Особливості оподаткування суб'єктів малого бізнесу

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

?идке зростання недержавного сектора економіки, яке супроводжувалось зростанням кількості субєктів малого бізнесу (Табл. В1).

Одначе малі підприємства не були зацікавлені в розширенні своєї діяльності, особливо в сфері матеріального виробництва, яка характеризується необхідністю великих початкових вкладень в основні фонди та великим процентом валових витрат при виготовлені продукції по відношенню до ціни продажу продукції. Це пояснюється наступними обставинами: зміна державної податкової політики у 1993 році, тобто перехід до сплати податку з доходів, а не з прибутку підприємств; значне погіршення загальноекономічної ситуації в країні, відсутність державної підтримки субєктів малого бізнесу.

Система оподаткування України, при якій стягувалося 21 загальнодержавний, 16 місцевих та велика кількість інших платежів і зборів до недержавних обовязкових фондів пенсійного та соціального страхування, вимагала для малого підприємства утримання цілого штату бухгалтерів та ведення безперервного процесу детального обліку та звітності у всі регулюючі інстанції держави, жорсткого регулювання процесів амортизації обладнання, що значно стримувало мобільну диверсифікацію діяльності малих підприємств з повною заміною основних засобів.

Наступна хвиля зростання діючих малих підприємств спостерігалася у 1997 та 1998 роках, що було повязано з розробкою Програми розвитку малого та середнього підприємництва на державному та регіональному рівні (Табл. В.1).

 

ТаблицяВ.1. Кількість малих підприємств та чисельність їх працівників в Україні [10]

Показники199119921993199419951996199719981999Кількість малих підприємств470846773984780857999601996270136238173404197127Чисельність працівників МП1192,41248,01231,71104,31124,91178,11395,51559,91677,5

Введення в 19981999 роках спрощеної системи оподаткування та бухгалтерського обліку для субєктів малого бізнесу [20], [22] привело до нової хвилі підйому чисельності малих підприємств, прийняття в 2000 році Закону України Про державну підтримку малого підприємництва [21] ініціювало процеси переходу на спрощену систему оподаткування та роздрібнення великих підприємств на сімї малих підприємств з більш ефективною системою сплати податків та менш затратною системою обліку та звітності.

За даними ДПА України [6] станом на 01.01.02р. в цілому по Україні з близько 200 000 субєктів малого підприємництва 91691 субєкт малого підприємництва юридична особа отримали Свідоцтва про право сплати єдиного податку. Зокрема, це субєкти підприємництва, які здійснюють свою діяльність у таких сферах:

27356 у сфері торгівлі та громадського харчування (29,8%);

25911 у сфері з надання послуг (28,3%);

22365 у сфері матеріального виробництва (24,4%);

2963 у сфері сільського господарства (3,2%);

13096 здійснення інших видів діяльності (14,3%).

Найбільша кількість субєктів малого підприємництва, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку здійснюють свою діяльність у сферах з надання послуг, торгівлі та громадському харчуванні.

Оскільки, Указом надано право субєкту малого підприємництва обирати ставки єдиного податку 6 чи 10%, то більшість платників єдиного податку обирають оподаткування за ставкою 10 відсотків. Це пояснюється тим, що відповідно до статті 6 Указу платники єдиного податку, які здійснюють свою діяльність за ставкою 10% звільняються від сплати податку на додану вартість.

Так, за станом на 01.01.02р. за ставкою 6% здійснювали свою діяльність 38342 платника єдиного податку, а за ставкою 10% 53349 платників, що відповідно становить 41,8% та 58,2% від загальної суми платників єдиного податку.

За вказаний період (2001 рік) 10027 субєктів малого підприємництва зареєстровані в державних податкових органах, як новостворені, що при реєстрації вибрали спосіб оподаткування за єдиним податком.

Найбільшу кількість новостворених субєктів малого підприємництва платників єдиного податку в 2001 році, зареєстровано у державних податкових органах міста Києва (1396) та Харківської області (1161).

Збільшення кількості новостворених субєктів малого підприємництва легалізує діяльність субєктів, забезпечує надходження коштів до бюджету та сприяє створенню нових робочих місць.

Так, за вказаний період середньооблікова чисельність працюючих на малих підприємствах України, що перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності становить 659 587 чоловік, в тому числі:

206252 у сфері з надання послуг (31,3%);

196479 у сфері матеріального виробництва (29,8%);

145106 у сфері торгівлі та громадського харчування (22,0%);

13402 у сфері сільського господарства (2,0%);

98348 здійснення інших видів діяльності (14,9%).

Найбільша середньооблікова чисельність працюючих зафіксована у субєктів малого підприємництва, які здійснюють свою діяльність у таких сферах, як матеріальне виробництво та надання послуг і відповідно становить 39,8 та 31,3% від загальної середньооблікової чисельності працюючих.

Середньооблікова чисельність працюючих у одного субєкта малого підприємництва всього по Україні в середньому становить 7 осіб, а у сферах матеріального виробництва та надання послуг середньооблікова чисельність працюючих у одного субєкта малого підприємництва, відповідно, становить 9 та 8 осіб.

Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) за 2001 рік малих підприємств юридичних осіб по Україні становить 7731,9 млн. гривень.

Надходження єдиного податку, сплаченого юридичними особами за вказаний період, всь?/p>