Основнi правовi системи сучасностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
права зазнали модифiкацii, але повного витiснення iндуського права не сталося. Склалося нове право, де iндуське право зберiгло своi регулююче значення, правда з деякими обмеженнями.
Конституцiя 1950 р. вiдхилила систему каст i заборонила дискримiнацiю за кастовою належнiстю. В iндуському правi вiдбулася свого роду революцiя. Однак Основний закон застосовуiться тiльки до iндусiв, а не до всiх громадян РЖндii.
До норм iндуського права, якi дiють в сучасних умовах, належать регламентацiя приватного статуту, включаючи шлюб i розлучення, неповнолiття i опiкунство, наслiдування, спiльну власнiсть, релiгiйнi iнститути.
Отже, ми бачимо, що вiрнiсть традицiям прослiдковуiться скрiзь всi перетворення, вiковi коренi повязанi з релiгiiю дають про себе знати.
Право Далекого Сходу.
Зовсiм iнша картина вiдкриваiться при поглядi на Далекий Схiд, i особливо на Китай.
Тут мова не йде про те, щоб побачити якесь iдеальне право, яке вiдрiзняiться вiд норм, вироблених законодавцем, чи iнших норм, якi застосовують на практицi. Тут пiд сумнiвом стоiть сама цiннiсть права. Право в цiй системi не тiльки далеке вiд того, щоб бути фактором ладу i символом справедливостi; воно знаряддя свавiлля, фактор, який порушуi нормальну чергу речей. Добропорядний громадянин не зобовязаний поважати право i навiть думати про нього: його образ життя повинен виключати будь-якi правовi посягання i будь-якi позови до правосуддя. В своiй поведiнцi людина повинна керуватися не юридичними мотивами, а прагненням до гармонii и спокою. Погоджуючi процедури цiннiш правосуддя, i конфлiкти потрiбно вирiшувати шляхом посередництва, а не шляхом права. Увесь Далекий Схiд традицiйно притримуiться саме такого погляду, виражаючи його у формулi право добре тiльки для варварiв.
Правова система сучасного Китаю представляi собою складне переплетiння двох протилежних iсторично обумовлених концепцiй:
- Конфуцiанства, яке закликало будувати вiдношення людей на засадах добродiяння i моралi.
- Вчення законникiв, якi заснували iдею прiорiтетноi ролi закону, пiдриманого силою держави.
Комунiстичний режим в Китаi i вестернiзацiя Японii не змiнили значно цього погляду, який закрiпився у свiдомостi людей.
Система звичайного права.
Розглядаючи i характеризуючи соцiально-полiтичний устрiй i правовi системи африканських держав, необхiдно спочатку врахувати особливостi традицiй, як правових елементiв, iх рiзноманiття i складнiсть, так як вони iснують в економiцi, полiтицi, i правi цих краiн.
Хоч краiни африканського континенту i були довгий час колонiями бiльш сильних держав, якi навязували своi правовi системи, але не дивлячись на це зберiглися i мiiевi правовi звичаi i релiгiйно-юридичнi норми. В багатьох краiнах iснують колонiальнi законодавства, щоб знайти необхiднi умови для подальшого розвитку. Перш за все це стосуiться конституцiйного законодавства, але все рiвно ще до цього часу дiють багато актiв колонiального перiоду.
Однiiю iз найхарактернiших рис, якi властивi праву африканських краiн, i iх неоднорiднiсть. Крiм цього, те що тут дii колонiальне законодавство, величезний вплив справляi i нацiональне право, а в деяких краiнах i доволi таки поширена система релiгiйно правових норм, що регулюi в основному цивiльнi i шлюбно-правовi вiдносини. Майже скрiзь розповсюджений правовий звичай, що регулюi взаiмовiдносини, якi характернi для рiдоплеменноi органiзацii суспiльства i феодалiзма.
Серед умов, котрi вплинули на те, щоб соцiальнi звичаi переросли в правовi, головними i сила традицiй, внутрiшня необхiднiсть виконувати традицii, належнiсть до одного роду, племенi, статi i вiку, розвиток патрiархально-феодальних вiдносин, укрiплення влади рiдоплеменноi знаттi, затвердження в традицiях майновоi i соцiальноi нерiвностi. Але найголовнiшим фактором стало утворення держав, коли традицii отримали дозвiл вже з боку державноi влади, тобто остаточно отримали правову форму.
В правових системах африканських держав переплiтаються i органiчно спiвiснують три види права: загальнотериторiальне, релiгiйне i звичайне. Як раз ця цiлiснiсть i органiчнiсть i i дуже цiкавою особливiстю цих правових систем. Але в теперiшнiй час значення звичайного права зменшуiться i пiдвищуiться значення загальнотериторiального права. Модифiкуючись, звичайне право стаi писанним i обiднуiться з загальнотериторiальним.
У звязку з колонiальними завоюваннями i впровадження iвропейського права, насильницькiй транiормацii традицiй в правову форму, звичайне право змiнилося, розвинулося i еволюцiонувало
Соцiалiстична правова система.
Соцiалiстична правова сiмя (або соцiалiстична правова система) складаi, або точнiше складала, ще одну численну правову сiмю.
Соцiалiстична система була видiлена в науцi порiвнюючого права за ii цiльовою направленнiстю. Тут прво розглядаiться як знаряддя i засiб революцiйного перевлаштування суспiльства, побудови нового ладу. Ця система охоплювала колишнiй СРСР i соцiалiстичнi краiни. За юридичними ознаками ця система бiльш близька до романо-германськоi системи.
На соцiалiстичнi правовi системи РДворопи, Азii i Латинськоi Америки, якi складали соцiалiстичний табiр, значний вплив зробила перша соцiалiстична правова система - радянська. Нацiональнi правовi системи зарубiжних соцiалiстичних держав являлись i являються рiзновидами радянського права. Тому на прикладi права СРСР можн?/p>