Geum.ru

Информация

  • 52881. Розвиток РПС
    Экономика

    Íèí³øíÿ ñèñòåìà ðåã³îíàëüíîãî óïðàâë³ííÿ â Óêðà¿í³ ä³ñòàëàñü ó ñïàäîê â³ä ðàäÿíñüêî¿ äîáè. Çà ñâî¿ì çì³ñòîì âîíà ïðàêòè÷íî íå çì³íèëàñÿ, ³ õî÷à ¿¿ ðåôîðìóâàííÿ ïî÷àëîñÿ, ö³ çì³íè ìàþòü ëèøå ÷àñòêîâèé, à íå êîìïëåêñíèé õàðàêòåð. ßêùî êëàñèô³êóâàòè ä³þ÷èé ìåõàí³çì óïðàâë³ííÿ ðåã³îíàëüíèì ðîçâèòêîì çà ñèñòåìî ôîðìóþ÷èìè åëåìåíòàìè, òî éîãî ìîæíà â³äíåñòè äî ìîäåëåé ïåðøîãî òèïó âçàºìî䳿 ì³æ îðãàíàìè çàãàëüíîäåðæàâíîãî ³ ðåã³îíàëüíîãî ð³âí³â, òîáòî ïåðø³ ï³äïîðÿäêîâóþòü 䳿 ðåã³îíàëüíèõ îðãàí³â óïðàâë³ííÿ. Òàêèì ÷èíîì, âîíè âèêîíóþòü ðîëü âèêîíàâö³â äåðæàâíî¿ ðåã³îíàëüíî¿ ïîë³òèêè. ¯õ ôóíêö³¿ çâîäÿòüñÿ äî âèçíà÷åííÿ ïåðåë³êó åêîíîì³÷íèõ ïðîáëåì, õàðàêòåðíèõ äëÿ ïåâíîãî ðåã³îíó, à òàêîæ îö³íêè ¿õ ç ìåòîþ âèçíà÷åííÿ ð³âíÿ ïð³îðèòåòíîñò³ â ðàìêàõ ö³ëüîâîãî áëîêó äåðæàâíî¿ ðåã³îíàëüíî¿ ïîë³òèêè, à òàêîæ ïîäàëüøîãî âèð³øåííÿ ìîæëèâîñò³ âêëþ÷åííÿ öèõ ïðîãðàì, äî â³äïîâ³äíèõ (êîðîòêî-, ñåðåäíüîñòðîêîâèõ) äåðæàâíèõ ïðîãðàì ñîö³àëüíîãî ðîçâèòêó êðà¿íè, ðîçâ'ÿçàííÿ ïèòàíü ðåñóðñíîãî çàáåçïå÷åííÿ òàêîãî ï³äõîäó ïîëÿãຠâ òîìó, ùî ðåã³îíàëüí³ ïðîáëåìè ðîç÷èíÿëî. Ôóíêö³îíàëüíà (ï³äòðèìêà ï³äïðèºìíèöòâà, ðåãóëþâàííÿ ïðîáëåìàòèêè ó ïëàí³ ðîçâÿçàííÿ ðåã³îíàëüíèõ ïðîáëåì çàáåçïå÷óºòüñÿ ÷åðåç îðãàí³çàö³¿ ðåã³îíàëüíîãî ð³âíÿ, ¿õ ðåã³îíàëüí³ ñòðóêòóðè òà ÷åðåç îðãàíè âèêîíàâ÷î¿ âëàäè, îðãàíè ôàêòè÷íî ï³äïîðÿäêîâàí³ çàçíà÷åíèì ñòðóêòóðàì. Ïðàâîâå ïîëå ó ðåã³îí³ , ðåãóëþº (Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ì³ñöåâ³ äåðæàâí³ àäì³í³ñòðàö³¿"), â³í äåìîíñòðóº ìîæëèâ³ñòü (äåöåíòðàë³çàö³¿ ôóíêö³é ó ñèñòåì³ äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ - Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ì³ñöåâå ñàìîâðÿäóâàííÿ".  íüîìó âèíèêຠñóïåðå÷í³ñòü ì³æ çàâäàííÿìè, ïîâíîâàæåííÿìè ³ â³äïîâ³äàëüí³ñòüþ çà ðåçóëüòàòè âëàäè. Ìåõàí³çì öåíòðàë³çîâàíîãî óïðàâë³ííÿ ðåã³îíàëüíèìè óòâîðåííÿìè äîïîâíþº ñèñòåìà ô³íàíñîâîãî çàáåçïå÷åííÿ ïðîâåäåííÿ äåðæàâíî¿ ïîë³òèêè, ÿêà ñïèðàºòüñÿ íà äåðæàâíèé áþäæåò.

