Geum.ru

Информация по предмету Экономика

  • 1081. Економіка водогосподарської організації
    Другое Экономика

    Складність проведення аналізу обумовлена не тільки відсутністю на сьогодні чіткої методики його проведення, узгодженої з органами Держказначейства, а й обмеженою для переважної більшості бюджетних установ кількістю штатних інженерне - економічних працівників. Запропоновані в роботі напрямки аналізу кошторису є спробою застосування загальноприйнятих вітчизняною практикою методів аналізу з урахуванням особливостей неприбуткової діяльності бюджетних установ. Вони дають змогу вирішити наступні питання:

    • визначити оптимальні співвідношення видатків в межах отриманих коштів (структурно - динамічний аналіз);
    • розрахувати співвідношення основних показників господарської діяльності, які б мали практичне застосування в процесі планування статей кошторису (параметричний аналіз);
    • дослідити вплив окремих факторів на виконання кошторису та прогноз статей доходів та видатків за допомогою моделювання значень таких факторів.
  • 1082. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
    Другое Экономика

    Провідну роль у виробництві товарів і послуг грає приватний сектор. У його рамках можна виділити значний капітал, що домінує в галузях, що визначають експортну спеціалізацію, насамперед в обробній промисловості. Інша частина приватного сектора складається з дрібних і середніх фірм. По цьому критерії приватні компанії можна розділити на 2 групи. До одної відноситься множина дрібних фірм, у яких засновник, власник і директор-розпорядник часто одне і та ж особа. У іншу групу входять крупні компанії, зареєстровані на фондовій біржі. За останні десятиліття в структурі власності цієї групи сталися великі зміни. Помітно знизилася доля акцій, що належать домашнім господарствам (населенню) і приватним індивідуальним особам - із 47% у 1975 до 21% у 1985 р. , у той час як страхові, інвестиційні і фінансові компанії, фонди, у тому числі державний Загальний пенсійний фонд, помітно збільшився - із 53% у . до 79% у 1985 р. (уключаючи 7%, що належать іноземцям). За після військовий період сталося падіння долі дуже значних індивідуальних акціонерів - із 70% у 1951 р. до приблизно 20% у 1985 р. - унаслідок насамперед високих ставок податків на прибутки і власність.

  • 1083. Економіка Черкаської області
    Другое Экономика

    Промисловість в області характеризується значним переважанням галузевої оборотної (97,0 %) порівняно з галузями видобувної промисловості (3,0 %). В останні роки відбувається зміни в галузевій структурі промисловості. Частка легкої промисловості скоротилася і складає 1,7 % (у 2000 12,0 %), машинобудування відповідно 7,6 (26,0 %). Одночасно зросла питома вага деревообробної та целюлозно-паперової на 6,1 % (2,2 %), електроенергетики відповідно 7,4 % (1,6 %), харчової промисловості 41,5 % (34,0 %), хімічної та нафтохімічної 26,7 % (12,0 %). Зазначимо, що ці тенденції не завжди відображали якісні зміни, а були обумовлені переважно різним рівнем спаду виробництва в галузях промисловості. Електроенергетика представлена Канівською, Кременчуцькою і низкою невеликих ГЕС (Корсунь-Шевченською, Стеблівською, Тернавською, Краснохутірською), а також Черкаською, Ватутінською, Уманською ТЕЦ. Основними споживачами електроенергії є хімічна промисловість, житлово-комунальне і сільське господарство, харчова промисловість. В області розвинений видобуток бурого вугіллі в містах Олександрія і Ватутіне та виробництво торфобуровугільних брикетів. Чорна металургія представлена окремими підприємствами в Черкасах, Смілі, Корсунь-Шевченківському, Звенигородці. Питома вага обсягу продукції галузі (без малих підприємств) у загальному обсязі продукції промисловості області становить 2,1 %. Машинобудування та металообробка в галузевій структурі області займає третє місце за обсягами продукції, що складає 7,6 %. Представлена вона Черкаським машинобудівним заводом, що виробляє устаткування для харчової промисловості, Смілянським. Корсунь-Шевченківським механічним та верстатобудівним заводам, Уманським і Монастирищенським ремонтно-механічним заводами, Камянським та Золотоношським машинобудівним заводами. В Черкасах та Смілі розміщені також заводи по ремонту вагонів та локомотивів. Хімічна та нафтохімічна промисловість займає друге місце в області за обсягом продукції (26,7 %) і кількості зайнятих та спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, штучних волокон, хімічних реактиви, фарби. Провідними підприємствами галузі є Черкаські обєднання "Азот", "Аврора" та "Хімволокно". В Умані функціонує вітамінний завод. Номенклатура продукції промисловості будівельних матеріалів представлена виробництвом залізобетонних виробів, асфальтобетону, керамзитового графіту, щебеню по виробництву вогнетривів (Ватутіне), бентонітових глин та видобутку граніту. В загальному обсязі промислової продукції області її частика становить 1,4 %.На деревообробну і целюлозно-паперову промисловість припадає 6,1 % за обсягами продукції. Промисловість представлена Черкаським меблевим комбінатом, Полянською меблевою фабрикою. Деревообробні підприємства виробляють пиломатеріали, деревяну тару, меблі та інше. Черкащина має сприятливі умови для розвитку легкої промисловості. Тут виробляють шовкові тканини (Черкаський шовковий комбінат), трикотажні, валяльно-повстяні вироби, гігроскопічну вату (Черкаси), швейні вироби (Сміла, Золотоноша, Умань, Шпола), взуття (Умань, Черкаси). У легкій промисловості обсяг продукції (без малих підприємств) становить 1,7 %. Харчова промисловість на сучасному етапі займає провідне місце за питомою вагою у загальному обсязі випуску продукції (41,5 %). Галузями спеціалізації області є цукрова, мясна, маслосироробна, молочна, консервна промисловість. Мясокомбінати зосереджені в Черкасах та Ватутіному, птахофабрики в Смілі, Золотоноші, Умані, Катеринополі. Загалом працювало 17 підприємств та 547 виробництв мясної та 27 підприємств і 17 виробництв маслоробної і молочної промисловості. [3, с. 548 - 551]

