Основнi iдеi Римського клубу

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия



Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Нацiональний технiчний унiверситет Украiни

тАЬКиiвський полiтехнiчний iнституттАЭ

Кафедра фiлософii

Реферат на тему:

"Основнi iдеi Римського клубу"

Киiв 2007

План

Вступ

  1. Чим спричинена необхiднiсть вивчення СПП?
  2. Фiлософiя глобалiстики
  3. Основнi етапи становлення глобалiстики
  4. Основнi напрямки глобалiстики
  5. Виникнення Римського клубу
  6. Доклади Римському клубу
  7. Головнi iдеi Римського клубу
  8. Соцiально-фiлософськi передумови будування моделi глобального розвитку
  9. Головнi проекти та моделi глобального розвитку

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Що таке наука глобалiстика?

Слово глобалiстика етимологiчно йде вiд латинського слова globus шар.

Пiд термiном глобалiстика розумiють область знань, що стикаiться з проблемами свiтового масштабу, а отже, проблемами що притаманнi планетi Земля, розумiнням того, якими соцiоприродними процесами (СПП) супроводжуiться життя на нашiй планетi.

СПП, що проходять у масштабi всiii планети зазвичай називають глобальними, актуальнiсть яких була спричинена глобальними проблемами (ГП). Отже, глобалiстика займаiться аналiзом глобальних проблем, котрi вiдображають СПП що протiкають на планетi Землi.

Про якi СПП йде мова?:

Перерахуiмо iх:

Збiльшення кiлькостi населення;

Нестача продуктiв харчування;

Виснаження запасiв не вiдновлюваних ресурсiв;

Зростання потреби в енергетичних ресурсах;

Нерiвномiрнiсть економiчного розвитку регiонiв планети;

Швидка iндустрiалiзацiя та НТП;

Деградацiя навколишнього середовища;

Дегуманiзацiя культури;

Прогнозування та моделювання майбутнього планети;

Розробка та збiльшення кiлькостi засобiв масового ураження;

Усi перерахованi процеси спричиняють стурбованiсть певних верств населення. Аналiзом цих СПП, з метою подальшого контролю та керування ними, покликана займатись глобалiстика.

1. Чим спричиненаачають соцiальний розвиток людства та його фiзичний рiст. Проблема полягаi у тому, що розвиток i безмежним, а рiст маi свою межу. Межа обумовлена тим, що планета Земля маi певнi фiзичнi обмеження. Тому, незважаючи на необмеженiсть розвитку, рiст, незмiнно супроводжуючий цей розвиток, i вельми обмеженим.

Вперше, думка про обмеженiсть росту людства була висловлена англiйським економiстом Р.Т. Мальтусом (1766-1834). Однак, якщо застереження Мальтуса вiдносились до далекого майбутнього, то у другiй половини ХХ сторiччя, вказане майбутнi настало.

СПП виникло разом iз людством i як наслiдок, маi таку ж древню iсторiю. Однак iх протiкання залишалось непомiченим, так як iх наслiдки не викликали побоювань.

Що ж трапилось в серединi ХХ сторiччя, що спонукало людство звернути увагу на характер та тенденцii СПП?

Друга свiтова вiйна дуже сильно змiнила характер СПП це руйнування свiтовоi колонiальноi системи та виникнення НТР. В результатi перерозподiл свiтового ринку та використання досягнень НТР у свiтi почався небачений економiчний розвиток, що спричинило за собою вiдповiдний рiст. Останнiй зiткнувся зi своiю межею, що накладають на людство фiзичнi можливостi планети. Таким чином, протiкаючи СПП пiдвели людство до межi його росту. Саме ця обставина стала причиною необхiдностi рiшення ГП сучасностi, що в свою чергу вимагаi аналiзу спричинивших iх СПП.

2. Фiлософiя глобалiстики

Пiд фiлософiiю глобалiстики розумiiться мiiе та роль СПП у буттi людини. Або, iнакше кажучи, якi виправляння при усвiдомленнi свого iснування повинна внести людина, якщо вона стане спiввiдносити своi iснування з СПП, що вiдбуваються.

Фiлософiя глобалiстики йде вiд iдеi цiлiсностi планети та населення чи живих iстот, що населяють ii, та повинна знайти фундаментальнi принципи людського буття, виходячи з яких, СПП, що проходять, стали б сприяти досягненню iдеi цiлiсного iднання.

Необхiдно вiдразу ж вiдмiтити не сьогоднiшнiй день такi принципи не i виявленими. РЖснують тiльки окремi пiдходи, такi наприклад, як глобальна стабiлiзацiя демографiчних процесiв, глобальна кооперацiя економiчного та науково-технiчного розвитку, створення екологiчно стабiлiзованоi економiки, створення глобальноi культури нового типу, створення транснацiональноi полiтичноi структури або ж Свiтового уряду. Однак, вказанi методи неможна розглядати як фiлософськi, так як вони не виходять iз самого змiсту людського буття, бо в основi всього повинна стояти проблема людини та ii онтологiчний статус.

У фiлософii глобалiстики iснують два пiдходи до проблеми iснування людини. Перший пiдхiд можна позначити як iiiнтистсько-технократичний. Вiн розглядаi проблему людини утилiтарно-прагматично, тобто припускаi подальше покращення людини шляхом розвитку в нiй нових якостей. Такий пiдхiд розвиваiться в рамках Римського клубу та був першим у iсторичному планi.

Другий пiдхiд виник як альтернатива першому. Та хоча iсторично вiн виглядаi як бiльш пiзнiй, по сутi, вiн i бiльш древнiм, бо вiн виходить з сутi самоi фiлософii. Цей пiдхiд припускаi повернення людинi ii справжностi, котра була вт?/p>