Geum.ru

Информация по предмету Экономика

  • 1101. Економічны погляди І.Я. Франка
    Другое Экономика

    Цілком правильно, з марксистських позицій він показував історичні умови виникнення і існування капіталу. Процес виникнення і основи існування капіталу розглядав Франко на грунті товарного виробництва, а також товарного і грошового обігу, виходячи з Марксової трудової теорії. Разом з тим, товарне виробництво, товарний і грошовий обіг Франко, виходячи з вчення Маркса, вважав історичною передумовою виникнення і умовою існування капіталу. Метою простого товарного виробництва, зокрема цехового ремесла, на думку Франка, було виробництво товарів на замовлення, безпосередньо для вжитку покупців. Капіталістичний спосіб виробництва, писав він, передбачає виробництво для торгівлі, а значить, передбачає вже купця, який купує не для задоволення своїх потреб, а для продажу. До цих положень у праці «Мислі о еволюції в історії людськості» Франко зробив важливу примітку. «Цю різницю, писав він, показав докладно Маркс в ось якій формулі... Звичайний чоловік, щоб добути грошей, продає якийсь свій виріб потребуючому, а за виручені гроші купує собі товар, котрого йому потрібно для вжитку. ТГТ. Гроші тут затим тільки огниво, посередник при обміні двох товарів, двох ужиткових вартостей. У торговця-капіталіста не так. Він купує від фабриканта товар за гроші і відтак перепродує за гроші жГТГ тут затим товар є огнивом, посередником при заміні грошей на гроші. Очевидна річ, каже далі Маркс, що така формула була б безмислицею і що значення одержує вона аж тоді, коли в ній перше Г не буде рівне другому Г, т. є., коли тота заміна принесе торгівцю зиск». Як видно з цих слів, Франко глибоко зрозумів також істотну сторону відмінностей Марксового аналізу обігу грошей як засобів обігу і обігу грошей як капіталу. Ця особливість, вказував Франко, полягає в тому, що первісне авансовані гроші не тільки зберігаються в обігу, а й зростають. Цей рух якраз і перетворює їх в капітал. Перетворення грошей в капітал, перехід від формули простого товарного обігу ТГТ до другої формули, характерної для капіталістичного обігу, ГТГ є перехід від одної історичної епохи суспільного розвитку до іншої Історичної епохи суспільного розвитку.

  • 1102. Елементи дисперсійного аналізу і теорії кореляції
    Другое Экономика

    У більшості розділів математичної статистики передбачається, що кожний із усіх численних компонентів (факторів), які визначають характер поведінки випадкової величини, вносить у формування її значення дуже малий неконтрольований внесок, більш-менш однаковий за потужністю. На відміну від них у дисперсійному аналізі та у теорії кореляції досліджуються випадки наявності серед цих факторів величин, що є домінуючими у тій чи у іншій ступені аж впритул до необхідності їх інтерпретації як також випадкових величин і з'ясування їхнього взаємозв'язку з основною випадковою величиною.

  • 1103. Емкость рынка. Рынок товаров промышленного назначения
    Другое Экономика

    На их основе экспертами определяется вероятность приобретения продукции при каждом мнении. Итоговое значение емкости рынка является средним арифметическим взвешенным ответов респондентов по вероятности совершения покупки при каждом ответе.Эвристический подход, основанный на привлечении экспертов, находит широкое применение в практике прогнозирования возможной емкости рынка. Специфика прогнозирования емкости рынка как макроэкономического явления обусловлена необходимостью наличия у организации, осуществляющей планирование своей деятельности на рынке, достаточной информации, прежде всего об ориентирах государственной политики по регулированию экономики и его последствиям для общего социально-экономического положения. Отсутствие указанной информации наряду с недостатком опыта у специалистов предприятия в формировании прогнозов на основе обработки обширной совокупности информации и выявления причинно-следственных связей в характере развития рыночных процессов на макроэкономическом уровне существенно затрудняют использование данного подхода на уровне отдельных предприятий. В подобных условиях, характеризующихся внешними и внутренними ограничениями, использование мнений экспертов - специалистов предприятия, отраслевых консультантов или специализированных организаций с их опытом анализа состояния рыночной конъюнктуры и прогнозирования ее изменения в плановом периоде, а также потребителей продукции, непосредственно определяющих потребление конкретных товаров и услуг, - является наиболее приемлемым и позволяет сформировать прогноз емкости рынка посредством различных методов, характеристика которых представлена в табл.2 [1].

  • 1104. Естественные монополии
    Другое Экономика

    1. Субъекты естественной монополии - это юридические лица, занятые производством (реализацией) товаров (услуг) в условиях естественной монополии. Главный критерий для признания организации естественным монополистом - это осуществление деятельности в условиях естественной монополии. Для этого необязательно быть собственником "сетей" (электрических, трубопроводных и т.п.). Закон не содержит специальных требований относительно организационно-правовых форм субъектов естественных монополий. В Указе Президента РФ от 28 февраля 1995 г. N 220 "О некоторых мерах по государственному регулированию естественных монополий в Российской Федерации" прямо назывались коммерческие и некоммерческие организации как субъекты государственного регулирования. Таким образом, можно предположить, что субъектами естественных монополий могут быть и те, и другие.