  • 52882. Розвиток сили та гнучкості з методичним обґрунтуванням
    Медицина, физкультура, здравоохранение

     

    1. Верхошанский Ю.В. Основи спеціальної фізичної підготовки спотрсменів. М.: ФиС, 1988. 331 с. Подано загальні засади фізичної підготовки.
    2. Голобородько В.А. Педагогічний підхід до РГГ //Фізична культура в ВНЗ. 1978. № 12. С. 21. Розглянуто методичне обгрунтування заняття фізичними вправами
    3. Иванов Н.Д. Навчання метання малого мяча //Фізична культура. 1985. № 7. С. 20-23. Загальна користь від фізичних вправ
    4. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. Львів: Штабар, 1997. 207 с. Розвиток рухових якостей у студентів.
    5. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоровя, працездатність. Львів, 1993. 131 с. Користь від виконання фізичних вправ
    6. Матвеев Л.П. Теорія и методика фізичної культури: навч. посіб. для інститутів фіз. культури М.: ФиС, 1991. 543 с. Методичне обгругнування теорії розвитку спортсменів
    7. Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостійні заняття навчаючих по фізичній культурі. М., 1986. Вправи для самостійних занять
    8. Новосельский В.Ф. Методика уроку фізичної культури в старших класах: Навч. посіб. К.: Рад. школа, 1989.128 с. Методика ведення уроку фізичної культури
    9. Визначення фізичної підготовленості школярів /Під. ред. Б.В.Сермеева. М.: Педагогіка, 1973. 104 с. Визначення фізичної підготовленості.
    10. Петров В.А. Прикладні навчальні програми // Фізична культура в ВНЗ. 1983. № 10. С. 28-29. Охарактеризовано прикладні навчальні програми для студентів ВНЗ.
  • 52883. Розвиток системи цивільного захисту
    Безопасность жизнедеятельности

    У 1927 р. Радою Праці й Оборони була видана постанова «Про організацію повітряно-хімічної оборони території Союзу РСР». Відповідно до цієї постанови територія країни була розділена на прикордонну зону і тил. Усі міста в прикордонній зоні стали іменуватися містами-пунктами ППО. Загальне керівництво заходами з ППО було покладено на Наркомат у військових і морських справах. У тому ж році РПО СРСР доручив Наркомату у військових і морських справах створити спеціальні курси з підготовки керівних кадрів з повітряно-хімічної оборони для цивільних наркоматів. Такі курси були створені в Москві, Ленінграді, Баку, Києві й Мінську.У затвердженому в 1928 р. Наркомом у військових і морських справах першому Положенні про протиповітряну оборону СРСР було записано, що протиповітряна оборона має своїм призначенням захист Союзу РСР від повітряних нападів з використанням для цієї мети сил і засобів, що належать як військовому, так і цивільним відомствам і відповідним суспільним оборонним організаціям. У зв'язку з такою постановкою питання виникла необхідність організації навчання населення захисту від повітряного і хімічного нападу. Виконанням цього завдання займалися головним чином Осоавіахім і Товариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (ССЧХ і ЧП), які охопили навчанням сотні тисяч активістів місцевої протиповітряної оборони.

  • 52884. Розвиток сільського туризма в Україні
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Реалізація вищезгаданого підходу до визначення перспективності території в рекреаційних цілях була здійснена на кафедрі економічної і соціальної географії Сімферопольського університету на прикладі Великого Севастополя (БС). Сприятливі кліматичні умови, величезна кількість пам'ятників історії і культури, а також все зростаючий інтерес іноземців до раніше закритого регіону відкривають необмежені можливості для рекреаційної діяльності і розвитку сільського зеленого туризму у тому числі. По своїх природно-кліматичних передумовах БС, що включає два міста, - м. Севастополь - республіканського підпорядкування, і р. Інкерман, пгт. Кача і 29 сільських населених пунктів, через специфіку, визначувану також географічним положенням, відноситься до традиційних рекреаційних районів Криму. Розташовуючись на південному заході Кримського півострова, територія БС, представлена схилами прибережної частини Чорного моря, що терасують, і невисокими горами з лісистими долинами в материковій частині, відрізняється помірно теплим морським кліматом, близьким до Середземноморського. За основними кліматичними показниками: кількості опадів в межах 400 мм/год, ваганню температури повітря від -22оС взимку до +38оС влітку, кількості днів з позитивною температурою повітря (в середньому 238), тривалість сонячного сяяння - 2342 ч/год і відповідно тривалості купального сезону (135 днів) БС не поступається всесвітньо відомій Ялті. На території БС зосереджені єдині у своєму роді природно-географічні, геологічні, археологічні, історичні пам'ятники, багато хто з яких унікальний. У Байдарськой долині бере почало одна з самих повноводних річок Криму - Чорна, яку живить потужне джерело Ськельський, що виливається в села Джерельне, а на схилі цієї долини утворена унікальна карстова печера Ськельськая. Досить вражає і Чернореченський каньйон, вироблений річкою, поблизу якого в 1979 році утворений Орліновський заповідник дикорослих лікарських рослин. У 1972 р. пам'ятником природи оголошена печера Сюндюрлю-Коба, розташована в села Новобобровськоє. На півдні Гераклейського півострова приголомшують своєрідністю майже 100-метрові скелі мису Фіолент (пам'ятник природи з 1969г.), прикрашені чагарниками ялівцю, тримай-дерева, ломиноса, плющивши. Субсередземноморською флорою - сосново-можжевело-земляничниковыми редколесьями, більш ніж 500 видами рослин, 28 з яких занесені в Червону книгу, знаменитий Ботанічний заповідник "Мис Айя" на півдні БС. "Кримською Африкою" завдяки великій кількості сонця, ксерофітному характеру рослинності називають унікальний об'єкт БС - скелі Ласпі, що є до того ж унікальним притулком кримських орхідей (близько 20 видів). Ландшафтним пам'ятником є і урочище Аязьма поблизу Балаклави, примітне наявністю затишних галечниковых пляжів. На Гераклейськом півострові пам'ятником природи з 1972 р. оголошена Ушакова балка з реліктовим гаєм фісташки туполистою, занесеною в Червону книгу. З числа тих, що існують в Криму більше 20 прибрежно-аквальных морських комплексів, в межах БС розташовані: м. Фіолент (120 га), м. Сарич (60га), бухта (60га) Херсонесськая, м. Лукулл (180га), що є ландшафтними еталонами, що ілюструють взаємодію моря і суші в різних умовах з місцями зосередження різних биоценозов, що забезпечують очищення забруднених прибережних вод.

