Особливості обліку витрат і виходу продукції м’ясного скотарства
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
тва продукції тваринництва - важливе завдання для працівників сільського господарства. Для його виконання необхідно забезпечити постійний приріст кількості тварин, покращання породності та підвищення їх продуктивності, створити міцну кормову базу, що залежить від правильної організації обліку витрат і виходу продукції тваринництва, зокрема мясного скотарства. Тільки володіючи точними даними про кількість кормів, чисельність поголівя, вихід продукції, можна прийняти правильне рішення про напрями подальшого розвитку мясного скотарства.
Тваринництво поділяється на окремі самостійні галузі, кожна з яких має свої особливості. Витрати на виробництво продукції тваринництва формуються за обєктами обліку, рис.1.
Завдання обліку витрат у мясному скотарстві:
економічно обґрунтоване розмежування витрат за видами виробництв та групами худоби;
точний розподіл усіх витрат за економічно однорідними елементами та статтями, з яких складається собівартість виготовленої продукції;
своєчасне повне і точне відображення виходу продукції мясного скотарства;
економічно обґрунтоване визначення собівартості продукції.
Облік витрат на виробництво продукції мясного скотарства передбачає оперативне, достовірне та повне отримання інформації щодо понесених трудових, матеріальних і грошових витрат на її виробництво, достовірне та повне надходження інформації щодо кількості та вартості одержаної продукції, витрат на її реалізацію по підприємству в цілому й по окремих його структурних підрозділах (бригадах, фермах, орендних колективах тощо).
Залежно від конкретних умов виробництва, структури управління, системи оплати праці, облік витрат ведеться в цілому за конкретними виробничими підрозділами без деталізації за окремими обєктами (видами та групами худоби й птиці). Фактичні витрати підрозділу розподіляють між окремими видами та групами тварин пропорційно до планових за відсутності - до нормативних витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами.
Аналітичні рахунки відкривають за видами та статево-віковими групами тварин.
У бухгалтерському обліку розрізняють поняття приріст живої маси та приріст тварин.
Методика розрахунку приросту живої маси представлена на рис.2.
Рис. 2. Визначення приросту живої маси тварин
Собівартість 1 ц живої маси визначають за формулою:
С=ВП/ЖМ (1)
де:
С - собівартість 1 ц живої маси
ВП - вартість поголівя
ЖМ - жива маса , ц
Для визначення вартості поголівя користуються формулою:
ВП = В - ВПП + БВ п + БВ н + ВПр (2)
де:
ВП - вартість поголівя,
В - витрати на дорощування і відгодівлю за звітний рік ,
ВПП - вартість побічної продукції,
БВ п - балансова вартість тварин на початок року,
БВ н - вартість тварин, надійшовши протягом року на дорощування,
ВПр - вартість приплоду поточного року ( без вартості загиблих тварин).
Жива маса тварин визначається за формулою:
ЖМ = ЖМ к + ЖМ в (3)
де :
ЖМ - жива маса тварин,
ЖМ к - жива маса тварин в залишку на кінець року,
ЖМ в - жива маса поголівя, що вибуло, без маси падежу.
Витрати в тваринництві, зокрема мясному скотарстві, обліковують за статтями, перелік яких наведено в Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств:
> витрати на оплату праці;
> паливо та мастильні матеріали;
> засоби захисту тварин;
> корми;
> роботи та послуги;
> витрати на ремонт необоротних активів;
> інші витрати на утримання основних засобів;
> інші витрати;
> непродуктивні витрати;
> загальновиробничі витрати.
У статті "Витрати на оплату праці" відображають основну та додаткову заробітну плату працівників, які безпосередньо зайняті в технологічному процесі виробництва продукції мясного скотарства: скотарі, пастухи, свинарі тощо.
У статті "Паливо та мастильні матеріали" відображають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість на виконання технологічних операцій, вартість мастил тощо.
До статті "Засоби захисту тварин" відносять вартість придбаних за рахунок коштів підприємства біопрепаратів і дезинфікуючих засобів Вартість препаратів, придбаних за рахунок асигнувань бюджету, списують на зменшення сум цільового фінансування.
У статті "Корми" відображають вартість придбаних кормів та кормів власного виробництва, витрати на їх внутрішньогосподарське переміщення з поля на постійне місце зберігання, кормовий склад чи інший підрозділ. На дану статтю відносять також витрати на приготування кормів у кормоцехах і кормокухнях. Ці суми списують безпосередньо на відповідні види і групи тварин прямо або розподіляють між ними пропорційно масі згодованих кормів, що залежить від технологічних особливостей приготування та роздачі кормів. Витрати на транспортування кормів з місць постійного зберігання до кормоцехів, а також безпосередньо на ферму з місця їх зберігання не включають у вартість кормів, а відносять до інших відповідних статей (витрати на оплату праці, роботи і послуги тощо).
У статті "Роботи і послуги" відображають витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характеру, наданих