  • 1105. Естественные монополии в переходной рыночной экономике
    Другое Экономика

    Как правило, в странах, экономика которых длительное время развивалась в рамках плановой системы, степень монополизации рынка выше, чем в государствах с исторически сложившимися рыночным хозяйством. Это связано, прежде всего, с различиями путей формирования предпринимательских монополий. В рыночном хозяйстве монополистические объединения формировались «снизу»; они являются следствием конкуренции, приводящей к росту концентрации и централизации производства и капитала. Государственные органы, опираясь на антимонопольное законодательство, пытались в той или иной мере препятствовать значительному повышению степени монополизации. В плановой экономике монополистические структуры формировались «сверху». Государственные органы не только не препятствовали, а наоборот, активно способствовали повышению степени монополизации хозяйства. Известно, что эффективность жесткого централизованного управления, основного на административных методах, снижается со значительным увеличением числа управленческих связей. Поэтому государственные министерства и ведомства, стремясь ограничить рост таких связей, пытались сконцентрировать производство каждого вида продукции в рамках максимально узкого круга предприятий, соединить производственных объединениях производителей одинаковой и аналогичной продукции. В результате складывалось высокомонополизированная экономика. Так к началу 90-х годов в Советском Союзе 1800наименований различных видов продукции выпускалось только на одном предприятии или объединении в стране, более 1100 предприятий являлись абсолютными монополистами в производстве своей продукции. В производстве многих важнейших видов продукции господствовали 2-3 промышленных гиганта. Например из 19 основных видов кузнечнопрессовых машин 9 выпускалось на одном предприятии, 6- на двух предприятиях и 4- на трех предприятиях в стране. 80% выпусков холодильников было сосредоточено на 4-х, а морозильников на 3-х предприятиях. На 3-х предприятиях было сконцентрировано производство 75% переносных телевизоров.

  • 1106. Естественные монополии в РФ и методы регулирования их деятельности
    Другое Экономика

     

    1. Акулов В.Б., Рудаков М.Н. Теория организации. Петрозаводск, 1999.
    2. Албегова М.Н., Емцов Р.Г., Холопов А.В. Государственная экономическая политика: опыт перехода к рынку. Под общей ред. профессора, д.э.н. Сидоровича А.В. М., 1998.
    3. Андреев А., Гордейчик С. Монополистические действия и ограничение конкуренции: вопросы квалификации // Российская юстиция. 1998. №7. С. 13-14.
    4. Городецкий А., Павленко Ю. Реформирование естественных монополий // Вопросы экономики. 2000. № 1. С.137.
    5. Государственная антимонопольная политика: практический опыт и задачи совершенствования законодательства // Российский экономический журнал. 2000. № 3. С.28.
    6. Жилинский С.Э. Предпринимательское право (правовая основа предпринимательской деятельности). М., 2000.
    7. Кирюшкина Г., Михайлов А. Антимонопольное законодательство элемент госрегулирования процессов экономической концентрации // Российский экономический журнал. 1998. № 11-12. С.42.
    8. Микроэкономика: теория и российская практика. Под ред. А.Г. Грязновой, А.Ю. Юданова. М., 1999.
    9. Программа стабилизации экономики и финансов // Вопросы экономики. 1998. № 7. С. 4-26.
    10. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: пер. с англ. М., 1993.
  • 1107. Естественные монополии и их место в современной финансовой системе государства
    Другое Экономика

     

