Geum.ru

Информация

  • 52901. Розділи та методи практичної психології
    Психология

    Зоопсихологія використовує методи, прийняті в психології, щоб доповнити дані етологів про поводження різних видів тварин. Вона намагається краще зрозуміти те, що становить специфіку людської природи, установлюючи родинні зв'язки людини із тваринним миром. Що стосується парапсихології, те тут дослідник занадто часто буває змушений працювати на самій границі офіційно визнаної науки. Ціль його полягає в тому, щоб перевірити, чи існують у дійсності ті психологічні явища, які неможливо пояснити на сучасному рівні наших знань. Якщо є можливість. він намагається виявити елементи, що дозволяють знайти місце цих проявів у рамках нормальної життєдіяльності організму, і встановити умови, у яких вони виникають. При проведенні експериментів в області парапсихології треба ретельне перевіряти методологію й проявляти крайню обережність в інтерпретації результатів.

  • 52902. Розенбаум
    Разное

    2. БЕССОННИЦА
    1994 г., музыкальный фильм, режиссер Е.Гинзбург
    Главная роль.

    (справа - переиздание, 2001 г.)3. ПОЗДНИЙ ЭКСПРЕСС
    1997 г., музыкальный фильм, режиссер К.Фотова
    Главная роль.

  • 52903. Розкол руської церкви
    История

    На першому плані боротьби парафіяльний клір поставив апологію старої віри. Було б величезною помилкою дивитися на великі чолобитні перших борців за стару віру як на незаперечний доказ неуцтва й духовної злиденності їхніх авторів, як це роблять дотепер багато істориків розколу. Чолобитні перейняті щирістю й глибиною переконання й виявляють нерідко величезну ерудицію їхніх авторів, ерудицію, щоправда, у стилі Йосипа Волоцького і його школи, але все-таки імпонувала тодішньому суспільству. Автори чолобитних захищають „колишню християнську віру", проголошуючи ніконовські нововведення „новою незнайомою вірою". Для них ця колишня віра полягала саме в знанні й дотриманні вірних способів догоди божеству; у старих харатейних книгах, якими, як найбільшою святинею, пишалися, наприклад, соловецькі ченці, минулого викладені ці вірні способи. Дотримуючи їх, Зосим і Саватій здобули богоугодне житіє й виявили миру „преславні чудеса"; харатейні соловецькі книги „переказу" цих чудотворців, той церковний чин й устав, що і ченцям відкриє шлях до порятунку. Московська церковна традиція сягає до московських чудотворців, „у пості, у молитві й у колінопреклонінні й слізьми богови угодивши"; і „закони їх, ними ж вони богови догодивши", дали їм дарунок чудотворения й вигнання бісів. Головні „закони": перстосложение двома перстами, як „знаменують себе" Ісус і святі на іконах, трисоставный хрест, восьмиконечный, складений нібито за зразком хреста, на якому був розп'ятий Ісус й який нібито був зроблений ще Соломоном із трьох деревних порід кипариса, певга й кедра, хрест, що таємниче символізує триденна смерть Ісуса й незбагненну трійцю, та інші „догмати", установлені Стоглавим собором, важливі по своєї магічної силі; але така ж магічна сила схована й в інших елементах культу, особливо у відомих формулах і деяких окремих словах. Із чолобитних видно, що таку магічну силу до Нікона привласнювали імені Ісус це "урятоване (тобто рятівне) його ім'я, наречене від бога святим ангелом"; заміна в нових книгах цього імені ім'ям „Ісус" здавалася найбільшим блюзнірством і зухвалістю. Далі, „велику таємну силу" привласнювали „азу" у другому члені символу віри, викресленому в нових книгах. Вся апологія ґрунтується на ідеології XIV-XVI вв.; але не слід думати, щоб „виправлення" виходило з інших, більше розвинених релігійних подань. У відповідь на апологію цар, Нікон і східні патріархи насамперед указували на авторитет, старовину й чистоту грецької віри, узятої за норму для виправлення, але зовсім не входили в роз'яснення й викриття „оман" апологетів, їхніх перекручених понять про віру. Вони ставлять цим пізніших апологетів синодського православ'я в найбільше утруднення: доводиться визнати, що й Нікон був неосвічений по частині віри стільки ж, скільки і його супротивники. Але проти посилання на авторитет грецької церкви в апологетів був готовий непереборний аргумент: знаменита „Книга про віру", офіційне видання московської патріаршої кафедри, незадовго до Нікона вже оголосила адже грецьку віру іиспроказившеюсяі; інасильство турского Махмета, лукавий Флоренский собор так зніяковілість від римських наукі знищили чистоту грецького православ'я, і „з літа 6947 (1439 р.) прийняли греки три папежские закони: обливання, триперстя, хрестів на собі не носити", а замість „чесного тричасного хреста" - латинський „двохчасний криж". Грецькі й слов'янські книги, з яких правил Никін, надруковані в Римі, „Венеції" й „Парижі" з лютим єретичним зіллям, внесеним латинянами й лютеранами. Єресь не в тім, що молитви були переведені заново, а в перетворенні на латинський зразок хреста, ходіння посолонь, троїння аллілуйї, хреста й т.д., у зміні всього церковного чину. „Всіх єретиків від століття єресі зібрані в нові книги",- заявляє Авакум. Нікон почав таку справу, на яке не дерзав жоден єретик раніше його. „Не бувало єретиків колись, які б святі книги перетворювали й противні в них догмати вносили",- говорить диякон Федір. Під приводом церковних виправлень Нікон ні більше ні менше як хоче викорінити чисте православ'я на Русі, користуючись потуранням пануючи й за допомогою таких явних єретиків, як грек Арсеній або київські вчені. „Нова незнамая віра" виявлялася самою злою єрессю. У чолобитних уже дані всі посилки для наступної оцінки ніконіанськой церкви, коли розкол став уже, що відбувся фактом: навчання її - душевредное, її служби-ні служби, таїнства - не таїнства, пастирі вовки" [9, с. 138]

