ОсобливостСЦ використання рентгенконтрастних речовин
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ь близьке число атомСЦв на одиницю обСФму. ДеякСЦ атоми в контрастнСЦй речовинСЦ (наприклад, йод чи барСЦй) володСЦють значно бСЦльшим високим атомним числом, нСЦж атоми мяких тканин (водень, вуглець, азот, кисень). БСЦльш високе атомне число асоцСЦюСФться, в основному, СЦз збСЦльшеною здатнСЦстю послабляти рентгенСЦвськСЦ променСЦ. При енергСЦях фотонСЦв, що використовуються в дСЦагностичнСЦй радСЦологСЦi, випромСЦнювання послаблюСФться фотоелектричним адсорбуванням та комптонСЦвським розсСЦюванням. В таблицСЦ 1 та на рис.1 наданСЦ контрастнСЦ речовини, що найбСЦльш часто використовуються, iх хСЦмСЦчнСЦ структури, коефСЦцСЦСФнти осмолярностСЦ, вязкостСЦ та назви.
Таблиця 1. РСЦзнСЦ контрастнСЦ речовини - хСЦмСЦчна структура, коефСЦцСЦСФнти осмолярностСЦ, вязкСЦсть та назви.
СтруктураКоефСЦцСЦСФнтВязкСЦстьОсмолярнСЦстьМСЦжнародна назваТоргова назва20o С37oС РЖонний мономер3:2=1.5 5+ 9++ 3+ 5++ 1500-1600 iothalamate metrizoate amidotrizoate ioxithalamate Конрей Вазорей
Изопак УрографСЦн
АнгСЦографСЦн
ГастрографСЦн
ТлебрСЦксРЖонний димер6:2=3126600ioxaglate ГексабрСЦксНеСЦонний мономер3:1=3116500-700iohexol iopamidol iopromide ioversol ОмнСЦпак ЙопамСЦро
УльтравСЦст ОптирейНеСЦонний димер6:1=62510300iodixanol iotrolan ВСЦзапак
РЖзовСЦст
Значення вязкостСЦ (cP) та осмолярностСЦ (mOsm/kg H2O) приведенСЦ для концентрацСЦi йоду 300 мг/мл. + Для солей натрСЦю
++ Для меглуминових солей.
Рис.1. ТрансформацСЦя СЦонного мономеру в неСЦонний.
У водСЦ СЦоннСЦ контрастнСЦ речовини розпадаються на електричне зарядженСЦ частини-СЦони. Позитивно заряджений СЦон може бути СЦоном натрСЦю або меглубСЦну. Негативно заряджений СЦоном являСФться бензол, звязаний з трьома атомами йоду та негативно зарядженою карбоксильною групою. РЖоннСЦ контрастнСЦ речовини розчиняються в водСЦ тому що позитивнСЦ та негативнСЦ СЦони притягуються полюсами молекул води. ПодСЦбно до молекул води неСЦоннСЦ контрастнСЦ речовини електричне нейтральнСЦ. НеСЦоннСЦ контрастнСЦ речовини розчиняються у водСЦ, оскСЦльки вони мСЦстять полярнСЦ групи (ОН-групи, гСЦдроксильнСЦ групи), котрСЦ мають нерСЦвномСЦрне розподСЦл електричних зарядСЦв з залишковими електронами навколо атомСЦв кисню (що утворюють негативнСЦ полюси) та недостача електронСЦв навкруги атомСЦв водню (що формуСФ позитивнСЦ полюси). ЕлектричнСЦ полюси ОН-груп контрастноi речовини притягуються к електричним полюсам молекул води. Таким чином досягаСФться розчиннСЦсть у водСЦ. РДдиним бажаним впливом контрастних речовин являСФться ослаблення рентгенСЦвського випромСЦнювання. Весь СЦншСЦй вплив контрастних речовин на органСЦзм, незалежно вСЦд того, визивають вони клСЦнСЦчнСЦ чи лабораторнСЦ симптоми чи нСЦ, являються небажаними. Якщо такий вплив визивають змСЦни, що спостерСЦгаються в лабораторних аналСЦзах, чи клСЦнСЦчнСЦ симптоми, то iх називають побСЦчними реакцСЦями. Для досягнення високоi розчинностСЦ в водСЦ були отриманСЦ рСЦзнСЦ хСЦмСЦчнСЦ структури. В результатСЦ цього зявились контрастнСЦ речовини з рСЦзною токсичнСЦстю.
