Geum.ru

Информация

  • 46161. Принцип театрализации в романе Теккерея Ярмарка тщеславия
    Культура и искусство

    Герои, действующие в романе, это всего лишь куклы, марионетки, которыми руководит Кукольник, дёргая за ниточки тщеславия. Они же думают, что действуют абсолютно автономно. Например, Ребекка даже вообразила себя Кукольником, разыгрывая куклами смешные сценки перед зрителями (II гл.), умело играя на чувствах людей, на их слабостях для достижения цели (Родон Кроули, Эмилия). Бекки, чувствуя всю пустоту светского общества, сама признаётся, что самым уместным для неё было бы «надеть усыпанный блёстками костюм и танцевать на ярмарке». Она всю жизнь ведёт сложную игру с окружающими и с собой, лицемерит и играет разные роли смотря по обстоятельствам: «Когда на неё нападали, Бекки ловко принимала вид застенчивой ingenue (простушки) и под этой маской была особенно опасна». «Какое бесстыдство проявляет эта женщина», говорили одни… «Что за честное и добродушное существо!» - говорили другие. «Какая хитрая кривляка!» - говорили третьи. Все они, вероятно, были правы» [1, 72].

  • 46162. ПРИНЦИП ТОЛЕРАНТНОСТИ В АДЫГСКОЙ НАРОДНОЙ ПЕДАГОГИКЕ И ЕГО ЗНАЧЕНИЕ ПРИ ФОРМИРОВАНИИ ЛИЧНОСТИ РЕБЕНКА
    Педагогика

    Толерантность - не уступка, снисхождение или потворство, а, прежде всего активное отношение, формируемое на основе признания универсальных прав и основных свобод человека. Толерантность - привилегия сильных и умных, не сомневающихся в своих способностях продвигаться на пути к истине через диалог и разнообразие мнений. Бытует мнение, что монокультурное в отличие от поликультурного общество в своей основе «деструктивно, патологично, ведет к маргинализации, пограничности, государственному продуцированию законов насилия и жестокости, дегуманизации социума и самого себя».[11,138]. В монокультурных государствах человеку не всегда предоставляется возможность интеграции в различные социальные общности. Существует одна, «единственно верная» норма с четкими правилами, идеологическими установками, стереотипами поведения. Если человек склонен к иному мировоззрению, а декларируемые обществом «постулаты жизни» ему чужды или просто не близки, то он либо становится диссидентом, своеобразным «аутсайдером общества», либо «перешагивает» через собственные установки и при удачном стечении обстоятельств благополучно вливается в общество в качестве конформиста. Следует ли из этого высказывания вывод о том, что монокультурность проигрывает поликультурам в процессе создания благоприятных условий для успешной социализации своих граждан? Отнюдь нет. Поликультурное, полинациональное государство имеет собственные и весьма серьезные проблемы. В одном ареале, в одном государстве «соседствуют» различные общности людей не только с разными культурными ценностями и социальным опытом, но и с биологическими различиями, с особенностями в психической структуре личности (темперамент,акцентуации характера, особенности становления основных психических процессов и т.д.). В любом из этих аспектов любая нация, народность оригинальна. Подобная оригинальность сохраняется даже в процессе многовековых миграций целых народов. Ассимилируясь в ту или иную полиэтническую среду, этнос сохраняет свою специфику и оригинальность,хотя, разумеется, не полностью и не в «чистом виде».В современных условиях социально-экономической дестабилизации стремление сохранить оригинальность той или иной нацией, народностью характеризуется иногда негативными проявлениями. Особенно ярко эти проявления заметны в современной России. Постоянная миграция других этносов на ее территорию вызывает у русских людей опасение, страх перед возможным ущемлением «национального достоинства».Оттенки этого опасения различны: от индифферентности до агрессии, от холодного безразличия до проявлений ксенофобии (страха, иногда ненависти по отношению к людям иной нации). Отчасти такие эксцессы могут рассматриваться в качестве своеобразной избыточной защитной реакции на действительные или мнимые угрозы со стороны представителей иных этносов. Так или иначе, россияне забывают о том, что они не обладают правом на злобу, ненависть, попрание законных прав другого. Подобная «забывчивость» ведет среди людей к усилению агрессивности, распространению в обществе шовинистических и фашистских идей. Следствием этого легко могут стать кровопролитные распри, войны, погромы, террористические выпады «псевдолюдей» против мирных граждан. Последние события, связанные со вспышками террора, своеобразный показатель нравственной патологичности поликультуры. Стоит задуматься хотя бы над тем фактом, что наиболее кощунственным террористическим нападениям подвергаются две «поликультурные супердержавы» Россия и США. Встает вопрос: возможно ли в таких условиях говорить о проблеме толерантности? Какое, например, толерантное отношение может проявляться к террористам, убийцам неповинных людей? Ответ на этот вопрос не лежит на поверхности, а сама проблема достаточно противоречива. Но данный вызов не должен оставаться и не остается без ответа. Мы предприняли попытку подойти к проблеме с определения основополагающей категории «толерантность» и его парадоксов. Во многих культурах понятие «толерантность» является своеобразным синонимом «терпимости»: лат. tolerantia терпение; англ. tolerance, toleration, нем. Toleranz, фран. tolerance.[17,37-39]. В процессе историко-культурного развития и становления философской мысли категория «терпимости» претерпевала изменения. Это является естественным явлением, т.к. менялось и само общество, во главу угла в человеческих взаимоотношениях ставились разные идеи. В XIX в. глагол «терпеть» насчитывал множество лексем и выражал различные значения: выносить, страдать, крепиться, стоять не изнемогая, выжидать чего-то, допускать, послаблять, не спешить, не гнать и т.д.[9,402]Несмотря на многозначность, категория «терпимости» имеет созерцательный оттенок,пассивную направленность. Подобная характеристика понятия сохранилась и в современных словарях. В «Толковом словаре русского языка» под редакцией Д.Н.Ушакова[31,308] категория «толерантность» полностью отождествляется с категорией «терпимость». В «Словаре иностранных слов»[25,510] понятие также определяется как «терпимость к чужим мнениям, верованиям, поведению, снисходительность к чему-либо или кому-либо». В том же словаре появляются еще два определения, связанные с биосоциальным аспектом:«полное или частичное отсутствие иммунологической реактивности организма, способность организма переносить неблагоприятные влияния того или иного фактора среды».[25,511].Пассивную и негативную направленность обнаруживаем в «Толковом словаре иноязычных слов»[30,264]. В данном источнике понятие «толерантности» связано с абсолютной «потерей способности к выработке антител» (вновь медико-биологический аспект). Особо выделяется политическая толерантность: позиция тех или иных политических сил, выражающая их готовность допускать существование инакомыслия в своих рядах. В жизни отдельной личности толерантность проявление готовности прислушаться к мнению противников.[21,375].