  • 52904. Розкриття невизначеностей з використанням правила Лопіталя
    Математика и статистика

    Лопіталь де Гійом Франсуа (1661-2.02.1704 рр.). Французький математик, член Парижської АН, народився в Парижі, вивчав математику під керівництвом У. Бернуллі. Видав перший друкований підручник по диференціальному обчисленню “Аналіз нескінченно малих” (1696р.). В підручнику є правило Лопіталя правило знаходження межі дробу, чисельник і знаменник якого прямує до 0. Крім того, він створив курс аналітичної геометрії конічних перетинів. Йому також належить дослідження і розвиток за допомогою математичного аналізу декількох важких задач по геометрії і механіці, а також одне із рівнянь знаменитої задачі о браністохроні.

  • 52905. Розлади травлення у дітей раннього віку. Кишковий токсикоз
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    4. Поліферментні препарати призначають для відновлення процесії»
    травлення та всмоктування (креон, ораза, мезим форте, панкреатині
    панкреаль Кіршнера, фестал, ензистал, панцитрат, панзинорм, cm
    лізим та ін.).

    1. Препарати, що нормалізують моторну функцію кишечнику 1 пасаж кишкового вмісту (з урахуванням проносу або закрепу) із со|і(І ційними властивостями (смекта, білігнін, холестирамін, поліфепнн, біла глина).
    2. Терапія супутніх захворювань і дефіцитних станів.
    3. Кишковий токсикоз, типи ексикозу, Особливості водного обміну в дітей раннього віку
    4. Кишковий токсикоз тяжка форма гострого розладу травлення, що Супроводжується інтоксикацією, зневодненням, порушенням гемодина-Міки, функцій центральної нервової системи, нирок, печінки. Кишковий токсикоз і ексикоз (зневоднення) спостерігають головним чином при Гострих кишкових інфекціях у дітей раннього віку, однак ризик їх роз-Штку є також у дітей грудного віку при порушенні харчування, перегріванні, ГРВІ, коли з'являється блювання і водянисті випорожнення; Це пов'язане з високою проникністю кишечнику для токсичних речовин і продуктів порушеного розщеплення харчових речовин, схильністю Організму до генералізованих реакцій при інтоксикації, напруженням чи недосконалістю регулювання водно електролітного обміну.
    5. У нормі екскреція води та електролітів з травного тракту невели-Нй, тому що з каловими масами їх виділяється не більше ніж 5 % добового об'єму випорожнень. При розладах травлення ці втрати значно збільшуються. Функція нирок порушується досить швидко і не забезпечує достатньої реабсорбції води та солі в канальцях (навіть у Нормальних умовах їх чутливість до альдостерону недостатня), внаслідок чого нирки дитини «погано економлять воду». Чим менша дитина, тим більший у неї загальний вміст води у процентному відношенні до маси тіла (новонароджена 80 % , дитина 5-річного віку 92 %), у тому числі позаклітинної рідини (новонароджена 40 0 %, дитина 5-річного віку 22 %). Позаклітинна рідина менш Щільно фіксована, що сприяє інтенсивному обміну речовин у здорової дитини, а при патології призводить до швидкої втрати рідини та лектролітів з наступним розвитком ексикозу.
  • 52906. Розмаїття народного житла
    Туризм

