Особливості гігієнічного масажу та необхідність його застосування
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?м дихання за рахунок його поглиблення, збільшення максимальної вентиляції легень і резерву дихання, а також життєвої місткості легень.
Під впливом масажу кількість функціонуючих капілярів може збільшитись у 45 разів, а загальна місткість їх зростає у 140 разів. Капілярний кровообіг Поліпшується і створюються умови для повнішого кровопостачання не тільки тканин ділянки, яку масажують, (і и рефлекторно інших органів і тканин. Поліпшується газообмін між кровю і тканиною. Розкриття резервних капілярів регулює перерозподіл крові, що полегшує ропі и у серця.
Спостерігається пряма і рефлекторна дія масажу на місцевий і загальний кровообіг. Ритмічні масажні рухи значно полегшують пересування крові по артеріях, пришвидшують протікання венозної крові. Так, внаслідок стиснення і обезкровлення вен у них виникає негативний тиск, що також сприяє посиленню проходження кроні в артеріях. Венозний приплив і кровопостачання серця збільшується. Скорочення серцевого мяза посилюється, ударний та хвилинний обєми серця збільшуються. Гістамін і ацетилхолін, утворювані в шкірі під час масажу, потрапляють у кров, і судини розширюються. Загальний масаж викликає у здорових людей невелике підвищення (на 1015 мм рт. ст.) систолічного артеріального тиску (внаслідок посилення роботи серця). При цьому діастолічний тиск залишається незмінним або трохи знижується (внаслідок розширення судин). Під час масажу живота у здорових людей трохи знижується артеріальний тиск. У хворих на гіпертонічну хворобу масаж голови, шиї, надпліччя (так званої комірцевої зони), живота знижує систолічний і діастолічний тиск. При цьому масаж живота сприяє прискоренню ритму серцевих скорочень, а масаж комірцевої зони його сповільненню. Масаж обличчя допомагає Нормалізації показників скроневого тиску.
Особливо впливає на судинорухові реакції в організмі вібрація. Місцева слабка вібраційна дія викликає переважно судинозвужувальний ефект, сильна судинорозширювальний. Характер відповідної судинної реакції як на місці вібраційного подразнення, так і в межах відповідних метамерів залежить від частоти коливань: при низьких частотах (2050 Гц) переважає судинна атонія, при вищих (100200 Гц) ангіоспазм, що відповідно впливає на артеріальний тиск, низька частота викликає його зниження, а висока переважно підвищення. Однак динаміка артеріального тиску під впливом вібрації залежить також від його вихідного рівня. Так, у людей з підвищеним артеріальним тиском вібраційний масаж нормалізує його.
Судинні зміни, виникаючи під впливом вібрації, супроводяться на місці дії виразними змінами температури шкіри, гіперемією і підвищеною пітливістю (які мають фазовий характер). У першій фазі температура шкіри в цьому сегменті знижується, а в другій фазі підвищується (О. Я. Креймер, 1972).
В експерименті показано, що вібрація (частоти 40 та 100 Гц) посилює дифузію через біологічні мембрани, клітинні оболонки і полегшує циркуляцію органічних рідин по судинах, підвищує адсорбційні властивості тканин, діє токсикотропно (тобто розщеплює колоїди високомолекулярних сполук), стимулює ферментативну функцію, викликає перебудову у хромосомах. А це активізує процеси обміну в організмі.
Значно впливає масаж на циркуляцію лімфи. Клітини тканин організму ніде не стикаються з кровю. Роль посередника між ними виконує тканинна рідина лімфа. Клітини дістають з неї необхідний поживний матеріал, який надходить з крові, одночасно виділяючи в неї продукти свого обміну. Лімфу можна розглядати як частину плазми, що проходить повз стінки капілярів. Вона омиває усі елементи тканин, проходить поміж ендотеліальними клітинами в лімфатичні капіляри, по лімфатичних судинах потрапляє в грудну протоку і знову повертається у кров.
Швидкість руху лімфи дуже мала, зумовлена переважно тиском, під яким вона виділяється з капілярів в інтерстиціальні простори тканин, скороченням скелетних мязів і присмоктувальною дією грудної порожнини. Безперервно лімфа рухається тільки в травному каналі, в кінцівках тільки під час їхнього руху. В лімфатичних судинах є клапани, тому лімфа протікає лише в напрямку до грудного протоку.
Обмін речовин між тканинами, лімфою і кровю відбувається шляхом дифузії, тому за нормальних фізіологічних умов швидкість лімфотоку не так важлива. Однак при псиних патологічних змінах, наприклад набряклості, прискорення протікання лімфи відіграє значну роль. Виникнення набряків залежить від проникності стінок судин. При цьому підвищення тиску крові у капілярах зумовлює підсилену трансудацію рідини, яка при повільному відтіканні по лімфатичних судинах веде до застою в проміжках тканини, розтягує їх, вимикаючи набряки.
Сприяючи посиленню руху лімфи, масаж допомагає тим самим розсмоктуванню набряклості. Шкіряні лімфатичні судини легко спорожняються і лімфа протікає швидше при застосуванні засобів погладжування у відцентровому напрямку. Розтирання, поплескування розширює лімфатичні судини. Але надто енергійне застосування них масажних засобів може викликати спазм лімфатичних судин. Крім прямого місцевого впливу масаж рефлекторно діє на всю лімфатичну систему, поліпшує тонічну і вазомоторну функції лімфатичних судин.
Масаж підвищує еластичність мязових волокон, їх скорочувальну функцію, зменшує мязову атрофію і розвинену вже гіпотрофію. Сприяє він і окислювально-відновним процесам у мязах. Як показано в експерименті, під впливом масажу (зокрема, вібраційного