Geum.ru

Курсовой проект по предмету Юриспруденция, право, государство

  • 1421. Мировое хозяйство как система
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. http://www.finansy.ru/ Экономика и финансы, интернет ресурсы
    2. http://www.globalaffairs.ru/ Журнал о мировой политике и международных отношениях
    3. Абрамов В.Л. Мировая экономика. Изд. Дашков и К, 2004.
    4. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебное пособие. 6 изд. переработ. и доп. - М.: 2001.
    5. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебное пособие. 6 изд. переработ. и доп. - М.: 2001.
    6. Акопова Е.С. , Воронкова О.Н., Гаврилко Н.Н. Мировая экономика и международные экономические отношения. Серия ''Учебники, учебные пособия''. Ростов на Дону: ''Феникс'', 2000.
    7. Булгай Б.В., Ливенцев Н.Н. Международные экономические отношения. - М.: Финансы статистика, 1996.
    8. Г.Б. Добрецов Т.С. Бартакова. Мировая экономика и внешняя экономическая деятельность. Учебное пособие. Красноярск: СибГАУ, 2008
    9. Гаврилова Т.В. Международная экономика. Учебное пособие. М.Издательство ''ПРИОР'', Новосибирск: ООО ''Издательство ЮКЭА'',1999.
    10. Мировая экономика: введение во внешнеэкономическую деятельность: учебное пособие для студентов вузов / Елова М.В., Муравьева Е.К. и др. под ред. А.И. Журкалина. М.: Логос, 2000.
    11. Мировая экономика: введение во внешнеэкономическую деятельность: учебное пособие для студентов вузов / Елова М.В., Муравьева Е.К. и др. под ред. А.И. Журкалина. М.: Логос, 2000.
    12. Мировая экономика: краткий курс / В.П. Воронин, Г.В. Кондакова, И.М. Подмолодина; Под ред. В.П. Воронина. - 2-е изд., доп.: Юрайт-Издат, 2003.
    13. Мировая экономика: краткий курс / В.П. Воронин, Г.В. Кондакова, И.М. Подмолодина; Под ред. В.П. Воронина. - 2-е изд., доп.: Юрайт-Издат, 2003.
    14. Николаева И.П. Мировая экономика, 2003.
    15. Овчинников Г.П. Международная экономика: Учебное пособие для вузов СПб.: Полиус, 1998.
    16. Ревинский И.А. Международная экономика и мировые рынки. Учебное пособие. Новосибирск, 1998г.
    17. Рыбалкин В.Е., Щербанин Ю.А., Болдин Л.В. Международные экономические отношения: Учебник для студентов экономических специальностей М.: ЮНИТИ ДАНА, 2000.
    18. Сергеев П.В. Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе: Учебное пособие по курсу ''Мировая экономика''. М.: Новый Юрист, 1998.
    19. Сергеев П.В. Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе: Учебное пособие по курсу Мировая экономика М.: Юнити, 1998.
    20. Современный экономический словарь - Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.
    21. Спиридонов И.А. Мировая экономика: Учебное пособие. -М.: ИНФРА-М, 1998.
  • 1422. Мировой и российский рынок драгоценных металлов
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Предложение и спрос на серебро в мире (млн. унций) 1998199920002001200220032004200520062007ПредложениеОбъем добычи520.0542.1556.8590.9606.2593.8600.7622.2645.7646.1Государственные продажи-33.597.260.363.059.288.761.965.977.7Объем вторичного производства169.3193.9181.6180.7182.7187.5184.0181.5186.4188.0Продажи из запасов производителей68.16.5--18.9--9.627.6-Продажи инвестиционного металла78.945.242.083.5-8.3----Всего предложение836.3821.2877.5915.4870.8848.7873.4875.2925.6911.8 СпросОбработка металлаПромышленный спрос319.5313.2336.1371.3332.4336.5346.8364.2405.8430.0Фотография217.4225.4227.9218.3213.1204.3192.9181.0162.1145.8Ювелирные изделия150.6140.6159.8170.6174.3168.9179.2174.8173.8165.8Посуда117.7114.2108.695.6105.282.683.066.266.659.1Монеты и медали30.427.829.132.130.531.635.642.440.039.8Всего обработка835.6821.2861.5888.0855.4823.9837.4828.6848.3840.5Государственные закупки0.7---------Запасы производителей--16.027.4-24.820.9--6.8Чистые инвестиции----15.4-15.046.677.264.5Всего спрос836.3821.2877.5915.4870.8848.7873.4875.2925.6911.8 Цены на серебро (Лондон долл. /унц) 4.8975.5445.2204.9514.3704.5994.8796.6587.31211.549Приложение №3

