Основнi принципи органiзацii лiкувально-профiлактичноi допомоги дiтям. Загальнi принципи обстеження i догляду за дитиною
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?значень лiкарю повiдомляi медична сестра, ii робота повинна бути добре продуманою, чiтко вiдрегульованою й узгодженою з дiями iншого персоналу, щоб забезпечити максимально безперервне спостереження за хворими дiтьми.
Основнi функцiональнi обовязки палатноi медичноi сестри полягають у виконаннi призначень лiкаря, проведеннi туалету хворих дiтей, вимiрюваннi температури тiла, годуваннi дiтей, спостереженнi за iхнiм дозвiллям i сном, органiзацii прогулянок, допомозi лiкарям ПРЖД час обходу. Пiд час обходу сестра отримуi вiд лiкаря чiткi вказiвки про змiну призначень та режиму для кожноi хвороi дитини.
Особливу увагу медична сестра придiляi суворому дотриманню санiтарно-протиепiдемiчного режиму у вiддiленнi, здiйснюi контроль an роботою молодшого медичного персоналу. Вона розмiщуi хворих у Палатах за видом захворювань, вiком i статтю, стежить за циклiчнiстю заповнення палат i дотриманням розпорядку дня. Особливоi уваги Потребують тяжкохворi дiти. Чергова медична сестра стежить за диханням, пульсом, станом ротовоi порожнини, очей, шкiри таких дiтей, зручно вкладаi, перевертаi, бере iх на руки, фiксуi будь-якi змiни в iхньому станi, змiнюi пелюшки та бiлизну. У разi погiршення стану тяжкохвороi дитини вона повинна негайно викликати лiкаря i ДО ЙОГО приходу надати невiдкладну медичну допомогу.
Медична сестра стежить за правильнiстю органiзацii харчування хворих дiтей, яке повинно вiдповiдати вiку, характеру захворювання, iндивiдуальним смакам дитини. Навiть незначнi порушення в годуваннi можуть спричинити погiршення стану здоровя дитини.
З дiтьми старшого вiку проводять виховну, а в деяких стацiонарах, де перебування дiтей тривале, i навчальну роботу, яка входить до Лiкувально-охоронного режиму i суттiво впливаi на емоцiйний тонус дитини, прискорюючи процес видужання.
Таким чином, в Украiнi створена цiла система рiзнопрофiльних Лiкувально-профiлактичних закладiв, якi мають на метi не тiльки зберегти дитинi життя, а й забезпечити ii нормальний гармонiйний розвиток та потенцiал якостi життя на майбутнi.
Загальнi принципи обстеження i догляду за дитиною
За висловом професора Г.А. Захарiна, пЦкарське мистецтво, яке обумовлюi адекватнiсть надання медичноi допомоги i i одним з нелегких завдань. Встановлення дiагнозу це активний творчий процес, який дозволяi лiкарю на основi правильноi оцiнки даних анамнезу отримати уявлення про стан здоровя дитини. Тiльки ретельне зiставлення клiнiчних i лабораторних аспектiв, а також результатiв спецiальних методiв дослiдження даi змогу правильно встановити дiагноз, своiчасно розпочати лiкування та забезпечити весь комплекс реабiлiтацiйних заходiв.
Одним iз головних методiв дiагностики i клiнiчний. Особливу увагу звертають на анамнез хвороi дитини скарги та першi ознаки захворювання, на основi яких можна зробити припущення про ураження тих чи iнших органiв та систем. На раннiх етапах дiагностики лiкар зустрiчаiться з труднощами, якi виникають через недостатню вираженiсть клiнiчних проявiв при латентних i атипових формах перебiгу захворювання, коли симптоми певного патологiчного стану стертi або ще не набули повного розвитку. Тому велике значення надаiться окремим симптомам, характерним для даноi хвороби, i послiдовностi iх появи. У теперiшнiй час дiагностика багатьох захворювань у дiтей утруднена, оскiльки зазнали iстотних змiн iхнiй патоморфогенез i перебiг, змiнилася реактивнiсть дитячого органiзму, позначаiться вплив алергiзацii, урбанiзацii, екологiчних факторiв.
Зазвичай анамнез дитини збираiться в батькiв (бажано в матерi), iнших родичiв, вихователiв. Мати може повiдомити багато важливоi iнформацii про розвиток захворювання в дитини, на основi якоi лiкар може визначити можливу причину, час появи головного чи патогномонiчного клiнiчного синдрому, простежити динамiку його розвитку. Вiд лiкаря вимагаiться чимало терпiння i такту, щоб спокiйно вислухати розповiдь матерi, змусити ii чiтко вiдповiсти на конкретнi питання. -1
Також необхiдно поговорити з хворою дитиною, особливо старшого вiку, але при цьому варто памятати, що вона не завжди чiтко визначаi своi вiдчуття, а iнодi може симулювати тi чи iншi ознаки хвороби.
Для отримання максимальноi кiлькостi iнформацii потрiбно проводити опитування в певнiй послiдовностi. Пiсля отримання загальних даних про дитину переходять до зясування скарг з ретельною iх деталiзацiiю. Далi збирають анамнез даного захворювання з хронологiчною послiдовнiстю появи тих чи iнших симптомiв та синдромiв, РЗХ розвитку до теперiшнього часу, проведеного лiкування, його ефективностi.
Обовязково докладно зясовують анамнез життя дитини. Вiк дитини визначаi деяку специфiку збирання анамнезу. Так, для дiтей 1-го року життя найважливiшого значення набувають детальнi данi Про вiк i здоровя батькiв, iх звички, професiйнi шкiдливостi, акушерський анамнез матерi, перебiг останньоi вагiтностi, харчування пiд час вагiтностi, тривалiсть пологiв, ускладнення iх. Докладно зясовують перебiг грудного перiоду, характер вигодовування (коли введено пiдгодовування (прикорм), харчовi добавки, коли вiднято дитину вiд грудi), показники фiзичного i психомоторного розвитку дитини, особливостi поведiнки, проведення профiлактики рахiту.
Для дiтей бiльш старшого вiку особливого значення набувають данi про перенесенi ранiше зах?/p>