  • 46163. Принцип толерантности в социальной работе
    Социология

    Предположим, что в каждом конфликте существуют как дезинтегративные, разрушительные, так и интегративные, созидательные моменты. Конфликт способен разрушать социальные общности. Кроме того, внутренний конфликт разрушает групповое единство. Говоря о позитивных сторонах конфликта, следует отметить, что ограниченным, частным последствием конфликта может явиться усиление группового взаимодействия. Конфликт может оказаться единственным выходом из напряженной ситуации. Таким образом, налицо два типа последствий конфликтов дезинтегрированные последствия, которые усиливают ожесточение, ведут к разрушениям и кровопролитию, к внутригрупповому напряжению, разрушают нормальные каналы кооперации, отвлекают внимание членов группы от насущных проблем; интегративные последствия, которые определяют выход из сложных ситуаций, приводят к разрешению проблем, усиливают групповую сплоченность, ведут к заключению союзов с другими группами, приводят группу к пониманию интересов ее членов.

  • 46164. Принцип эквивалентности и законы сохранения
    История

    Для более подробного рассмотрения особенностей гравитационного взаимодействия и учета природы ?mkin?? принципиально важны соображения, изложенные в работе ?7?. Обратимся к некоторым из них. Особенность гравитационного взаимодействия, как отмечено в [7], состоит в том, что под действием силы гравитационной природы прироста полной энергии пробного тела не происходит (т.е. полная энергия свободно падающего (и не излучающего!) пробного тела не меняется, оставаясь равной полной начальной энергии; перераспределяется лишь соотношение между его энергетическими компонентами). Если в самом начале движения полная энергия пробного тела соответствовала его массе покоя, то по мере разгона все большая её часть соответствует уже кинетической составляющей массы ?mkin???, которая появляется за счет уменьшения массы покоя m0 ?7? . В этой особенности гравитационного действия заключены истоки принципиального различия между силами гравитации и инерции. Свойство инерции проявляет себя при непосредственном взаимодействии тел между собой, в результате чего любое тело, в зависимости от особенности взаимодействия и выбора системы отсчета наблюдателем, может как получить дополнительную кинетическую энергию, либо утратить имеющуюся, передав её другим телам. Силы гравитационной природы способны перераспределять энергию из одного вида в другой в пределах данного тела: энергию покоя, внутреннюю энергию, поперечную кинетическую составляющую энергии - в продольную кинетическую энергетическую составляющую. В соответствии с перераспределением составляющих энергии изменяется импульс тела.