  • 1423. Мировой рынок капитала
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Мировая экономика: Учебник / Под ред. проф. А.С. Булатова. М.: Экономистъ, 2003.С.154-175
    2. Дадалко В.А. Мировая экономика: Учеб. пособие. Мн.: «Ураджай», «Интерпрессервис», 2001. С. 439-507
    3. Овчинников Г.П. Международная экономика: Учеб. пособие. СПб: Изд-во «Полиус», 1998. С.293-333
    4. П.Р.Кругман, М. Обстфельд. Международная экономика. 5-е изд. СПб.: Питер, 2003. С. 708-753
    5. Кириев А.П. В 2х ч. Ч.І. Международная экономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. М. С.285-317
    6. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В.Рокоча та ін. За ред.. А.П.Румянцева. К.:Знання прес, 2003. С.117-142
    7. Хасбулатов Р.И. Мировая экономика. М.: ИНСАН, 1994. С. 456 478
    8. Міжнародна економіка: підручник / А.П.Румянцев, Г.Н. Климко, В.В.Рокоча та ін.. За ред.. А.П. Румянцева К.: Знання прес, 2003.С. 327-348
    9. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок: тенденции развития и инструменты. М.: Экзамен, 2000. С. 234-256
    10. Фаминский И.П. Международные экономические отношения: Учебник/М.: Экономистъ, 2004. С.145-167
    11. Яблукова Р.З. Международные экономические отношения: Пособие/М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006.С. 234-257
    12. Общая теория денег и кредита / Под редакцией проф. чл.-корр. РАЕН Е.Ф. Жукова. Второе издание, переработанное и дополненное: ЮНИТИ, 2006. С. 79-95
    13. Басова Т.Е. Практикум по курсу Мировая экономика.- М.: Финансы и статистика, 2005. С. 125-136
    14. Международные экономические отношения / Под ред. В. Е. Рыбалкина.- М.: Журнал "Внешнеэкономический бюллетень". Дипломатическая академия при МИД РФ, 2004. С. 145-157
    15. Фаминского И. П. Основы внешнеэкономических знаний - М.:2004. С. 344-365
    16. http://www.in.gov.ua/index.php?lang=ru&get=152&id=449
    17. http://www.finmarket.ru/z/anl/graph.asp?id=3&gr=2
    18. http://www.bank.gov.ua
  • 1424. Мировой экономический кризис и особенности его проявления
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    На протяжении почти двухвекового периода становления и развития мирового индустриального общества в экономике многих стран происходили кризисы, во время которых наблюдался нарастающий спад производства, скопление не реализованных товаров на рынке, падение цен, крушение системы взаимных расчетов, крах банковских систем, разорение промышленных и торговых фирм, резкий скачок безработицы. Кризис экономики чреват полной хозяйственной разрухой и усилением деградации общества. Экономические кризисы до 20 век ограничивались пределами одной, двух или трех стран, затем стали приобретать международный характер. Несмотря на то, что в последние десятилетия мировым сообществом созданы механизмы по предотвращению мировых кризисов (укрепление государственного регулирования хозяйственных процессов, создание международных финансовых организаций, проведение мониторинга и др.), как свидетельствует история мировых хозяйственных катаклизмов, ни точно предсказать, ни тем более избежать их не возможно. Поэтому требуется объективный и глубокий анализ данного явления, которое со временем приобретает все новые и новые черты. Всестороннее научное исследование необходимо для того, чтобы правильно оценить эту болезненную фазу в развитии общественного производства, выработать и применить надежные и эффективные меры по ограничению ее продолжительности и потерь, найти пути выхода из кризиса для последующего подъема экономики. Решению таких задач поможет, в частности, выяснение закономерностей и взаимосвязей кризисов в производственной, научно-технической и социокультурной сферах, политических и государственно-правовых отношениях, экологии, необходимость учета взаимодействия кризисов в экономике и других сферах. Ориентирами в этом могут служить следующие их свойства:

    • всеобщность, неизбежная в цикличной динамике всех элементов общества. Периодические кризисные потрясения - закономерность живой и неживой природы;
    • полезность. Это кажется абсурдным, и тем не менее кризисы подрывают основу устаревших систем или их элементов, расчищают дорогу для новых поколении людей и машин, технологических и экономических укладов, политического устройства;
    • многофакторность и многомерность, вызываемые множеством переплетающихся факторов, которые в зависимости от ситуации поочередно выходят на первый план.
  • 1425. Миростроительная деятельность Организации Объединенных Наций
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Статьи в периодических изданиях

    1. Андреев А. Черные африканцы бегут из Ливии// Независимая газета. 2000, № 218 (2280). C.6
    2. Барановский В.Г. ООН и применение военной силы в целях поддержания мира. // Мировая экономика и международные отношения, 2009, № 1. С. 8-15
    3. Бордюжа Н. Современные угрозы приобретают транснациональный характер. // Панорама Содружества. 2005. - № 1. - C. 9-12
    4. Гаджиев К.С. Геополитика: история и современное содержание дисциплины //Полис. 2006 - № 2. - С. 44-57
    5. Гулдинг М. Организация Объединённых Наций: лидерство, реформы и миротворчество. // Рабочие Материалы № 2, 2007, Московский центр Карнеги. - С. 13-17
    6. Заемский В.Ф. Дискуссия вокруг реформы СБ ООН // Мировая экономика и международные отношения, 2008, № 11; С. 21-29.
    7. Заемский В.Ф. Некоторые вопросы теории миротворческой деятельности ООН // Полис, 2009, №2. С. 30-39
    8. Ивашов Л. ОДКБ НАТО: есть ли перспективы равноправного партнерства? // Военно-промышленный курьер. 2005. - № 23. - С. 3-17
    9. Ивашов Л.Г. НАТО инструмент глобального влияния. // Союзное государство. 2007. - № 6. - С. 33-38
    10. Ивашов Л.Г. Трансформация НАТО: действительность или видимость? // Новая и новейшая история. 2009. - № 1. - С. 10-20
    11. Идеи европейского партнерства после распада биполярности. 1991-2004. М.: Науч.- образ. форум по междунар. отношениям. - 2004. - 252 с.
    12. Иноземцев В., Кузнецова Е. Возвращение Европы. Европа на пути к лидерству // Международная экономика и международные отношения. - 2002. - №4. С. 33-41
    13. Караганов Сергей. Шансы и угрозы нового мира. // Россия в глобальной политике. 2003. - Апрельиюнь. Т. 1. - № 2. - С. 15-21
    14. Караганов Сергей. Шансы и угрозы нового мира. // Россия в глобальной политике. 2003. - № 2. - С. 11-19
    15. Кортунов А.В. Возможности ООН в поддержании мира на территории бывшего СССР // Мировая экономика и международные отношения, 2008, № 10. С. 10-19
    16. Кузнецов А. Расширение ЕС и Калининградская область // Международная экономика и международные отношения. 2001. - №2. - С. 22-41
    17. Кульми Д. Строительство Европы в сфере обороны // Современная Европа. 2000. - №3. - С. 54-71
    18. Леонтьев М. Кому это НАТО? // Профиль, 2009, № 14. С. 20-28
    19. Разумнова Л.Л., Батенкова О.А. Расширение Европейского союза: «Северное измерение» // МЭ и МО. 2000. - № 12. - С. 11-23
    20. Райт Р. НАТО - Россия: на пути расширения сотрудничества // Современная Европа. 2001. - № 3. - С. 13-27
    21. Райтер Э. Идея европейской федерации // Современная Европа. 2004. - № 2. - С. 7-21
    22. Реут О. Ассиметрия еврорегиональной матрицы // МЭ и МО, 2002, № 9. С. 34-51
    23. Реут О. Ассиметрия еврорегиональной матрицы // МЭ и МО. - 2002. - № 9. С. 34-51
    24. СафранчукИ.Новая система европейской безопасности и позиция России// Экспорт обычных вооружений, 2006, №6-7.С.22-25.
    25. Уткин С. Основные инструменты внешней политики и политики безопасности ЕС // Мировая экономика и международные отношения, 2005, № 11. С. 11-25
    26. Шепова Н.Я. ООН и некоторые проблемы регионального миротворчества. // Мировая экономика и международные отношения, 2008, № 6. С. 12-23
  • 1426. Митна політика України на сучасному етапі
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Митне оподаткування відіграє неоднозначну роль у регулюванні економічних і соціальних процесів у державі, оскільки уряд завжди має збдлднсовувати внутрішні й зовнішні інтереси країни. Окрім того, неоднаковим є рівень впливу експортного та імортного мита на економічні і соцідльні процеси в державі, позаяк вони мають рівне призначення. З огляду на це необхідно нагадати, що існування мита на сьогодні пояснюється не так фіскальною необхідністю, як потребою для вирівнювання інтернаціональних витрат виробництва, які виникають унаслідок конкуренції на основі національних витратвиробництва профільної продукції, що постачається на світовий ринок провідними виробниками, котрі, без сумніву, волдіють перевагами насамперед в освітній та професійній підготовці кадрів, рівні техніки і технології, організації виробництва, що, у свою чергу, ще й підкріплюється значними обсягами виробництва. Саме ці переваги дають змогу підтримувати низький рівень витрат, а відтак формувати більш низький рівень як національних (для країн виробника), так і світових цін порівняно з національними витратами та цінами на аналогічні товари, що реалізуються на національних ринках країн-імпортерів. Відповідно важливу роль відіграє ввізне мито, тоді як вивізне мито, як правило, зістосовується у більшості країн до обмеженого кола продукції.

