Оскарження постанови про порушення кримiнальноi справи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?о порушення кримiнальноi справи переконливо свiдчить про численнi, систематичнi порушення прав скаржникiв органами досудового слiдства та прокуратурою. Зараз можна стверджувати: Рiшення КСУ стало пiдставою для ще тривалiшого розгляду скарг, який виходить за межi розумних строкiв (це порушуi ст. 6 Конвенцii та ст. 236-8 КПКУ), для численних перенесень засiдань судiв i, як наслiдок, для тривалих моральних, психологiчних страждань громадян, iхньоi невизначеностi та додаткових матерiальних витрат, а також для свавiлля органiв досудового розслiдування та прокуратури. Суди перестали бути ефективним способом захисту (порушено ст. 13 Конвенцii).
Змiни до КПКУ, якими користуються слiдчi
Перш за все зазначимо, що доповнення КПКУ ст. 236-7 i 236-8 мало на метi практичну реалiзацiю ст. 3 Конституцii та мiжнародних зобовязань Украiни щодо гарантування прав людини, у тому числi судовий нагляд за законнiстю порушення кримiнальноi справи. Стаття 236-7 КПКУ передбачила право оскарження постанов про порушення кримiнальноi справи, винесених органом дiзнання, слiдчим i прокурором. На жаль, всупереч ст. 3, 21, 55 Конституцii вона не передбачаi оскарження постанов, якi виносяться судом на пiдставi ст. 4, 27 КПКУ. Мають мiiе й iншi недолiки закону.
Пiсля доповнення КПКУ ст. 236-7, 236-8 слiдчi миттiво навчилися обмежувати право громадян на оскарження. Так, справи все частiше стали порушувати за фактом, а не стосовно особи, яку допитують як свiдка. За цих обставин важко довести, що порушення справи суттiво, достатньо впливаi на права та iнтереси особи, а тому суд маi прийняти скаргу. РД й iнший спосiб позбавити права на оскарження постанови: закiнчуючи розслiдування справи, слiдчi пiсля ознайомлення особи з постановою про порушення кримiнальноi справи стосовно неi та постановою про предявлення iй обвинувачення негайно, без будь-якоi перерви ознайомлюють обвинуваченого з постановою про закiнчення досудового слiдства.
Щоб скласти чи надрукувати та здати до суду скаргу на постанову про порушення кримiнальноi справи, потрiбен час. Згiдно зi ст. 236-7 КПКУ скарга громадянина повинна мати достатнi обТСрунтування порушення прав та законних iнтересiв. Тож залежно вiд складностi постанови слiдчого, ii обсягу й обТСрунтованостi для складання скарги громадянину -7 КПКУ скарга громадянина повинна мати достатнi обТСрунтування порушення прав та законних iнтересiв. Тож залежно вiд складностi постанови слiдчого, ii обсягу й обТСрунтованостi для складання скарги громадянину та захиснику потрiбно до двох дiб, а то й бiльше часу. Таким чином, зазначеними дiями слiдчий позбавляi обвинуваченого можливостi скласти та подати скаргу.
Вiдповiдно до ст. 236-7 КПКУ суд приймаi до розгляду скаргу до моменту закiнчення досудового слiдства. Отже, ознайомлюючи громадянина з постановою про закiнчення досудового слiдства саме в день винесення постанови про порушення справи щодо нього, його позбавляють права на оскарження. Очевидно, що цi дii слiдчого мають розцiнюватися як порушення права на захист. Проте, незважаючи на скарги прокурору та акцентування на них в судi, зазначенi дii не оцiнюють як порушення права на захист, i слiдчий та прокурор не несуть вiдповiдальностi.
Рiшення КСУ все ускладнило
Вiдповiдно до ст. 236-8 КПКУ суд зобовязаний розглянути скаргу не пiзнiше пяти днiв з дня ii надходження до суду. Системний аналiз статей КПКУ, якi передбачають обчислення строкiв та iх поновлення, дозволяi дiйти висновку: поновлення пятиденного строку не передбачене законом. Отже, розгляд судом скарги на постанову пiзнiше пяти днiв з дня ii надходження до суду маi вважатися достатнiм для скасування постанови суду першоi iнстанцii апеляцiйним судом, бо документ складено поза процесуальними строками.
Дотримання пятиденного строку можливе лише за умови отримання судом не пiзнiше встановленого ним строку матерiалiв,, на пiдставi яких було прийняте рiшення про порушення справи, i участi в судовому засiданнi прокурора.
Якщо ранiше, до Рiшення КСУ, у разi неподання матерiалiв, на пiдставi яких було прийняте рiшення про порушення справи, суддя мав право визнати вiдсутнiсть цих матерiалiв i, як наслiдок, скасувати постанову про порушення справи, то зараз вiн позбавлений цього права. Не отримавши матерiали, суддя змушений переносити розгляд скарги на iншу дату, внаслiдок чого порушуiться передбачений пятиденний строк. Перенесення справи на iншу дату маi мiiе i тодi, коли прокурор не зявився на засiдання суду. Якщо пiсля цього суддя пiшов у вiдпустку чи захворiв, скарга буде розглянута не ранiше як через 60 днiв пiсля ii реiстрацii в судi.
Не дотримуються суди i передбаченоi ст. 236-8 КПКУ вимоги щодо витребування матерiалiв, на пiдставi яких було прийнято рiшення про порушення справи. У бiльшостi випадкiв суду надають матерiали кримiнальноi справи в повному обсязi. Вони можуть складати кiлька томiв обсягом 300 аркушiв кожний. Усупереч закону суди iх приймають. При цьому порушуiться право особи на захист, бо суд не маi права видати для ознайомлення томи кримiнальноi справи i водночас маi надати для ознайомлення матерiали, на пiдставi яких було прийнято рiшення про порушення справи, якi повиннi бути прошитi та пронумерованi iз зазначенням посади та прiзвища особи, яка склала опис.
Подання тому або томiв необхiдно розцiнювати як порушення чiтко визначеноi законом процедури. Тому постанова суду маi бути скасована. Подання тому або томiв i психологiчним впливом, тиском на суддю з боку органу досудового слiдства та прокурора: подивись, мовляв, скiльки доказiв вже отримано, ск