    1. О естественных монополиях: Федер. закон РФ от 17 авг. 1995 г. № 147-ФЗ (ред. от 25.12.2008).
    2. Астапов К. Реформирование электроэнергетики в Российской Федерации // Проблемы теории и практики управления. 2003. № 6. С. 4546.
    3. Бригхем Ю.Ф. Энциклопедия финансового менеджмента. М.: РАГС: ОАО «Изд-во «Экономика», 1998. 832 с.
    4. Буркеева Р.Г. Природа и функции естественных монополий // Вестник Оренбургского гос. ун-та. 2010. № 114. С. 9-13.
    5. Варнавский В. Государственно-частное партнерство как альтернатива приватизации в инфраструктурном комплексе // Проблемы теории и практики управления. 2004. № 2. С. 4748.
    6. Горохова Е.В. Трансформация роли естественных монополий в изменяющейся экономической системе России // Известия Иркутской гос. экон. академии. 2007. № 5. С. 44-47.
    7. Горохова Е.В. Естественные монополии как уникальная форма организации рынка несовершенной конкуренции // Известия Иркутской гос. экон. академии. 2009. № 5. С. 15-17.
    8. Горохова Е.В. Трансформация роли естественных монополий в изменяющейся экономической системе России // Известия ИГЭА 2007. № 5. С. 4448.
    9. Григорьев Л., Гурвич Е., Саватюгин А. Финансовая система и экономическое развитие // Мировая экономика и международные отношения, № 7, 2003.
    10. Дерябина М. Реформирование естественных монополий: теория и практика // Вопросы экономики. 2006. № 1. С. 102-121.
    11. Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и кредитно-денежная политика. Л., 1991. 448 с.
    12. Дробозина Л.А., Константинова Ю.Н. и др. Общая теория финансов: Учебник. М., Банки и биржи. ЮНИТИ, 2003.
    13. Естественные монополии России // Нефтегазовая вертикаль. 2008. № S1. С. 24-25.
    14. Кабанов А.В. Ограничения эффективности системы регулирования в условиях естественной монополии // Вестник Тамбовского ун-та. Серия: Гуманит. науки. 2010. Т. 82. № 2. С. 43-46.
    15. Кавинов А.А. Место региональных финансов в финансовой системе РФ // Вест. Нижегор. ун-та. Экономика и финансы. 2005. № 1. С. 202-211.
    16. Кеткин Л.А. К вопросу о тарифном регулировании деятельности субъектов естественных монополий в электроэнергетике // Электро. Электротехника, электроэнергетика, электротехническая промышленность. 2007. № 5. С. 45-49.
    17. Кононкова Н.П., Кононков П.Ф. Естественная монополия как объект государственной собственности // Вестник Моск. ун-та. Серия 6: Экономика. 2008. № 6. С. 12-20.
    18. Крук М.Д. Современные формы и механизмы корпоративного управления: методология и практика. - М., 2000.
    19. Маршалл А. Принципы политической экономии. - М., 1986.
    20. Милль Дж.С. Основы политической экономии. - М., 1980.
    21. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: учебник для вузов. - М.: НОРМА, 2001. - 335 с.
    22. Огнерубова Т.А. Эволюция теории естественной монополии // Вестник Тамбовского ун-та. Серия: Гуманит. науки. 2009. № 2. С. 281-285.
    23. Радюкова Я.Ю., Якунина И.Н. Государственное регулирование деятельности естественных монополий в контексте обеспечения реализации национально-государственных интересов России // Вест. Тамбовского ун-та. Серия: Гуман. науки. 2010. Т. 82. № 2. С. 36-42.
    24. Сапир Ж. Естественные монополии: проблемы определения и контроля // Проблемы прогнозирования. 2004. № 6. С. 42-56.
    25. Финансы и кредит: Учеб. пособие / Под ред. проф. А.М. Ковалевой. М.: Финансы и статистика, 2004. 512 с.
    26. Финансы: учебник / Под ред. С.И. Лушина, В.А. Слепова. - М.: Экономистъ, 2006. - 682с.
    27. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. М.: Финансы, ЮНИТИ, 2003. 527 с.
    28. Фишер С, Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М., 1998. С. 203-204, 772.
    29. Хорунжая С.Н. Финансовый механизм регулирования деятельности естественной монополии (на примере электроэнергетики России) // Сибирская финансовая школа. 2009. № 6. С. 38-44.
    30. Янковский К.А. Естественные монополии в системе экономических отношений. - М., 2000.
  • 1108. Есть ли кризис в России?
    Другое Экономика

    Кризис банковской системы, заключавшийся в дестабилизации их деятельности и массовом банкротстве, был следствием кризиса экономики, причинами которого была неразумная деятельность правительства по ее регулированию и реформированию. Государством не была обеспечена налоговая нормативность, не были созданы механизмы, регулирующие деятельность банков, разделение инвестиционной и депозитной деятельности, безопасность вкладов, в сумме дающие ликвидность банка и стабильность его деятельности. Таким образом, когда начался новый виток кризиса, произошло массовое изъятие денежных средств, а ввиду низкой ликвидности банков и уменьшения их активов они разорялись.

  • 1109. Етапи розвитку валюти
    Другое Экономика

    Процес валютної інтеграції в цей період розвивався по таких напрямках: міжурядові консультації з метою координації валютно-економічної політики; спільне плавання курсів ряду валют ЄЕС у звужених межах (“європейська валютна змія”); валютна інтервенція не тільки в доларах, але й у європейських валютах (із 1972 р.), щоб зменшити залежність ЄС від американської валюти; уведення європейської розрахункової одиниці (ЕРЕ), прирівняної спочатку до 0,888671 г чистого золота, а з 1975 р. - до кошика валют ЄЕС; формування системи міждержавних взаємних кредитів із метою покриття тимчасових дефіцитів платіжних балансів і здійснення розрахунків між банками; створення бюджету ЄЕС, що значною мірою використовується для валютно-фінансового регулювання аграрного “Загального ринку”; установлення до 1967 р. системи “зелених курсів” - фіксованих, але періодично змінюваних в області ціноутворення і розрахунків при торгівлі сільськогосподарськими товарами; ці курси відрізняються від ринкових і центральних курсів валют країн “Загального ринку”; уведення системи компенсаційних валютних сум - податків і субсидій у формі надвишки або знижки до єдиної ціни на аграрні товари, що до введення ЕКЮ встановлювалися в сільськогосподарських розрахункових одиницях, рівних долару і що перераховуються в національну валюту по “зеленому курсу”; заснування міждержавних валютно-кредитних і фінансових інститутів - Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Європейського фонду розвитку (ЄФР). Європейського фонду валютного співробітництва (ЄФВС) і ін.

