Особливості оподаткування суб'єктів малого бізнесу
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ови;
субєкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу;
субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють обмін іноземної валюти;
субєкти підприємницької діяльності, які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів;
субєкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам засновникам та учасникам цих субєктів, які не є субєктами малого підприємництва, перевищує 25 відсотків.
Вказаним вище Законом (стаття 5) одним із основних напрямків державної підтримки малого підприємництва визначено запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Разом з цим статтею 11 цього Закону встановлено, що для субєктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.
Нормативно-правовим документом, яким встановлено правила спрощеної системи оподаткування, є Указ Президента України від 28.06.99р. №746/99 Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва [20].
Отже, не всі субєкти підприємницької діяльності, які відповідно до Закону України від 19.10.2000р. №2063III Про державну підтримку малого підприємництва відносяться до категорії субєктів малого підприємництва, можуть перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а лише ті з них, які визначені Указом.
Відповідно до статті 1 Указу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності можуть перейти такі субєкти малого підприємництва:
юридичні особи субєкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень;
фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, виключаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Необхідно зазначити, що рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік (стаття 4 Указу).
Поряд з передбаченими статтею 2 Закону України Про державну підтримку малого підприємництва обмеженнями стосовно віднесення тих чи інших осіб до субєктів малого підприємництва, а отже, і переходу на сплату єдиного податку, статтею 7 Указу встановлено, що на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності не можуть перейти:
субєкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності в частині придбання спеціального патенту;
довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
субєкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам учасникам та засновникам даних субєктів, які не є субєктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;
фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами.
крім цього, норми Указу не поширюються на спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств [13] (доцільно згадати, що вказаним пунктом встановлені норми щодо оподаткування згаданим податком спільної діяльності на території України без створення юридичної особи).
За порушення податкового законодавства Законами України передбачена така відповідальність [17]:
- За неподання розрахунку по податку у строки визначені законодавством, юридичні особи сплачують штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів.
- У разі коли податковий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання по податку за підставами неподання платником податку розрахунку у строки, визначені законодавством, додатково платники податків сплачують штраф у розмірі 10% суми податку за кожний (повний чи неповний) місяць затримки розрахунку, але не більше 50% суми податку і не менше 10 неоподатковуваних мінімумів.
- При донарахуванні податковими органами податку, платники податку сплачують штраф у розмірі 5% від суми недоплати за кожний податковий період рік, починаючи з року, на який припадає така недоплата, та закінчуючи роком, на який припадає отримання платником податку податкового повідомлення, але не більше 25% донарахованої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- Суми штрафних санкцій розраховуються окремо по кожному з додаткових періодів років, в яких виявлені порушення податкового законодавства, незалежно від результатів перевірки платника податків за інші періоди роки.
У разі, якщо сума нарахованих штрафних санкцій по кожній із сум недоплат менша ніж 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян мінімальний розмір штрафних санкцій (170 грн.) застосовується окремо по кожній із таких сум.