  • 1084. Економічна інтеграці в АТР
    Другое Экономика

    Тип інтеграції Ознаки 1 Зона вільної торгівлі Форма угоди, коли учасники домовляються про зняття митних тарифів і квот у відношенні один одного. При цьому до третіх країн - у кожного своя політика. 2 Митна спілка Єдина митна політика стосовно третіх країн. Проте виникають і більш серйозні внутрішні протиріччя. 3 Загальний ринок Повне усунення перешкод для переміщень усіх чинників виробництва між країнами-учасницями. У процесі рішення знаходяться такі питання, як: повне узгодження економічної політики і т.д., вирівнювання економічних показників. 4.1 Економічна спілка Виникає на етапі високого економічного розвитку. Проводиться узгоджена (або навіть єдина) економічна політика і на цій основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Проходять значні економічні перетворення у всіх країнах-учасницях. 4.2 Валютна спілка Форма економічної спілки й одночасно значна складової економічної спілки. Характерними чортами валютної спілки є:

    1. узгоджене (спільне) плавання національних валют;
    2. установлення за згодою фіксованих валютних курсів, що цілеспрямовано підтримуються Центробанками країн-учасниць;
    3. створення єдиної регіональної валюти;
    4. формування єдиного регіонального банка, що є емісійним центром цієї міжнародної валютної одиниці.
  • 1085. Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання
    Другое Экономика

     

    1. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні./За редакцією Б.Є. Кваснюка -К. Х: Форт. 2003. 423 с.
    2. Артур М. Окун Рівність та ефективність: великий компроміс. Інститут Брукініза. Вашингтон. Переклад з англійської Олександра Лотоцького, 1996 рік, с. 149.
    3. С.В. Модерний, Л.О. Каліщенко, О.А. Устинко. Короткий курс економічної теорії: Навчальний посібник. Тернопіль: Економічна думка, 2000. 324 с. ISBN 966-7411-81-8.
    4. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. 2-ге вид., без змін. К.: КНЕУ, 2007. 448 с. ISBN 966-574-781-9.
    5. Карл Маркс «Капітал», Москва, 1983.
    6. Дуглас К. Стівенсон. Життя та організації в США. Видавництво Ernst Klett Vereag.
    7. Отримання дозволів: Крок за кроком. Посібник «Отримання дозволів: крок за кроком» розроблено в рамках реалізації проекту «Залучення громадськості до створення прозорих і спрощених процедур при отриманні дозволів на будівництво та землевідведення». Славутич, 2008. с. 112.
    8. Впровадження комплексної системи управління якістю соціальних послуг в м. Славутичі за стандартом ISO 9001:2000. За загальною редакцією В.П. Удовиченка.
    9. В.П. Удовиченко. Організаційно-економічний механізм соціального розвитку міста в умовах формування ринкових відносин. Академія муніципального управління. Славутич, 2000. с. 83.
    10. В.П. Удовиченко. Вічний пошук істини «Суспільство і влада». Славутицький центр вищої освіти, 2006. 16 с.
    11. В.І. Куценко, В.П. Удовиченко, Я.В. Остафійчук. Соціальна держава (проблеми теорії, методології, практики): Монографія./ «Заповіт» 2003. 228 с.
  • 1086. Економічна система. Способи і типи суспільного виробництва
    Другое Экономика

