Основнi правовi системи сучасностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
анського, iндуського, i iудейського права, до другоi - краiни Далекого Сходу.
Мусульманське право
Мусульманське право як система виникла ще в VII-X cт. в Арабському Хамефатi. Основний змiст мусульманського права - витiкаючi iз iсламу правила поведiнки вiруючих i покарання (звичайно релiгiйного змiсту) за невиконання даних правил. Мусульманське право поширюiться тiльки на мусульман. Але все рiвно, навiть в тих краiнах, де мусульмани i основною частиною населення, воно доповнюiться законами i традицiями, кодифiкуiться i модифiкуiться e звязку з виникаючими новими суспiльними вiдносинами. Внаслiдок цього, виконуiться релiгiйне мусульманське право i право мусульманських держав.
Характерною рисою мусульманського права i те, що воно представляi собою одну iз багатьох сторiн релiгii iслама, яка встановлюi визначенi правила i обiкт вiрування, а також вказуi вiруючим на те, що можна робити, а що не можна. Шлях напрямку (тАЬШартАЭ чи тАЬШарiаттАЭ) i складаi саме мусульманське право, а воно вже i диктуi мусульманину правила поведiнки у вiдповiдностi з релiгiiю. В основi мусульманського права лежить чотири джерела:
- Священна книга Коран, складена iз висловлювань Алаха, котрий звертаiться до останього iз пророкiв i посланцiв, Магомета.
- Сунна - збiрник традицiйних правил, якi торкаються дiй i висловлювань Магомета, вiдтворенi цiлим рядом посередникiв.
- РЖджма - конкретизацiя положень Корану у викладенi видатними вченими-iсламiстами.
- Кияс -роздуми про тi явища життя мусульман, якi не охоплюються попереднiми джерелами мусульманського права.
Цiкавим i той факт, що норми Шарiату виконуються населенням мусульманських краiн i сприймаються як обовязковi правила поведiнки.
В краiнах з мусульманським правом конституцiя не вважаiться основним законом, цю роль грають Коран, Сунна, РЖджма i Кияс.
Мусульманськi юристи i богослови вважають, що врегулюванню нормам Корану i Шарiату пiдлягають як релiгiйна , так i етична сторони суспiльного життя, взаiмовiдносини громадян як мiж собою, так i з державою. Вони стверджують, що цi норми, освяченi волею Алаха, найбiльш сильнi за своiю дiiю, чим конституцiйнi норми, написанi людиною. Наприклад, в Саудiвськiй Аравii немаi писаноi Конституцii, ii мiiе займаi Коран.
Також можна вiдмiтити, що Цсламу. Так поряд з писаним правом шарiатом в мусульманських краiнах дii i звичайне право адати.
Правовi системи рiзних мусульманських держав, не дивлячись на iх спiльнiсть у головному, мають i iстотнi вiдмiнностi в структурi права, правових закладiв, правовiй культурi, правового регулювання.
Великий вплив на розвиток правових систем мусульманських держав в наш час роблять правовi системи Заходу - романо-германська i загального права. Так, поряд з комплексом мусульманських норм тАЬособистого статусутАЭ (правосубiктивнiсть, шлюб, заповiт, наслiдування), в них iормувалися такi галузi права, як цивiльне, торгове, судово-процесуальне, кримiнальне. Проводиться систематизацiя законодавства, удосконалюiться органiзацiя i дiяльнiсть судiв.
В той же час, в рядi краiн зберiгаються i дiють мусульманськi суди, в юрисдикцiю яких входить перш за все розгляд справ приватного статуту, а iнколи i цивiльних чи кримiнальних.
В наш час не в однiй краiнi iз мусульманськоi правовоi сiмi, мусульманське право не i iдиним дiючим правом, але в той же час воно не втратило своiх позицiй в якостi дiючих правових норм. Виключення складаi тiльки Турцiя, де ще в 30-i рр.цього столiття, мусульманське право у всiх галузях було замiнене законодавством буржуазного типу.
Отже можна сказати про своiрiднi вiдмiнностi i iдностi правових норм в мусульманськй правовiй системi. В цiлому, це право не зливаiться з релiгiiю i не виступаi частиною iсламу, як релiгiйноi системи, хоч багато його норм i спiвпадають з релiгiйними правилами поведiнки.
РЖндуське право.
РЖндуське право це оригiнальна правова система, яка вiдображаi вплив англiйського загального права часiв колонiзацii з одного боку i iндуського з iншого. Норми iндiйського права були обовязковi для всiх проживаючих вкраiнах iндуського права, незалежно вiд iх нацiональностi i релiгiйноi належностi.
РЖндiйське право це релiгiйна правова система спiльноти, яка сповiдуi iудаiзм в РЖндii, та iнших краiнах Пiвденно-Схiдноi Азii i Африки.
Однiiю iз догм iндуiзма i те, що люди подiленi з моменту народження на соцiальнi i iiрархiйнi категорii, кожна з яких маi свою систему прав i обовязкiв, а також i мораль. Пояснення кастовоi структури суспiльства - основа фiлософськоi, релiгiйноi i соцiальноi системи iндуiзма. При цьому кожна людина повинна вести себе так, як це визначено соцiальною кастою, якiй вiн належить. Головною рисою iндiйського права i його органiчний звязок з релiгiiю.
Уряду дозволяiться законотворити, але судовi преценденти i законодавство не вважаються джерелами права. Суддям данi широкi повноваження, щоб усiма можливими способами примирити справедливiсть i владу, навiть коли iснуi вiдповiдний закон.
Цi краiни довгий час були колонiями Англii, слiдством цього став вплив англосаксонського права, яке засноване на судовому прецендентi. Але правило прецендента не стало головнiше традицiй iндуського права. .Англо-саксонське право дii тiльки в мiстах, а в селах продовжуi регулювати суспiльнi вiдносини правовий звичай.
Багато iнститутiв i норм цього