  • 1110. Етапи, стадії та моделі інноваційного процесу
    Другое Экономика

    ÕàðàêòåðèñòèêèÅòàïè ³ííîâàö³éíîãî ïðîöåñóÔóíäàìåíòàëüí³ äîñë³äæåííÿ (ïîøóêîâ³ ðîáîòè)Ïðèêëàäí³ äîñë³äæåííÿÊîíñòðóêòîðñüê³ òà åêñïåðèìåíòàëüí³ ðîçðîáêèÊîìåðö³àë³çàö³ÿ íîâèíêè òà ¿¿ äèôóç³ÿÇì³ñò ³ííîâàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³Ãåíåðàö³ÿ ³äåé, îá´ðóíòóâàííÿ òà åêñïåðèìåíòàëüíà ïåðåâ³ðêà ¿õ çäàòíîñò³ çàäîâîëüíÿòè ñóñï³ëüí³ ïîòðåáèÂèçíà÷åííÿ ê³ëüê³ñíèõ õàðàêòåðèñòèê íîâîãî ïðîäóêòó, âèá³ð ÷è ðîçðîáëåííÿ òåõíîëî㳿 âèãîòîâëåííÿÑòâîðåííÿ äîñë³äíèõ çðàçê³â íîâî¿ ïðîäóêö³¿, êîðåêòóâàííÿ ³ äîðîáêà òåõí³÷íî¿ äîêóìåíòàö³¿, ðîçðîáëåííÿ ñòàíäàðò³â òà òåõí³÷íèõ óìîâÄîñë³äæåííÿ ðèíêó, ðîçðîáëåííÿ ìàðêåòèíãîâèõ ïðîãðàì, îðãàí³çàö³ÿ âèðîáíèöòâà ³ ïðîäàæó íîâèíêè, îá´ðóíòóâàííÿ äîö³ëüíîñò³ ïðîäàæó ë³öåí糿 íà âèïóñê íîâîãî ïðîäóêòó ³íøèì ï³äïðèºìñòâàìÄæåðåëà ô³íàíñóâàííÿÄåðæàâíèé áþäæåò, â ò.÷. çà ïðîãðàìàìè íàóêîâî-òåõí³÷íîãî ðîçâèòêóÄåðæàâíèé áþäæåò, êîøòè çàìîâíèê³â, ³ííîâàö³éíèõ ôîíä³â, òåõíîïàðê³â, òåõíîïîë³ñ³âÂëàñí³ êîøòè ï³äïðèºìñòâ, êîøòè çàìîâíèê³â (ãàðàíòè), ó âèíÿòêîâèõ âèïàäêàõ êîøòè äåðæáþäæåòóÂëàñí³ êîøòè ï³äïðèºìíèöüêèõ ñòðóêòóð, åì³ñ³ÿ ö³ííèõ ïàïåð³â, áàíê³âñüê³ êðåäèòè, çàëó÷åííÿ êîøò³â ô³ðì-ïàðòíåð³âгâåíü ðèçèêóÄóæå âèñîêèéÂèñîêèéÑåðåäí³éÑåðåäí³éÎ÷³êóâàíà â³ääà÷àÊîìåðö³éíà âèãîäà â³äñóòíÿ, àëå ó âèïàäêó ïîçèòèâíèõ ðåçóëüòàò³â çðîñòຠâ³ðîã³äí³ñòü ô³íàíñóâàííÿ íàñòóïíèõ ðîá³òÓ âèïàäêó ïîçèòèâíèõ ðåçóëüòàò³â çá³ëüøóþòüñÿ îáñÿãè ô³íàíñóâàííÿ íàóêîâî-äîñë³äíèõ ðîá³òÓ âèïàäêó ïîçèòèâíèõ ðåçóëüòàò³â çá³ëüøóþòüñÿ îáñÿãè ô³íàíñóâàííÿ äîñë³äíî-êîíñòðóêòîðñüêèõ ðîá³òÄîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ íîâîãî ïðîäóêòó íà ðèíêó ÷è â³ä ïðîäàæó ë³öåí糿 íà íîâèé ïðîäóêò