РСЦзнСЦ типи контрастних засобСЦв
РЖоннСЦ мономернСЦ контрастнСЦ засоби.
- РЖоннСЦ димернСЦ контрастнСЦ засоби.
- НеСЦоннСЦ мономернСЦ контрастнСЦ засоби.
- НеСЦоннСЦ димернСЦ контрастнСЦ засоби.
ОскСЦльки здатнСЦсть атому йоду ослабляти рентгенСЦвськСЦ променСЦ не залежить вСЦд молекули органСЦчноi сполуки, з якою вСЦн хСЦмСЦчно звязаний, то порСЦвняння побСЦчних ефектСЦв, токсичностСЦ, осмолярностСЦ, вязкостСЦ чи вартостСЦ контрастних засобСЦв повинно здСЦйснюватися в еквСЦвалентних йоду кСЦлькостях та концентрацСЦях.
2. ФармакокСЦнетика контрастних засобСЦв
УсСЦ представленСЦ вище чотири групи контрастних засобСЦв мають високу розчиннСЦсть у водСЦ та низьку звязуванСЦсть з протеiнами плазми. Вони розподСЦляються почти виключно у позаклСЦтинному просторСЦ та незначно в внутрСЦклСЦтинному просторСЦ. РозмСЦр молекул дозволяСФ iм проходити крСЦзь клубочки нирок. Вони дуже слабо реабсорбуються чи видСЦляються клСЦтинами ниркових канальцСЦв та видСЦляються СЦз нирок подСЦбно СЦнулСЦну.
ПСЦсля швидкого внутрСЦшньовенного болюсного введення контрастного засобу воно практично нерозчиненим досягаСФ серця, де змСЦшуСФться з кровю, СЦ такий болюс кров-контрастна речовина проходить крСЦзь судинне русло легень та досягаСФ лСЦвих долей серця, а також аорти та ii гСЦлок. ВСЦдбуваСФться швидка дифузСЦя контрастного засобу СЦз кровСЦ через капСЦлярнСЦ мембрани головним чином в мСЦжклСЦтинний простСЦр. На перших хвилинах пСЦсля болюсноi СЦнСФкцСЦi контрастний засСЦб вСЦдображаСФ розподСЦл кровСЦ та кровоносних судин у тСЦлСЦ. Цей факт даСФ можливСЦсть виявити некротичнСЦ пухлини та кСЦсти, котрСЦ не васкуляризованСЦ СЦ тому мСЦстять меншу кСЦлькСЦсть сумСЦшСЦ крови з контрастним засобом, чим навколишнСЦ нормальнСЦ тканини. АналогСЦчно в цей же перСЦод можна виявити гиперваскуляризованСЦ пухлини та запальнСЦ процеси, тому що вони мСЦстять бСЦльшу кСЦлькСЦсть сумСЦшСЦ крови з контрастним засобом, чим нормальнСЦ, менш васкулярСЦзованСЦ тканини.
В головному мозку СЦнтактний гемато-енцефалСЦчний барСФр перешкоджаСФ проникненню контрастного засобу з кровСЦ до мозковоi паренхСЦми. У дСЦлянках, де цей барСФр пошкоджено пухлиною або запаленням, контрастний засСЦб потрапляСФ з кровСЦ до мозку. Отже, такСЦ дСЦлянки виявляються у ходСЦ компютерноi томографСЦi з контрастним посиленням як такСЦ, де концентрацСЦя контрастного засобу порСЦвняно з оточуючою нормальною мозковою паренхСЦмою бСЦльша.
РеакцСЦi на контрастСЦ засоби представляють собою загальну реакцСЦю органСЦзму, обумовлену як токсичною, так СЦ алергСЦчною дСЦСФю препарату. ГострСЦ (раннСЦ) побСЦчнСЦ реакцСЦi це реакцСЦi, якСЦ проявляються протягом 1 години. ПатофСЦзСЦологСЦя ?/p>