  • 1427. Митне регулювання експорту та імпорту послуг в Україні та його ефективність
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Отримує відповідні документи (контракти, доповнення, інвойси, рахунки-фактури і т.д.), перевіряє їх на відповідність до митного законодавства України та можливість здійснення імпортної операції. Згідно отриманих документів забезпечує вчасний перетин транспортних засобів з імпортованими вантажами кордону України, шляхом оформлення Попереднього повідомлення в Вінницькій митниці, та інформує про його реєстрацію в Центральній електронній базі з присвоєнням порядкового номера

    1. В разі проведення процедури тимчасового ввезення майна в адресу Компанії, проводить відповідну підготовку пакету документів з подачею листа зобовязання на митницю, з зазначенням строків та відповідальних осіб по поверненню майна за межі території України.
    2. Несе відповідальність за порушення вказаних строків, та відповідних статей, передбачених Митним Кодексом України.
    3. В разі ввезення з-за кордону акцизної марки для потреб виробництва, несе відповідальність та контроль за правильністю та відповідністю черговості її використання у виробництві.
    4. Несе відповідальність за достовірність подання митним органам інформації при вивезенні акцизної марки в адресу замовника-імпортера.
    5. Забезпечує складські служби відповідною інформацією та вимогами щодо використання та зберігання акцизної марки, а також іншого тимчасово ввезеного майна, з метою відповідного контролю.
    6. Згідно отриманих документів прораховує та інформує бухгалтерію Компанії про майбутні відповідні платежі по запланованій імпортній операції.
    7. Несе відповідальність за правильність та достовірність прорахування сум платежів, які надаються бухгалтерії Компанії, щодо майбутніх сплат при митному оформленні імпортованих вантажів.
    8. При фактичному прибутті імпортованих товарів формує відповідний пакет документів та оформляє Вантажно митні декларації (ВМД).
    9. В процесі митного оформлення, забезпечує проведення митного догляду інспектором митниці товару та транспортних засобів.
    10. В разі проведення імпортних операцій поштовим відправленням формує та подає до митних органів відповідний пакет документів, та забезпечує проведення самого митного оформлення.
    11. Несе відповідальність за вчасне формування пакету та передачу відповідних документів митним органам, та якісне проведення митного оформлення імпортованого вантажу з моменту перетину кордону України та розвантаження на склади Компанії.
    12. У випадку оформлення імпортованого вантажу під відповідальне зберігання готує та подає в митні органи відповідний пакет документів з отриманням відповідного дозволу на розміщення вантажу під відповідальне зберігання під митним забезпеченням. Забезпечує згідно дозволу митниці відбір проб та екземплярів продукції для проведення лабораторією дослідження та аналізів.
    13. В разі завершення митного оформлення здає оригінали митних документів ВМД, СMR, інвойсів, та інш., в бухгалтерію Компанії, та формує ідентичний пакет копій для архіву митного відділу.
  • 1428. Митний контроль в Україні
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституція України // Відомості Верхов. Ради України. - 1996.- № 30. - Ст. 141.
    2. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. // Там же. - 2002. - № 38-39. - Ст. 288.
    3. Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування і Порядку надання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об'єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 25.12.2002 р. №1947 // Офіц.вісн.України. 2002. - №52. Ст.2370
    4. Про затвердження Порядку відшкодування витрат, пов'язаних із залученням митними органами спеціалістів та експертів для участі в здійсненні митного контролю, та у справі про порушення митних правил: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. №574 // Там же. 2003. - №17. Ст.767.
    5. Про затвердження Порядку визначення місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються резидентами та нерезидентами через митний кордон України: Постанова Кабінету Міністрів України від 2.3.04.2003 р. №584 // Там же. Ст.775.
    6. Про затвердження вимог, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 р. № 476 // Офіц.вісн.України. 2003. - №15. - Ст. 656.
    7. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2002. - №9: Митна справа в Україні. 448 с.
    8. Кивалов С.В. Организационно-правовые основы таможенного дела в Украине. - Одесса, 1994. 286 с.
    9. Коментар до Митного кодексу України / За ред. П.В. Пашка, М.М. Каленського. - К.: Юстініан, 2004. - 736 с.
    10. Митне право України: Навч. посібник // В.Я. Настюк, М.Г. Шульга. -X.: Нац. юрид. акад. України, 2001. - 114 с.
    11. Сандровский К.К. Таможенное право в Украине: Учеб. пособие для студентов юрид. вузов и фак. - К.: Вентури, 2000. - 208 с.
    12. Сандровский К.К. Международное таможенное право: Учебник. - К.: Знання, КОО, 2000. - 461 с.
    13. Таможенное законодательство Украины (Сб. нормат. актов) / Сост.: Ю.П. Битяк, М.Г. Шульга, В.К. Игонин. - X.: Одиссей, 2004. - 780 с.
    14. Митна справа: Словник-довідник. - X.: Кн. рекламне агентство "РА", 2000. - 320 с.
    15. Жорін Ф.Л. Правові основи митної справи її Україні (Конспект курсу лекцій програмних тем): Навч. посібник. -К.:КНЕУ, 2001.- 248с.
    16. Основи митної справи: Навч. посібник / За ред. П.В. Пашка. - 2-ге вид. - К.: Знання, КОО, 2002. - 318с.
  • 1429. Митний перевізник
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Також із визначення прибрано ту частину, де говориться, що митний перевізник повинен мати ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. На думку Світлак І.І., це спричинено тим, що в обговорюваному законопроекті передбачається: митний перевізник діятиме на підставі свідоцтва (сьогодні ліцензії), виданого ДМСУ. Чи є доцільним заміна свідоцтвом? Очевидна мета таких змін полягає у такому. Порядок видачі ліцензій, зокрема на здійснення діяльності митного перевізника, встановлено Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Заміна слова «ліцензія» словом «свідоцтво» (слушно нагадати, що такі саме зміни відбулися у митному законодавстві РФ), фактично припиняє дію закону в частині видачі ліцензування на діяльність митних перевізників. Це у свою чергу, дозволить ДМСУ розробити свій порядок (положення) видачі свідоцтв, відмінний від того, який діє нині. На думку Світлак І.І., порядок видачі ліцензії на здійснення посередницької діяльності митного перевізника має визначатися відповідними ліцензійними умовами, які затверджує ДМСУ за погодженням із Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва України, що позитивно вплине на діяльність субєктів зовнішньоекономічної діяльності [15]. Але я все ж таки вважаю, що з заміною термінів не повинен фактично втратити чинність Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» у частині видачі ліцензування на діяльність митних перевізників. У Законі сказано: відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: … 61) посередницька діяльність митного брокера та митного перевізника. Тобто ми бачимо, що простою заміною термінів не припинити дію цього Закону у цій частині, без внесення до нього змін. Але все ж таки, якщо проаналізувати Проект змін до Митного кодексу України, можна зробити висновок, що законодавець не збирається залишати ситуацію навколо ліцензування так як вона є. Про це свідчить той факт, що у Проекті всі ті частини де йшлося про ліцензування діяльності митного перевізника виключено, саме у такій формуліровці. Можна лише припустити, що такі зміни спричинені намірами законодавця внести суттєві зміни до порядку формування, затвердження та контролю за виконанням ліцензійних умов.