  • 1111. Етнокультурні особливості підприємництва
    Другое Экономика

    Дослідниками із Санкт-Петербурга протягом 19931995 років було проведено крос-культурне дослідження, спрямоване на вивчення кар'єрних орієнтацій підприємців за методикою Едгара X. Шейна. Вивчалися такі кар'єрні орієнтації: професійна компетентність, менеджмент, автономія, стабільність (роботи і місця проживання), служіння, виклик, інтеграція стилів життя та підприємництво. Перш за все вражають дані про відмінність у спрямованості на професійну компетентність і менеджмент (в американській вибірці це 30,2 та 27 балів; у російській відповідно 11,3 та 10,9 бала), тобто ті кар'єрні орієнтації, що становлять базу професійних рішень та можливостей управлінської діяльності, у російській вибірці виражені вкрай низько. З іншого боку, яскравіше виражено прагнення до служіння (5,5 та 12,9 бала), виклику (2 та 10,8 бала), інтеграції стилів життя (1,9 та 13,5 бала) і підприємництва (4,6 та 10,3 бала), що свідчить про наявність особистісної активності у професійній діяльності.

  • 1112. Ефективність діяльності інвестиційних компаній в Україні
    Другое Экономика

    При інвестиційному співробітництві на рівні підприємств в поточний час необхідно виходити з того, що при вирішенні своїх завдань більшість українських підприємств практично не мають власної валюти, а вільні кошти для її купівлі на валютному ринку теж обмежені. В цьому випадку перевіреною формою довготривалого співробітництва з іноземними партнерами для залучення передової технології може бути співробітництво саме на підставі договору (контракту). Ці договори передбачають, як правило, передачу в стартовий період більш сильним партнером по кооперації (ліцензіаром) менш сильному (ліцензіату) своїх технологій, технологічного обладнання, що йому не вистачає, своїх прав на використання промислової власності. За все це ліцензіат поставляє ліцензіару вироблену ним проміжну, а потім і готову кооперовану продукцію. Організується співробітництво також в збуті і післяпродажному сервісі продукції.

  • 1113. Ефективність інвестиційної діяльності промислових підприємств
    Другое Экономика

    Дозволимо собі вкрай не погодитися з таким однобічним підходом і висловити свої міркування з приводу дослідження даної проблеми. Ми вважаємо, що незалежно від виду оцінки кожен із типів інноваційних ефектів має право на самостійне існування і не може розглядатися в якості певного елементу одного із домінуючих видів ефектів (наприклад, економічного). Результати інноваційної діяльності не варто розглядати в якості елементів, складових економічного ефекту інновацій, а слід враховувати їх безпосередній вплив на динаміку зміни економічного ефекту в цілому під впливом появи та наслідків існування саме даних результатів. Кожен із результатів інноваційної діяльності потребує свого аналізу й оцінки, як окрема своєрідна категорія, з тією метою щоб достовірно визначити та оцінити рівень та масштаби загального інноваційного ефекту, превалюючу роль в існуванні якого все ж таки належатиме рівню економічних результатів (економічного ефекту). Проте висловлюючи надалі хід власної думки зазначимо, що усі види інноваційних ефектів пов'язані між собою тісним взаємозв'язком та взаємодією. Між ними за наявності певних умов може виникнути так звана «ланцюжкова реакція», тобто розвиток і розширення одного із видів ефектів спричиняють появу все нових і нових результатів інноваційної діяльності, які, у свою чергу, здійснюють безпосередній вплив на розвиток, динаміку та масштаби змін базового виду ефекту. Як правило, на нашу думку одним із таких ефектів переважно виявляється економічний інноваційний ефект, а відтак, робимо відповідні висновки, виходячи із наших міркувань:

    1. кожен із типів інноваційний ефектів (кількісний та якісний) може самостійно існувати та
      проявлятися незалежно від причин їх виникнення
    2. безпосередній вплив різних видів інноваційних результатів, як окремих чинників справляє відповідний рівень впливу (позитивний чи негативний) на загальний інноваційний економічний результат (відповідно, посилює чи послаблює його);
    3. тобто рівень та масштаби сукупного економічного ефекту інноваційної діяльності підприємства перебувають під безпосереднім впливом інших ефектів такої діяльності незалежно від характеристики їх видів.
  • 1114. Ефективність інвестування проектів і шляхи вдосконалення обґрунтування його доцільності
    Другое Экономика

    З наведеного рис. 1 ми бачимо, що у 2006 р. найбільшу питому вагу інвестицій в основний капітал в Україні вкладено у промисловість - 35,8 %. Крім цього, необхідно відзначити, виокремлення нової групи інвестицій в оcновний капітал - операції з нерухомим майном, оренда, інжирінг та надання послуг, частка якої становила- 19,2 %. Значна частина інвестиційних ресурсів у 2006 р. скеровано у галузь транспорту і зв'язку (16,2 %), яка потребує значної модернізації. За останні роки дещо збільшилась частка інвестицій в основний капітал сільського господарства, мисливства та лісового господарства, однак необхідно зазначити, недостатню кількість інвестиційного капіталу спрямовано у цю галузь економіки країни у 2006 р. - 5,8 %, внаслідок чого недостатньо використовується наявний потенціал цього сектора економіки. Отже, розвиток ринкової економіки України неможливий без структурних перетворень інвестиційного ринку для поліпшення внутрішніх та зовнішніх інвестиційних процесів. Вдале поєднання загальнодержавної та регіональної інвестиційної політики забезпечить необхідні умови для сприятливого функціонування інвестиційного ринку України. Наявні позитивні зрушення і тенденції на інвестиційному ринку треба підтримувати і розвивати, а це неможливо зробити без розробленого інструментарію прийняття ефективних рішень.