    З матеріально-речовинної сторони суспільне виробництво є всією сукупністю дії людей на предмети праці за допомогою відповідних засобів праці. Способи, прийоми впливу дій людей на предмети праці, що ґрунтуються на механічних, фізичних, хімічних та інших природних властивостях засобів виробництва, утворюють технологію виробництва. Технологія виробництва специфічна у кожному окремому випадку, але всі конкретні види виробничих технологій базуються, в основному, на єдиному досягнутому в кожен даний історичний відрізок часу рівні розвитку фундаментальних, природничих наук і на рівні оволодіння людьми силами природи. В результаті складається єдиний в основному рівень технологічності у всіх конкретних виробництвах, і технологія виступає як загальна форма продуктивних сил і важливий їх внутрішній структурний інструмент. У крупному, глобальному історичному плані процес розвитку технології як загальної форми продуктивних сил характеризується наявністю ряду специфічних етапів або технологічних способів виробництва.

  • 1087. Економічне вчення Б'юкенена
    Другое Экономика

    У чому, по Бюкенену, переваги одноголосності? По-перше, відразу ж усувається "нескінченна регресія". По-друге, права кожного окремого індивіда безумовно дотримуються. Якщо згодом індивід не буде погоджуватися з рішеннями співтовариства, прийнятими відповідно до конституції, то він принаймні згодний із правилами, на основі яких приймаються ці рішення. По-третє, на конституційній стадії кожен індивід перебуває в стані невизначеності щодо своєї позиції в майбутньому (тобто спостерігається пряма аналогія з роулсіанською "вуаллю неведення") і в силу цього така конституція не буде виключати перерозподіл доходів, тому що заможний сьогодні індивід не знає, що чекає його (або його дітей) через багато років. І нарешті, по-четверте, справедливість забезпечує згода всіх індивідів випливати її положенням і правилам на пост конституційної стадії. Ця згода підкріплюється і її договірною природою, - кожен індивід, що добровільно уклав конституційний договір, розглядає набір правил, що утримується в ній, як найкращий з можливих. Якщо ж згода в суспільстві щодо конституції валиться, то такому суспільству грозить анархія. Страх перед нею теж вносить свій внесок у рішення індивіда додержуватися конституційних правил[2,с.99].

  • 1088. Економічне вчення Д. Рікардо
    Другое Экономика

    Рікардо пов'язував ренту з законом спадаючої родючості грунту. Він писав, що порівняльна цінність сирих продуктів підвищується тому, що на виробництво їх останньої добутої долі витрачається більше праці, ніж на попередні. Це веде до підвищення цін, отже, й до зростання ренти. Так діє і зростання капіталу. Зростання капіталу також буде збільшувати ренту, тому що буде збільшуватись різниця в продуктивності ділянок. Зменшення капіталу приведе до зменшення ренти, оскільки будуть послідовно вилучатись з обробітку найменш родючі землі і відповідно зменшиться рента з кращих ділянок. Що ж до зростання населення, то воно, за теорією Рікардо, неможливе в умовах підвищення цін на продовольчі товари. Теорія ренти Рікардо відіграла велику роль у боротьбі промислової буржуазії проти землевласників. Буржуазії імпонував висновок Рікардо про те, що у підтриманні високих цін на хліб зацікавлені лише землевласники, тому що це забезпечує їм високу ренту. Промислова буржуазія використала теорію Рікардо для обгрунтування вимоги про скасування хлібних законів.

