Особливості образу "я" курсантів в процесі навчання у вищих військових навчальних закладах
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
птуальному розрізненню,оскільки впсихологічномупланівони нерозривноповязані.Образта оцінка свогоЯнастроюютьлюдинудопевнуповедінку; тому глобальну Я-Концепцію ми розглядаємо як сукупність установоклюдини,спрямованихна самого себе. Однак ціустановкиможуть мати різні ракурси або модальності.
В науковій думці виділяють три основні модальностісамоустановок.
Реальне Я-установки, повязані з тем, як людина сприймає свої актуальніздібності, ролі, свій актуальний статус, тобто з йогоуявленнямипро те, який він є втеперішньомучасі.
Дзеркальне Я установки, повязані зуявленнями людини про те, як його бачать інші. Дзеркальне Я виконує важливу функцію самокорекції домаганьлюдиниі йогоуявленьпро себе. Цей механізм зворотнього звязку допомагає втримувати Я Реальне в адекватних межах ізалишатисявідкритим новомудосвідучерезвзаємозворотнійдіалог з іншими та з самим собою.
Ідеальне Я установки, повязане зуявленнямлюдини про те, яким би вінхотів стати. Ідеальне Я формується як сукупність якостей і характеристик, які людинапрагнулаб бачитиусебе, або ролей, які б вона хотіла виконувати. Причому ідеальні елементи свого Яособистістьформує по тим же основним аспектам, що й у структурі Я-Реального. Ідеальнийобразскладається із цілогорядууявлень, щовідображаютьтаємні сподівання та спрямовуютьлюдину. Ці уявленнябувають відірвані від реальності. Протиріччя між реальним і ідеальним Ястановитьоднез найважливіших умов саморозвиткуособистості [13].
На думку У. Джемса, Я - як обєкт - це все те, що людина може назвати своїм. В теорії особистості Джеймс виділяє чотири складові Я та розташовує їх у порядку значущості:
духовне Я,
матеріальне Я
соціальне Я
фізичне Я.
Уільям Джемс говорить, що: у розвинутому товаристві людина має можливість вибору цілей. Ми можемо самі встановлювати собі цілі, повязані з різноманітними компонентами нашого Я й оцінювати успішність наших життєвих проявів щодо цих цілей. Із цього і випливає постулат Джемса: наша самооцінка залежить від того, ким ми хотіли б стати, яке становище хотіли б посісти в цьому світі; це служить точкою відліку в оцінці нами особистих успіхів або невдач.
У. Джемсу належить перша і досить глибока концепція особистісного Я, яка розглядається в контексті самопізнання.
Я та Інші утворюють єдине ціле... Глибоке розуміння Я нерозривно повязано з настільки ж глибоким розумінням іншого - в тому, що стосується їхнього взаємозалежного відношення.
Одержувана нами інформація від інших людей є джерелом даних про особистісне Я. Існує зворотній звязок інформації: інформація яку ми отримуємо від інших є нашим поглядом на особистісне особисте Я(Я-яким-я-сам-себе-бачу) [6].
Американський соціальний психолог Чарльз Кулі у 1912 році запропонував теорію дзеркального Я, стверджуючи, що уявлення індивіда про те, як його оцінюють інші, істотно впливають на його Я.
Безпосередні стосунки між членами групи надають індивіду зворотний звязок для самооцінки. Відповідно до концепції дзеркального Я Кулі, вважав, що становлення людського Я, як цілісного психічного явища, по суті, є не що інше, як соціальний процес, що відбувається в середині індивіда, в рамках якого виникають усвідомлювальні Я [10].
К.Роджерс наголошував, що Я постійно змінюється в результаті набуття нового досвіду, але воно завжди зберігає якості цілісної системи. Я-структура є організованою системою. Роджерс виділив різні форми уявлень про себе: соціальне Я, духовне Я, фізичне Я, інтимне Я, публічне Я, моральне, сімейне Я...
Інший поділ: Я в минулому, Я в теперішньому [17].
Необхідно відзначити, щокожнийзобразівЯ має складне, неоднозначне по своїйбудовіпоходження, щополягаєіз кількох аспектіввідносин. Ми можемо поділити його на: фізичне Я, емоційне Я, розумове Я, соціальне.
Складові образу Я людини виникають спочатку на основі усвідомлення єю оцінок її іншими людьми, а далі на основі співвідношення оцінок інших людей і своїх власних.
З подальшим розвитком самосвідомості іде розвиток образу Я. Відбувається він у напрямку самоствердження людини в освоєнні єю життєвих ролей та накопичення соціального досвіду. В формуванні образу Я все більшу роль набуває соціум, соціальна практика. Поступово виробляється здатність оцінювати узагальненого іншого, що задається впливом культурного середовища та творення себе відповідно до статеворольового самовизначення.
Саме образ Я в структурі особистості є своєрідним каркасом, який надає різноманітним психологічним проявам людини певної внутрішньої взаємопідпорядкованості, спрямовуючи їх в єдине спільне русло, тим самим стає основою для вибору юнаком чи дівчиною основної лінії життєвої поведінки та в значущих сферах діяльності [8].
Узагальнюючи сказане, можна зробити висновки, що образ Я має слідуючу структуру: Я-реальне та Я-ідеальне.
Інший погляд: Я-реальне, Я-ідеальне, Я-дзеркальне.
Або Я-когнітивне, Я-афективне і Я-регуляторно-вольовое(поведінкове)
1.3 Аналіз вікового періоду курсантських років та проблематики я, що виникає в період юності. (з урахуванням специфіки навчання у військовому навчальному закладі)
Період навчання у вищому військовому ?/p>