Geum.ru


Основнi правовi системи сучасностi

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



алу. Як правило, це знаходить вираження на мiкрорiвнi - на рiвнi побудови норми права, ii елементiв, а також на макрорiвнi - на рiвнi побудови великих блокiв нормативного матерiалу (галузей, субгалузей, iнститутiв).

  • Спiльнiсть принципiв регулювання суспiльних iнтересiв. В одних краiнах - це iдеi свободи субiктiв, iх формальноi рiвностi, обiктивностi правосуддя та iн., в iнших - теологiчнi, релiгiйнi початки (наприклад, мусульманськi краiни), в третiх - соцiалiстичнi, нацiоналiстичнi iдеi i т.iн.
  • РДднiсть термiнолгii, юридичних категорiй i понять, а також технiки викладення i систематизацii норм права. Близькi у правовому вiдношеннi краiни загалом використовують рiвнозначнi або схожi за своiм значенням термiни, що пояснюiться iднiстю iх походження. По тiй же причинi законодавцi краiн, якi входять в одну правову систему, при розробцi правових текстiв застосовують однаковi юридичнi конструкцii, способи побудови нормативного матерiалу, його упорядкування, систематизацii.

    • Заслуговуi пiдхiд захiдних компартивiстiв, якi заперечують типологiю правових систем тiльки за ознакою iх класовоi сутностi. При класифiкацii вони використовують рiзноманiтнi фактори, починаючи з етичних, расових, географiчних, релiгiйних, i закiнчуючи юридичною технiкою i стилем права. Звiдси i рiзноманiття класифiкацiй.

    Так, формацiйна класифiкацiя маi з точки зору юридичноi науки той недолiк, що вона розкладаi по полицям усi суспiльнi явища в цiлому, i тому не враховуi специфiчних особливостей права. Теорiя права зацiкавлена в такiй класифiкацii, яка б враховувала характер i сутнiсть права, як специфiчного суспiльного явища, i виходила б iз особливостей права.

    Найбiльш ближче до потреб права, видiлення правових систем, яке здiйснюiться наукою порiвнюючого права. Краще за все така класифiкацiя проведена вiдомим компартивiстом Р.Давiдом. Вiн видiлив слiдуючi правовi системи (або як вiн висловлювався, правовi сiмi):

    • Романо-германську (краiни континентальноi РДвропи, Латинськоi Америки, деякi краiни Африки, Турцiя).
    • Англо-саксонську (Англiя, США, Канада, Австралiя, Нова Зеландiя та iншi).
    • Релiгiйно-правовi (краiни, якi мають в якостi державноi релiгii iслам, iндуiзм, iудаiзм).
    • Систему звичайного права (екваторiальна Африка, Мадагаскар).
    • Соцiалiстичну ( Вiтнам, КНДР, Куба).

    В якостi класифiкацiйних прикладiв були використанi перш за все джерела права i методи роботи юристiв (законодавцiв i суддiв), далi принципи права i його структура. Природньо, така класифiкацiя адаптована переважно для права, створена для права, тому вона може бути використана для пошуку праворозумiння.

    Таким чином, iснуi декiлька точок зору на класифiкацiю правових систем сучасностi i недалекого минулого.

    Сучаснi правовi системи.

    В стародавньому свiтi найбiльш розвинутою правовою системою було римське право, юриспруденцiя Древнього Риму. Рецепцiя римського права стала головною складаючою частиною формування в середньовiчнiй РДвропi романо-германськоi правовоi системи, правовоi сiмi. Своi цiнностi, особливостi притаманнi правовiй системi, яка iормувалась в Англii i яка стала основною сiмiю загального права. На формування iндуського, iудейського, а також мусульманського права вирiшальний вплив справила релiгiя.

    Розглянемо бiльш детально основнi правовi сiмi.

    Романо-германська правова система.

    Одна iз основних правових систем сучасностi i романо-германська правова сiмя. Це яскравий приклад того, як всерединi одного iсторичного типу iснуi декiлька рiзноманiтних правових систем. Романо-германська правова сiмя обiднуi правовi системi багатьох держав сучасного свiтового суспiльства. РЖснуi вона на iвропрейськiй територii в краiнах латинськоi (РЖталiя, РЖспанiя, Португалiя, та iн.) та романо-германськоi (Францiя, Нiмеччина, Швецiя, та iн.) мовних груп. Крiм цього, до цiii правовоi сiмi вiдносяться правовi системи держав Латинськоi Америки, значноi частини Африки, краiн Близького Сходу. В багатьох краiнах, наприклад, в Японii, можемо помiтити вплив цiii правовоi системи.

    Характерною особливiстю романо-германськоi правовоi сiмi i те, що вона спираiться на нормативно-правовi акти, якi як правило кодифiкованi. На таких кодифiкованих основах законодавства засноване право Францii, Нiмеччини, РЖспанii, РЖталii та iн.

    На саме становлення романо-германськоi правовоi системи вплинуло право Древнього Риму, i зараз вона iснуi на запозичених iз Римського права основних поняттях, правових iнститутах.

    Економiчний, соцiально-полiтичний розвиток суспiльства i головним джерелом становлення нацiональноi правовоi системи. В краiнах РДвропи, якi тяжiють до романо-германськоi правовоi системи, такими умовами стали: феодальна роздробленнiсть, формування централiзованих держав, становлення буржуазii, як панiвного класу. Тут стали керувати за допомогою законiв i кодексiв, в яких чiтко визначалось: що не заборонено, то дозволяiться. В цьому мiститься особливостi романо-германськоi правовоi системи.

    Важливим джерелом романо-германськоi системи права виступаэ закон. Закони приймаються парламентами краiн системи, мають вищу юридичну силу и розповсюджуються на всю територiю держави, на всiх ii громадян. Згiдно романо-германськоi доктрини ?/p>