    Під божником уздовж причілкової стіни (традиційно з одним, пізніше з двома вікнами, а у карпатських українців нерідко зовсім без вікон) ставили стіл (у житлі бойків, лемків та закарпатських верховинців функції столу виконувала скриня). Біля столу попід тильною стіною ставили довгу дерев'яну лаву, а з зовнішнього боку маленький переносний ослінчик. Зліва від столу знаходилася скриня. Уздовж тильної стіни, між піччю та причілковою стіною будували дерев'яний настил, на рівень пічної лежанки, так званий піл. Удень він використовувався для хатніх робіт, а вночі на ньому спала родина. На Волині літнє спальне місце (полаті) іноді влаштовували в сінях. Уздовж чільної та причілкової стін установлювали лави, які на свята прикрашали доморобними ряднами (веретами, коцами), а в заможних сім'ях килимами. Біля дверей та понад ними робили дерев'яні полички або невеличку шафу (мисник, судень) для посуду, а уздовж чільної стіни над вікнами проти печі полицю для хатнього начиння та хліба (хлібна полиця).

  • 52907. Розмежування понять: "бюрократія" і "бюрократизм" в системі державної служби
    Политология
  • 52908. Розміри і структура нашої Галактики
    Авиация, Астрономия, Космонавтика

    Природа сама придумала для астрофізиків гігантський всехвильовий космічний телескоп, заснований на ефекті гравітаційного лінзування. Це явище, засноване на загальній теорії відносності, було теоретично передбачене в тридцяті роки ХХ століття Альбертом Ейнштейном. Якщо на шляху світла від далекого джерела до нас є який-небудь масивний об'єкт, наприклад типу, то промені світла в її полі тяжіння будуть викривлятися, і галактика виступить у ролі лінзи, що збирає світло. Результат, зокрема, може полягати в появі кратного (подвійного, потрійного і т.д.) Зображення одного і того ж об'єкта, або посилення його яскравості, якщо Земля виявилася на потрібній відстані від гравітаційної лінзи. Перша гравітаційна лінза була відкрита в 1979 р. Це був квазар. Зараз відомо більше 25 гравітаційних лінз. Серед гравітаційних лінз зустрічаються утворення різної форми, а найбільш ефектними виглядають хрести і кільця Ейнштейна. Природа ж прихованої маси у Всесвіті залишається незрозумілою до теперішнього часу.

  • 52909. Розміщення і розвиток автомобільної промисловості України
    География
  • 52910. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка
    Экономика

    2. Соціальна політика. Складовими соціальної політики є: забезпечення зростання рівня добробуту населення; соціальний захист; забезпечення громадянам рівних прав і можливостей щодо вибору місця проживання та працевлаштування. Ефективність соціальної політики дуже залежить від економічних можливостей держави, тобто від частки національного доходу, що спрямовується на споживання. Головним завданням соціальної політики є забезпечення соціального захисту різних верств населення регіонів, який здійснюють органи регіонального та місцевого управління в межах своїх можливостей. Це може бути фінансова підтримка, працевлаштування, продаж товарів за зниженими цінами, безкоштовне харчування, медичне обслуговування інвалідів тощо. Найважливішою складовою соціальної політики є забезпечення громадянам прожиткового мінімуму.

  • 52911. Розничаня и оптовая торговля
    Маркетинг

    Таким образом, и у розничных торговцев, и у производителей есть все основания прибегать к услугам оптовиков. Оптовиками пользуются, когда с их помощью можно более эффективно выполнить одну или несколько следующих функций:

    1. Сбыт и его стимулирование. Оптовики располагают торговым персоналом, который помогает производителю охватить множество мелких клиентов при сравнительно небольших затратах. У оптовика больше деловых контактов, и нередко покупатель верит
      ему сильнее, чем какому-то далекому производителю.
    2. Закупки и формирование товарного ассортимента. Оптовик в состоянии подобрать изделия и сформировать необходимый товарный ассортимент, избавив таким образом клиента от значительных хлопот.
    3. Разбивка крупных партий товаров на мелкие. Оптовики обеспечивают клиентам экономию средств, закупая товары вагонами и разбивая большие партии на мелкие.
    4. Складирование. Оптовики хранят товарные запасы, способствуя тем самым снижению соответствующих издержек поставщика и потребителей.
    5. Транспортировка. Оптовики обеспечивают более оперативную доставку товаров, поскольку они находятся ближе к клиентам, чем производители.
    6. Финансирование. Оптовики финансируют своих клиентов, пре доставляя им кредит, а заодно финансируют и поставщиков, выдавая заказы заблаговременно и вовремя оплачивая счета.
    7. Принятие риска. Принимая право собственности на товар и неся расходы в связи с его хищением, повреждением, порчей и устареванием, оптовики берут на себя часть риска.
    8. Предоставление информации о рынке. Оптовики предоставляют своим поставщикам и клиентам информацию о деятельности конкурентов, о новых товарах, динамике цен и т. п.
    9. Услуги по управлению и консультационные услуги. Оптовик не редко помогает розничным торговцам совершенствовать деятельность, обучая их продавцов, принимая участие в разработке схемы магазина и устройстве экспозиций, а также в организации систем бухгалтерского учета и управления запасами.
  • 52912. Розничная торговля по образцам
    Маркетинг

    Организация, торгующая товарами по образцам, вправе самостоятельно или по согласованию с покупателем устанавливать цены на товары и тарифы на сопутствующие работы, услуги, если в отношении них согласно законодательству о ценообразовании не применяется государственное ценовое регулирование (ст. 12 Закона Республики Беларусь от 10.05.1999 N 255-З "О ценообразовании" (далее - Закон о ценообразовании)). Такое регулирование в настоящее время осуществляется Советом Министров Республики Беларусь, государственными органами (организациями) только в отношении товаров, включенных в соответствующие перечни (приложение 1 к Указу Президента Республики Беларусь от 25.02.2011 N 72 "О некоторых вопросах регулирования цен (тарифов) в Республике Беларусь"; Постановление Советом Министров Республики Беларусь от 14.04.2011 N 495 "Об утверждении перечней товаров (работ, услуг), цены (тарифы) на которые регулируются Министерством экономики, Министерством здравоохранения, облисполкомами и Минским горисполкомом, и признании утратившими силу некоторых постановлений Совета Министров Республики Беларусь").

  • 52913. Розничный и оптовый товарооборот
    Маркетинг

    Ассортиментный состав проданных товаров по группам или отдельным товарным наименованиям характеризует структуру розничного товарооборота и является его качественной характеристикой. Структуру розничного товарооборота определяет соотношение между продовольственными и непродовольственными товарами. В настоящее время, когда рыночное состояние экономики оценивается как кризисное, изменяется и структура розничного товарооборота. Растёт удельный вес продовольственных товаров в объёме розничного товарооборота. Высокими темпами увеличивается спрос и реализация товаров с регулируемыми ценами (молоко и молочные продукты, хлеб и др.). В составе совокупного расхода семей продукты питания занимают высокий удельный вес. Переключение спроса большинства населения на приобретение основных продуктов питания отрицательно сказалось на объёме и структуре реализации непродовольственных товаров. Наметилась тенденция уменьшения удельного веса товарооборота в производстве товаров народного потребления и в денежных доходах.

  • 52914. Розничный товарооборот
    Экономика

    Стратегическое планирование представляет собой набор действий и решений, предпринятых руководством, которые ведут к разработке специфических стратегий. Эти стратегии предназначены помочь организациям достичь своих целей. Процесс стратегического планирования является инструментом, помогающим обеспечивать основу для управления предприятием. Его задача состоит в том,, чтобы :з достаточной мере обеспечить нововведения и изменения в организаций предприятия. Так, выделяют четыре основных вида управленческой деятельности в рамках процесса стратегического планирования:

    • распределение ресурсов, в основном ограниченных, таких как фонды, управленческие таланты, технологический опыт;
    • адаптация к внешней среде (все действия стратегического характера, которые улучшают отношения компании с ее окружением. Здесь необходимо выявить возможные варианты и обеспечить эффективное приспособление стратегии к окружающим условиям. Такая деятельность может проходить с линии совершенствования производственных систем, взаимодействия с правительством и обществом в целом и т.д.);
    • внутренняя координация ( координация стратегической деятельности для отображения сильных и слабых сторон фирмы с целью достижения эффективной интеграции внутренних операций);
    • осознание организационных стратегий (осуществление систематического развития мышления менеджеров путем формирования организации, которая может учиться на прошлых
  • 52915. Рознімні та нерознімні з’єднання
    Производство и Промышленность
  • 52916. Розподіл прибутку
    Экономика

     