  • 1089. Економічний аналіз
    Другое Экономика

    Ринковий погляд на планування формується на основі наступних принципів:

    1. Демократизація планування означає, що планово-управлінські рішення повинні формуватися знизу на підприємстві, не на директивній, а на індикативній основі.
    2. Первинність форм власності означає, що право планування об'єктів власності належить, насамперед, власнику, котрий так само вправі делегувати цю функцію іншим органам, що планують від його імені.
    3. Науковість планів означає використання при розробці планів об'єктивних економічних законів і системи прогресивних науково-обгрунтованих норм і нормативів, досягнень науки і техніки і передового досвіду.
    4. Соціальна спрямованість планів.
    5. Єдність і органічний зв'язок перспективного, середньотермінового, поточного й оперативного планування.
    6. Комплексність планів означає, охоплення плануванням усіх боків діяльності підприємства і взаємозв'язок планів діяльності всіх цехів підприємства.
    7. Оптимальність планів з декількох варіантів плану вибирається оптимальний, на основі максимуму прибутку і мінімуму витрат.
  • 1090. Економічний аналіз підприємств
    Другое Экономика

    Анализ затрат на производство продукции имеет исключительно важное . значение поскольку затраты .всех видов ресурсов: основных фондов, сырья, материалов, топлива и энергии, труда, используемых непосредственно в процессе изготовления продукции и выполнения работ, а также для сохранения и улучшения условий производства и его совершенствования, формируют себестоимость продукции. Данный анализ позволяет выяснить тенденции изменения данного показателя, выполнение плана по его уровню, определить влияние различных видов затрат на его изменение и на этой основе дать оценку, работы предприятия и установить резервы снижения себестоимости продукции.

  • 1091. Економічний аналіз прямих і непрямих витрат
    Другое Экономика

    з/пГрупа витратПричини змін витрат1-ий рівень витрат1Виробничі накладні витрати (утримання та експлуатація обладнання і транспортних засобів): енергія, заробітна плата, матеріали, амортизація, вартість спожитого газу, послуг допоміжних виробництв, ремонт обладнання, внутрішньозаводське переміщення вантажівпонаднормовий час роботи, заміна матеріалів, зміна цін на енергоресурси, зміна витрат на оплату праці, вартість необоротних активів, методика нарахування амортизації. ремонт, складність робіт, простої, зношеність, стан доріг тощо2Експлуатаційні управлінські витрати або невиробничі експлуатаційні витрати (цехового призначення)зміна цін, масштабів управлінської діяльності (чисельності працівників, тарифних ставок, рівня доплат тощо), управлінські рішення2-ий рівень витрат3Адміністративні витрати (утримання апарату управління): юридичні, аудиторські та інші послуги, зв'язок, розрахунково-касове обслуговування банку тощозміна масштабів управлінської діяльності (чисельності працівників, розміру посадових окладів, доплат тощо), зміна договорів, управлінські рішення тощо4Адміністративні витрати (утримання і ремонт будівель і споруд): матеріали, основна і додаткова заробітна плата, енергоресурси, вартість послуг допоміжних підрозділів, послуги сторонніх організацій, амортизація нематеріальних активівуправлінські рішення, зміна цін на матеріали, сезонність, вартість необоротних активів, методика нарахування амортизації тощоЗокрема визначають вплив наступних факторів:Заробітна плата працівників апарату управліннязміна чисельності працюючих і середньої заробітної плащ (зміна окладів, виплата премій тощо)Утримання і відрахування від заробітної платизміна суми нарахованої заробітної плати і відсотків відрахувань та утримань за кожним видомУтримання основних засобів: - амортизація - освітлення, опалення, водопостачання тощо - затрати на поточний ремонтзміна вартості засобів і норм амортизації зміна норм споживання і вартості послуг зміна обсягу робіт і їх вартостіВитрати на відрядженнякількість відряджень, середня тривалість, середня вартість одного дня відрядженняОплата простоївкількість людино-днів простоїв і рівень оплати за 1 день простоюВитрати на утримання сторожової охороникількість працівників і їх заробітна плата

  • 1092. Економічний аспект створення та функціонування об'єднань підприємств в Україні
    Другое Экономика

    засновниками їх є власники і уповноважені органи, а не самі підприємства. Зокрема, це стосується державних концернів і корпорацій. Так, українські корпорації та концерни загальнодержавної власності створюються, реорганізуються та ліквідуються рішеннями Кабінету міністрів України (декретами, постановами). Склад членів і статути цих об'єднань затверджують відповідні галузеві міністерства і держкомітети. Статутні об'єднання галузевого масштабу створюють безпосередньо галузеві міністерства і держкомітети. Територіальні статутні об'єднання комунальної власності створюються, реорганізовуються і ліквідовуються відповідними радами народних депутатів чи держадміністраціями.