  • 52885. Розвиток стосунків України з Європейським Союзом у галузі авторського права і суміжних прав
    Юриспруденция, право, государство

    Проводиться послідовна робота по удосконаленню існуючої нормативно-правової бази у сфері авторського права і суміжних прав, метою якої є забезпечення правомірного використання творів, комп'ютерних програм, фонограм. На розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про авторське право і суміжні права". Підготовлені проекти законів України: "Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення", "Про приєднання України до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм", "Про приєднання України до Римської конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення".

  • 52886. Розвиток сукупної пропозиції в Україні
    Экономика

    Кейнсіанський відрізок відбиває ситуацію, коли економіка перебуває у стані спаду і значна частка виробничих потужностей і робочої сили не використовується. На цьому відрізкові фактичний обсяг виробництва менший за природний. Залучення у виробництво невикористовуваних ресурсів не генерує значного тиску в напрямі зростання цін. Річ у тім, що обсяг національного продукту ще такий невеликий, що його збільшення не супроводжується виникненням дефіциту ресурсів або слабин у виробництві, котрі стимулюють зростання цін. Люди, які місяцями були без роботи, не вимагають підвищення зарплати одразу після повернення на робочі місця. Оскільки підприємці можуть отримати працю та інші вхідні ресурси за більш-менш стабільними цінами, витрати виробництва за збільшення його обсягу не зростають, і не має причин для підвищення цін на товари і послуги. Отже, збільшення обсягу виробництва на кейнсіанському відрізкові не веде до помітного зростання цін, бо витрати на одиницю продукції відчутно не змінюються.

  • 52887. Розвиток сучасної психології
    Психология

    В 1965 році за редакцією психологів у США початків виходити «Журнал історії біхевіоральних наук» (journal of the History of the Behavioral Sciences). Тоді ж в університеті Акрона, штат Огайо, був заснований Архів історії американської психології - найбагатші збори першоджерел, до яких тепер могли звертатися вчені. В 1966 році, у рамках АРА, виник Відділ історії психології, а в 1969 році було засновано Міжнародне суспільство історії поведінкових і соціальних наук (Суспільство Шеврона), Дипломованих фахівців в області історії психології готовлять у декількох університетах США. Ріст числа книг і статей, семінарів і конференцій, поява нових архівів - все це говорить про те, яке важливе місце займає історія науки в курсі сучасної психології.

  • 52888. Розвиток та розміщення хімічної промисловості України
    Экономика

    Основні перспективи розвитку хімічної промисловості України

    1. Хімізація народного господарства України сприяє широкому використанню мінеральних добрив у різних галузях та сферах народного господарства, впровадженню хімічних технологій у промисловості й сільському господарстві, інтенсифікації виробничих процесів, економії витрат суспільної праці.
    2. Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімічної промисловості: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті (Роздол, Язів, Яворів), значні родовища калійних солей (Калуш-Голинська і Стебницька групи), практично необмежені поклади камяної солі в Донбасі (Артемівськ, Словянськ), Закарпатті (Солотвин) і Прикарпатті (Болехів. Дрогобич). Невичерпні запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорноморя та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію і брому озеро Сиваш. Сировинну базу хімічної промисловості України становлять також вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази і нафта. Завдяки розгалуженій системі трубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання її продукції.
    3. Непогані перспективи для розвитку має фармацевтика. Останнім часом в галузі йде процес запровадження сучасних технологій, модернізація заводів, що виробляють найнеобхідніші ліки. Деякі зарубіжні фірми почали виробництво запатентованих препаратів на українських заводах. Фармацевтична промисловість України має у своєму складі близько 90 підприємств. В Україні ведеться будівництво потужного заводу “Фармація”, який належить концерну “Стирол”. Цей завод буде виготовляти біля 950 млн. таблеток і капсул на рік. Розміщується він у м. Горлівка.
    4. У хімічній промисловості використовуються різні види енергії: електричну, теплову, механічну, світлову, штучний холод. Енергоносіями є електричний струм, пара. гаряча вода, паливо, охолоджена вода. повітря, інертні гази. Хімічна промисловість наложить до енергомістких. За енергомісткістю її продукції можна виділити три групи підгалузей (табл. 5.2). Однією із перспектив розвитку хімічної промисловості є зменшення енергомісткості виробництва за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
  • 52889. Розвиток української культури та мистецтва у другій половині XIX ст.
    История