  • 1430. Митні процедури при переміщенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»: Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР// Вісник Верховної Ради України. 1995. №46. Ст. 345
    2. «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»: Закон України від 07.02.2002 № 3032-III//Відомості Верховної Ради України. 2002. №26. Ст. 175
    3. Митний кодекс України//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 38-39, ст.288
    4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про подальше посилення контролю за ввезенням, вивезенням та переміщенням транзитом через територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на які встановлено акцизний збір» від 12 серпня 1996 року № 938
    5. Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення контролю за переміщенням транзитом товарів через територію України» від 14.07.95 № 614
    6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення» від 29.06.96 № 700
    7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» від 29.03.02 № 390
    8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» від 01.02.06 р. № 80
    9. http://www.regush.iatp.org.ua/serv0115.htm
    10. http://www.kontrakty.com.ua/norma/1999/33/33kons1.htm
    11. http://glavbuh-audit.com/ua/news/work-925.html
    12. http://refer.org.ua/component/option,com_docman/task,doc_details/gid,13104
    13. http://www.vpp- odessa.gov.ua/ukr/news.htm?lang=ukrainian&mode=single&num=378
    14. http://www.autocentre.ua/component/option,com_truck/task,articles/id,6209/Itemid,82/
    15. http://www.dtkt.com.ua/show/2cid0760.html
    16. http://www.if.gov.ua/modules.php?name=News&file=print&sid=1418
    17. http://friedman.com.ua/ua/info/show/27
    18. http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=work&id=7425&Itemid=378
    19. http://www.dpa.crimea.ua/uprotd12-725.html
    20. http://www.customs.gov.ua/dmsu/control/uk/publish/printable_article;jsessionid=605C7FBC403AFA14D6ADEC1A6477B6B7?art_id=304649
    21. http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/7text/g7_10.htm
  • 1431. Міжнародна економічна інтеграція як система господарських зв’язків різних країн, її розвиток і сучасний стан
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Астапов К.Формирование единого экономического пространства стран СНГ [Текст] / К.Астапов // Мировая экономика и международные отношения. 2007. №3. С.95-99.
    2. Багмет М.О. Світова та європейська інтеграція [Текст]: навч.посіб. / М.О.Багмет, Г.В.Коваль. Донецьк: Каштан, 2009. 349с.
    3. Беляєв М.І. Економічна політика [Текст] / М.І.Беляєв, М.І.Диба, А.З.Зазимко. К.: КНЕУ, 2007. 288с.
    4. Берглоф Е. Економічна інтеграція та глобальна рецесія [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://innovations.com.ua. 07.05.2010 р. Загол. з екрану.
    5. Внукова Н.М. Оцінка рівня виконання вимог СОТ для прискорення процесів інтеграції України до ЄС [Текст] / Н.М.Внукова // Зовнішня торгівля: право та економіка. 2009. №2(43). С.40-46.
    6. Врадій О. Концепції євроінтеграції та політичні трансформації [Електроний ресурс]. Режим доступа: http:www.viche.info.06.05.2010. Загол. з екрану.
    7. Горьовий В.П. Інтеграція України до ЄС і зовнішньоекономічна безпека держави [Текст] / В.П.Горьовий // Вісн.аграрної науки. 2009. №11. С.56-61.
    8. Гусинська Н. Тенденції розвитку регіональної інтеграції [Текст] / Н.Гусинська // Регіональна економіка.Серія «Економіка іправо». 2008. №4. С.185-191.
    9. Дайнеко А.Е.Мировая экономика: механизмы и факторы роста [Текст] / А.Е.Дайнеко, Г.В.Забавский, П.В.Шведко. М.: Изд-во делов. и учеб. лит., 2007. 321с.
    10. Зварыч Р. Социально-экономическая трансформация в Украине как перспектива конвергенции с ЕС [Текст] / Р.Зварыч // Журнал европейской экономики. 2008. Т.7, №2. С.170-193.
    11. Зимовець В.В. Вектори регіональної економічної інтеграції: зовнішні чинники та внутрішні передумови [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niisp.org/vydanna/panorama/.04.05.2010. Загол.з екрану.
    12. Киридон А.М. Інтеграційні виклики для України [Текст] / А.М.Киридон // Науковий вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Л.Українки. 2009. №3. С.166-170.
    13. Куревіна І.О. Глобалізація і проблеми європейської економічної інтеграції [Текст] / І.О.Куревіна // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип.78 (ч.2). 2008. С.124-135.
    14. Лаврінчук І. Визначальні умови інтеграції України до ЄС [Текст] / І.Лаврінчук // Праця і зарплата. 2007. №42. С.4-5.
    15. Лукяненко Д.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://finance-library.com.ua. 11.05.2010. Загол. з екрану.
    16. Малик Я.Й. Інтеграційні процеси на пострадянському просторі [Текст]: навч.посіб. / Я.Й.Малик, Ю.С.Занько. Львів: ПАІС, 2008. 87с.
    17. Макуха С.М. Міжнародні господарські звязки країн з перехідною економікою в умовах глобалізації [Текст] / С.М. Макуха. Х.: Право, 2006. 303с.
    18. Миронов В.С. Международная экономическая деятельность Украины [Текст] / В.С. Миронов, В.Н.Дуницкий. Донецк: Юго-Восток, 2009. 425с.
    19. Нікішина Е.А. Економічні аспекти євроатлантичної інтеграції України [Текст] / Е.А.Нікішина. Одеса: Ін-т пробл. ринку та економ.дослідж., 2006. 34с.
    20. Онищенко В.П. Україна у координатах ЄС [Текст] / В.П. Онищенко // Зовнішня торгівля: право та економіка. 2008. №3. С.5-13.
    21. Основи економічної теорії [Текст]: навч.посіб. / А.А.Чухно, П.С.Єщенко, Г.Н.Климко та ін.; за заг.ред. А.А.Чухна. К.: Вища школа, 2005. 606с.
    22. Панкова Л.А. Міжнародні економічні відносини [Текст] / Л.А.Панкова, В.В.Козик. К.: Знання-Прес, 2007. 328с.
    23. Пономаренко О.О. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності [Текст] / О.О.Пономаренко, В.В.Новікова. Х.: ХНЕУ, 2007. 194с.
    24. Сорокина Л.В. Экономика европейской интеграции [Текст]: уч. пособ. / Л.В.Соркина. Донецк: ДонНТУ, 2008. 159с.
    25. Стеців А.Л. Інноваційне забезпечення конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції [Текст] / А.Л.Стеців // Економіка України. 2009. №4. С.47-54.
    26. Сторонянська І.З. Міжрегіональні інтеграційні процеси в Україні: тенденції та перспективи розвитку [Текст] / І.З.Сторонянська. Львів: ІРД, 2009.388с.
    27. Фінанси [Текст]: навч.посіб. / За ред. С.І.Юрія, В.М.Федосова. К. :Знання, 2008. 611с.
    28. Чернега О.Б. Международная интеграция [Текст] / О.Б.Чернега, А.А.Семенов. Донецк: Каштан, 2009. 349с.
  • 1432. Міжнародна міграція робочої сили
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Нормативно-правова база для імміграції в більшості приймаючих країн представлена величезною кількістю законів і підзаконих актів. Основні риси імміграційного законодавства такі:

    • Професійна кваліфікація. Законодавства всіх приймаючих країн встановлюють тверді вимоги до рівня освіти та стажу роботи зі спеціальності. Мінімальною вимогою до освіти вважається закінчення повного курсу середньої школи чи професійно-технічного училища, що має підтверджуватися відповідним дипломом. У більшості випадків диплом необхідно перепідтверджувати чи оцінювати в приймаючій країні на предмет відповідності вимог до фахівця у відповідній сфері в даній країні вимогам, що предявлялися до випускника поданої спеціальності в країні-експортері робочої сили. Пріоритет при прийомі на роботу віддається приймаючими країнами фахівцям, що мають як мінімум 3-5 років стажу роботи зі спеціальності. Можуть бути необхідними також і рекомендаційні листи.
    • Обмеження особистого характеру. Законодавство приймаючих країн висуває тверді вимоги до стану здоровя іммігрантів. У країнах не допускаються наркомани, психічно хворі люди, люди, заражені вірусом СНІД. Іммігранти зобовязані надати довідку про стан свого здоровя, завірену консульською установою приймаючої країни чи пройти спеціальне медичне обстеження. Віковий ценз іммігрантів установлюється законодавством залежно від галузі промисловості, в якій вони мають наміри працювати. Він коливається в межах 20-40 років. Нарешті, надзвичайно серйозними є законодавчі вимоги до політичного та соціального статусу іммігрантів. Найчастіше законодавчо заборонено іммігрувати особам, раніше засудженим за кримінальні злочини, членам теористичних і профашистських організацій.
    • Кількісне квотування. Більшість країн, що приймають іммігрантів, встановлюють їх максимальну кількість. Кількісні квоти можуть вводитися в рамках всієї економіки, визначаючи максимальну частку іноземної робочої сили в числі всіх трудових ресурсів; у рамках окремих галузей, визначаючи максимальну частку іноземних робітників у числі всіх зайнятих у даній галузі; в рамках окремих підприємств, визначаючи максимальну частку іноземних робітників на одному підприємстві; або як обмеження на загальну кількість іммігрантів, що приїжджають у країну протягом одного року. Кількісне квотування є дуже жорстким иетодом державного регулювання імпорту робочої сили та зазвичай визначається відповідними законами, за дотриманням яких наглядають правохоронні органи.
    • Економічне регулювання. Воно вводить певні фінансові обмеження, що забезпечують скорочення чисельності іммігрантів. Що стосуеться юридичних осіб, то в деяких країнах фірми мають право наймати іноземну робочу силу тільки по досягненню певного обсягу обороту і продажів або після внесення певних платежів у державний бюджет. Приватні особи мають право іммігрувати, тільки якщо вони готові інвестувати в економіку приймаючої країни визначену законом суму, довести легальність походження цих грошей і створити певну кількість робочих місць. За законодавством деяких країн за оформлення імміграції та працевлаштування на місцеве підприємство іммігранти зобовязані платити. Деякі пільги надаються для керівного складу корпорацій, що мають право укладати угоди від її імені, заможним іноземцям, готовим використовувати працю місцевих громадян у домашньому господарстві.
    • Часові обмеження. Законодавства більшості країн установлюють максимальні терміни перебування іноземних працівників на їх території, після закінчення яких вони повинні або залишити приймаючу країну, або одержати від компетентних органів дозвіл на продовження свого перебування в ній. Найчастіше для осіб, що мали в приймаючій країні статус стражистів або студентів, передбачаються тверді правила, що не дозволяють продовжити своє перебування в ній, що вимагають обовязкового виїзду на батьківщину, перебувавання там мінімум протягом декількох років, тільки після чого вони набувають права знову приїхати в приймаючу країну.
    • Географічні пріоритети. Практично кожна країна, що приймає іммігрантів, законодавчо встановлює географічну та національну структуру імміграції. Воно зазвичай регулюється за допомогою кількісних квот на вїзд іммігрантів з певних країн. Іноді, щоб уникнути обвинувачень в упередженості та порушенні прав людини, уряди проводять у рамках географічних квот лотереї на право іммігрувати між представниками різних країн з одного географічного регіону.
  • 1433. Міжнародна торгівля. Механізм функціонування та регулювання
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Бреттон-Вудська система передбачала використання в якості міжнародних резервів золота і долару. Долар був визнаний в якості світових грошей по двом причинам. По-перше, США вийшли з другої світової війни з найбільш сильною економікою. По-друге, США акумулювали величезну кількість золота і за період з 1934 по 1971 роки проводили політику скупки і продажу золота іноземним фінансовим органам по фіксованій ціні 35 доларів за унцію. Таким чином долар переводився в золото по пред'явленню; долар став розглядатися як замінник золота і тому вважався «таким же добрим, як золото». Але, нажаль, зростання золотих запасів відставало від швидко зростаючих масштабів міжнародної торгівлі і фінансів. Тому отримав зростаючу роль світового валютного резерву. Країни світу одержували долар в якості резервної валюти в результаті дефіциту платіжного балансу США. По мірі того, як кількість доларів, що знаходилися на руках у іноземців, навально росла, а золоті резерви США скорочувалися, інші країни неминуче стали задавати питання: невже долар був дійсно «таким же добрим, як золото»? Спроможність США зберігати оборотність долару в золото ставала все більш сумнівної. Для збереження за доларом статусу резервних коштів необхідно було усунути дефіцит платіжного балансу США; але ліквідація дефіциту означала б виснаження джерела додаткових доларових резервів для системи. Ця проблема постала у весь зріст на початку 70-х років. Зіткнувшись зі сталим і зростаючим дефіцитом платіжного балансу США, президент Р.Ніксон 15 серпня 1971 року призупинив конвертованість долару в золото. Нова політика розірвала зв'язок між золотом і інтернаціональною вартістю долару, пустивши долар в «плавання» і дозволивши ринковим силам визначати його вартість. Вільне вагання долару позбавило Бреттон-Вудську систему фіксованих курсів підтримки.