  • 46165. Принципат Августа
    История

    Однако, проконсульский империй, обеспечивший Августу верховное военное командование, и трибунская власть, благодаря своей огромной запретительной силе делавшая принцепса реальным руководителем гражданской жизни Рима, не были единственной основой его власти. Рядом с ними стояло морально-политическое влияние личности правителя auctoritas principis. Учёные, занимающиеся проблемой принципата (А. фон Премерштейн, Р. Сайм, Н. А. Машкин, Л. Викерт, А. Б. Егоров), хотя между ними и существуют разногласия относительно характера императорской auctoritas, считают её важным моментом в системе Августа, дополняющим и усиливающим все другие полномочия принцепса. Соотношение правовых и внеправовых основ власти Августа представляет сложную проблему, тем более что некоторые исследователи (Р. Гейнце, М. Грант) выдвигают auctoritas на первый план . В самом деле, в политической карьере наследника Цезаря были моменты, когда именно auctoritas и роль национального лидера составляли основу его политического положения. Так было в 33-32 гг., когда истёк срок триумвирских полномочий Октавтана, и он не занимал никакой официальной должности. Позднее и Марк Агриппа, и Тиберий выступали в качестве соправителей Августа и располагали трибунской властью и империем, которые были аналогичны соответствующим полномочиям Августа. Всё различие в их статусе заключалось в auctoritas, и сам Август понимал этот вопрос именно так.

  • 46166. Принципат Тиберия. (14-37 гг. н. э.)
    История

    Если внимательно рассмотреть упрёки, предъявляемые Тациту сторонниками критического направления, станет ясно, что одна их часть - риторизм, склонность к морализирующим суждениям, опора преимущественно на литературную традицию, а не на документы, единственно объективные свидетельства о прошлом является общим недостатком всей античной историографии. Тацит если и выделяется в этом плане, то в лучшую сторону. Что же до привнесения историком личного, так сказать, пережитого опыта на страницы своих книг, то это дело во все времена обычное и совершенно естественное. Абсолютно объективен лишь сам исторический процесс, тогда как история на страницах книг не может не быть, в той или иной степени, субъективной и тенденциозной, поскольку пишется людьми. Даже средневековые хроники не лишены начисто всякой исторической тенденции, даже в них за сухим перечислением событий пытливый взгляд исследователя может разглядеть личную позицию автора. Что уж и говорить о таком писателе как Тацит! Но если он в принципате Тиберия увидел прообраз тирании Нерона и Домициана, не произошло ли это потому, что развитие авторитарных тенденций, ведущее в перспективе к вырождению принципата в тиранию, началось именно в правление этого императора? Тиберий был предшественником Домициана, и Тацит не без основания сопоставлял современные ему события с процессами тибериева времени. Наконец, политические взгляды Тацита, насколько они нам известны, не позволяют видеть в нём идейного противника империи. Своё принятие принципата Тацит доказал делом, прослужив императорам и государству большую часть жизни. Но, признав принципат и власть Цезарей, Тацит не остался равнодушен к произволу и жестокостям, к доносам и сфабрикованным обвинениям, к клеветникам, порочившим честных людей, и прочим отвратительным явлениям, запятнавшим принципат Юлиев-Клавдиев. Виновников всех этих зол, императоров от Тиберия до Нерона, он выставляет на суд истории в своём последнем произведении, «Анналах», но есть ли у нас основания полагать, что, поступив так, он перевернул картину с ног на голову, превратив достойных правителей в кровавых деспотов? Оснований для такого образа мыслей у нас нет, в том числе и в отношении Тиберия.

  • 46167. Принципи гуманістичної психології
    Психология

    Такими принципами є:

    • Принцип розвитку означає, що людина постійно прагне до нових цілей, самовдосконаленню завдяки наявності в неї вроджених потреб - прагнення до самореалізації, потребі в самоактуалізації, бажання здійснювати безупинний поступальний розвиток.
    • Принцип цілісності, що дозволяє розглядати особистість як складну відкриту систему, спрямовану на реалізацію усіх своїх потенціалів.
    • Принцип гуманності означає, що людина по своїй природі є доброю і вільною, і тільки обставини, що перешкоджають розкриттю її щирої сутності, роблять її агресивною і відчуженою.
    • Принцип цільового детермінізму, що припускає вивчати особливості особистості в аспекті орієнтації людини на майбутнє, тобто з погляду її очікувань, цілей і цінностей, при цьому відкидаючи ідею причинного детермінізму.
    • Принцип активності, що дозволяє прийняти суб'єкта як самостійно мислячу і діючу істоту, у житті якої інша людина (наприклад, психотерапевт) може відігравати роль підтримуючого, безумовно приймаючого, створюючого сприятливі умови для його розвитку партнера. Психотерапевт змінює установки клієнта, допомагає взяти відповідальність на себе, але при цьому не учить і не наставляє.
    • Принцип неекспериментального дослідження особистості, що заснований на ідеї цілісності, і відповідно неможливості адекватного вивчення особистості по окремих фрагментах, оскільки система (а такою і є особистість) найчастіше має такі властивості, що не притаманні її окремим частинам.
    • Принцип репрезентативності, що означає, що мета й об'єкт дослідження в гуманістичній психології збігаються, тому що задача вивчення нормально і повноцінно функціонуючої людини реалізується на виборі здорових, що самореалізуються особистостей.
  • 46168. Принципи дипломатичного протоколу та етикету
    Культура и искусство

