Особливості образу "я" курсантів в процесі навчання у вищих військових навчальних закладах

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

особистісних відносин).

4. Порівняти теоретичну модель образу Я та середньостатистичний образ Я курсантів 1 курсу.

Розділ 1. Образ Я як психологічна проблема

 

1.1 Аналіз наукових джерел та визначення наукових підходів щодо розуміння образу я в психології

 

Розглянемо наукові підходи щодо розуміння образу Я в психології та основні погляди Я-концепції.

Теоретико методологічною основою дослідження образу Я особистості в моїй роботі є положення гуманістичної психології, представниками якої були вчені К.Роджерс, А.Маслоу, С.Рубінштейн, А.Леонтьєв, Л.Виготський. Представники гуманістичного напрямку визнавали цілісність особистості в процесі її саморозвитку, вони досліджували цілісне людське Я та його особистісне самовизначення в мікросоціумі. Цей аспект є особливо важливим у вивченні теми образу Я курсантів вищих військових навчальних закладів.

Гуманістична психологія визнає предметом дослідження унікальну особистість, вбачаючи в ній активну, свідому істоту, яка відповідає за своє життя і прагне до втілення моральних ідеалів. Особистість потребує звязків з іншими людьми, відчуває необхідність постійного самовдосконалення, шукає сенс життя. Існує постійна потреба у реалізації наших можливостей(актуалізації).

Людина має внутрішні чесноти, яким необхідні певні умови для розвитку.

Особистість це феномен індивідуального життя та продукт соціального впливу [2].

Відомий американський психолог А. Маслоу джерелом психічного розвитку особистості вважав її прагнення до самоактуалізації вершині в ієрархії потреб людини, яку складають також потреби в повазі і самоповазі, потреби в любові з боку довколишніх... Потреба в самоактуалізації є найважливішою потребою духовного розвитку людини [2].

Важливість у самоактуалізації та самореалізації є головними чинниками в становленні особистості, якісними показниками взаємин зі світом.

В своїх психологічних працях С.Рубінштейн прийшов до висновків, що пояснюють сутність особистості. Він вважав, що особистість це опосередкована ланка, що звязує зовнішній вплив з психікою особистості. В поданій нижче таблиці ми бачимо розуміння вченого широкого поняття особистість.

 

ПитанняПідструктура особистостіЗміст підструктуриЧого людина бажає?спрямованістьстійкі потреби і мотиви, які спонукають людину до дійЩо може людина?можливостіздібності, особливості пізнавальної, емоц-вольової сфериЩо людина є насправді?особливості поведінкитемперамент як динамічний бік поведлінки, характер, як змістовий бік поведінкиЩо людина думає про себе?самосвідомість особистостіЯ-концепція особистості, яка складається із:

- когнітивного компоненту (Я-образ, система уявлень про себе),

- емоційно-оцінний компонент, - поведінковий готовність діяти відповідно до того, що людина знає, як себе оцінює

С.Л. Рубінштейн писав: Я це не свідомість, не психічний субєкт, а субєкт людина, що володіє свідомістю, наділена свідомістю, точніше людина як свідома істота, яка усвідомлює світ, інших людей, саму себе. Самосвідомість це не усвідомлення свідомості, а усвідомлення самого себе як істоти... [18].

Самосвідомість центральна складова розуміння свого Я.

В психології цілісний образ власного Я представляє собою Я-концепцію.

Я-концепцією називають відносно стійку, усвідомлену систему уявлень індивіда про себе, на основі якої він будує взаємодію з іншими людьми і відноситься до себе.

Я-концепція є не статичним, а динамічним психічним утворенням.

Я-концепція може моделювати реальність з різною ступінню адекватності і постійно змінюється.

Формування, розвиток, зміна Я-концепції обумовлені фактором внутрішнього і зовнішнього порядку.

Соціальне середовище(сімя, навчальний заклад, формальні та неформальні групи, в які включена особистість)справляє найсильніший вплив на формування Я-концепції [21].

В науковій літературі образ Я розглядають як одну зі складових Я-концепції. В цілому її структура має 3 компоненти:

1) образ Я

2) самооцінка

3) поведінкова складова.

В психології прийнято виділяти дві форми Я-концепції:

1)Реальну

2)Ідеальну

Поняття реальна(за словами X. Ремшмидта) не передбачає, що ця концепція реалістична. Бо головне тут уявлення особистості про себе, про те, який я є. [16].

Ідеальна Я-концепція(ідеальне я) - це уявлення особистості про себе у відповідності до бажань(яким я хотів би бути).

Реальна та ідеальна Я-концепції не тільки не можуть співпадати, але у більшості випадків обовязково різняться. Розходження між ідеальною та рельною Я-концепцією можуть мати різні, як негативні так і позитивні наслідки.З одного боку невідповідність Я-реального до Я-ідеального може стати джерелом серйозних внутрішньоособистісних конфліктів. З другого боку розбіжність реальної та ідеальної Я-концепції є джерелом саморозвитку і самовдосконалення особистості [16].

Відомий психолог Е.Х.Еріксон визначає Я-концепцію, як ідентичність індивіда, або узгоджене самосприйняття індивідом своєї особистості.

Першим кроком на шляху формування Я-концепції є усвідомлення того, що людина це окремий, відділений від інших індивід. Розуміння цього починає формуватись в ранньому дитинстві. При формуванні Я-концепції в підлітковому та юнацькому ?/p>