Оскарження постанови про порушення кримiнальноi справи
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
розгляду питання про надання дозволу на проведення слiдчих дiй. Необхiднi удосконалення Певного коригування потребуi й ч. 6 ст. 236-8 КПК. Недоцiльним i направлення до суду прошитих та пронумерованих матерiалiв, на пiдставi яких було прийнято рiшення про порушення кримiнальноi справи, оскiльки це призведе до штучного створення двох i бiльше справ, порушених за одним злочином, що перебувають одночасно в провадженнi рiзних субiктiв, якi ведуть кримiнальний процес. Правильним буде направлення копiй матерiалiв кримiнальноi справи, на пiдставi яких було прийнято рiшення про порушення кримiнальноi справи. Зважаючи на суттiвiсть юридичних наслiдкiв неподання до суду вказних матерiалiв, необхiдно законодавчо встановити критерii, за якими суд буде визнавати причини неподання матерiалiв поважними. Зауважу, що виходячи з вимог ч. 3 ст. 236-8 КПК подання матерiалiв, на пiдставi яких було прийнято рiшення про порушення справи, обмежено строком, визначеним судом. Вочевидь, якщо матерiали поданi поза межами такого строку без поважних причин, то суд може квалiфiкувати це як неподання матерiалiв та визнати вiдсутнiсть цих матерiалiв пiдставою для скасування постанови про порушення кримiнальноi справи. Отже, з метою недопущення зловживання судами правом на вiльний розсуд слiд визначати строки подання до суду згадуваних матерiалiв та встановити в КПК мiнiмальний строк подання матерiалiв, який, наприклад, не може бути менший однiii доби. Ненадання ж з тих чи iнших причин окремих матерiалiв, на пiдставi яких було прийнято рiшення про порушення кримiнальноi справи, не повинно одразу ж, без розгляду скарги по сутi, тягнути за собою прийняття рiшення про скасування постанови про порушення кримiнальноi справи. Адже може виявитись, що наданi матерiали достатньо обТСрунтовують прийняте рiшення про порушення кримiнальноi справи та свiдчать, що кримiнальна справа була порушена на законних пiдставах, за законними приводами, в законному порядку та в межах компетенцii субiкта, який приймав вiдповiдне рiшення. Суперечить логiцi унiфiкацii нацiональних кримiнально-процесуальних процедур i положення ч. 16 ст. 236-8 КПК. Вiдповiдно до зазначеноi норми, за результатами розгляду скарги суддя своiю мотивованою постановою може задовольнити скаргу, скасувати постанову про порушення справи i винести постанову про вiдмову в порушеннi справи. Водночаi. 3 ст. 100 КПК дещо iнакше визначаi повноваження прокурора на данiй стадii. Так, якщо справу порушено без законних пiдстав, прокурор закриваi ii, а у випадках, коли в цiй справi ще не провадилося слiдчих дiй, скасовуi постанову про порушення справи. Аналогiчного змiсту повиннi бути й повноваження суду. А саме, якщо при порушеннi справи не були додержанi вимоги статей 94, 97, 98 КПК, то суд задовольняi скаргу i виносить постанову про закриття справи, а у випадках, коли в цiй справi ще не провадилося слiдчих дiй, скасовуi постанову про порушення справи. РЖ останнi. У КПК слiд передбачити необхiднiсть як вручення копii постанови про порушення кримiнальноi справи особi, стосовно якоi вона порушена, так i вручення копii постанови суддi, винесеноi за результатами розгляду скарги на постанову про порушення кримiнальноi справи. У ситуацiях, коли кримiнальна справа порушена щодо особи, яка не володii мовою, якою ведеться судочинство, зазначенi процесуальнi документи повиннi вручатись iй на мовi, якою вона володii. Звiсно, що наведенi положення потягнуть за собою змiни в ст. 19 КПК. Скориставшись досвiдом судовоi колегii з кримiнальних справ Верховного Суду Росiйськоi Федерацii зазначу, що обовязок забезпечення перекладу зазначених документiв на мову, якою володii названа особа, слiд покласти вiдповiдно на слiдчi органи та суд (Обзор законодательства и судебной практики Верховного Суда Российской Федерации за 3 квартал 2006 года, утвержден постановлением Президиума Верховного Суда Российской Федерации от 29 ноября 2006 года).
Новий порядок оскарження постанови про порушення кримiнальноi справи
У сiчнi 2007 року (з 18.01.) набрали чинностi змiни до Кримiнально-процесуального кодексу Украiни (далi КПК Украiни), якi визначають порядок оскарження постанови органу дiзнання, слiдчого, прокурора про порушення кримiнальноi справи.
Ще в ходi тАЬмалоi судовоi реформитАЭ з червня 2001 року у процесуальне законодавство були внесенi положення, що передбачали судовий порядок оскарження усiх дiй слiдчого чи прокурора (частини 5, 6 ст. 234 та частини 2, 3 ст. 236 КПК Украiни)..
Проте такi скарги розглядалися судом першоi iнстанцii лише на стадiях попереднього розгляду справи або при розглядi ii по сутi, тобто пiсля того, як досудове слiдство було закiнчене, обвинувальний висновок складено i справа пiсля перевiрки прокурором надiйшла до суду. Конституцiйний Суд Украiни 30.01.2003 р. розглянув справу за поданням Верховного Суду Украiни щодо конституцiйностi окремих положень КПК Украiни, якi стосувалися оскарження рiшень i дiй органiв дiзнання, слiдчого i прокурора. У мотивувальнiй частинi свого рiшення Конституцiйний Суд зазначив, що положення ч. 6 ст. 234 та ч. 3 ст. 236 КПК Украiни, якi унеможливлюють розгляд судом на стадii досудового слiдства скарг на постанови слiдчого та прокурора про порушення кримiнальноi справи щодо певноi особи, обмежують право людини на судовий захист. Далi суд вказав, що такi скарги повиннi розглядатися судом у порядку кримiнального судочинства. При цьому суд, розглядаючи такi скарги на стадii досудового слiдства, перевiряi наявнiсть приводiв