  • 1434. Міжнародний інвестиційний процес
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    В Указі визначено, що здійснювані заходи щодо активізації інвестиційної діяльності, зокрема, стосуються:

    1. оптимізації в установленому порядку переліку пріоритетних видів економічної діяльності у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку;
    2. підготовки пропозицій щодо переорієнтації податкових пільг з метою стимулювання залучення додаткових інвестицій у пріоритетні галузі економіки України та виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів;
    3. удосконалення порядку ввезення на пільгових умовах на митну територію України товарів для потреб реалізації інвестиційних проектів і контролю за цільовим використанням таких товарів;
    4. удосконалення порядку обчислення одержаного від реалізації інвестиційних проектів прибутку, що звільняється від оподаткування;
    5. пріоритетного інвестування у напрямі створення, поліпшення і впровадження наукомістких та імпортозамінних технологій. Належної виконавчої уваги заслуговують і доручення Президента Кабінету Міністрів України стосовно забезпечення запровадження в установленому порядку форм статистичної звітності з метою оперативного одержання інформації про внесення інвестицій та їх припинення, зупинення інвестиційної діяльності, постійно діючої виставки кращих регіональних інвестиційних проектів. Справді, отримання і накопичення інформації про інвестиційну діяльність має велике державне значення, оскільки така інформація необхідна для державних органів і наукових закладів для формування управлінської інформації.
  • 1435. Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Орган ООНУчасть УкраїниООНчлен ООН з моменту заснування (1945 р.)Рада БезпекиОбрана на період 2000 - 2001 рр.Комітет з питань внесківУкраїнський експерт працював у 1995 1997 рр.Комісія ООН з питань роззброєнняСкладається з усіх членів ООНКомітет з питань з використання космічного простору в мирних ціляхОбрана членом у 1990 р.Комітет з питань здійснення невідємних прав палестинського народуЧлен з моменту заснуванняГенеральна АсамблеяПредставники України обиралися заступниками голови в 1970,1981 та 1991 рр., головою в 1997 р.Комітет з питань інформаціїЧлен з моменту заснування (1978 р.)Спеціальний комітет з питань міжнародного тероризмуЧлен з моменту заснування (1972 р.)Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД)Член Ради з питань торгівлі й розвитку з 1972 р.Програма розвитку ООН (ПРООН)Обрана до Ради керуючих у 1995 р.Фонд ООН допомоги дітям (ЮНІСЕФ)Обрана до Ради керуючих у 1995 р.Програма ООН з охорони довкілля (ЮНЕП)Член Ради в 1981 1988, 1990 1993 рр.Консультативний комітет Пограми допомоги ООН у галузі викладання, вивчення, поширення та більш широкого визнання міжнародного праваБула членом до 1995 р.Конгрес ООН з питань запобігання злочинності та поводження з правопорушникамиБере участь з 1960 р.Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОР)Була членом у 1977 1979, 1989 1991, 1993 1995 рр.Комітет з питань програм і координаціїОбиралася на трирічний термін до 31 грудня 1996 р.Комітет з питань науки і техніки в цілях розвиткуБула членом у 1972 1975, 1980 1983, 1991 1994, 1995 1998 рр.Статистична комісіяОбиралася на чотирирічний термін до 31 грудня 1996 р.Комісія з наркотичних засобівОбиралася на чотирирічний термін до 31 грудня 1997 р.Комісія з питань сталого розвиткуОбиралася на трирічний термін до 31 грудня 1997 р.Європейська економічна комісія (ЄЕК)Членом з 1947 р., працює в 15 спеціалізованих органах, експертних групах тощо.Підкомісія з питань попередження дискримінації і захисту меншинУкраїнський експерт був обраний у 1995 р.Міжнародний Суд ООНЧлен з 1945 р.Міжнародне агенство з атомної енергії (МАГАТЕ)Член з 1957 р., обиралася до Ради керуючих у 1990 1992, 1993 1995, 2000 2002 рр.Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО)Член з 1985 р., обиралася до Ради промислового розвитку в 1987 1991 рр.Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)Член з 1954 р.Міжнародна організація праці (МОП)Член з 1954 р., з 1990 р. обиралася членом шести промислових комітетівВсесвітній поштовий союз (ВПС)Член з 1947 р., обиралася членом Виконавчої ради на період 1974 1979, 1995 1999 рр.Міжнародний союз електрозвязку (МСЕ)Член з 1947р., обрана членом Ради на період 1995 1999 рр.Всесвітня метеорологічна організація (ВМО)Член з 1951 р., включаючи членство в Європейській метеорологічний організації та двох технічних комісіяхВсесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)Член з 1970 р.Всесвітня організація охорони здоровя (ВООЗ)Член у 1948 1949 рр., членство поновлено з 1992 р.Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО)Приєдналася до Чизької конвенції і стала членом організації в 1992 р.Міжнародний валютний фонд (МВФ)Член з 1992 р.Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР)Член з 1992 р.Міжнародна фінансова корпорація (МФК)Член з 1993 р.Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ)Член з 1996 р.Міжнародна морська організація (ММО)Член з 1994 р.