     

    1. Афанасьев И. Деловой этикет. К.: «Альтерпрес», 1998.- 320 с.
    2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. - М.:Прогрес, 1998.-400 с.
    3. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание, конфликт! Авт предисл. Шерковин Ю.А. 2-е изд., перераб. и доп. - Новосибирск: Наука, Сиб. отд., 1989. -190 с.
    4. Власов Л.В., Сементовская В.К. Деловое общение. - Л.: Лениздат, 1980. -79 с.
    5. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 189 с.
    6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей. - К.: ВД "KM Academia",
      1995.-192 с.
    7. Зуев Ю.П., Шумакова Ю.Н. Деловое обшение советского комерсанта
      (Учебное пособие для слушателей). Всесоюзная академия внешней торговли. -М.: 1990.-56 с.
    8. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. - К.:Наукова думка, 1989. - 222 с.
    9. Каган М.С. Мир общения. Проблемы межсубъектных отношений. - М.:Политиздат, 1988. - 223 с.
    10. Коч Э. Образы человека и психология // Диалог. - 1979. - №1. - С. 25-35.
    11. Ладанов И.Д. Мастерство делового взаимодействия. Методическое пособие для менеджеров. - М.: ЦМИПКС, НТК "Менеджер", 1989. - 186 с.
    12. Лебедева М.М. Уметь вести переговоры: Практич. рекомендации по подготовке и проведению переговоров. - М.: МП "Гамма", 1991. - 70 с.
    13. Мицыч П. Как проводить деловые беседы. - М.: Экономика, 1983. - 207 с.
    14. Не повторить ошибок (Практические советы руководителю) / Состав.И.Е. Липсиц. - М.: Экономика, 1988. - 253 с.
    15. Ниссинан Й., Воутлайнен 3. Время руководителя: эффективность (пер. с финского). - М.: Экономика, 1988. - 203 с.
    16. Ньеренберг Д.И., Калеро Г.Х. Учитесь читать человека, как книгу // ЭКО, 1984-№10.-С. 208-220.
    17. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К.: Лыбидь, 1990. -192 с.
    18. Онуфриенко И.Д. Соционика: если Гамлет дружит с Горьким // ЭКО. -1990. -№1.-С. 17-19.
    19. Панасюк А.Ю. Управленческое общение . - М.: Экономика, 1990. - 122 с.
  • 46169. Принципи і методи планування у виробничій сфері
    Экономика

    За роллю у плануванні нормативи поділяють на цільові, економічні (утворювання фондів) використовувані у техніко-економічних розрахунках. У сучасних умовах економічні нормативи частково втратили своє значення, їх використовують при розробці індикативних планів. До складу цільових і використовуваних у техніко-економічних розрахунках належать:

    1. норми ефективності суспільного відтворення - матеріало-, енерго-, трудомісткості ВВП, коефіцієнт нагромадження та ін.;
    2. норми і нормативи затрат праці - відношення ВВП або валового випуску галузі економіки до чисельності трудових ресурсів;
    3. норми і нормативи витрат сировини, матеріалів, палива, енергії - витрати ресурсів на 1 грн. ВВП;
    4. норми й нормативи капітальних вкладень і капітального будівництва - загальна та порівняльна ефективність капітальних вкладень, питомі капітальні вкладення;
    5. фінансові норми та нормативи - бюджетозабезпеченість населення, норми відрахувань до бюджетів податків та ін.;
    6. соціальні норми й нормативи - норми споживання населенням товарів та послуг, мінімальна заробітна плата та ін.;
    7. екологічні норми і нормативи - витрати води на 1 грн. валового випуску промислової продукції, норми викидів шкідливих речовин та ін.
  • 46170. Принципи індексування документів в мережі Інтернет
    Компьютеры, программирование

    Документні класифікації в органах НТІ забезпечують доведення інформаційних повідомлень до абонентів інформації і, відповідно, впровадження останніх досягнень науки у виробництво, поширення цінного досвіду. У бібліотечних фондах зібрано документи, які відображають духовні надбання людства, і метою бібліотечних класифікацій є сприяння прилученню читачів до цих надбань, сприяння їхньому вихованню і навчанню, культурному розвитку суспільства. У видавничій, книготорговельній справі класифікація дає змогу забезпечити публікацію документів з різноманітних галузей науки, сфер діяльності, тем і проблем, довести інформацію про опубліковані видання та видання, що готуються до друку, до зацікавлених споживачів. Документні класифікації в архівах допомагають упорядкувати їхні фонди, сприяють вивченню досвіду людства, надбанню знань про минуле. Класифікації, які використовуються в діловодстві, дають змогу підтримувати зручний порядок у зберіганні ділової документації і завдяки цьому полегшують управлінську діяльність.