  • 1115. Ефективність регіональних інвестицій в Україні
    Другое Экономика

     

    1. Country Evaluation and Regional Relations. The World Bank. Report № 45329-UA. September 10,2008.
    2. Desai M.A., Foley C.F., Hines J.R. Foreign Direct Investment and the Domestic Capital Stock. NBER Working Paper 11075. Cambridge, MA, January 2005.
    3. Dobrinsky Rumen. Domestic savings and the driving forces of investment in the ECE emerging market. United Nations Economic Commission for Europe. Discussion paper series. № 2005.2, September 2005.
    4. http://me.kmu.gov.ua/file/link/118337/file/InvIq08.doc.
    5. Oughton C., Landabaso M., Morgan K. The Regional Innovation Paradox: Innovation Policy and Industrial Policy. Journal of Technology Transfer, Vol. 27, № 2.
    6. www.ukrstat.gov.ua.
    7. Zhang H. Where Shall Investment Go in China? An Input-Output Analysis. www.ocw.mit.edu/NR/rdonlyres/Urban- Studies-and-Planning/11-481JSpring-2006.
    8. Амоша А.И., Иванов Н.И., Чередник Л.И., Левина Е.В., Михальская В.А. Инвестиционная деятельность в регионе. Донецк: Институт экономики промышленности НАН Украины, 1998. 59 с.
    9. Аналіз факторів впливу на економіку України. Звітний період: 1993-2006 роки. IFC.Washington, DC, 2008. 99 c.
    10. Беляев М.К., Максимчук О.В. Введение в компаративную инвестологию. ВолгГАСА, Волгоград, 2001. С. 164.
    11. Геєць В.М., Александрова В.П., Артьомова Т.І., Бажал Ю.М., Барановський О.І. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В.М. Геєць (ред.). К.: Фенікс, 2003. 1006 с.
    12. Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Фащевський М.І. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / Б.М. Данилишин (ред.). Черкаси: ЧДТУ, 2006. 315 с.
    13. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети: Монографія / За ред. З.С. Варналія. К.:НІСД, 2007.-820 с.
    14. Долішній М.І., Бєлєнький П.Ю., Бідак В.Я., Бойко Є.І., Вовканич С.Й. Регіональна політика: методологія, методи, практика / М.І. Долішній (відп. ред.). Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. 719 с.
    15. Максимов В.В. Экономический потенциал региона. Луганск: Изд-во ВУНУ им. В. Даля, 2002. 360 с.
    16. Максимова Т.С. Регіональний розвиток. - Луганськ: Вид-во СУНУ ім. В. Даля, 2003. - 304 с.
    17. Мокій А. Основні напрямки політики формування інвестиційного клімату в регіоні // Регіональна економіка. 1999. -№ 2. -С. 31-38.
    18. Основні положення Звіту про конкурентоспроможність України 2008. Назустріч економічному зростанню та процвітанню. Всесвітній Економічний Форум, Женева, 2008. 76 с.
    19. Региональные производственные комплексы и иностранные инвестиции: Монография / Под ред. Н.Д. Эриашвили. М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. - С. 9-49, 96-113.
    20. Статистичний щорічник України за 2006 р. / За ред. О.Г. Осауленка. К.: Державний Комітет статистики Українни, 2007. - С. 144-146.
    21. Ткаченко А.М., Казачков І.О. Інвестиційна привабливість України та її регіонів. Економічний вісник Донбасу. Науковий журнал. - № 2 (12). - 2008.
    22. Файзуллин М.К. Влияние инвестиционной ситуации в городах ПФО на региональную эффективность. Региональная экономика и управление. Электронный научный журнал. № 4(4). 2006.
  • 1116. Європейська валютна система
    Другое Экономика

    Для введення єдиної європейської валюти країни Європейської спілки повинні задовольняти таким критеріям:

    1. Рівень інфляції не повинний перевищувати більш ніж на 1,5 % середній рівень трьох країн-членів ЄС із найбільше низьким рівнем інфляції.
    2. Державна заборгованість повинна складати менше 60 % від ВНП.
    3. Державний дефіцит повинний складати менше 3 % від ВНП.
    4. Протягом щонайменше двох років повинні дотримуватися межі коливань валютного курсу, передбачені механізмом обмінних курсів, без девальвації стосовно валюти інших країн-членів ЄС.
    5. Довгострокові процентні ставки не повинні перевищувати більш ніж на 2 % середній показник для трьох країн із найбільше низьким рівнем інфляції.
  • 1117. Женское предпринимательство
    Другое Экономика

