ОсобливостСЦ використання рентгенконтрастних речовин
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
цистит).
6. ВидСЦлення бактерСЦями глюкуронСЦдази у жовчному мСЦхурСЦ за холециститу може зруйнувати комплекс СЦз глюкуроновою кислотою, пСЦсля чого контрастна речовина, ставши жиророзчинною, реабсорбуСФться крСЦзь стСЦнку жовчного мСЦхура.
КолоiднСЦ внутрСЦшньовеннСЦ контрастнСЦ засоби це речовини, котрСЦ пСЦсля внутрСЦшньовенного введення покидають кров бСЦльш повСЦльними темпами в порСЦвняннСЦ з мономерними та димерними СЦонними та неСЦонними контрастними речовинами, що застосовуються в теперСЦшнСЦй час. ЦСЦ контрастнСЦ речовини мають те перевагу, що вони пСЦсля внутрСЦшньовенного введення остаються довше всерединСЦ артерСЦй та вен та вСЦдображають iх морфологСЦю значно довше, нСЦж засоби, що зараз застосовуються. Для досягнення цього ефекту апробованСЦ йодованСЦ макромолекули та йодованСЦ зависи. ЦСЦ контрастнСЦ речовини видаляються СЦз кровСЦ фагоцитами ретикулоендотелСЦальноi системи. На сьогоднСЦ ведуться клСЦнСЦчнСЦ випробування по застосуванню цих перспективних колоiдних контрастних засобСЦв.
7. НегативнСЦ контрастнСЦ речовини
НегативнСЦ контрастнСЦ речовини це гази: повСЦтря, кисень, закис азоту (NO2), двоокис вуглецю (СО2); вони могуть поСФднуватися з водними зависями барСЦю сульфату для подвСЦйного контрастування шлунково-кишкового тракту та з розчиненими у водСЦ йодованими контрастними речовинами для дослСЦдження з подвСЦйним контрастуванням суглобСЦв. НовСЦ методики, такСЦ як компютерна та магнСЦтно-резонансна томографСЦя, а також застосування контрастних речовин у цих методах дослСЦдження майже цСЦлком звели нанСЦвець використання газу для енцефалографСЦi та мСЦСФлографСЦi.
Використання газу як контрастного засобу у шлунково-кишковому трактСЦ не справляСФ несприятливих наслСЦдкСЦв, крСЦм ефектСЦв, зумовлених його обСФмом. Газова емболСЦя може статися за непередбачених внутрСЦшньосудинних СЦнСФкцСЦй газу.
8. КонтрастнСЦ засоби для магнСЦтно-резонансноi томографСЦi
На початку використання магнСЦтно-резонансноi томографСЦi (МРТ) вважали, що природна рСЦзниця контрастностСЦ рСЦзних мяких тканин виключаСФ необхСЦднСЦсть застосування контрастних речовин.
ПСЦзнСЦше було виявлено, що рСЦзницю у сигналах мСЦж рСЦзними тканинами, тобто контрастну роздСЦльну здатнСЦсть на МР зображеннях, можна суттСФво полСЦпшити за рахунок використання рСЦзних контрастних засобСЦв. РеалСЦзувати такий пСЦдхСЦд вдалося лише тодСЦ, коли перша контрастна речовина (Gd-DTPA) стала комерцСЦйно доступною. ПСЦсля цього СЦнформативнСЦсть МРТ у дСЦагностицСЦ низки захворювань стала навСЦть вищою вСЦд такоi компютерноi томографСЦi (КТ).
9. МеханСЦзми дСЦi МР-контрастних засобСЦв
ЗалежноСЦ вСЦд магнСЦтних властивостей МР-контрастнСЦ засоби подСЦляються на парамагнСЦтнСЦ та супермагнСЦтнСЦ. Атоми з одним чи декСЦлькома неспареними електронами мають парамагнСЦтнСЦ якостСЦ. НайбСЦльш розповсюдженСЦ МР-контрастнСЦ засоби це парамагнСЦтнСЦ СЦони металу з великим магнСЦтним моментом.