  • 46171. Принципи кримінального права
    Криминалистика и криминология

    ІІ. Книжкові видання:

    1. Келина С.Г., Кудрявцев В.Н. Принципы советского уголовного права. М., 1988. 176с.
    2. Коржанський М.Й. Уголовне право України. Частина загальна: Курс лекцій. К., 1996. 336с.
    3. Коржанский Н.И. Очерки теории уголовного права. В., 1992. 92с.
    4. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для юридичних вузів і фак-тів. / За ред. проф.. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. К., 1997. 368с.
    5. Кримінальне право України. Загал. частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. П.С.Матишевського та ін. К.: Юрінком Інтер, 2000. 512 с.
    6. Марцев А.И. Діалектика и вопросы теории уголовного права. К., 1990. 126с.
    7. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Відп.ред.: В.Ф.Бойко та інші. 6-те вид., допов. К.: А.С.К., 2000. 1120 с. (Нормат. док. та комент.).
    8. Советское уголовное право: Общая часть. / Под ред. проф. Н.А. Беляева и проф. М.И. Ковалева. М., 1977. 542с.
    9. Советское уголовное право: Часть Общая. Учебное пособие для юр.вузов / Под ред. Н.И. Загородникова. М., 1973. 478 с.
    10. Советское уголовное право: Часть Общая. Учебник для юр.вузов. М., 1951. 432 с.
    11. Советское уголовное право: Часть Общая. Учебное пособие для юр.вузов / Под ред. М.Д. Шаргородского и М.А. Беляева М., 1962. 478 с.
    12. Советское уголовное право: Часть Общая. Учебное пособие для юр.вузов / Под ред. Михайленко С.М. К., 1968. 670 с.
    13. Советское уголовное право. Общая часть. / Под ред. Кригера Г.Я., Куринова Б.А., Ткачевского Ю.М. М., 1981. 517с.
    14. Уголовное право. Общая часть: Учебник для вузов. / Отв. ред. проф. Козаченко И.Я., проф. Незамова З.А. М., 1999. 516с.
    15. Уголовный закон: Опыт теоретического моделирования / За ред. Кудрявцева В.Н. М., 1987. 278 с.
    16. Фефелов П.А. Понятие и система принципов советского уголовного права. Свердловск, 1970. 148с.
    17. Чернышова Н.В., Володько М.В., Хазин М.А. Криминальное право Украины. /За ред. Бовсуновского В.М. К., 1995. 456с.
  • 46172. Принципи мережевого аналізу та оптимізації
    Компьютеры, программирование

    ¦ Синтез - вибір значень варійованих параметрів, при яких показник ефективності має якнайкраще значення. Якщо задано порогове значення показника ефективності, то результатом синтезу повинен бути один з варіантів мережі, що перевершує заданий поріг. Приведення мережі в працездатний стан - це також синтез, при якому знаходиться будь-який варіант мережі, для якого значення показника ефективності відрізняється від стану "не працює". Синтез раціонального варіанту мережі - процедура найчастіше неформальна, оскільки вона пов'язана з вибором дуже великого і дуже різнорідної безлічі параметрів мережі - типів вживаного комунікаційного устаткування, моделей цього устаткування, числа серверів, типів комп'ютерів, використовуваних як сервери, типи та виробник транспортних систем, параметри цих транспортних систем, стеки комунікаційних протоколів, їх параметри і т.д. і т.п. Дуже часто мотиви, що впливають на вибір "в цілому", тобто вибір типа або моделі обладнання, стека протоколів або операційної системи, не носять технічного характеру, а приймаються з інших міркувань - комерційних, "політичних" і т.п. Тому формалізувати постановку завдання оптимізації в таких випадках просто неможливо. Тут основна увага приділяється етапам моніторингу і аналізу мережі, як формальнішим процедурам, що автоматизуються. У тих випадках, коли це можливо, у даній роботі даються рекомендації з виконання деяких послідовностей дій по знаходженню раціонального варіанту мережі або приводяться міркування, що полегшують його пошук.