    Большая часть бизнес-леди ощущает неравенство своих возможностей для достижения успеха в сфере предпринимательства по сравнению с мужчинами в сходных условиях. Лишь треть полагает, что у мужчин и женщин равные шансы для достижения своих целей. Это неравенство обусловлено, главным образом, существующими в обществе стереотипами. Во-первых, традиционным взглядом на женщину как на человека второго сорта, как на прислугу Во-вторых, двойной нагрузкой женщины: дом и работа (женщина ко всему еще и мать, и жена. . . ). На вопрос о том, встречаются ли женщины в своей предпринимательской деятельности с дискриминацией по полу, женщины разделились на две примерно равные части. Не обнаружилось единства и в вопросе о том, должна ли у нас в стране быть разработана специальная социальная политика по поддержке женского предпринимательства. Больше половины бизнес-леди полагает, что женщины-предприниматели должны стать объектом специальной социальной поддержки со стороны правительства, как, впрочем, и все остальные группы женщин, занятые в других сферах деятельности, все же представительной оказалась и группа, которая полагает, что женщинам-предпринимателям не нужно устанавливать каких-либо особых прав, не умно устанавливать права по половому признаку (бизнесмен, давшая такой ответ, молодая преуспевающая бизнес-леди с прекрасным столичным университетским физико-математическим образованием). В числе мер, необходимых для социальной защиты женского предпринимательства упоминаются следующие: введение льготного кредитования, выделение ссуд, уменьшение налогообложения (хотя бы на один процент) по сравнению с мужчинами и др. Однако часть женщин полагается на естественный ход событий: не нужны специальные меры наступит время и для женщин. В своей предпринимательской практике 2/3 обследуемой совокупности бизнес-леди, попадая в трудные конфликтные обстоятельства, сталкивается с необходимостью защищать свои интересы с помощью самых различных социальных институтов. Наиболее часто они прибегают к помощи правоохранительных органов (суд, милиция, 7 чел. ), авторитетов делового мира (5), местных органов власти (4). Весьма редки обращения за помощью в ассоциации предпринимателей (2). Есть и такие ответы: В каждом конкретном случае поступаю по-разному, использую оптимальные варианты. В ответах на вопрос о том, кто, по их мнению, мог бы защищать интересы женщин-предпринимателей наиболее эффективно, бизнес-леди разбились на две почти равные группы. Одни считают, что каждый должен сам защищать свои интересы, не прибегая к посторонней помощи. Другие называют ассоциацию женщин-предпринимателей, различного рода комитеты при Государственной Думе, местные органы власти и правоохранительные органы.

  • 1118. Женщины в истории предпринимательства XVII-18 веков
    Другое Экономика

    Многие считали, что использование на практике результатов научных работ является неподобающей затеей, унизительной для ученого и для науки. Этим зачастую объяснялось нежелание оказать поддержку Ломоносову в его начинаниях. Значение стекла в жизни человека, в технике и науке было тогда мало известно не только простым людям, но и представителям «высшего общества» дворянам и знатным, титулованным особам. Поэтому Ломоносов решил рассказать в понятной для всех форме о свойствах и разнообразных применениях стекла и убедить окружавшее его общество в необходимости развития стеклоделия в России и постройки задуманной им фабрики. Для этого он написал длинное письмо в стихах на имя графа Шувалова, имевшего большое влияние при царском дворе и оказывавшего поддержку Ломоносову. В этом письме Ломоносов прекрасно отразил и сущность стекла и все известные в то время виды его применения. «Письмо о пользе стекла» Ломоносов издал за свой счет в типографии Академии наук в большом числе экземпляров и разослал широкому кругу людей. Нет сомнения в том, что, прочитав это письмо, многие из тех, кто считал постройку фабрики цветного стекла причудой Ломоносова, изменили свое мнение об этом. В сенат Ломоносов подал прошение, что он «... желает к пользе и славе Российской империи завесть фабрику делания изобретенных [им] разноцветных стекол и из них бисеру, пронизок [бус] и стеклярусу [крупного бисера] и всяких других галантерейных вещей и уборов, чего еще поныне в России не делают, но привозят из-за моря великое количество ценою на многие тысячи...» На этот раз сенат поддержал предложение Ломоносова и дал ему разрешение на постройку фабрики.