  • 1093. Економічний зміст податків і платежів
    Другое Экономика

    На сьогодні в Україні порядок обчислення та сплати різних видів податків і відрахувань регулюється 28 законами. Усього за чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податків, зборів і відрахувань та 14 місцевих податків і зборів. До загальних податків і зборів відносяться: податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, митний збір, державне мито, податок на нерухоме майно, сплата за землю, рентні платежі, податок з власників транспортних засобів, податок на промисел, збір за геолого розвідні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на обов`язкове соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України та сплачуються по всій території України. До місцевих податків відносяться: податок з реклами, комунальний податок. До місцевих зборів відносяться: готельний збір, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за участь в бігах на іподромі, збір за видачу ордеру на квартиру, курортний збір, збір за участь в бігах на іподромі, збір з осіб, що беруть участь в бігах на іподромі, збір за право використання місцевої символіки, збір за право проведення кіно- і телез`ємок, збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей, збір за проїзд на території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, збір за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі і сфери послуг, збір з власників собак. Місцеві податки і збори, механізм їх нарахування і сплати встановлюється сільськими, селищними, міськими радами згідно з переліком та в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України. Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування встановлюється лише законами України. Це потребує приведення усього податкового законодавства у відповідність із Конституцією України і водночас створює підґрунтя для удосконалення системи оподаткування.

  • 1094. Економічний прибуток як чинник ринкової саморегуляції
    Другое Экономика

    Феномен суспiльної ефективностi ринку як системи виробничих вiдносин випливає з двоякої природи товару. Оскiльки споживча вартiсть є носiєм мiнової вартостi, остiльки iндивiдуальний iнтерес до виробництва пов'язаний з iнтересом до виробництва споживчої вартостi, тобто задоволення потреб суспiльства. Ринок найкращим чином вiдповiдає базовiй потребi iндивiда - до максимiзацiї споживання для самовiдтворення. Оскiльки людина є суспiльною iстотою, вона змушена задовольняти свої потреби у вiдносинах з iншими людьми, тим самим сприяючи задоволенню їхнiх потреб. З точки зору Ф. Хайека, ринок вiдiграє координуючу i об'єднавчу роль як єдиний доступний спосiб отримувати iнформацiю, яка дає змогу iндивiдам бачити порiвняльнi переваги того чи iншого ресурсу, про якi він дає необхідне знання i які слугують потребам незнайомих їм людей. "Кожний iндивiд, - пише вчений, - стає ланкою в численних ланцюгах передачi, i по цих ланцюгах вiн отримує сигнали, якi дають змогу йому пристосовувати свої плани до обставин, яких вiн не знає" [6, с. 147]. Як результуюча сила, ринок використовує бiльше iнформацiї, нiж та, якою може володiти будь-який iндивiд. Тому людина, на думку Хайека, не може одержати повного знання, яке зробило б її господарем ситуацiї, вона повинна, скорiше, сприяти самодiї ринку, зрощувати необхiдне середовище.

  • 1095. Економічний розвиток України на початку 20 століття
    Другое Экономика

    Внаслідок концентрації промисловості утворюються великі монопольні об'єднання, які в першому десятилітті XX ст. займали панівне становище в економіці України. Нагадаємо, що монополія це об'єднання підприємств однієї галузі з метою ведення конкурентної боротьби з іншими монополістичними об'єднаннями. В Україні об'єднання підприємств почали виникати ще наприкінці XIX ст. У 1887 р. у Києві утворилося об'єднання цукрозаводчиків. У 1902 р. підприємці створили синдикат «Продамет» товариство для реалізації виробів металургійних заводів, ядром якого були підприємства Півдня Росії. «Продамет» давав 75 відсотків листового заліза Росії. Також діяли синдикати «Турбопродаж», «Продвагон». 60 відсотків видобутку кам'яного вугілля Донбасу контролював синдикат «Продвугілля», що був організований у 1904 р.

