ОсобливостСЦ використання рентгенконтрастних речовин
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?острих загальних побСЦчних реакцСЦй на контрастнСЦ речовини поки не зовсСЦм зрозумСЦла та, ймовСЦрно, СФ багатофакторною. БСЦльшСЦсть сповСЦльнених реакцСЦй проявляСФться протягом 5-15 хвилин пСЦсля введення контрастних речовин. ПСЦзнСЦ побочнСЦ реакцСЦi - це реакцСЦi, якСЦ проявляються через 1годину-7 дСЦб пСЦсля введення контрастноi речовини.
ГострСЦ реакцСЦi подСЦляють на легкСЦ, середньоi тяжкостСЦ та тяжкСЦ. За СЦнтенсивнСЦстю клСЦнСЦчних проявСЦв реакцСЦi на контрастнСЦ засоби можуть бути подСЦленСЦ на:
- легкСЦ (немаСФ необхСЦдностСЦ в лСЦкуваннСЦ);
- середньоi тяжкостСЦ (необхСЦдне лСЦкування, але немаСФ потреби в реанСЦмацСЦйних заходах);
- тяжкСЦ (лСЦкування СФ життСФво необхСЦдним, потрСЦбнСЦ реанСЦмацСЦйнСЦ заходи).
РеакцСЦя легкого ступеня. При введеннСЦ в кров йодованого контрастного засобу пацСЦСФнт вСЦдчуваСФ жар в головСЦ чи в усьому тСЦлСЦ, сухСЦсть та металевий присмак в ротСЦ. РЖнодСЦ пацСЦСФнт скаржиться на болСЦ по ходу вени, легке запаморочення, невелику нудоту, нестачу повСЦтря, починаСФ кашляти чи чихати. ЦСЦ симптоми швидко проходять та спецСЦального втручання не потребують. Посилення цих ознак, приСФднання до них гСЦперестезСЦi, почуття повзання мурашок в кСЦнцСЦвках, в котру вводять препарат, зблСЦднення шкСЦри, почуття свербежу слСЦду розглядати як передвСЦсник алергСЦчноi реакцСЦi. Якщо подСЦбна картина виникаСФ до закСЦнчення введення контрастного засобу, необхСЦдно припинити СЦнСФкцСЦю, залишивши голку в судинСЦ, приготовити для СЦнСФкцСЦi адреналСЦн та преднСЦзолон. Якщо реакцСЦя зявилася пСЦсля видалення голки СЦз вени, то вище мСЦсця СЦнСФкцСЦi слСЦд наложити гумовий джгут, тому що в СЦншому випадку вени мають спастися СЦ буде тяжко виконати необхСЦднСЦ вливання. ЛегкСЦ реакцСЦi включають почервонСЦння лиця, нудоту, бСЦль в руках, свербСЦж, блювоту, головний бСЦль та легку кропивницю. Звичайно вони протСЦкають легко, тривають недовго, проходять самостСЦйно та не потребують специфСЦчного лСЦкування, за виключенням прийому антагонСЦстСЦв Н1-рецепторСЦв для лСЦкування кожного свербежу.
РеакцСЦя середньоi тяжкостСЦ. У пацСЦСФнта зявляються сильна нудота, блювота, чихання та нежить, сльозоточивСЦсть, озноб, свербСЦж, кропивниця, ангСЦоневротичний набряк. Перша допомога виражаСФться в пСЦдшкСЦрному введенСЦ адреналСЦну, внутрСЦшньовенному введенСЦ димедролу, преднСЦзолону, дачСЦ кисню. РеакцСЦi середнього ступеня тяжкостСЦ включають бСЦльшу вираженСЦсть цих симптомСЦв, помСЦрне зниження артерСЦального тиску та бронхоспазм, дифузну кропивницю та еритему, набряк обличчя середньоi тяжкостСЦ, вагуснСЦ реакцСЦi. ПацСЦСФнтСЦв потрСЦбно лСЦкувати та спостерСЦгати для попередження подальших ускладнень, однак, клСЦнСЦчна ситуацСЦя не СФ настСЦльки серйозною. Адекватне лСЦкування може бути проведено в рентгенСЦвському вСЦддСЦленСЦ без перемСЦщення пацСЦСФнта в палату СЦнтенсивноi терапСЦi.
