Економічне вчення Б'юкенена
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Зміст
Вступ
1 Предмет Віргінської школи аналіз механізму прийняття політичних рішень
2 Концепція організації політичного ринку
3 Економіка бюрократії
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Центр суспільного вибору перетворився в дійсне організаційне ядро так називаної віргінської школи політичної економії.
До її найбільш відомих представників, крім, природно, неодноразово вищезгаданих Бюкенена і Талока, також відносяться такі відомі американські економісти, як Д. Мюлер, М. Олсон, Ч. Роулі, Р. Толісон. Усі вони належать до "імперіалістичного" напрямкові сучасної економічної думки, для якого характерне застосування методів економічного аналізу до нетрадиційного для економіста сферам дослідження.
Фактично одним з перших "імперіалістів" став Бюкенен, що здійснив економічний аналіз політичного життя суспільства.
Бюкенен писав: "Суспільний вибір це погляд на політику, що виникає внаслідок поширення застосування інструментів і методів економіста на колективні або неринкові рішення". У звязку з цим теорія суспільного вибору має сьогодні й іншу назву нова політична економія.
1 Предмет Віргінської школи аналіз механізму прийняття політичних рішень
Щораз, коли мова заходить про теорії суспільного вибору, першою справою пригадується імя нобелівського лауреата з економіки (1986) Джеймса Мак-Джила Бюкенена. Цей економіст був у числі перших авторів, що вибрали абсолютно новий напрямок економічного аналізу - неринкові рішення. Перша його стаття на цю тему "Чиста теорія суспільних фінансів: пропонований підхід" була опублікована ще піввіку назад, у 1949 р. (хоча народження теорії суспільного вибору звязують з публікацією роком раніш Д. Блеком двох статей про правління більшості). Лише наприкінці 60-х рр. за цим напрямком закріпиться власна назва - теорія суспільного вибору. З 1949 р. Бюкененом опублікована безліч робіт, тільки їхній повний перелік займає більш 20 сторінок[3,с.30].
Бюкенен народився 2 жовтня 1919 р. у США (м. Мерфісборо, штат Теннессі). Економічне утворення одержав у знаменитому навчальному закладі, що є безумовним лідером по числу нобелівських лауреатів в області економіки, - Чикагському університеті. До проблеми суспільного вибору Бюкенен звернувся вже після присвоєння йому докторського ступеня по економіці в 1948 р. Як пізніше помітив він сам, "тільки у відпустці після захисту дисертації початківець учений може дозволити собі читати усе, що потрапляється під руку, і мій власний досвід не є виключенням". Якби Бюкенену не потрапилася під руку книга шведського економіста К. Вікселя "Дослідження з теорії фінансів" (1896), то, можливо, цей розділ лекції був би присвячений не йому.
Іншим відомим економістом, що зробив вплив на Бюкенена, був його університетський викладач Ф. Найт, один із засновників знаменитої чикагської школи економіки, що завжди відстоювала достоїнства ринку і конкуренції і, що виступала проти експансії держави. Цей дух чикагської школи явно присутній у всіх роботах Бюкенена.
Долі було бажано, щоб подальше дослідження суспільного вибору зосередилося в американському місті Шарлотсвілі (штат Віргінія). У 1963 р. Бюкенен і Талок організували там першу конференцію економістів, що вибрали політичні рішення і державні інститути обєктом свого аналізу. Статті і матеріали конференцій спочатку виходили за назвою "Записки про прийняття неринкових відносин" ("Papers on non-market decision making"). А в 1969 р. Бюкененом і Талоком був створений Центр вивчення суспільного вибору, що аж до 1982 р. знаходився у Віргінському політехнічному інституті. В даний час це Центр вивчення суспільного вибору при Університеті Дж. Месона (м. Фейрфакс, штат Віргінія)[6,с.52].
Інша конференція пройшла в Чикаго в 1967 р. На цій конференції було організоване Суспільство суспільного вибору і було прийняте рішення четвертий тім "Записок" опублікувати з новим заголовком - "Суспільний вибір" ("Public choice"), а надалі видавати журнал з такою же назвою. Так зявився найвідоміший журнал, що у 1993 р. (до його 25-річчю) виписували близько 1000 бібліотек в усім світі. Помітимо, що своєю популярністю журнал багато в чому зобовязаний регулярним публікаціям статей Бюкенена. Починаючи з 1990 р. Центр став видавати другий журнал - "Конституційна політична економія" ("Constitutional political economy").
Центр суспільного вибору перетворився в дійсне організаційне ядро так називаної віргінської школи політичної економії. До її найбільш відомих представників, крім, природно, неодноразово вищезгаданих Бюкенена і Талока, також відносяться такі відомі американські економісти, як Д. Мюлер, М. Олсон, Ч. Роулі, Р. Толісон. Усі вони належать до "імперіалістичного" напрямкові сучасної економічної думки, для якого характерне застосування методів економічного аналізу до нетрадиційного для економіста сферам дослідження. Фактично одним з перших "імперіалістів" став Бюкенен, що здійснив економічний аналіз політичного життя суспільства. Бюкенен писав: "Суспільний вибір - це погляд на політику, що виникає внаслідок поширення застосування інструментів і методів економіста на колективні або неринкові рішення". У звязку з цим теорія суспільного вибору має сьогодні й іншу назву - нова політична економія[4,с.84].
Відповідно до представлень Дж. Бюкенена, ця нова дисципліна будується на двох основних методологічних пос