  • 1119. Жизненный путь и практическая деятельность Сокольникова Г.Я.
    Другое Экономика

    Денежная реформа даст всему хозяйству Советской страны возможность «обзавестись деньгами» и избавиться от сохраняющегося до сих пор вопиющего несоответствия между степенью восстановления сельского хозяйства, промышленности, торговли и степенью восстановления денежного хозяйства. Ряд «экономистов» до сих пор рассматривают происходящий в советском хозяйстве товарооборот как обмен одних товаров непосредственно на другие, например крестьянской продукции на продукцию городской промышленности. (Маркс высмеивал подобную же ошибку мелкобуржуазных политиков-экономов.) В действительности оборот становится почти исключительно денежным товарооборотом, и решение валютной проблемы становится все больше предпосылкой дальнейшего хозяйственного развития. Мы здесь подходим к чрезвычайно интересному вопросу: выходит, что нужна эмиссия, а между тем нам все уши прожужжали разговорами о вреде эмиссии. Я должен признаться, что мне наиболее комичным всегда казалось при всех дискуссиях об эмиссии именно то обстоятельство, что никто из оппонентов, когда мы доказывали необходимость сокращения эмиссии, не пытался поставить хотя бы такой вопрос: «Позвольте, вы стоите за сокращение эмиссии, как же вы производите эмиссию банковых билетов?» Однако этот совершенно естественный вопрос я сформулировал и дал тогда же на него ответ еще осенью 1922 г. на Всероссийском съезде финработников. Там я отчетливо противопоставлял два вида эмиссий. Когда мы высказываемся за эмиссию банковских билетов, мы высказываемся за кредитную эмиссию твердых денег. Совсем другое дело налоговая эмиссия падающей валюты. Я должен сказать, что вопрос об эмиссии, по которому у нас шли всегда споры, вопрос об эмиссии падающих денег в интересах покрытия бюджетного дефицита имеет свое огромное, принципиальное значение, которое состоит в следующем. Когда мы взяли власть, то бумажный станок был поставлен на службу нашей революции. Неизбежный хаос первых лет грандиозного переворота не позволял разбираться в том, что именно возможно осуществить. Бумажный станок давал средства осуществлять все предел был только в пропускной способности станка. Это совершенно правильно в определенный период революции, но опять-таки каждая эпоха имеет свою финансовую политику. Главной задачей финансовой политики в настоящее время является: разоблачение того, что бессмысленно укрываться в бумажные вороха; доказательство того, что является иллюзией полагать, что ресурсы для бюджета создаются выпуском бумажек. Мы должны были бороться против этого самообмана и должны были поставить эту борьбу с миражем бумажных денег на первый план, потому что никакой политики, рассчитанной на собирание реальных ресурсов, которые действительно могли бы быть направлены на точно определенные Советским государством цели, при условии сохранения веры в силу бумаги вести было нельзя. Поэтому теперь, когда эмиссия для покрытия бюджетного дефицита ограничена очень узкими рамками 15 млн. золотых рублей в месяц, можно с полной объективностью установить, что линия финансовой политики, взятая на борьбу с бюджетным дефицитом и на ограничение налоговой эмиссии, была верной, оправдала себя и необходимо довести дело до полного отказа от этого рода эмиссии путем полного сбалансирования бюджета. Но эта борьба против покрывающей дефицит эмиссии должна быть отделена от проблемы, как восстановить денежное обращение при помощи устойчивой валюты. Это две разные вещи, и поэтому необходим отказ от налоговой падающей эмиссии и нужно развитие и поддержание эмиссии банковых билетов Государственного банка с тем, чтобы сохранить их устойчивый характер путем использования их для нужд развивающегося денежного и товарного оборота, а не для штопанья дефицитов. Это должно быть отмечено в связи с этими вопросами об эмиссии».

  • 1120. Жизненный цикл инвестиционного проекта
    Другое Экономика

    Ïðè ýòîì ðåøàþòñÿ çàäà÷è ñòðóêòóðèçàöèè:

    1. Ðàçáèâêà ïðîåêòà íà ïîääàþùèåñÿ óïðàâëåíèþ áëîêè,
    2. Ðàñïðåäåëåíèå îòâåòñòâåííîñòè çà ðàçëè÷íûå ýëåìåíòû ïðîåêòà è óâÿçêà ðàáîò ñî ñòðóêòóðîé îðãàíèçàöèè,
    3. Òî÷íàÿ îöåíêà íåîáõîäèìûõ çàòðàò ñðåäñòâ, âðåìåíè è ìàòåðèàëüíûõ ðåñóðñîâ,
    4. Ñîçäàíèÿ åäèíîé áàçû äëÿ ïëàíèðîâàíèÿ, ñîñòàâëåíèÿ ñìåò è êîíòðîëÿ çà çàòðàòàìè,
    5. Óâÿçêà ðàáîò ïî ïðîåêòó ñ ñèñòåìîé âåäåíèÿ áóõãàëòåðñêèõ ñ÷åòîâ â êîìïàíèè,
    6. Ïåðåõîä îò îáùèõ, íå âñåãäà êîíêðåòíî âûðàæàåìûõ öåëåé ê îïðåäåëåííûì çàäàíèÿì, âûïîëíÿåìûì ïîäðàçäåëåíèÿìè êîìïàíèè,
    7. Îïðåäåëåíèå êîìïëåêñîâ ðàáîò (ïîäðÿäîâ).