  • 46173. Принципи навчання інформатики
    Педагогика

    Інтерес до навчання це один з важливих чинників, які забезпечують спрямованість інтересу студентів до найбільш активних творчих видів діяльності й інтенсивно впливають на формування інших духовних інтересів студентів. Досвід свідчить, що навчання інформатики містить у собі достатні можливості активно впливати на формування пізнавальних інтересів студентів, які повною мірою виявляються при вивченні інформатики лише на базі реальної комп'ютерної техніки. Відсутність будь-якої техніки при навчанні інформатики ставить під сумнів розвиток пізнавального інтересу студентів. Тому для формування в студентів інтересу до вивчення предмета необхідно:

    1. Систематичне використання сучасної комп'ютерної техніки.
    2. Чергування занять щодо вивчення теоретичних основ інформатики з лабораторно-практичними роботами, причому час, що витрачається на практичні роботи, повинен бути більшим, ніж час, що витрачається на вивчення теоретичних положень.
    3. Самостійна робота кожного студента на комп'ютері і самостійне розв'язування певного набору задач на лабораторно-практичних роботах.
    4. Добір посильних завдань з практичним змістом з урахуванням індивідуальних здібностей студентів.
    5. Проведення етапу мотивації при вивченні будь-якого нового поняття.
    6. Використання на заняттях частково-пошукових методів навчання, проектного методу.
    7. Міжпредметний і практично значущий зміст теоретичного матеріалу і задач.
  • 46174. Принципи одержання та використання алкінів
    Химия

    1 Етинілювання взаємодія термінальних алкінів з карбонільними сполуками (альдегідами і кетонами) за наявності ацетиленідів важких металів (наприклад, CuC2) чи солей купруму(І) за умов: Т=90-120оС, Р=0,5мПа. Реакції цього типу часто обєднують однією назвою «синтези Реппе». Внаслідок них утворюються ?-ненасичені спирти, що містять у головному ланцюгу потрійний звязок у ?-положенні відносно гідроксильної групи. Причому у реакціях із формальдегідом добувають первинні спирти, з іншими альдегідами вторинні, а з кетонами третинні:

  • 46175. Принципи організації управління маркетингом на підприємстві
    Маркетинг

    Маркетингові відділи працюють над:

    • аналізом ринкових ситуацій;
    • вивченням тенденцій розвитку ринку;
    • прогнозуванням обсягів продажу;
    • вивченням попиту;
    • вивченням каналів товарообігу, збуту, методів продажу;
    • підготовкою рекомендацій для підрозділу з просування спільно з керівництвом збутового підрозділу, координацією їхніх дій та дій збутової мережі;
    • визначенням часу просування на ринок нових товарів та зняття з виробництва старої (малоприбуткової) продукції;
    • координацією дій технічних підрозділів, що випускають нові товари, які користуються попитом у споживача;
    • контролем діяльності, яка впливає на споживчу поведінку щодо придбання товарів підприємства;
    • розробкою бюджету маркетингу;
    • плануванням іміджу підприємства.
  • 46176. Принципи побудови кнопкових телефонних апаратів
    Компьютеры, программирование

    Структурна схема ТА вітчизняного виробництва показана на рис.4. Схема складається з таких основних вузлів:

    1. викличний пристрій (ВкП) призначений для прийому сигналу виклику абонента АТС і перетворення його в звукові коливання;
    2. діодний міст усуває вплив полярності напруги лінії на полярність увімкнення ТА;
    3. схема "відбій" здійснює початкову установку мікросхеми (МС) НН;
    4. мікроперемикач відключає живлення ТА при укладеній на важіль трубці;
    5. часозадавальні елементи генератора визначають частоту внутрішнього тактового генератора, від якої залежать часові параметри сигналів, що генеруються НН (частота набору, тривалість імпульсів і міжсерійної паузи);
    6. схема живлення забезпечує живлення НН під час набору номера і підтримку живлення запамятовувача довільного доступу (ЗДД), коли трубку покладено;
    7. МС НН виготовляється за КМОП-технологією і виконує такі функції:
    8. опит клавіатури;
    9. формування сигналів набору номера, керуючих роботою ІК;
    10. формування сигналу відключення розмовної частини (керує роботою РК) під час набору номера;
    11. запам'ятовування останнього або декількох набраних номерів;
    12. ІК формує імпульси набору в лінію;
    13. телефонний підсилювач (ТлП) підсилює мовний сигнал до рівня нормальної чутності та узгоджує опір лінії з опором звуковипромінювального елемента (BF);
    14. мікрофонний підсилювач (МкП) підсилює сигнал мікрофона;
    15. протимісцева схема усуває місцевий ефект, тобто можливість прослуховування в трубці власного голосу;
    16. РК відключає розмовну частину під час проходження імпульсів набору, що усуває клацання в трубці;
    17. клавіатура виконує функцію датчика НН. Звичайно клавіатура побудована за координатною схемою.
  • 46177. Принципи та види попередження злочинності
    Юриспруденция, право, государство