Тяжка реакцСЦя. АнафСЦлактичний шок. РозвиваСФться бурхливо, як правило, в першСЦ 5-10 хвилин пСЦсля СЦнСФкцСЦi контрастного засобу та потребуСФ негайного лСЦкарського втручання. Симптоми тяжкоi реакцСЦi: рСЦзке падСЦння артерСЦального тиску, блСЦднСЦть шкСЦряних покривСЦв, неспокСЦй, запаморочення, нудота, втрата свСЦдомостСЦ, затруднення дихання, судороги. У всСЦх випадках тяжких реакцСЦй одночасно з початком надання першоi допомоги необхСЦдно викликати реанСЦмацСЦйну бригаду. Перша допомога полягаСФ у внутрСЦшньовенному введенСЦ адреналСЦну, гСЦдрокортизону, супрастину, подачСЦ кисню. ТяжкСЦ реакцСЦi включають в себе вираженСЦ прояви усСЦх симптомСЦв, що спостерСЦгаються при легкому та середньому ступеню. Це тяжка артерСЦальна гСЦпотензСЦя, тяжкий бронхоспазм, анафСЦлактоiдная реакцСЦя, набряк легень, набряк гортанСЦ, тяжкСЦ порушення серцевого ритму та блокада серця, серцево-судинний та легеневий колапс, конвульсСЦi, втрата свСЦдомостСЦ. ПацСЦСФнти потребують невСЦдкладного СЦнтенсивного лСЦкування та транспортування в палату СЦнтенсивноi терапСЦi. СерйознСЦ або фатальнСЦ реакцСЦi на контрастнСЦ речовини СФ непередбачуваними, але надзвичайно рСЦдкими. Анамнез серйозних реакцСЦй на контрастнСЦ речовини, бронхСЦальна астма чи алергСЦя на багато речовин пСЦдвищують частоту серйозних реакцСЦй у 5 разСЦв.
ТрийодованСЦ контрастнСЦ засоби з коефСЦцСЦСФнтом 1,5 визивають легкСЦ реакцСЦi у 10% пацСЦСФнтСЦв, тяжкСЦ реакцСЦi - з частотою 1:900-1:3000, а доля смертельних випадкСЦв складаСФ 1:50000. НовСЦ низькоосмолярнСЦ контрастнСЦ засоби, особливо неСЦоннСЦ, володСЦють меншим ризиком псевдоалергСЦчних реакцСЦй. До цього часу невСЦдомСЦ точнСЦ механСЦзми, що стоять за реакцСЦями на контрастнСЦ засоби. На сьогоднСЦ вважаСФться, що вони в бСЦльшостСЦ випадкСЦв не СФ наслСЦдком реакцСЦi антиген-антитСЦло та не викликанСЦ присутнСЦстю атомСЦв йоду в молекулах контрастного засобу.
3. ЛСЦкування побСЦчних реакцСЦй на рентгенконтрастнСЦ речовини
СудиннСЦ вагуснСЦ реакцСЦi (падСЦння артерСЦального тиску, брадикардСЦя) лСЦкуються помСЦщенням хворих в положення Тренделенбурга та внутрСЦшньовенним введенням рСЦдини (фСЦзСЦологСЦчний, чи розчин РСЦнгера). Якщо зниження артерСЦального тиску утримуСФться, необхСЦдно ввести внутрСЦшньовенне 0,5-1 мг атропСЦну. Нижче представлена схема лСЦкування реакцСЦй на контрастнСЦ засоби. Симптоми цих реакцСЦй лСЦкуються однаково, незалежно вСЦд того, мають вони алергСЦчну чи псевдоалергСЦчну етСЦологСЦю.
1. Гостра алергСЦчна реакцСЦя (кропивниця чи/та набряк КвСЦнке, СЦнодСЦ в поСФднаннСЦ з головним болем, блювотою, болем в животСЦ, дСЦареСФю, астмою, конюнктивСЦтом, ринСЦтом).
ЛСЦкування:
1) АдреналСЦн 0,5мг (1мг/мл) пСЦдшкСЦрно,
2) Кисень 2-6 л/хв,
3) ДифенгСЦдрамСЦн 50 мг внутрСЦшньомязово.
2. АнафСЦлактична реакцСЦя (симптоми такСЦ, як СЦ при гос