Основнi принципи органiзацii лiкувально-профiлактичноi допомоги дiтям. Загальнi принципи обстеження i догляду за дитиною
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?нкцiональних систем дитячого органiзму. Призначаi заходи з профiлактики найбiльш поширених захворювань (рахiт, анемiя тощо). Здорових дiтей вiком вiд 1 до 2 рокiв педiатр оглядаi 1 раз на квартал, вiд 2 до 3 рокiв 1 раз на 6 мiс.
У подальшому проводиться планова регулярна диспансеризацiя в Полiклiнiках. На пiдставi даних обстеження, показникiв антропометрii та лабораторних дослiджень лiкар визначаi для кожноi дитини групу здоровя, оскiльки вiд цього залежить обсяг необхiдних лiкувально-профiлактичних та реабiлiтацiйних заходiв. Розподiл дiтей за Групами здоровя проводиться таким чином. До першоi групи належать дiти, якi не мають вiдхилень у функцiональному станi основних органiв i систем. Гострi захворювання в них виникають рiдко i мають легкий перебiг. Фiзичний розвиток дiтей вiдповiдаi вiку. До другоi Групи належать дiти з функцiональними змiнами з боку одного органа чи системи, а також дiти 1-го року життя з обтяженим акушерським, анамнезом (гестоз, ускладнений перебiг пологiв, багатоплiдна вагiтнiсть тощо), недоношенiстю без виражених ознак незрiлостi, несприятливим перебiгом раннього неонатального перiоду. Цi дiти часто хворiють на гострi захворювання, процес видужання маi затяжний Характер. Здебiльшого вони мають нормальний фiзичний розвиток, але можливi незначнi вiдхилення у виглядi дефiциту або надлишку миси тiла. Ймовiрне вiдставання нервово-психiчного розвитку. До Третьоi групи належать дiти з хронiчними захворюваннями або вродженими аномалiями розвитку органiв i систем в стадii компенсацii. Наявнi функцiональнi та патологiчнi змiни основних органiв та систем, але без клiнiчних проявiв. Дiти рiдко хворiють на iнтеркурентнi захворювання, але перебiг iх ускладнюiться легким загостренням фонового хронiчного захворювання. Фiзичний та нервово-психiчний розвиток цих дiтей вiдповiдаi вiку, можуть мати мiiе дефiцит або Надлишок маси тiла, низький зрiст. Дiти четвертоi групи мають Хронiчнi захворювання або вади розвитку в стадii субкомпенсацii, функцiональнi порушення одного або кiлькох патологiчно змiнених органiв чи систем. Пiд час iнтеркурентних захворювань вiдбуваiться вигострення основного хронiчного захворювання з порушенням загального стану i самопочуття або iз затяжним перiодом видужання. Дiти можуть вiдставати в нервово-психiчному та фiзичному розвитку. Пята група обiднуi дiтей з хронiчними захворюваннями або вродженими вадами розвитку в стадii декомпенсацii, що зумовлюi РЖнвалiднiсть дитини. Наявнi вродженi функцiональнi порушення патологiчно змiнених органiв чи систем. Спостерiгаються частi загострення основного хронiчного захворювання.
Дiльничний педiатр встановлюi термiни проведення профiлактичних щеплень i iмунобiологiчних проб вiдповiдно до останнiх iнструкцiй. Важливо правильно вiдiбрати дiтей для проведення профiлактичних щеплень. Перед проведенням щеплень педiатр повинен ретельно зiбрати анамнез й оглянути дитину i в разi необхiдностi провести пiдготовку дитини до щеплення.
Диспансеризацiя дiтей старшого вiку це динамiчне спостереження та органiзацiя лiкувально-оздоровчих заходiв серед дiтей iз виявленою патологiiю. Усi данi про виявлену патологiю лiкар заносить до Контрольноi карти диспансерного спостереження, намiчаi в нiй обсяг та характер необхiдних заходiв, спрямованих на запобiгання рецидивам захворювань, фiксуi кiлькiсть оглядiв протягом року.
На педiатричнiй дiльницi велика увага придiляiться санiтарно-просвiтницькiй роботi, яка включаi iндивiдуальнi та груповi бесiди про виховання здоровоi, гармонiйно розвиненоi дитини, систематичне санiтарно-гiгiiнiчне виховання батькiв та iнших членiв сiмi, пропаганду здорового способу життя.
У медичному обслуговуваннi дитячого населення важливе мiiе займають стацiонари, де хворим дiтям надаiться висококвалiфiкована медична допомога. Дитяча лiкарня може мати вiддiлення загального та спецiалiзованого профiлю, ураховуючи специфiку мiiевих умов, особливостi захворюваностi, вiковий склад дiтей. При органiзацii дитячих стацiонарiв враховуiться, що переважна бiльшiсть гостроi патологii в дiтей маi iнфекцiйну природу. Враховуючи це, доведено необхiднiсть створення умов максимального вiдокремлення дiтей, чого досягають шляхом органiзацii боксовоi або напiвбоксовоi системи вiддiлень та застосування принципу одномоментного заселення палат.
У будь-якому вiддiленнi дитина перебуваi пiд наглядом лiкаря-ординатора, робота якого полягаi у збираннi анамнезу, проведеннi клiнiчного обстеження та iнструментального дослiдження, встановленнi дiагнозу, лiкуваннi дитини, визначеннi плану реабiлiтацiйних заходiв. У разi необхiдностi до обстеження дитини залучаються фахiвцi вузького профiлю, працiвники наукових закладiв.
Кожнiй дитинi призначаiться iндивiдуальний режим з урахуванням тяжкостi патологii, вiку дитини, змiни ii поведiнки, кiлькостi годувань. Усе це фiксуiться в РЖсторii стацiонарного хворого, яка оформляiться пiд час госпiталiзацii дитини до стацiонару. Направлення дiтей на стацiонарне лiкування може бути плановим (за направленням дiльничних педiатрiв) або екстреним (у разi самозвернення або направлення службою невiдкладноi чи швидкоi медичноi допомоги).
Дотримання необхiдного для дитини режиму, виконання призначень можливе тiльки в разi чiткоi скоординованоi роботи медичного персоналу вiддiлення. Усi необхiднi данi про перебiг хвороби, змiни в етанi дитини, виконання пр?/p>