    Драматургія й театр. Усупереч офіційній політиці царизму до високого інтелектуального рівня піднялися драматургія й театр. З'являється багато драматичних творів на українську тематику. Михайло Старицький написав 25 п'єс і серед них "Не судилось", "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "У темряві" тощо. Героїку українського народу, незламну силу волі й патріотизм автор відобразив у п'єсах "Богдан Хмельницький", "Маруся Богуславка", "Оборона Буші". Вагомий внесок у драматургію зробив Марко Кропивницький своїми творами на соціально-побутову тематику. Його п'єси "Дай серцю волю, заведе в неволю", "Доки сонце зійде, роса очі виїсть", "Глитай, або ж павук" мали незмінний успіх на театральних сценах багатьох сіл і міст України. Нових висот досягла драматургія Івана Карпенка-Карого. Його драми й комедії позначені особливою соціальною гостротою та яскравістю образів. Його найкращі твори - "Безталанна", "Наймичка", "Мартин Боруля", "Сто тисяч", "Хазяїн" стали неоціненним надбанням української культури. В центрі уваги автора - доля людини, кривда і безправ'я, формування підприємця капіталістичного типу і соціальні пороки сучасного йому суспільства. І це при тому, що цензура дозволяла ставити п'єси лише селянської тематики. Писали для сцени й письменники-прозаїки. Так, перероблена Старицьким комедійна п'єса "На Кожум'яках" під новою назвою "За двома зайцями" не сходить зі сцени й до сьогоднішніх днів. Часто йшла в багатьох театрах і драма Панаса Мирного "Лимерівна" та ін. У 90-х роках українська драматургія збагачується п'єсами на історичну тематику Бориса Грінченка "Степовий гість" і "Ясні зорі". Театральний репертуар поповнювали також твори Федьковича, Франка та інших літераторів. У другій половині XIX ст. великого поширення набули аматорські театри, гуртки та групи. Вони діяли в багатьох містах, містечках і навіть селах. Подеколи вони мали досить високий професійний рівень, зокрема аматорські театри недільної школи в Полтаві у 1861 - 1862 pp. та Чернігові під назвою "Товариство кохаючих рідну мову" в 1861 - 1866 pp., театральний гурток студентів Київського університету, заснований Михайлом Старицьким і Миколою Лисенком у 1859 р. В аматорських гуртках Бобринця та Єли-саветграда почався творчий шлях майбутніх корифеїв українського професійного театру Кропивницького й трьох братів Тобілевичів, відомих під прізвищами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського й Панаса Саксаганського. Взагалі Єлисаветград став своєрідною театральною Меккою України, куди тяглися найкращі акторські сили і де вперше побачили світ п'єса Шевченка "Назар Стодоля", опера Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм" та інші видатні твори. Аматорський театр розвивався в несприятливих умовах переслідування українського слова й культури. Емський указ 1876 р. взагалі заборонив вистави на "малоруському наріччі", не дозволялося навіть друкувати на ньому тексти до музичних творів. Але аматорський театр став уже настільки популярним в Україні та Росії, що проти цих заборон масово виступили не лише актори, письменники, буржуазія, а й навіть прогресивне чиновництво, в тому числі й київський та волинський генерал-губернатори. Під їхнім тиском уряд у 1881 р. мусив передати питання про дозвіл на постановку українських вистав на розсуд місцевих губернаторів. Це відкрило дещо ширші можливості для розвитку театрального мистецтва.

  • 52890. Розвиток управлінської науки (менеджменту) в світі та в Україні
    Менеджмент

    Школа науки управління (кількісного підходу) (з 1950 р) Третя головна школа управлінської думки почала формуватися в період другої світової війни. Під час війни урядові особи і науковці в Англії та Сполучених Штатах Америки об'єдналися разом для допомоги військовим, щоб ефективніше використати їхній потенціал. Вони використали деякі елементи математичного підходу до менеджменту, які Тейлор і Гант удосконалили протягом попередніх десятиліть, застосувавши їх до проблем війни24. Наприклад, ці урядові особи і науковці дослідили, що за допомогою математичного аналізу можна вирішити проблеми передислокацій військ, техніки і підводного флоту. Після війни такі компанії, як Ои Ропї і Оепегаї Еіссігіс, почали використовувати ці методи для перегрупування працівників, розміщення підприємства, складських приміщень. В основі цей підхід пов'язаний з використанням кількісних методів у менеджменті. Точніше, кількісний підхід до менеджменту ґрунтується на ухваленні рішень, економічній ефективності, математичних моделях і використанні комп'ютерів. Є два напрями кількісного підходу: теоретичний менеджмент і операційний (практичний) менеджмент.