    1. Закон України “Про підприємства в Україні” // Відомості ВРУ, 1991, № 24, С. 611-629.
    2. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. К., Знання, 1999.
    3. Будищева И.А. Регулирование затрат на обеспечение качества продукции. М., Изд-во стандартов, 1989.
    4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. К., Вища школа, 1995.
    5. Економіка підприємства: Підручник в 2-х т. За ред. С.Ф. Покропивного. К., Хвиля-Пресс, 1995.
    6. Економічна теорія. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К., Заповіт, 1997.
    7. Киперман Г.Я., Шевляков А.В. Хозрасчет и показатели прибыли и дохода. М., Финансы и статистика, 1991.
    8. Кожанова Є.П., Коюда О.П. Факторний аналіз прибутку // Фінанси України, № 4, 1999, С. 3340.
    9. Лыкова Л.Н. От нормативов к налогообложению (распределение доходов предприятий). М., Наука, 1991.
    10. Макконнелл Кэмбелл P., Брю Стенли Л. Экономика / Пер. с англ. М.: Республика, 1992.
    11. Недов П., Желнин А. Экономический анализ капитальных инвестиций. Х., Плеяда, 1998, 255 с.
    12. Современная экономика. Под. ред. О.Ю. Мамедова. Ростов-на-Дону, Феникс, 1995.
    13. Экономика предприятия. Под ред. проф. Н.А. Сафронова. М., Юристъ, 1998.
  • 52917. Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення
    Банковское дело

     

