Особливості образу "я" курсантів в процесі навчання у вищих військових навчальних закладах
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
?іці іде розвиток уявлень про себе.
Я-Концепція це те, що індивід бачить, коли дивиться на себе з різних точок зору, тобто як він сам визначає свої зовнішні показники, особистісні якості, риси, ролі, та соціальний статус.
Можна сказати, що Я-концепція це система установок по відношенню до самого себе. Це ідентичність Его або особистісна ідентичність індивіда, яка являє сукупність його самовизначень чи образів Я [24].
Рут Стренг визначила чотири головні аспекти Я:
1. Існує загальна головна Я-концепція(уявлення людини про свою особистість та сприйняття своїх здібностей, а також статуса та ролей в зовнішньому світі.
2. Існують індивідуальні часові або перехідні Я-концепції, які залежать від настрою, ситуацій від минулих або теперішніх переживань. (нещодавно отримана на екзамені погана оцінка може зумовити тимчасове відчуття особистої глупості; критичне зауваження значимих для тебе людей може привести до зниження на якийсь період самооцінки.
3. Існує соціальне Я це уявлення про те, що думають про тебе інші люди. Ці уявлення в свою чергу впливають на твої думки про себе. Якщо створюються враження, що інші думають про тебе негативно, то і ти сам будеш схильний думати про себе негативно. Уявлення про те, як тебе сприймають інші, фарбують наші погляди на самих себе. Взаємовідношення з іншими людьми, близькі відношення, участь в певних групах співробітництво та суперництво впливають на формування ідентичності. Розвиток її відбувається в процесі соціальних взаємодій, що включають в себе як наступність та єдність Я, так і ідентифікацію з обєктами, що знаходяться за межами. Покажіть мені вашого друга, і я зрозумію, який ваш ідеал і якою людиною ви хотіли б стати - писав Вільям Керайл. Складовою частиною Я-концепції є почуття соціального статусу, тобто теперішнє або майбутнє положення в соціальній системі уявлень індивіда.
4. Існує ідеальне Я, тобто те, яким ти хотів би стати. Ці уявлення можуть бути реалістичними заниженими або завищеними. Занижене ідеальне Я заважає досягненням; завищений образ ідеального Я може привести до фрустрації та зниженню самооцінки. Реалістичні Я-концепції сприяють прийняяттю самого себе, психічному здоровю та досягненню реалістичних цілей [12].
Одним з найвидатніших вчених в сфері теоретичних та експерементальних досліджень структур ідеального Я був Карл Роджерс. Розроблена ним Я-концепція дає можливість розуміти глибини та багатогранність людської особистості.
Роджерс бачив кінцеву мету розвитку особистості в досягненні відповідностей областей явищ та життєвого досвіду концептуальній структурі Я. Досягнення такої відповідності веде до звільнення від внутрішніх конфліктів та тривоги. Уявлення про себе, Я в особистому сприйнятті та ідеальне Я починає зливатися, тому індивід може безконфліктно прийняти самого себе. Його самосприйняття і відношення з іншими людьми ведуть до прийняття самого себе та самоповаги.
Якщо між образом Я у взаємовідношеннях з іншими і Я в особистому сприйнятті індивіда або ідеальним Я виникає розходження це веде до психологічних проблем.
К.Роджерс терміни Я і Я-концепція застосовує як синоніми і визначає їх як постійне ціле, організований постійний концептуальний Гештальт, утворений у результаті сприйняття Я або мене, як усвідомлення стосунків власного Я з іншими у ставленні до різних аспектів життя, а також цінностей. Немовля, зазначає К. Роджерс, не відчуває різниці між тим, що є Я і не Я. Як наслідок подальшої диференціації формується структура Я, розвитком якої рухає базова потреба отримувати повагу, симпатію, любов і водночас віддавати їх оточуючим людям [17].
В процесівзаємодіїз людьми росте самооцінка. Эгоросте за рахунокдрібнихдосягнень, похвал і успіхів, коли Явиявляєтьсядля когосьзначимим.
Склавши уявлення про себе ми повинні оцінити отриману картину. Як оцінюємо самих себе в особистому сприйнятті? Чи сприяє ця оцінка самоприйняттю й самосхваленню, розумінню почуття особистої цінності? Якщо так то самооцінка достатня для того, щоб прийняти самого себе та жити з цим уявленням про себе. Оскільки людині необхідна самооцінка, то повинен існувати звязок між Я-концепцією та ідеальним Я.
Адекватна Я-концепція й самооцінка мають значення у формуваннінавичок міжособистіснихвідносинісоціальної адаптації. Соціум частовідкидаєлюдей з низькою самооцінкою. Зрівнемсамооцінки повязане прийняття інших людей і прийняття індивіда іншими людьми, особливо близькими друзями.
Отже, самоприйняття й соціальна адаптація тісно взаємоповязані.
Погана соціальна адаптація, яка повязана знегативноїЯ-концепцією й низькою самооцінкою, можепроявлятисяпо-різному. Юнаки нашого віку з низькою самооцінкою мають тенденцію до повної непомітності всоціумі. Їх не бачать і не вибирають у лідери, вони рідко беруть участь у навчальній абосуспільнійдіяльності.
Вони не вміють постояти за себе й не висловлюють свої думки по хвилюючих їх питаннях.Спостерігаючи за ними можна побачити, як розвиваються почуття ізоляції й самотності. Соромязливі люди всуспільствічасто відчувають незручність інапругу, що ускладнює їх спілкування з навколишніми.
Оскільки ці людипрагнутьподобатися іншим, на них легше впливати йкеруватиними. Вони дозволяють іншимприйматиза нихрішення, тому що їм не вистачає впевненості в собі. Часто намагаючисьупоратисязісвоєю соромязливіст?/p>