  • 52891. Розвиток усної руської і зокрема української літератури
    Литература

    Та й самим українцям треба твердо пам'ятати, що будь-який поступальний рух на шляху прогресу не тільки зумовлюється, але й цілковито ґрунтується на його житті попередньому; а тому конче треба, як мовиться, наперед самовизначитися, з'ясувати собі справжнє статус кво, перш ніж кидатися, не оглядаючись, уперед, що вже і встигло доволі гостро виявитися в крайніх заявах і діях партії українофілів. Українська інтелігенція майже зовсім одірвалася від свого народу, причому багато хто навіть обрусив свої прізвища, що закінчувалися на ко, доданням, як помітив ще Гоголь, «складу «вг». Б. Грінченко в «Передмові» до III тому виданих ним вельми вартісних «Етнографічних матеріалів», що містять у собі 1704 пісні і 233 варіанти до деяких з них, цілком справедливо говорить: «Зібрані тут, вони (пісні) є закликом до нас, людей, що живуть інтелектуальним життям переважно, закликом допомогти народові у справі його розумового розвитку, у справі його духовної творчості, народові, якому ми багато чим зобов'язані. Якщо серед усього цього матеріалу ми тут або там помічаємо згубний вплив, хибний напрямок, то до кого ж ми мусимо висловити з цього приводу претензії, як не до нас самих передовсім? Що ми зробили для того, аби зберегти в народному середовищі кращі взірці народної творчості? Чим ми допомогли народові в пошуках ним нових шляхів у цій сфері? Яких заходів ужили з метою усунути ухилення від істинної дороги? Який новий матеріал внесли у свідомість народу для розширення його кругозору, для могутнього пробудження роботи народної думки і почуття, що зумовлює розвиток оригінальної і яскравої творчості? Ми, щоправда, нагромадили великі запаси фольклорного матеріалу, ми риємося в цих запасах, вихоплюємо в них мізерні крихти для того, щоб помилуватися їхньою художністю, або щоб пристібнути їх до тієї чи іншої гіпотези про походження того чи іншого сюжету, цього потребує наука, і колись ми пожнемо плоди цих копітких досліджень, та загалу, який дав нам усі ці запаси, що йому від цього? Чи кидає це в його свідомість якогось світлого променя? Чи спонукає це його на створення нових шедеврів, які вже чужі містично-забобонній основі первісної думки, прогресивних за змістом і чудових за формою? Ці питання, відповіді на які так очевидно негативні, болюче постають у свідомості кожного, хто прагне дати собі звіт у справі вивчення народного життя».

  • 52892. Розвиток уявлень про культуру в філософській думці від античності до сьогодення
    Культура и искусство

    Проте стрімко крокуюча культура Відродження раптово втратила темпи свого розвитку. Разом з економічними й соціально-політичними причинами постає світоглядна переадаптація людини. Насамперед це переусвідомлення людської свободи: свобода носить подвійний характер. Індивід набуває свободу, але при цьому звільнюється від звязків, що давали йому почуття впевненості та приналежності до якої-небудь спільності. Людина вже не може прожити у світі, центром якого була сама: світ став безмежним і загрозливим. Втративши своє певне місце в цьому світі, людина втратила і відповідь на запитання про сенс життя. Рай втрачено назавжди; людина залишилась сам на сам із своїм світом, безмежним і загрозливим. Б. Паскаль, один з мислителів того часу, писав, що людина неспроможна осягти небуття, з якого виникла, і нескінченність, в якій розчиняється.

  • 52893. Розвиток філософських понять часу і простору у контексті міждисциплінарних досліджень у кінці 18–на поч. XIX ст.
    Философия

     