    У загальному процесі боротьби зі злочинністю кримінологічне попередження злочинів тісно пов'язане із цілеспрямованою діяльністю спеціальних суб'єктів, орієнтованих на виявлення, припинення й розкриття злочинів, установлення й усунення їхніх причин й умов, призначення та виконання покарання, тобто на реалізацію кримінально - правового попередження. Такого роду діяльність, реагування відповідних органів на факт уже зробленого діяння, здійснюється в рамках кримінально-правового й карно-процесуального законодавства. Мета кримінально-правового попередження складається у своєчасному виявленні злочину, вжитих належних заходів до його розкриття, установленню й викриттю винних, забезпеченні правильного застосування закону для того, щоб кожен злочинець був підданий справедливому покаранню, і жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності й засуджений. Тобто за вчинений злочин є неминуче покарання і це є загальною та індивідуальною мірою попередження вчинення злочинів, тому що саме страх перед покаранням стримує деяких осіб від вчинення злочину. Кримінально-правове попередження включає в себе і об'єктивний, всебічний розгляд і рішення кримінальних справ судом, що складається в призначенні справедливого покарання відповідно до ваги вчиненого й особистості підсудного. Рівною мірою це стосується і виправлення й перевиховання засуджених, покликаний сприяти попередженню повтору злочинів.

  • 46178. Принципи та норми моральної поведінки керівника
    Культура и искусство

    Безпосередньо з мораллю пов'язані такі норми етикету як ввічливість (уміння поводитися чемно), тактовність (уміння дотримуватися певної міри у відносинах з людьми), коректність (уміння тримати себе в межах пристойності, не принижуючи гідності інших), вихованість (уміння поводитись пристойно будь-де). Часом чуємо, що якусь людину називають інтелігентною чи порядною. Ця людина має внутрішню межу, яку вона не може переступити за будь-яких умов (незалежно від статі, віку, посади і т. ін.). Вона не втратить рівноваги, далека від зарозумілості, пихатості, роздратованості, вередливості, уникатиме таких ситуацій, коли можна принизити іншого (тим паче підлеглого), буде з ним ввічливою, тактовною, коректною, ніколи не виявить брутальності. Інтелігентність - це категорія моральна, рівень якої визначається не освітою, а культурою. Ось, наприклад, деякі правила етикету, прийнятого на світських раутах: розмовляти лише про приємні та цікаві речі; не обговорювати особисте життя та зовнішність присутніх, ставлення до релігії та політики, ділові проблеми; не скаржитися; посміхатися та ін. Є етикетні вимоги, які виявляють повагу одне до одного: молодшого до старшого за віком, чоловіка до жінки. Існують спеціальні протокольні служби, які стежать за дотриманням етикету у взаєминах з іноземцями, особливо на рівні офіційних переговорів. Іноді ці етикетні тонкощі дратують, але водночас вони Допомагають висловлювати почуття поваги і симпатії (іноді и антипатії), бо етикет - це мова символів. Треба пам'ятати, Що не етикет керує людиною, а людина використовує етикет Для того, щоб краще взаємодіяти з іншими. Людина протягом життя перебуває "у стані становлення", розвитку. Ще в дитинстві вона засвоює певні моральні норми та правила етикету. Проте потім її поведінка змінюється залежно від життя. Певною мірою це залежить також від індивідуальних особливостей людини - темпераменту, характеру, здібностей. Той, хто не сприйняв етичних норм і правил етикету, не засвоїв техніку гуманного спілкування, стає мікроагресором; припускаючись грубощів, може легко принизити іншого, спрямовує на нього своє роздратування. Такі люди можуть, врешті-решт, стати соціальне небезпечними.

  • 46179. Принципи управління персоналом
    Менеджмент

    1) Принципи, що характеризують вимоги до формування системи управління персоналом:

    1. Обумовленості функцій управління персоналом цілям виробництва. Функції управління персоналом формуються і змінюються не довільно, а відповідно до потреб і цілей виробництва.
    2. Первинності функцій управління персоналом. Склад підсистем системи управління персоналом, організаційна структура, вимоги до робітників і їх чисельність залежать від змісту, кількості і трудомісткості функцій управління персоналом.
    3. Оптимальності співвідношення інтра- і інфрафункцій управління персоналом. Визначає пропорції між функціями, спрямованими на організацію системи управління персоналом (інтрафункції) і функціями управління персоналом (інфрафункції).
    4. Оптимального співвідношення управлінських орієнтацій. Диктує необхідність випередження орієнтації функцій управління персоналом на розвиток виробництва в порівнянні з функціями, спрямованими на забезпечення функціонування виробництва.
    5. Потенційних імітацій. Тимчасове вибуття окремих робітників не повинно переривати процес здійснення яких-небудь функцій управління. Для цього кожний робітник системи управління персоналом повинний вміти імітувати функції вищестоящого, нижчестоящого співробітника і одного-двох робітників свого рівня.
    6. Економічності. Припускає найбільше ефективну і економічну організацію системи управління персоналом, зниження долі витрат на систему управління в загальних витратах на одиницю продукції, що випускається, підвищення ефективності виробництва. У випадку, якщо після заходів щодо удосконалювання системи управління персоналом збільшилися витрати на управління, то вони повинні перекриватися ефектом у виробничій системі, отриманим у результаті їх здійснення.
    7. Прогресивності. Відповідність системи управління персоналом передовим закордонним і вітчизняним аналогам.
    8. Перспективності. При формуванні системи управління персоналом варто враховувати перспективи розвитку організації.
    9. Комплексності. При формуванні системи управління персоналом необхідно враховувати усі фактори, що впливають на систему управління (зв'язку з вищими органами, договірний зв'язок, стан об'єкта управління і т.д.).
    10. Оперативності. Своєчасне прийняття рішень по аналізу та удосконалюванню системи управління персоналом, попереджаючих або оперативно усунуючих відхилення.
    11. Оптимальності. Різноманітна проробка пропозиції по формуванню системи управління персоналом і вибір найбільше раціонального варіанта для конкретних умов виробництва.
    12. Простоти. Ніж простіше система управління персоналом, тим краще вона працює. Безумовно, це виключає спрощення системи управління персоналом на шкоду виробництву.
    13. Науковості. Розробка заходів щодо формування системи управління персоналом повинна ґрунтуватися на досягненнях науки в галузі управління з урахуванням зміни законів розвитку суспільного виробництва в ринкових умовах.
    14. Ієрархічності. В будь-яких вертикальних розтинах системи управління персоналом повинно забезпечуватися ієрархічна взаємодія між ланками управління (структурними підрозділами або окремими керівниками), принциповою характеристикою якого є несиметрична передача інформації «униз» (дезагрегировання, деталізація) і «нагору» (агрегировання) по системі управлінняю.
    15. Автономності. У будь-яких горизонтальних і вертикальних розтинах системи управління персоналом повинна забезпечуватися раціональна автономність структурних підрозділів або окремих керівників.
    16. Узгодженості. Взаємодії між ієрархічними ланками по вертикалі, а також між щодо автономними ланками системи управління персоналом по горизонталі повинні бути в цілому узгоджені з основними цілями організації і синхронізовані в часу.
    17. Стійкості. Для забезпечення стійкого функціонування системи управління персоналом необхідно передбачати спеціальні «локальні регулятори», що при відхиленні від заданої цілі організації ставлять того або іншого робітника або підрозділ у невигідне положення і спонукають їх до регулювання системи управління персоналом.
    18. Багатоаспектності. Управління персоналом як по вертикалі, так і по горизонталі може здійснюватися по різноманітних каналах: адміністративно-господарському, економічному, правовому та ін.
    19. Прозорості. Система управління персоналом повинна мати концептуальну єдність, містити єдину доступну термінологію, діяльність усіх підрозділів і керівників повинна будуватися на єдиних «несучих конструкціях» (етапах, фазах, функціях) для різноманітних по економічному змісту процесів управління персоналом.
    20. Комфортності. Система управління персоналом повинна забезпечити максимум зручностей для творчих процесів обґрунтування, виробітки, прийняття і реалізації рішень людиною. Наприклад, вибіркова преса даних, розмаїтість опрацювання, спеціальне оформлення документів із виділенням істотної інформації, їх гармонічний зовнішній вигляд, виняток зайвої роботи при заповненні документів і т.д.
  • 46180. Принципи формування державних соціальних стандартів та нормативів
    Экономика

    1 березня було заявлено, що уряд збирається збільшити мінімальну зарплату з 1 квітня до 420 грн., з 1 червня - до 440 грн. і з 1 жовтня - до 460 грн. Мінімальна пенсія за віком із 1 квітня становитиме 410 грн., із 1 жовтня - 415 грн. На засіданні 1 березня Кабмін схвалив ряд змін до Державного бюджету України на 2007 рік. Згідно із законопроектом про внесення змін до держбюджету-2007, доходи Держбюджету-2007 визначені в розмірі 152,359 млрд. грн. (на сьогоднішній день - 147 млрд. 888 млн. грн.), витрати затверджені на рівні 168,967 млрд. грн. (на сьогоднішній день - 161 млрд. 819 млн. грн.), граничний рівень дефіциту Держбюджету-2007 встановлено на рівні 18,393 млрд. грн. (на сьогоднішній день - 15млрд.715млн.грн). Прожитковий мінімум із 1 січня встановлено на рівні 492 грн., із 1 квітня 525 грн., із 1 жовтня 532 грн. (на сьогоднішній день - із 1 січня - 492 грн., із 1 квітня 501 грн., із 1 жовтня 510 грн.). Мінімальна зарплата з 1 січня 2007 400 грн. на місяць, із 1 квітня 420 грн., із 1 липня 440 грн. і з 1 жовтня 460 грн. (на сьогоднішній день - із 1 січня 2007 року - 400 грн. на місяць, із 1 липня 2007 року 420 грн. і з 1 грудня 2007 року 450 грн.).