    1. Про банки та банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.00 р.
    2. Про господарські товариства: Закон України №1576-XII від 19.09.91 р.
    3. Про Національний банк України: Закон України №679-XIV від 20.05.99 р.
    4. Про підприємництво: Закон України №698-XII від 07.02.91 р.
    5. Про підприємства в Україні: Закон України №887-XII від 27.03.91 р.
    6. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України №2346-III від 05.04.01 р.
    7. Про вдосконалення готівково-розрахункових операцій: Постанова КМУ №1075 від 30.12.93 р.
    8. Інструкція №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України: Постанова НБУ №129 від 07.07.94 р.
    9. Інструкція №3 про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті: Постанова НБУ №121 від 27.05.96 р.
    10. Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Постанова НБУ №21 від 02.02.95 р.
    11. Про “Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між установами Національного банку України та комерційними банками”: Постанова НБУ №166 від 30.06.95 р.
    12. Про вдосконалення надання послуг у галузі розрахункового обслуговування комерційних банків та регіональних управлінь Національного банку України: Постанова НБУ №245 від 28.09.95 р.
    13. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Постанова НБУ №204 від 02.08.96 р.
    14. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова НБУ №135 від 29.03.01 р.
    15. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті: Постанова НБУ №527 від 18.12.98 р.
    16. Про затвердження Правил організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між територіальними управліннями Національного банку України та комерційними банками в національній валюті: Постанова НБУ №44 від 05.02.01 р.
    17. Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України: Лист НБУ №22001/116 від 24.05.93 р.
    18. Про розрахунки за пластиковими картками міжнародних платіжних систем: Лист НБУ №13-110/609-2071 від 25.03.97 р.
    19. Про умови договору на розрахунково-касове обслуговування: Лист НБУ №25-113/193-678 від 30.01.01 р.
    20. Щодо Переліку операцій розрахунково-касового обслуговування, що здійснюються установами банків в Україні: Лист НБУ №12-111/561 від 19.05.00 р.
    21. Щодо порядку відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: Лист НБУ №44-215/3419 від 03.12.01 р.
    22. Щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування в іноземній валюті: Лист Державної митної служби №11/1-9592 від 23.12.96 р.
    23. Автоматизация расчетных операций банков и фондовых бирж. М.: Церих-ПЭЛ, 1995. 206с.
    24. Анализ экономической деятельности клиентов банка: Уч. пособие / Под ред. Лаврушина О.И. М.: Инфра-М, 1996. 80с.
    25. Бабаев А. Банки в сети Интернет // Банковские технологии. 2001. №11. С. 36-38
    26. Банк: Партнерство в бизнесе. М.: Приор, 1994. 128с.
    27. Банківська енциклопедія / Під ред. Мороза А.М. К.: Ельтон, 1993. 336с.
    28. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. Тиркала Р.І. Тернопіль: Карт-бланш, 2001. 314с.
    29. Банківські операції: Підручник / Під ред. Мороза А.М. К.: КНЕУ, 2000. 384с.
    30. Банковское дело / Под ред. В.И.Колосникова, Л.П.Кроливецкой. М.: Финансы и статистика, 1995. С. 18.
    31. Бицька Н.З. Кризовi явища в банкiвськiй системi Украiни та шляхи iх подолання // Фiнанси Украiни. 1999. №9. С. 83-85
    32. Брегеда О. Місце банківських послуг в інтернет-просторі України // Вісник НБУ. 2001. №6. С. 23-25
    33. Буркин М., Васин А., Гузов К. Определение себестоимости и установление тарифов на банковские услуги // Банковские технологии. 2001. №4. С. 56, 57
    34. Бушуєва І., Демяненко В. Реінжиніринг банківських бізнес-процесів як складова вдосконалення менеджменту комерційного банку // Вісник НБУ. 2001. №3. С. 20-23
    35. Ваврищук Е.I. Організаційно-правові засади взаємовідносин Національного банку України з комерційними банками в Україні: Текст лекцій. К.:КДТЕУ, 1995. 22с.
    36. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. К.: Товариство “Знання”, КОО, 2000. 243с.
    37. Введение в банковское дело / Т.Амели и др. М.: Мир и культура, 1997. С.26.
    38. Вишневская И., Сафонов Ю. Банковские услуги. Итоги социологического опроса // Бухгалтерия и банки. 1998. №2. С. 63-67
    39. Вступ до банківської справи: Учбовий посібник / Під. Ред. Савлука М.І. К.: Либідь, 1998. 344 с.
    40. Гайдай Т.Б. Требования НБУ по осуществлению операций с национальной валютой // Налоги и бухгалтерский учет. 1996. №44. С.35-37
    41. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін. К.: Либідь, 1992. 331 с.
    42. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под.ред. О.И. Лаврушина. М.: Финансы и статистика, 1998. 448 с.
    43. Дзюблюк И. Про деякi напрямки розвитку ринку банкiвських послуг в Украïнi // Фiнанси Украïни. 1997. №1. С.86-92
    44. Дзюблюк О. До питання про суть комерційного банку і специфіку банківського продукту // Вісник НБУ. 1999. №4. С. 60-62
    45. Дзюблюк О.В. Про деякi напрямки розвитку ринку банкiвських послуг в Українi // Фiнанси України. 1999 №1. С. 86-91
    46. Дианова-Клокова И., Хрусталев Л. Мобильные банковские офисы // Банковские технологии. 2001. №1. С. 58-64
    47. Дорундяк М., Михайлова В. Резервування та відновлення роботи банківської системи // Вісник НБУ. 2000. №7. С. 58-61
    48. Евтюшкин А. Интернет-коммерция и банки // Банковские технологии. 2001. №1. С. 67,68
    49. Ефимова Л.Г. Банки: ответственность за нарушение при расчетах. М.:Оста, 1996. 74с.
    50. Єрохина Н., Микитина О. Електронні гроші в платіжній системі держави // Фінанси України. 2002. №3. С. 134-139
    51. Зайнулин М. Перспективы внедрения Интернет-банкинга // Банковские технологии. 2001. №7-8. С. 54-60
    52. Застосування окремих положень Інструкції “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” // Вісник НБУ. 2000. №9. С. 52, 53
    53. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках. К.:КНЕУ, 2000. 404с.
    54. Кіреєв О., Жабська І. Система комерційних банків України: підсумки року // Вісник НБУ. 1999. №3. С. 21-22
    55. Козлова Е., Галанина Е. Бухгалтерский учет в коммерческих банках. М.: Финансы и статистика, 1996. 432с.
    56. Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх // Банківська справа. 2000. №1. С. 49-52
    57. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків в Україні // Банківська справа. 2000. №6. С. 3-8
    58. Кривошеєва Н. Банківське законодавство: актуальні питання // Вісник НБУ. 2000. №5. С. 46,47
    59. Кузнецов Н. «Клиент-Банк» // Бизнес и банки. 1999. №11. С. 3,4
    60. Липис А., Маршал Т., Линкер Я. Электронная система денежных расчетов. М.: Финансы и статистика, 1998. 321с.
    61. Макарова Ю. Кредитные системы в Internet // Финансовая консультация. 1997. №25. С. 20
    62. Марков О., Сахарова Л., Сидоров В. Коммерческие банки и их операции. М.:Хорда, 1995. 317с.
    63. Махаєва О. Основні принципи для системно важливих платіжних систем // Вісник НБУ. 2000. №9. С. 56-58
    64. Меджибовська Н. Банківські послуги та Інтернет // Банківська справа. 2001. №5. С. 41-43
    65. Меджибовська Н. Банківські сервери в Інтернеті // Вісник НБУ. 2000. №5. С. 38,39
    66. Мірошніченко Т. Підсумки роботи СЕП у 2000 році // Вісник НБУ. 2001. №2. С. 57-59
    67. Мірошніченко Т. СЕП НБУ: міжбанківськи розрахунки в 2001 році // Вісник НБУ. 2002. №3. С. 55, 56
    68. Міщенко В., Шаповалов А., Юрчук Г. Особливості та перспективи розвитку електронної комерції (е-комерції) в банківському бізнесі // Банківська справа. 2001. №4. С. 18-27
    69. Мрочко М., Павлів Т. Розвиток банківських послуг у всесвітній мережі Інтернет // Фінанси України. 2001. №9. С. 131-135
    70. Новак І., Гончаренко Л., Михайлова В. Система термінових переказів новий етап розвитку міжбанківських розрахунків в Україні // Вісник НБУ. 2001. №9. С. 44-49
    71. Облік та аудит у комерційних банках. / Під ред. Герасимовича А.М. Львів: Видавництво “Фенікс”, 1999. 512с.
    72. Онищенко С. Особливості розробки нових банківських продуктів // Банківська справа. 2000. №3. С. 24-27
    73. Особливостi становлення ринку банкiвських послуг в Украïнi // Банкiвська справа. 1999. №4. С.23-28
    74. Остапець А.І., Остапець А.В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку // Фінанси України. 2000. - №18. С. 114-117
    75. Перлин Ю., Сахаров Д. Банкомат. Что это такое? // Электронные деньги. 1997. №1. С. 17-19
    76. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. Закладів освіти / Ющенко В.А., Савченко А.С., Цокол С.Л., Новак І.М., Страхарчук В.П. К.: Либідь, 1998. 416с.
    77. Прокопенко П. Правовые проблемы осуществления расчетов через системы «клиент-банк» и пути их разрешения // Предпринимательство, хозяйство и право. 1998. № 9. С.23-26
    78. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 276с.
    79. Рынок банковских услуг: некоторые аспекты привлечения корпоративных клиентов // Финансы. 1999. №4 С. 21-23
    80. Савлук М., Сугоняко О. Що заважає банкам кредитувати реальну економіку? // Вісник НБУ. 1999. - №12. С. 24-26
    81. Савченко А., Кравець В. Розвиток платіжної системи України за десятиріччя // Вісник НБУ. 2001. №5. С. 10-12
    82. Саркисянц А.Г. О состоянии банковской системы и возможных направлениях ее реформирования // Банковское дело. 2000. №9. С. 2-8
    83. Смородинов О. Банки и рынок электронной коммерции // Банковские технологии. 2001. №11. С. 25-35
    84. Сорокин Д. «Модельный» бизнес. Интернет как среда для банковских услуг // Банковские технологии. 2001. №7-8. С. 51-53
    85. Співак Л. Фінансові послуги: економічна сутність і роль в економіці // Вісник НБУ. 2002. №2. С. 47,48
    86. Федулова Л. Управління якістю послуг запорука успіху в боротьбі за клієнта // Вісник НБУ. 2002. №3. С. 32, 33
    87. Финансы. Денежное обращение. Кредит / Под ред. Л.А.Дробозиной. М.: ЮНИТИ, 1997. 464 с.
    88. Хміль Л. Оперативне планування чисельності працівників комерційного банку // Вісник НБУ. 2000. №5. С. 17-21
    89. Шаталович Т. Нове у відкритті та використанні банківських рахунків клієнтів // Вісник НБУ. 2001. №7. С. 15,16
    90. Шевчук В. Макроекономічний контроль фінансового та банківського секторів національного господарства України // Вісник НБУ. 1999. - №5. С. 15-17
    91. Шкудун Д. Моделювання роботи банку в системі електронних платежів // Вісник НБУ. 2001. №1. С. 41-43
    92. Юргелевич С. Правові аспекти електронної комерції // Вісник НБУ. 2001. №4. С. 32-35
    93. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспективи для банківської системи України // Вісник НБУ. 2000. №10. С. 29-33
    94. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспективи для банківської системи України // Вісник НБУ. 2000. №9. С. 20-25
  • 52918. Розрахунки й оптимізація характеристик систем електрозв’язку. (Расчёты и оптимизация характеристик систем электросвязи)
    Радиоэлектроника