    1. Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы. - М.: "Наука", 1982. - 224 с.
    2. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике // Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. - Москва: Художественная литература, 1975. - С.234-408.
    3. Білоус О. Архетипи готичного роману (спроби семіотичного аналізу готичної прози) // Американська література на рубежі ХХ-ХХІ століть: Мат-ли міжн. конф. з літ-ри США. - К., 2004. - С. 191-197.
    4. Гарасим Я. Культурно-історична школа в українській фольклористиці. - Львів: ЛДУ, 1999. - 143 с.
    5. Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору // Денисюк І. Літературознавчі та фольклористичні праці. - Львів: ЛНУ, 2005. - Т.3. - С.15-18.
    6. Денисюк І. Пісні з-над берегів Турського озера. Вступне слово // Денисюк І. Літературознавчі та фольклористичні праці. - Львів: ЛНУ, 2005. - Т.3. - С.155-172.
    7. Кольридж С. - Т. Избранные труды / История эстетики в памятниках и документах. - М.: "Искусство", 1987. - С.15-20.
    8. Копистянська Н.Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства: Монографія. - Львів: ПАІС, 2005. - 368 с.
    9. Копистянська Н.Х. Аспекти вивчення художнього часу в літературознавстві: Нотатки // Рад. літературознавство. - 1988. - №6. - С.11-19.
    10. Любинская Л.Н., Лепилин С.В. Философские проблемы времени в контексте междисциплинарных исследований. - М.: Прогресс-Традиция, 2002. - С.95.
    11. Мислителі німецького Романтизму / Упор. Леонід Рудницький та Олег Фешовець. - Івано-Франківськ: Вид-во "Лілея-НВ", 2003. - 588 с.
    12. Молчанов Ю.Б. Четыре концепции времени в философии и физике. - М.: "Наука", 1977. - 192 с.
    13. Новейший философский словарь. - Москва, 2003. - С.804.
    14. Нонна Копистянська. Бібліографічний покажчик / уклад. М. Кривенко. - Львів: Видав. центр ЛНУ, 2004. - 234 с.
    15. Рассел Б. Історія західної філософії / Пер. з англ.Ю. Лісняка, П. Таращука. - К.: Основи, 1995. - 759 с.
    16. Современный философский словарь / Под общей ред. д. ф. н. профессора В.Е. Кемерова. - 2-е изд., испр. и доп. - Лондон, Франкфурт-на-Майне, Париж, Люксембург, Москва, Минск / "Панпринт", 1998. - 1064 с.
    17. Тодчук Н. Роман Франка "Для домашнього огнища": Простір і час. - Львів, 2002. - 204 с.
    18. Философский энциклопедический словарь. - Т.4. - Москва, 1967. - С.392-397.
    19. Философский энциклопедический словарь. - Москва, 1989. - С.519-521.
    20. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. - Київ: Наук. думка, 1981. - Т.1. - С.45-76.
    21. Шейнина Е.А. Энциклопедия символов. - М., 2000; Харьков, 2002. - 591 с.
    22. Шопенгауер А. Избранные произведения. - М.: Просвещение, 1992. - 479 с.
    23. Adamowski Y. Kategoria przestrzeni w folklorze. - Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1999. - 254 s.
    24. Aquirre M. Geometria strachu: Wykorzystanie przestrzeni w literaturze gotyckiej // Wokól gotycyzmów. - Kraków: Universitas, 2002. - S.15-32.
    25. Izdebska A. Gotyckie labirynty // Wokól gotycyzmów. - Kraków: Universitas, 2002. - S.33-42.
    26. Markiewicz H. Teorie powiesci za granica. - Warszawa: PWN, 1995. - 565 s.
    27. Skwarczynska S. Czas i przestrzen w literaturze // Skwarczynska S. Wstep do nauki o literaturze. - Warszawa: PAX, 1954. - T.1. - S.116-145.
  • 52894. Розвиток філософської думки в Античній Греції і Римі
    Философия

    Учнем і послідовником Фалеса був Анаксимандр (бл. 610-546 рр. до. н.е.), про життя якого майже нічого не відомо. До філософських праць Анаксимандра належить твір "Про природу", відомі назви інших наукових праць - "Мапа землі" і "Глобус". Саме Анаксимандр розширює поняття начала всього сущого до поняття "архе" ("принцип"), тобто до першоначала, субстанції, того, що лежить в основі всього сущого. Таке начало філософ знайшов в апейроні. Що таке апейрон сказати важко, бо давні автори вважали, що це суміш землі, води, повітря і вогню; інші - дещо середнє між двома стихіями - між повітрям і вогнем; треті взагалі вважали апейрон невизначеним. Та всі сходилися в тому, що апейрон матеріальний, речовий. Як субстанційне начало апейрон безграничний, адже він лежить в основі взаємоперетворення стихій (тоді вважали, що земля, вода, повітря і вогонь спроможні одне в одне перетворюватись). Якщо ж стихії можуть перетворюватись одна в одну, то, значить, у них є дещо спільне, що само по собі не є ні вогонь, ні вода, ні повітря, ні земля. Це і є апейрон, але не стільки безграничний просторово, скільки безграничний внутрішнє, тобто невизначеиий. Як субстанційне начало апейрон вічний (тобто ніким і нічим не утворений) і самодостатній (тобто все із себе утворює сам). Знаходиться апейрон у обертальному русі і виділяє протилежності - вологе і сухе, холодне і гаряче. Парні комбінації цих головних властивостей утворюють землю (сухе і холодне), воду (вологе і холодне), повітря (вологе і гаряче), вогонь (сухе і гаряче). Потім в центрі збирається як саме важке земля, оточена водною, повітряною і вогняною сферами. Небесна сфера розвивається на три кільця, оточених повітрям. Ці сфери треба розуміти буквально. У нижньому ободі багато отворів, через які проглядається вогонь. Це зірки. У середньому - один отвір - це Місяць. У верхньому - також один - це Сонце. Отвори можуть частково або повністю закриватися - тоді ми маємо справу із затемненням. Така картина світу за Анаксимандром в цілому невірна. Та все ж в ній відсутні боги, і треба було мати неабияку сміливість, щоб пояснити походження і будову світу із внутрішніх причин і з одного матеріально-речового начала (це в той час, коли законодавче було заборонено природничонаукове пояснення Всесвіту, каралося навіть смертю - знаменитий процес над Сократом). З іншого боку важливим є розрив з чуттєвою картиною світу. Адже те, як наш світ являється і те, чим він є, не одне і те ж. Ми бачимо зірки, Сонце, Місяць, та не бачимо ободів, отворами яких зірки, Сонце, Місяць є.

