Особливості оподаткування суб'єктів малого бізнесу

Дипломная работа - Экономика

Другие дипломы по предмету Экономика

фінансово-господарської діяльності [1].

Кожен податок складається з наступних елементів [1]:

  1. Обєкт податку предмет, що підлягає оподатковуванню (доход, майно, товари).
  2. Субєкт чи податку платник податку фізична чи юридична особа, на яке законом покладений обовязок сплачувати податок.
  3. Джерело податку доход субєкта (заробітна плата, прибуток), з якого сплачується податок.
  4. Одиниця оподатковування одиниця виміру обєкта податку (для податку на доходи грошова одиниця, для земельного гектар, і т.д.).
  5. Податкова ставка величина податку на одиницю оподатковування.
  6. Податкові пільги це часткове чи повне звільнення фізичних і юридичних осіб від податків. Вони є одним з елементів податкової політики і переслідують як економічні, так і соціальні цілі.

Використовуючи податкові пільги, державу регулює конкретні економічні процеси, а також забезпечує соціальний захист окремих видів діяльності і груп населення. Найбільш розповсюдженими є такі види податкових пільг:

  1. неоподатковуваний мінімум доходів;
  2. податкові знижки (наприклад, для підприємств окремих галузей, регіонів);
  3. виключення з оподатковуваних доходів деяких витрат платників податків;
  4. повернення раніше сплачених податків (податкові амністії);
  5. повне звільнення від сплати деяких податків і інші.

Податки класифікуються по наступним ознаках[1]:

  1. Стосовно бюджетної побудови держави:

а) податки, що сплачуються в Державний бюджет;

б) податки, що сплачуються в місцеві бюджети;

в) змішані податки одна частина таких податків сплачується в Державний бюджет, інша у місцеві бюджети;

г) податки, з яких формуються позабюджетні спеціальні фонди.

2. Стосовно системи ціноутворення:

а) податки, що включаються в собівартість продукції, робіт і послуг;

б) податки, що сплачуються з доходу.

3. Стосовно розміру ставки податку:

а) пропорційні податки сплачуються відповідно до величини доходу по стабільній ставці;

б) прогресивні податки податки, ставки яких збільшуються в процентному відношенні в міру росту суми доходу, що обкладається.

4. Стосовно способу стягування податку:

а) прямі податки стягуються безпосередньо з доходів;

Прямі податки, у свою чергу, підрозділяються на:

а1) особисті податки, що сплачуються платником податків за рахунок і в залежності від отриманого їм доходу (прибутку) і враховуючі платоспроможність платника;

а2) реальні податки, що сплачуються з майна, в основі яких лежить не реальний, а передбачуваний середній доход.

б) непрямі податки включаються в ціну продукції, робіт, послуг.

5. Стосовно обєкта оподатковування:

а) податок на додаткову вартість;

б) податки на доходи підприємств і організацій і громадян;

в) податки на майно, землю, природні ресурси.

6. Стосовно субєкта оподатковування:

а) податки, що сплачують підприємства й організації (юридичні особи)

б) податки, що сплачують громадяни (фізичні особи).

в) змішані податки, що припускають як платника і юридичних, і фізичних

осіб (податок із власників транспортних засобів, земельний податок і т.д.).

Податок можна розглядати як економічну категорію з властивими йому функціями[1]:

фіскальної

Відповідно до цієї функції податки виконують своє основне призначення насичення дохідної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства.

регулюючої

Ця функція служить своєрідним доповненням попередньої і торкається як регулювання виробництва, так і регулювання споживання. При цьому регулюючий механізм існує обєктивно, і вплив на платників здійснюється незалежно від волі держави.

розподільної

Ця функція представляє своєрідне відображення фіскальної: наповнити скарбницю, щоб потім розподілити отримані засоби.

стимулюючої

Стимулююча (дестимулююча) функція створює орієнтири для чи розвитку згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, вона може бути звязана з застосуванням механізму пільг, зміною обєкта оподатковування, зменшенням оподатковуваної бази.

контрольна

Ця функція реалізується в ході оподатковування при регламентації державою фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, одержанні доходів громадянами, використанні ними майна. За допомогою цієї функції оцінюється раціональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо, перевіряється, наскільки податки відповідають реалізації мети в сформованих умовах.

Реалізація функцій податку безпосередньо звязана з тими принципами, що у ньому закладені і реалізуються в конкретному виді податку. Принципи податку реалізуються через конкретні прояви, що характеризують особливості цього специфічного механізму:

  1. Однократність обкладання. Це означає, що той самий обєкт може обкладатися податком одного виду тільки один раз за визначений період (податковий період);
  2. Універсалізація податку. Цей принцип припускає незалежність податкового тиску від форм власності платника, рівний підхід до умов оподатковування будь-яких субєктів. Також цей принцип формує умови рівного відрахування будь-якої частини обєкта незалежно від джерел його одержання, тобто всі платники зобовязані відчисляти рівну частку доходів згідно своєї діяльності;

3. Індивідуальна безп