерів і наближених бачимо,що лідерам не притаманна направленість на Я,тому що ми маємо достовірну різницю по результатам перевірки цього критерію.

-у порівнянні лідерів і нейтральних маємо такі ж самі результати,що і у першому випадку-різниця по результатам достовірна.

-порівнявши результати лідерів і аутсайдерів ми можемо бачити чітку тенденцію,бо знов маємо по критерію Я достовірну різницю. Отже ,можемо точно сказати,що на статусне положення в групі направленість на Я впливає більшим чином негативно.

-у порівнянні наближених та нейтральних по направленість на Я бачимо,що різниця не є значимою,бо результат перевірки по Фішеру попадає у зону не значимості.

-порівнявши наближених і аутсайдерів бачимо такий самий результат ,критерій знов попадає у зону не значимості.

-у нейтральних і аутсайдерів бачимо ту саму тенденцію-по результатам критерію Фішера різниця по направленості Я попадає у зону не значимості. Робимо висновок,що направленість особистості на Я не впливає на статусне положення особи в групі позитивним чином.

По критерію направленості особистості на О маємо наступні результати:

-у лідерів і наближених результат попадає у зону не значимості. Це значить,що направленість особистості на О не грає суттєвого впливу на статусне положення.

-у лідерів та нейтральних різниця по критерію Фішера попадає у зону невизначеності.Робимо висновок,що направленість на О суттєво не впливає на статусне положення.

- у порівнянні лідерів та аутсайдерів результат знов попадає у зону не значимості.

-результат порівняння наближених та нейтральних попадає у зону значимості. Це свідчить про те,що направленість на О має вплив на статусне положення у групі, алє не є критерієм лідерства.

- порівнявши наближених та аутсайдерів,бачимо,що направленість на О суттєвого впливу не має.

- нейтральні у зрівнянні з аутсайдерами мають більшу направленість на О.Таким чином направленість на О впливає на статус індивіда в групі позитивно,але не притаманна лідерам.

Роздивимось направленість на Д.

-порівнявши лідерів та наближених,бачимо,що результат попадає у зону не значимості. Це означає,що по критерію Д статусне положення індивіда не визначається.

- ті самі результати ми отримуємо, зрівнявши між собою лідерів та нейтральних.

- та сама тенденція чітко визначається у порівнянні лідерів та аутсайдерів.

- зрівнявши наближених та нейтральних,бачимо,що критерій попадає у зону невизначеності,тобто робимо висновок,що у деяких випадках направленість