  • 52895. Розвиток церковної архітектури в Україні
    Строительство

    Новий етап розвитку монументальної архітектури на Русі репрезентують будівлі «міста Ярослава» у Києві. В цю добу давньоруське зодчество набуває чітких національних рис. Це засвідчує такий шедевр архітектури першої половини XI ст., як Софійський собор. Величні і гармонійні архітектурні форми, пишне внутрішнє спорядження храму захоплювали сучасників. Митрополит Іларіон свідок спорудження собору писав: «Церква дивна и славна всЪмъ округънимъ странамь, яко же ина не обрящется вь всемъ полунощи земнъъм от въстока до запада». Враження, яке справляє собор на людину сьогодні, досить точно висловив Б. Греков: «Переступивши поріг Софії, ви одразу потрапляєте в атмосферу її грандіозності і блиску. Величні розміри внутрішнього простору, строгі пропорції, розкішні мо¬заїки і фрески підкорюють вас своєю досконалістю, перш ніж ви встигнете роздивитись усі деталі і зрозуміти все те, що хотіли сказати творці цього найбільшого витвору архітектури і живопису».Видатна пам'ятка світового зодчества Софія Київська давно вже стала об'єктом дослідження істориків, археологів, мистецтвознавців, істориків архітектури, епіграфістів. Як повідомляє «Повість минулих літ», князь Ярослав Володимирович побудував другий камяний храм Києва, який присвятив божественній премудрості Софії. Як і Десятинна, вона належить до типу хрестово-купольних. Дванадцять стовпів створюють пять нефів, що закінчуються на сході пятьма апсидами. Споруда оточена двома рядами критих галерей, їхня висота менша за основні стіни храму. Разом з тринадцятьма куполами, що здіймаються на різних за висотою барабанах, вони надають споруді ту богатоступінчатість, яка не була властива візантійській архітектурі. Такий складний силует зявився у собору св. Софії у відомій мірі під впливом деревяного архітекторства, можливо, деревяного храму св. Софії у Новгороді. У західній частині собору св. Софії у Києву на хорах, що створюють другий поверх, під час богослужіння стояли князь із родиною, заможні люди Києва. На хори вели сходи, що знаходяться у західній частині церкви. Інтерєр собору був дорого оздоблений. Мармур, майоліка, шиферні плити з рельєфом і особливо живопис створювали головний декоративний ефект величі. І все таки тринадцять глав цього собору, найпрекраснішого й найбільш величного архітектурного памятника Київської Русі, не знаходять собі прообразу в Візантії, як і в якій-небудь іншій християнській країні. Незадовго до того збудована дубова Софія новгородська, цілком самобутнє творіння руських теслярів (що згоріла як і багато десятків тисяч інших деревяних споруд, побудованих на Русі в ті часи), була також тринадцяти главою. Загальноприйнято, що ступінчаста пірамідальність камяної Софії київської продовжує традицію древньословянського архітекторства з його стовпообразними зрубами, клетями і злотоверхими вишками, загальна художня декоративність яких знаходила відображення у вимогливій застійності деталей. Архітектура собору урочисто-святкова, в екстер'єрі це підкреслювалось ритмом різномасштабних елементів і від аркад відкритих галерей до високої центральної бані, яка вінчала пірамідальну композицію будівлі, в інтер'єрі об'ємно-просторовим вирішенням. Напівзатемнені бокові анфілади першого ярусу немов би переростали у високі двоповерхові аркади центральної частини храму, над якими розкривався підкупольний простір, яскраво освітлений 12-ма вікнами барабана. В архітектурно-художньому ансамблі Софії особливу роль відігравало внутрішнє опорядження. Різномаїття мозаїк, фресок, що вкривали стіни, стовпи, арки, висотний простір, відкоси віконних пройм все це вражало пишнотою, дивними образами, до того ж не тільки релігійними, але й світськими. Визначною архітектурною спорудою є Золоті ворота - парадний вїзд до міста. Збудовані Ярославом Мудрим 1037 року. Це одна з найстаріших памяток історії, архітектури та фортифікаційної техніки, залишки якої дійшли до нашого часу. Як відомо, Ярослав Мудрий оточив Верхнє місто потужними оборонними укріпленнями, які мали троє воріт. Наймонументальнішими та найпишнішими, що правили одночасно і за головний, парадний вїзд до Києва, і за фортифікаційну споруду, були Золоті ворота, збудовані одночасно з Софією. Висота проїзної частини сягала 12, а ширина - 6,4 метрів. Проїзд завершував позолочений купол надбрамної церкви. Можливо, саме тому ворота дістали назву "Золоті". Під час розкопок археологи знайшли чимало залишків фресок і уламків смальти.