  • 1436. Міжнародні фінансові організації та їх роль
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Особливістю міжнародних організацій як суб'єктів системи міжнародних економічних відносин є те, що вони, поряд з державними органами, є регуляторами цих відносин. Крім того, на відміну від державних органів, деякі міжнародні організації виконують регулюючі функції на наднаціональному рівні (наприклад, Міжнародний валютний фонд). Як регулятори міжнародні організації мають великий вплив на розвиток і спрямованість міжнародних відносин, оскільки вони залучають в упорядкований процес чимало держав. По суті, сьогодні майже немає в світі держави, яка не була б членом якоїсь організації; більшість країн залучена зразу до декількох організацій [5, с.7]. Міжнародні економічні організації поділяються, в свою чергу, на загальноекономічні і спеціалізовані. Загальноекономічні відають широким спектром економічних проблем. До них відносяться Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), а також регіональні організації інтеграційного типу - Європейський союз (ЄС), Співдружність Незалежних Держав (СНД), Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та інші. Спеціалізовані економічні організації зосереджують увагу на більш вузькому колі проблем; проте багатьом з них належить суттєва роль в міжнародній економіці [5, с.22]. Прикладом таких спеціалізованих організацій є міжнародні валютно-кредитні організації, які за визначенням є міжнародними фінансовими організаціями, створеними на основі міждержавних угод з метою регулювання валютних і кредитно-фінансових відносин між країнами, сприяння економічному розвитку країн, надання кредитної допомоги. До числа таких організацій належать Банк міжнародних розрахунків (БМР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), регіональні міжнародні банки і фонди розвитку.

  • 1437. Місце національної економіки в системі світового господарства
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Перед національною економікою країни ставляться такі цілі:

    • Стабільні високі темпи зростання національного об'єму виробництва. Це означає стійке зростання виробництва товарів і послуг без різких змін, спадів і криз.
    • Стабільність цін. Потрібно враховувати, що незмінні тривалий час ціни уповільнюють темпи зростання ВВП, знижують зайнятість населення. Низькі ціни привабливі для споживача, але позбавляють стимулу виробника, високі ж, навпаки, стимулюють виробництво, але знижують купівельну спроможність населення. Тому досягнення стабільності цін в сучасній ринковій економіці означає не «заморожування» їх на тривалий період, а планова регульована зміна.
    • Підтримка зовнішньоторговельного балансу. На практиці це означає досягнення відносної рівноваги між експортом і імпортом, а також стабільний обмінний курс національної валюти на валюти інших країн. Якщо в країну ввозиться більше товарів, чим продається за межу, то виникає негативне сальдо торгового балансу. Якщо вивозиться більше товарів, чим надходить до країни, то кажуть про позитивне сальдо. На стан торгового балансу значно впливає курс валюти - величина грошової одиниці однієї країни, вираженої в грошовій одиниці іншої держави. Підвищення або пониження курсу валют може змінити досягнутий баланс і викликати позитивне або негативне сальдо.
    • Високий рівень зайнятості. Він досягається в тому випадку, якщо кожен охочий отримати роботу знаходить її. Але це не означає, що повна зайнятість охоплює все працездатне населення країни. У будь-якій країні в кожен даний момент часу є певна кількість людей, які тимчасово не працюють у зв'язку із зміною місця роботи або місця проживання. Окрім того, завжди є структурне безробіття, обумовлене невідповідністю структури нових робочих місць, пов'язаних з впровадженням нових технологій, наявній структурі робочої сили і відставанням останньої по кваліфікаційним вимогам і новим професіям від попиту на ці професії.
  • 1438. Місце правової системи України серед правових систем світу
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Бєлкін Д. Конституція України закон прямої дії // Право України. 1997. №1.
    2. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. К., 1997.
    3. Бобровник С.В., Богінич О.Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку. К., 1994.
    4. Вiсник Унiверситету внутрiшнiх справ Випуск 10 Харків 2000
    5. Данілов С.О. Деякі особливості національного правового регулювання //Держава і право. Вип. 9. 2001. С.11-18.
    6. Єгоров О. Порівняльне правознавство про деякі особливості дальшого розвитку української правової системи // Право України. 1992. -№3.-С.31.
    7. Луць Л.А. Деякі аспекти реформування інституційної та функційної частин сучасної правової системи України // Держава і право. Вип. 18. Київ, 2002. С. 40-46.
    8. Луць Л.А. Деякі питання ідентифікації правової системи України з романо-германським типом правових систем // Молода українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне майбутнє демократії правової держави України: Збірник наукових праць. Львівський інститут внутрішніх справ. Львів, 2001. С. 148-154.
    9. Луць Л.А. Сучасна правова система України: загальнотеоретичні аспекти.
    10. Луць Л.А. Тенденції розвитку сучасної правової системи України та проблеми правової реформи // Держава і право. Вип. 17. Київ, 2002. С. 3-5.
    11. Мірошниченко М. (доцент, кандидат історичних наук (Інститут космічного і повітряного права Національного авіаційного університету)) Методологічні передумови класифікації правової системи України. Право України. 2003 р., №4
    12. Оніщенко Н.М. Правова система і держава в Україні. К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. 132с.
    13. Погорілко В., Малишко М. Правова система України: стан та перспективи розвитку // Віче. 1993. №9. С. 21-35.
    14. Погорілко В.Ф., Малишко М. Правова система система права система законодавства суверенної України // Право України. 1993.-№9-10.
    15. Луць Л. Трансформація нормативної частини сучасної правової системи України вимога часу. Право України. 2003 р., №3
    16. Мірошниченко М. Ідентичність легітимність правопорядок: до проблеми реформування правової системи України.Право України. 2003 р., №5
    17. Правова система України: теорія і практика: Тези науково-практичної конференції. К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 1993. 552с.
    18. Рабінович П.М. Право сучасної України: тенденції та суперечності розвитку // Правова система України. Питання теорії та практики. К., 1993.
    19. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. Харків: Консум, 2001. 656 с.
    20. Тацій В. Значення юридичної науки у формуванні правової системи України // Вісник Академії правових наук України. 2001. №3(26). С.3-22.
    21. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції. X.: «Одіссей». 2002 p. 592 с.
    22. Friedman Lawrence M. The legal system: a social science perspective. N.Y.: Russel Sage foundation, 1975. VII, 338 p.
    23. Raz J. The concept of a legal system: An introduction to the theory of legal system. Oxford: Clarendon press, 1970. VIII, 212 p.
  • 1439. Многоуровневая система субъектов государственного управления
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