Прикладами таких СЦонСЦв являються гадолСЦнСЦй, хром, марганець, нСЦкель та залСЦзо. В теперСЦшнСЦй час найбСЦльш широке клСЦнСЦчне використання отримали сполуки гадолСЦнСЦю. Як контрастний засСЦб використовуСФться супермагнСЦтний оксид залСЦза. Його домСЦнуючим ефектом СФ скорочення часу релаксацСЦi Т2 РЖз збСЦльшенням дози вСЦдбуваСФться зниження СЦнтенсивностСЦ сигналу.
10. ВодорозчиннСЦ екстрацелюлярнСЦ контрастнСЦ засоби
Першим зареСФстрованим для клСЦнСЦчного використання контрастним засобом був гадолСЦнСЦю хелат, гадопентатдимеглюмСЦн (Magnevist). ТермСЦн хелат означаСФ клешня та вСЦдображаСФ той факт, що СЦон гадолСЦнСЦю Gd3+ СЦз трьома позитивними елементарними зарядами захоплюСФться негативно зарядженим хелатом, що складаСФться СЦз солСЦ димеглумСЦну диетилентриамСЦнопентаценовоi кислоти (DTPA), що мСЦстить пять негативно заряджених карбоксильних груп (5 елементарних зарядСЦв). РЖон Gd-DTPA маСФ 2 негативних заряди (+3-5=-2) та супроводжуСФться двома позитивно зарядженими СЦонами меглумСЦну для електричноi нейтральностСЦ. ФармакокСЦнетичнСЦ властивостСЦ Gd-DTPA схожСЦ СЦз такими розчиненого у водСЦ внутрСЦшньовенного йодовмСЦсного контрастного засобу. ВСЦн характеризуСФться високою розчиннСЦстю у водСЦ, слабкою здатнСЦстю до звязування з протеiнами, низьким внутрСЦшньоклСЦтинним накопиченням та розподСЦляСФться майже виключно у позаклСЦтинному просторСЦ та виводиться нирками. За нормальноi гломерулярноi фСЦльтрацСЦi перСЦод його напСЦввиведення з плазми кровСЦ складаСФ 90 хв. Понад 75% введеноi дози виводиться нирками через 3 години.
Gd-DTPA, так як СЦ йодованСЦ контрастнСЦ речовини, при внутрСЦшньовенному введенСЦ не проникаСФ крСЦзь нормальний гематоенцефалСЦчний барСФр. Коли гематоенцефалСЦчний барСФр пошкоджений, що буваСФ у випадках пухлин мозку чи при пошкодженнСЦ судин, Gd-DTPA проникаСФ до СЦнтерстСЦцСЦальноi рСЦдини всерединСЦ пухлини чи пошкоджених судин. Що бСЦльша концентрацСЦя Gd-DTPA в тканинСЦ, то коротший час Т1 в цСЦСФi тканСЦ. КонцентрацСЦя Gd-DTPA може бути рСЦзною в нормальнСЦй мозковСЦй паренхСЦмСЦ, у дСЦлянцСЦ набряку або у пухлинСЦ, що надаСФ можливСЦсть диференцСЦювати цСЦ тканини. Доза Gd-DTPA складаСФ 0,1-0,2 ммоль/кг маси тСЦла. РЖнодСЦ, в 1-2% випадкСЦв, може зявитися вСЦдчуття печСЦi та головний бСЦль. Gd-DTPA безпечний та даСФ у клСЦнСЦчних дозах ще нижчу частоту псевдоалергСЦчних реакцСЦй, нСЦж неСЦоннСЦ йодованСЦ контрастнСЦ речовини.
11. ПероральнСЦ контрастнСЦ засоби для МРТ
Як СЦ пСЦд час КТ, пероральнСЦ контрастнСЦ засоби використовуються, головним чином, для дослСЦдження черевноi порожнини, диференцСЦювання кишечника вСЦд нормальних або патологСЦчних тканин, що ?/p>