  • 52896. Розгляд глобальних проблем дисципліною "Безпека життєдіяльності"
    Безопасность жизнедеятельности

    №Час (хв.)Назва складовоїХто грає головну рольСуть даної складової12ПривітанняВикладачПривітання зі студентами які прийшли послухати лекцію22Перевірка присутніхВикладач, студентиПеревірка присутніх студентів, запис в журналі результатів32Оголошення темиВикладачНаписання на дошці або усне оголошення теми, питань теми45Перевірка домашнього завдання Викладач, студентиВибіркова або повна перевірка підготовленого домашнього завдання, виставлення оцінки, у випадку виникнення складнощів, під час його виконання розібрати дане питання539Перевірка знаньВикладач, студентиУсний чи письмовий експрес - контроль для перевірки засвоєних знань, виставлення оцінки 645Обговорення темиСтуденти, викладачОбговорення головних питань теми75Питання студентівСтуденти, викладачВідповідь викладача на запитання студентів стосовно пройденої теми85Домашнє завданняВикладачНадання студентам домашньої роботи, для детальнішого вивчення теми

  • 52897. Розгляд спорів з виконанням господарських договорів
    Юриспруденция, право, государство

    Позовна заява подається до арбітражного суду в письмовій формі і підписується керівником підприємства, організації, державного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Позивач (прокурор) зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. Зміст позовної заяви та документи, що додаються до неї, визначені відповідно до статей 54 і 57 АПК. З позовної заяви до арбітражного суду сплачується державне мито, розміри якого встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 p.:

    1. із позовних заяв майнового характеру - 1 відсотка ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    2. із позовних заяв немайнового характеру, у тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
    3. із заяв у переддоговірних спорах - 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розглядові у Вищому арбітражному суді України, та 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розглядові в інших арбітражних судах;
    4. із заяв про перевірку рішень - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при розгляді справи у першій інстанції, а зі спорів майнового характеру - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
  • 52898. Роздавальна лінія закладу швидкого харчування
    Производство и Промышленность
  • 52899. Роздержавлення i приватизацiя
    Предпринимательство

    На сьогодні в Україні створені правові засади як самого процесу приватизації майна державних (муніципальних включно) підприємств, який, природно, зачіпає перш за все низку суто фінансових проблем, так і фінансову діяльність приватизованих підприємств. Основними законодавчими актами тут є закони України «Про приватизацію державного майна» і «Про приватизацію невеликих державних підприємств малу приватизацію». Останній встановлює правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств місцевої, легкої, харчової промисловості, будівельних матеріалів, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення тощо шляхом їх відчуження лише на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу. Закон України «Про приватизацію державного майна» регулює правові, фінансові та інші засади відчуження власності державних підприємств будь-яких галузей виробничої і невиробничої сфер будь-якими способами, включаючи створення підприємств колективної форми власності акціонерних товариств відкритого типу. Низка указів Президента України, постанов Кабінету міністрів, інших актів законодавчих і виконавчих органів доповнюють закони і регулюють процес приватизації. Серед них найбільш суттєві це:

    1. Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (липень 1996 р.);
    2. Укази Президента України від 15 червня 1993 р. «Про корпоратизацію підприємств», від 18 лютого 1994 р. «Про єдину систему органів приватизації в Україні», від 21 квітня 1994 р. «Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів», від 26 листопада 1994 р. «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів», від 6 травня 1997 р. «Про Державну програму приватизації на 1997 рік»;
    3. постанови Кабінету міністрів України від 15 серпня 1996 р. «Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації», від 24 лютого 1995 р. «Про затвердження Положення про центри сертифікатних аукціонів», від 28 березня 1996 р. «Про порядок продажу акцій відкритих акціонерних товариств за компенсаційні сертифікати через центри сертифікатних аукціонів».
  • 52900. Роздержавлення та приватизація
    Экономика

    Державна та регіональні програми підтримки малого підприємництва спрямовані на реалізацію таких головних заходів:

    1. удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку і підтримки малого підприємництва;
    2. фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва;
    3. створення бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, консультаційних та інформаційних систем тощо;
    4. удосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для малого підприємництва;
    5. створення сприятливих умов для залучення до підприємницької діяльності соціальне незахищених категорій населення -інвалідів, жінок, молоді, звільнених у запас військовослужбовців, безробітних тощо;
    6. сприяння в отриманні суб'єктами малого підприємництва приміщень (будівель), обладнання, потрібних для ведення підприємницької діяльності, а також інформаційних матеріалів;
    7. залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, поставок продукції (робіт, послуг) для державних потреб;
    8. фінансового забезпечення програм підтримки малого підприємництва з коштів державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі, одержаних від приватизації державного майна та інших джерел фінансування.