Основнi iдеi Римського клубу
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?етичним елементом еволюцii нашоi планети i сама людина, здатна активно впливати на формування свого власного майбутнього. Однак людина може на дiлi виконувати це завдання тiльки за умови контролю над всiiю складною системною динамiкою людського суспiльства в контекстi навколишнього середовища його перебуваннятАж що може сповiстити про вступ людства в нову фазу психологiчноi еволюцiiтАЭ /13. С. 123-124/. Наприкiнцi другого дня стало очевидним, що переважна бiльшiсть учених не пiдтримуi основну мету клубу.
Ядро клубу тАЬпостiйний комiтеттАЭ склали шiсть чоловiк. Це Аурелiо Печчеi, Ерiх Янц, Олександр Кiнг, Макс Монне (голландський експерт по мiжнародних проблемах), Жан Сен-Жур (експерт з питань економiки й фiнансiв французькоi футурологiчноi школи) i Гуто Тiманн (голова Баттелевского iнституту в Женевi).
Перед клубом були поставленi двi основнi цiлi. Перша - сприяти усвiдомленню ускладнень що виникли перед людством; друга - шляхом впливу на суспiльну свiдомiсть, сприяти виправленню нинiшньоi ситуацii.
Таким чином, був створений Римський клуб - мiжнародна неурядова органiзацiя, що поiднуi у своiх рядах учених, суспiльних i полiтичних дiячiв рiзних краiн свiту. Юридично Римський клуб зареiстрований у Швейцарii. За Статутом чисельнiсть Клубу не повинна перевищувати бiльше 100 чоловiк.
Перший проект доповiдi Римському клубу за назвою тАЬПошуки конструктивноi вiдповiдi на зростаючу складнiсть i невизначенiсть свiтового розвиткутАЭ був запропонований Хасаном Озбекханом, турком за походженням, фiлософом, фахiвцем в галузi кiбернетики й планування, що очолював один з калiфорнiйських мозкових центрiв. РЖдея його доповiдi складалася в тАЬрозробцi первiсноi, грубоi моделi або декiлькох моделей, - яка загалом вiдбивала б динамiку свiтового розвитку, у надii, що вона дозволить виявити найбiльш важливi компоненти системи й самi небезпечнi (з погляду майбутнього) взаiмозвязкi мiж нимитАЭ /13. С.133/. Однак через складнiсть проекту й нестачу часу для його розробки, лiдери Римського клубу вiдмовилися вiд цього проекту.
6. Доповiдi Римському клубу
Першою роботою пiд егiдою Римського клубу була математична модель, що iмiтувала свiтову ситуацiю тАЬМир 1тАЭ. РЗi творець - Джей Форрестор - професор прикладноi математики та кiбернетики Массачусетського технологiчного унiверситету, розробив в 4-х тижневий строк досить примiтивну модель, що складалася з бiльш нiж 40 нелiнiйних рiвнянь, що описують взаiмозвязок наступних 5 параметрiв: населення, капiталовкладення, використання не поновлюваних ресурсiв, забруднення навколишнього середовища й виробництво продовольства.
Так, уперше, була реалiзована iдея глобального моделювання. Модель пророкувала, що людство йде до неминучоi катастрофи. Модель була примiтивною та грубою, тому було вирiшено створити нову, бiльш досконалу модель. За порадою Форрестора, групу по створенню новоi моделi свiтового розвитку очолив Деннис Медоуз. Використовуючи економiко-математичнi моделi Джея Форрестора Медоуз створив модель тАЬМир 3тАЭ.
12 березня 1972 р. у Вашингтонi, у Смитсоновському iнститутi була представлена перша доповiдь Римському клубу тАЬМежi ростутАЭ, розроблена фахiвцем в областi системноi динамiки, професором Массачусетського унiверситету Деннисом Медоузом.
Модель давала самi похмурi прогнози на майбутнi. Через 75 рокiв стверджувалось у доповiдi, сировиннi ресурси будуть вичерпанi, а нестача продовольства стане катастрофiчною.
З тих пiр з iнiцiативи Римського клубу було виконано 18 дослiдницьких проектiв, результати яких представленi у формi доповiдей Римському клубу. До числа основних з них входять:
тАЬМежi ростутАЭ, 1972 р. (рук. Д.Медоуз);
тАЬЛюдство на поворотному пунктiтАЭ, 1974 р. (М.Месарович i Э.Пестель);
тАЬПерегляд мiжнародного порядкутАЭ, 1976 р. (Я.Тинберген);
тАЬЗа межами сторiччя марнотратстватАЭ, 1978 р. (Д.Габор);
тАЬЦiлi для людстватАЭ, 1977 р. (рук. Э.Ласло);
тАЬЕнергiя: зворотний рахуноктАЭ, 1978 р. (рук. Т. Монтбрил)
тАЬНемаi меж навчаннютАЭ, 1979 р. (рук. Дж.Боткiн, М.Эльманджера, М.Малиця);
тАЬТретiй свiт: три чвертi свiтутАЭ, 1980 р. (М.Гренье)
тАЬДiалог про добробут та благополуччятАЭ, 1980 р. (О.Джарiнi)
тАЬМаршрути, що ведуть у майбутнiтАЭ, 1980 р. (Б.Гаврилишин);
тАЬМiкроелектронiка та суспiльствотАЭ, 1982 р. (рук. М.Фрiдрихс, А.Шафф);
тАЬРеволюцiя босоногихтАЭ, 1985 р. (Б.Шнейдер) i iн.
тАЬПерша глобальна революцiятАЭ,1989 р. (А.Кинг, Б. Шнайдер)
7. Основнi iдеi Римського клубу
Аналiзуючи дiяльнiсть Римського клубу, його творець i лiдер Аурелiо Печчеi, iормулював тАЬОсновнi цiлi людстватАЭ, якi виклав у своiй книзi тАЬЛюдськi якостiтАЭ /13/.
Печчеi пропонуi шiсть, як вiн називаi тАЬстартовихтАЭ цiлей, якi повязанi з тАЬзовнiшнiми межамитАЭ планети; тАЬвнутрiшнiми межамитАЭ самоi людини; культурною спадщиною народiв; формуванням свiтового спiвтовариства; охороною навколишнього середовища й реорганiзацiiю виробничоi системи.
Коротка характеристика для кожноi мети виглядаi таким чином:
Перша мета: зовнiшнi межi
Присутнiсть людини на планетi, ii дiяльнiсть обмежуiться бiофiзичними межами (тАЬзовнiшнiми межамитАЭ) Землi. Отже, людина у своiй дiяльностi, повинна виходити з можливостей оточуючоi ii природи, не доводячи ii до крайнiх меж.
Друга мета: внутрiшнi межi
Ця мета вказуi на те, що не тiльки планета, але й можливостi самоi людини мають фiзичнi й психологiчнi межi. Створюючи власну культуру, цивiлiзацiю, тобто якесь штучне середовище, людина змушена з однiii сторони гранично на?/p>