     

    1. Конституция Российской Федерации 1993 года
    2. Указ Президента РФ от 14.08.1996 г. «О системе федеральных органов исполнительной власти».
    3. Указ Президента РФ от 14.08.1996 г. «О структуре федеральных органов исполнительной власти».
    4. Указ Президента РФ от 06.09.1996 г. «Вопросы федеральных органов исполнительной власти».
    5. Федеральный закон от 6 октября 1999 г. № 184-ФЗ «Об общих принципах организации законодательных (представительных) и исполнительных органов государственной власти субъектов РФ», ст. 17, п. 3; ст. 18, п.5
    6. Федеральный конституционный закон от 17 декабря 1997 г. N 2-ФКЗ "О Правительстве Российской Федерации"
    7. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации. Часть I.Сущность и основные институты административного права. Учебник для юридических вузов. Система ГАРАНТ, 2008
    8. Бачило И.Л. Организация советского государственного управления: правовые проблемы,- М., 2002
    9. Бельский К.С. О функциях исполнительной власти. Государство и право, М- 2007
    10. Бахрах Д.Н. Административное право. Краткий учебный курс, М - НОРМА, 2002
    11. Государство, власть, управление и право. Под ред. Н.И. Глазуновой, М., 2003
    12. Загряцков М.Д. Административная юстиция и право жалобы в теории и законодательстве, М., 2008
    13. Князев С.Д. Административное право, В., 2007
    14. Коренев А.П., Богатов Д.Ф. Административное право. Альбом схем, М., 2006
    15. Козлова Ю.М. Попова Л.Л. Административное право, М - ЮРИСТ, 2003
    16. Марченко Н.М. Теория государства и права. Учебник 2 изд., М-Проект, московского университета, 2007
    17. Ноздрачев А.Ф., Тихомиров Ю. А. Исполнительная власть в РФ. Научно-практическое пособие, М., 2006
    18. Ноздрачев А.Ф. Основные характеристики исполнительной власти по Конституции РФ 1993, М., 2005
    19. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие/Под ред. Проф. Г.А. Туманова - М- ЮРИСТ., 2007
    20. Плехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации, М., 2006
    21. Субъект РФ. Правовое положение и полномочия. Полянов С.К; М, 2005
    22. Тихомиров Ю.А. Публичное право, М., 2008
    23. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений/ под ред. Стрекозова В.Г., М., 2007
    24. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. Хрестоматия под ред. Проф. Редько Т.Н., М., 2008
    25. http://www.government.ru/power/
    26. http://base.garant.ru/10103000/6/#6000
    27. http://base.garant.ru/12106440/3/#300
    28. www.rg.ru/oficial/from_min/prezident/352.htm
  • 1440. Модели экономического развития развивающихся стран
    Курсовые работы Юриспруденция, право, государство

    Параллельно отходу от курса "социалистической ориентации" ряда патриархальных стран, на этот путь развития стали выходить страны более развитые в буржуазном отношении, но не выдержавшие "экзамена на капитализм". Дело в том, что с развитием капитализма в этих развивающихся странах на место и в придачу к проблемам старого традиционного общества приходят еще и проблемы нового буржуазного общества. Оставаясь в рамках мировой капиталистической системы хозяйства, эти страны апеллировали к СССР за помощью в "прерывании капиталистического развития и отходе от него" в сторону "социализма" (арабского, сирийского, иракского, исламского...). С учетом идеологического значения феномена "отхода" развивающихся стран от капитализма и антиимпериалистической риторики лидеров этих стран, советская помощь им была обеспечена. В результате теоретические предположения Ф. Энгельса и В. Ленина о "возможности" некапиталистического развития некоторых отсталых стран при условии могущественной многосторонней поддержки извне теоретиками КПСС (М. Суслов, Б. Пономарев, Р. Ульяновский) были трансформированы в концепцию "неизбежности" разрыва большинства развивающихся стран с капитализмом и превращения социалистической ориентации в "магистральный" путь развития зарубежного Востока. Тем самым были дезориентированы относительно реальной возможности "капиталистического" развития и народы Востока, и советский народ - донор этого эксперимента (в к. 50 - нач. 70 гг. на Египет приходилось от 20% до 30% всей советской помощи "третьему миру", но даже этого оказалось недостаточно для сохранения "курса Насера" после его смерти).