    З малюнка 8 видно , що ефективність реальних систем істотно нище границі Шеннона. Характер обміну між та залежить від виду модуляції (сигналу) та коду. Завадостійкість АМ відносно низька і ймовірність передачі може бути підвищена лише підвищенням потужності сигналу. Межа завадостійкості виражена слабо. В системах ЧМ висока завадостійкість може бути досягнута збільшенням ширини спектру сигналу, тобто за рахунок частотного залишку. В системі ЧМ різко виражений поріг завадостійкості. Поріг в системі ЧМ при звичайному способі прийому наступає приблизно при рівності пікових значень сигналу та завади, що значно вище теоретичного. Це означає, що при великому рівні завад реальна завадостійкість одержувача ЧМ значно нище потенційної. Відповідно зявляється можливість вдосконалення схеми одержувача знизити поріг завадостійкості і тим самим збільшити дальність звязку при тій самій потужності передавача. Ця задача особливо актуальна для супутникових та космічних систем звязку. Для зниження порогу при ЧМ використовують різні схеми слідкуючих демодуляторів в тому числі схему зі зворотнім звязком по частоті, синхронно-фазовий демодулятор та демодулятор із слідкуючим фільтром. Мінімальний (допустимий) поріг завадостійкості досягається в схемі оптимального демодулятора. Ефективність системи ЧМ значно підвищується за рахунок коректуючих кодів. Використання коректуючих кодів дає можливість підвищення вірності передачі повідомлення або при заданій вірності підвищити енергетичну ефективність системи. При досконалій елементній базі затрати на реалізації кодуючи та декодуючих пристроїв значно скоротилися, тим часом коли вартість енергетики каналу практично не змінилась. Таким чином “ціна” енергетичного виграшу за рахунок кодування може бути значно менше “ціни” того ж виграшу, отриманого за рахунок збільшення енергетики каналу (потужності сигналу або розмірів антен).