  • 1096. Економічні і соціальні наслідки інфляції
    Другое Экономика

    Подвійно вплинула інфляція і на кредитну систему. З одного боку, під впливом інфляції розвиток кредитних відносин був спрямований у ринкове русло, оскільки інакше кредитні установи не змогли б вижити. Інфляція певною мірою сприяла їхньому розвою та становленню, оскільки початково інфляційна нерівновага викликала значний приплив коштів саме у фінансову сферу. Проте, з іншого боку, інфляція справила і значний негативний ефект на розвиток цієї сфери. Були підірвані засади кредитування - кредит став невигідним, оскільки сума боргу впродовж строку кредиту інтенсивно знецінювалась. Знизилась реальна пропозиція позикових капіталів, зросли відсотки за позиками, скоротились строки їх надання. Під час гіперінфляції не тільки зменшилася частка термінових депозитів, а й відбулось реальне вилучення частини вкладів. Перевищення темпами інфляції темпів зростання відсоткових ставок свідчило про те, що почали знецінюватись не тільки гроші, а й позиковий капітал, суспільні заощадження. Це неминуче призвело до того, що тільки-но організовані українські банки втратили значну частину власного акціонерного капіталу. (майже половину). Реальне поповнення статутних фондів українських банків стримувалось податковою політикою держави. Внаслідок цього ряд комерційних банків взагалі збанкрутував, а десятки інших і тепер переживають серйозні труднощі, які загрожують їхньому існуванню.

  • 1097. Економічні інтереси
    Другое Экономика

    Та все ж найпоширенішим є поділ економічних інтересів на три групи, відповідно до існування відносин трьох основних типів власності (приватної, колективної і суспільної):

    1. Особисті економічні інтереси. Особисті інтереси виражають необхідність задоволення різноманітних потреб окремої людини. Вони є вираженням виробничих відносин індивіда з іншими субєктами суспільного виробництва з метою задоволення своїх потреб. Економічні форми, у яких матеріалізується особистий інтерес, - заробітна плата, премія, прибуток тощо, є водночас і засобами реалізації особистих інтересів і потреб. Так, реалізація інтересу працівника полягає у збільшенні індивідуального доходу (зарплати), реалізація інтересу власника (підприємця) у збільшенні його власності (капіталу) та отриманні від неї гарантованого прибутку (підприємницького доходу). Використовуючи заробітну плату, прибуток та інші форми доходів на придбання речей, власники доходів присвоюють речі та задовольняють ними свої особисті потреби.
    2. Колективні економічні інтереси. Виявлення потреб групи людей, обєднаних однаковим становищем у системі суспільного виробництва, що створює спільні інтереси конкретного колективу, соціальної групи. Обєктом колективних економічних інтересів є величина і якість кінцевого продукту, величина валового доходу підприємства, його соціальних фондів тощо, їх максимізація. Колективні інтереси також існують у двох основних формах: 1) трудові колективні інтереси, тобто інтереси працівників, які викупили підприємство (значна кількість таких підприємств формально існує і в Україні після переходу частини державної власності до рук трудових колективів через створення закритих акціонерних товариств або викуп за приватизаційні сертифікати); 2) колективні капіталістичні інтереси.
    3. Суспільні економічні інтереси. Це виявлення потреб усього суспільства. Матеріалізацією суспільного інтересу є національний дохід. Його максимальне збільшення та оптимальний розподіл на фонди споживання і нагромадження основні засоби реалізації суспільного інтересу. Основний інтерес суспільства повинен відповідати таким критеріям: а) віддзеркалювати сутність економічної системи, найхарактерніші її риси; б) бути рушійною силою економічного розвитку всієї системи.
  • 1098. Економічні погляди Ф. Лассаля
    Другое Экономика

