Основнi правовi системи сучасностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
РЖнститут мунiципального менеджменту i бiзнесу
Основнi правовi системи сучасностi
Киiв-2000
План
Вступ
- Поняття правовоi системи.
- Сучаснi правовi системи.
Висновок
Лiтература
Тема цiii роботи вибрана тому, що право i держава нерозривно взаiмоповязанi, але кожна краiна будуi свою правову систему, беручи до уваги своi iндивiдуальнi особливостi iсторичного розвитку. Тому сучаснi правовi системи рiзних держав вiдрiзняються одна вiд одноi, i мають своi характернi риси.
Мета цiii роботи i вивчення особливостей правових систем сучасностi, закономiрностi iх становлення i розвитку. Так як правовi системи вiдображають соцiально-економiчний розвиток i рiвень культури народу, то iх вивчення дозволяi вiдновити поняття про суспiльнi вiдносини, зрозумiти механiзм суспiльства, маючи на увазi права i обовязки.
Актуальнiсть цiii теми, ще й в тому, що Украiна, як краiна однiii правовоi системи, переходить в iншу правову систему. Зараз здiйснюiться реформа права в Украiнi, i вивчення особливостей правових основ iнших краiн дуже важливо на цей момент, так як це допоможе проаналiзувати украiнське законодавство, дозволить використати позитивнi моменти i уникнути негативних наслiдкiв.
В першiй частинi цiii роботи представлено аналiз самого поняття правова система i ознак, якi обумовлюють належнiсть права тiii чи iншоi держави до вiдповiдноi правовоi системи. В другiй частинi роботи представлена загальна характеристика основних, iснуючих у сучасному свiтi правових систем, i iх особливостей.
Поняття правовоi системи.
Пiзнання сутi i ролi права в життi потребуi широкого пiдходу до правових явищ у всьому iх рiзноманiттi i взаiмодii мiж собою, а також облiку функцiональних властивостей правових явищ по вiдношенню до людини, держави i суспiльства. Разоми з багаточисленними означеннями поняття права, що вiдображають його головнi риси, в науковому правоведеннi було обгрунтовано i закрiпилось поняття правова система.
Правова система - цiлiсний комплекс правових явищ, який зумов-лений обiктивними закономiрностями розвитку суспiльства, усвiдом-лений, постiйно вiдтворюваний людьми i органiзацiями (державою), та який використовуiться iми для досягнення своiх цiлей.
Правова система вiдбиваi закономiрностi розвитку суспiльства, його iсторичнi нацiонально-культурнi особливостi. Кожна держава маi свою правову систему, яка маi як загальнi риси з правовими системами iнших держав, так i вiдмiнностi вiд них, тобто специфiчнi особливостi.
Винекнення, iсторiя розвитку правовоi системи держав свiдчить про те, що на утримання i розвиток правовоi системи впливаi духовна культура: релiгiя, фiлософiя, мораль, художня культура, наука. Також на правову систему великий вплив справляi полiтика i полiтична культура. Сучасна правова карта свiту розкриваi рiзноманiтнiсть правових систем i в той же час свiдчить про прагнення держав до зближення, iдностi у законодавствi, правозастосовноi дiяльностi у iерi регулювання ринкових вiдносин, охорони навколишнього середовища, та в регулюваннi iнших iер суспiльного i державного життя.
Розширенню взаiмодii правових систем сприяi Органiзацiя Обiднаних Нацiй, яка налiчуi на теперiшнiй час бiльш як 180 держав-членiв. Цей процес стимулють також законодавчi акти суверенних держав, якi закрiплюють прiорiтет дiй мiжнародних актiв, що вiдно-сяться до прав людини, до мирного урегулювання конфлiктiв мiж державами.
Правова своiрiднiсть краiн дозволяi сказати про iх самобутнiсть, про те, що кожна з них утворюi свою правову систему - сукупiсть всiх правових явищ (норм, iнститутiв, вiдносин, правосвiдомостi), якi iснують в ii межах (правова система в вузькому розумiннi). Але поряд з особливостями, вiдмiнностями, в цих правових системах можна помiтити i загальнi риси, елементи подiбностi, якi дозволяють iх групувати у правовi сiмi (правовi системи у широкому розумiннi), якi обiднують декiлька близьких у правовому вiдношеннi краiн.
РЖснуi декiлька критерiiв обiднання, класифiкацii правових систем рiзноманiтних держав:
- Загальнiсть iсторичноi долi i iсторичних коренiв. РЖнакше кажу-чи, системи повязанi мiж собою iсторично, мають загальнi державно-правовi коренi (походять з однiii древньоi держави, заснованi на одних i тих самих правових початках, принципах, нормах).
- Спiльнiсть джерел, форм закрiплення i вираження норм права. Маiться на увазi зовнiшня форма права, те, де i як фiксуються його норми (в законах, договорах, судових рiшеннях, звичаях), iх роль, значення, спiввiдношення.
- Структурна iднiсть, схожiсть. Правовi системи краiн, якi вхо-дять в одну правову сiмю, повиннi мати схожiсть структурноi побудови нормативно-правового матерi