  • 52919. Розрахунки чеками
    Экономика

    Основною відмінністю простого векселя від переказного є те, що при розрахунках за допомогою простого векселя векселедавець і платник є однією особою. Трасат (платник) стає боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставившії на ньому свій підпис. Лише після акцепту вексель стає повноцінним виконавчим документом. Вексель може виписати як платнир;, так і постачальник. Якщо вексель виписується постачальником, то платник повинен обов'язково акцептувати такий вексель. Отже, головним вексельним боржником за переказним векселем є акцептант (за простим векселем векселедавець).

  • 52920. Розрахунок віброізоляції вібромайданчика та віброгасного фундаменту
    Безопасность жизнедеятельности

    Небезпеки, при яких виникають фізично небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

    1. небезпека поразки електричним струмом людини. Джерело наявність електричної мережі напругою 220 В. Фактор підвищене значення напруги електричного ланцюга, замикання якої може пройти через тіло людини. Електричний струм може мати біологічне (скорочення м'язів), термічне (нагрів тканин), електролітичне (змінюється хімічний склад рідин у тілі людини) дії на людину, викликаючи електричні травми чітко виражені місця порушення цілісності тканин організму (електричний опік, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження) та електричні удари збудження живих тканин електричним струмом, що супроводжується судорожним скороченням м'язів;
    2. аномальний мікроклімат. Джерело люди та технічні пристрої в приміщенні, приток тепла ззовні. Фактори: підвищена чи знижена температура, вологість, підвищена рухливість повітря робочої зони. Аномальний мікроклімат приводить до порушення теплової рівноваги, в результаті чого з'являється почуття дискомфорту та можуть з'явитися болючі відчуття;
    3. шум. Джерело робота вібромайданчика. Фактор підвищений рівень шуму на робочому місці. Можливі наслідки дії шуму: акустична травма, що виявляється у вигляді порушення нервово-сенсорних структур та зниження чутливості аналізатора; розвиток стомлення та зниження продуктивності праці, роздратування; незручність мовного спілкування;
    4. освітлення. Фактори: відсутність або недолік природного світла, недостатня освітленість робочої зони, підвищена яскравість, знижена контрастність, підвищена пульсація світлового потоку. Можливі негативні наслідки: при недостатньому освітленні розвиваються стомлення и короткозорість. А при надмірному освітленні осліплення, роздратування та різь в очах, запаморочення, зниження гостроти зору, а також невдоволення та роздратування;
    5. небезпеки, при яких виникають психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: фізична або розумова роботи, нервові перевантаження, нервові навантаження. Фактори статичні, фізичні перевантаження, розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів. Можливий негативний вплив: захворювання м'язової та периферичної нервової системи при статичній напрузі м'язів та недостатньому кровопостачанні, погіршення реактивності організму, зниження працездатності та виснага, різні зміни стану функціональних систем організму людини, нервове виснаження, втома.