    Заслуга Лассаля як агітатора і організатора робочого класу Німеччини безперечна. Щодо аналізу приватновласницького, капіталістичного господарства Ф. Лассаль не вніс до економічної науки нічого нового. Основну "ставку" він робить на доведенні неможливості за капіталізму скільки-небудь істотного поліпшення становища робітничого класу. Ф.Лассаль виступає як активний пропагандист сформульованої ще Д. Рікардо тези, що розмір заробітної плати зводиться до набору благ, безумовно необхідних згідно зі звичками народу для підтримання життя і розмноження. Навколо цього набору благ, як маятник, коливається оплата праці. Коли вона підвищується, відбувається збільшення числа шлюбів, зростає народжуваність, зростає пропозиція робочих рук і внаслідок перевищення пропозиції над попитом заробітна плата падає. Навпаки, тривале зниження оплати праці спричиняє зменшення числа шлюбів, скорочення народжуваності, зменшення пропозиції робочих рук і відповідне зростання заробітної плати. Ф. Лассаль називає цей взаємозв'язок "залізним законом заробітної плати".

  • 1099. Економічні системи
    Другое Экономика

    Основні характеристики системи вільного ринку:

    • Приватна власність. Здійснюється право недержавної, приватної власності на економічні ресурси капітал, землю, природні ресурси. Причому значна частина материальних ресурсів знаходиться у приватній власності.
    • Вільне підприємництво. Окремі групм людей за своєю ініціативою виступають в якості вільних підприємців, які беруть на себе функцію організації економічних сил: вони мобілізують необхідні ресурси, організують виробництво та реалізацію вироблених товарів. Вони повністю приймають на себе господарський ризик, який є неминучим, так як ніхто заздалегидь не може знати, чи буде проданий товар, яка буде ціна його реалізації. Вільне підприємництво становиться масовим явищем, воно забезпечує більшу частину вироблення національного продукта.
    • Особистий інтерес. Економічні субєкти діють згідно зі своїми особистими інтересами. Прагнення найкращим чином реалізувати особистий інтерес є основним мотивом економічних вчинків. Кожний прагне максимізувати свій доход: підприємець прибуток, найманий робітник заробітну плату, землевласник орендну плату та ін.
    • “Невидима рука”. За А. Смітом існує “невидима світу рука”, яка спрямовує індивідуальну поведінку, особисті інтереси до суспільних цілей, до задоволення потреб інших економічних субєктів. “Невидима рука” - це ринок, як координаційний механізм, зі своїми елементами: попитом, пропозицією, ціною. В попиті проявляються наміри споживачів, в пропозиції можливості та бажання виробників, ціна інструмент погодження їх рішень та дій. За допомогою взаємодії цих елементів передаються та узгоджуються рішення виробників та споживачів. Це саморегульована система, яка не потребує ніякого втручання.
    • Вільна конкуренція. Вона припускає наявність багатьох незалежних як продавців, так і покупців кожного ресурсу та кінцевого товару або послуги. Кожний з цих економічних субєктів сам по собі не взмозі вплинути на ціну, за якою реалізується той чи інший товар.
    • Мінімальне державне втручання. Державне втручання в економіку в основному обмежується захистом приватної власності та формуванням правового середовища діяльності економічних субєктів через закони, укази, постанови.
  • 1100. Економічні теорії національної економіки
    Другое Экономика

    В. Ойкен - духовний батько “соціального ринкового господарства”, найбільш значний німецький економіст ХХ ст. Народився він у дуже інтелігентній родині: батько Рудольф Ойкен, відомий філософ, лауреат Нобелівської (1908) премії з літератури, мати художниця. У 22 роки, за рік до початку Першої світової війни, він захищає в Боннському університеті свою першу докторську дисертацію “Утворення союзів у морському судноплавстві”. Під час війни перебуває на фронті, отримує нагороду за хоробрість. Після війни в 1921 р. захищає другу докторську дисертацію “Забезпечення азотом у світі”. З 1927 р. працює у Фрайбурзькому університеті (до речі, німецька школа неолібералізму має саме таку назву - фрайбурзька). Лише наприкінці 20-х рр. він звертається до методологічних проблем економічних досліджень. В. Ойкен зненавидів гітлерівський режим з першого дня, був навіть арештований після замаху на Гітлера 20.07.1944, але гестапо не знайшло достатніх доказів його провини. Його основні книги: “Основи національної економіки” (1940), “Основні принципи економічної політики” (1952 після смерті підготовлена до друку дружиною Едітою Ойкен). Перша книга знаменує собою початок повороту німецької економічної науки від “історичної школи” до неокласичного напрямку.