Принципи та норми моральноi поведСЦнки керСЦвника
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ЗмСЦст
Вступ
1. СутнСЦсть поняття етикет
2. МоральнСЦ основи етикету
3. Норми поведСЦнки керСЦвника
Висновки
Список використаноi лСЦтератури
Вступ
НайбСЦльш яскраво людина виявляСФться в дСЦяльностСЦ з СЦншими пСЦд час виконання професСЦйних обовязкСЦв. ВСЦд культури поведСЦнки, говорСЦння, слухання та мови часто залежать результати професСЦйноi дСЦяльностСЦ. Саме в цьому аспектСЦ можна говорити про професСЦйну культуру, тобто про вСЦдповСЦднСЦсть поведСЦнки, говорСЦння, слухання, мови у професСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ загальноприйнятим нормам СЦ принципам, насамперед моральним, а також вимогам, що ставляться саме до цСЦСФi професСЦi. Людина, займаючись якимось видом дСЦяльностСЦ, не тСЦльки виявляСФ своi моральнСЦ якостСЦ, а й впливаСФ через них на СЦнших, йдучи до поставленоi мети. ДСЦяльнСЦсть - це процес, за допомогою якого реалСЦзуСФться те чи СЦнше ставлення людини до навколишнього свСЦту, до завдань, якСЦ ставить перед нею життя, до СЦнших людей.
РД цСЦлий ряд професСЦй, представникам яких треба не тСЦльки знати, а й дСЦяти вСЦдповСЦдно до моральних принципСЦв, бо обСФктом iхньоi дСЦяльностСЦ СФ людина. Можна назвати професСЦi лСЦкаря, вчителя, суддСЦ, священнослужителя. ЦСЦ професСЦi виникли дуже давно, СЦ з iх появою повязане поняття професСЦйноi моралСЦ. СЦ хоч деякСЦ професСЦi, скажСЦмо, менеджера або маркетолога, зявилися не так давно, проте успСЦшнСЦсть iх дСЦяльностСЦ теж цСЦлком залежить вСЦд дотримання ними моральних норм та принципСЦв.
ПрофесСЦйна мораль - це те, що конкретизуСФ загальнолюдськСЦ моральнСЦ цСЦнностСЦ (норми, принципи, поняття) у конкретних професСЦях. ОсобливостСЦ професСЦйноi моралСЦ вивчаСФ професСЦйна етика. Коли говорять про професСЦйну етику, мають на увазСЦ, що це такСЦ моральнСЦ обовязки, в яких вСЦдбиваСФться ставлення представника певноi професСЦi до обСФкта розмови, до колег за професСЦСФю, до партнерСЦв, до суспСЦльства загалом. Це насамперед усвСЦдомлення своСФi моральноi вСЦдповСЦдальностСЦ СЦ готовнСЦсть виконувати свСЦй професСЦйний обовязок. Центральним поняттям професСЦйноi моралСЦ СФ мораль професСЦйного обовязку, яке поСФднуСФться з поняттям вСЦдповСЦдальностСЦ. ПроаналСЦзувати результати своСФi працСЦ з позицСЦй загальнолюдських моральних цСЦнностей спецСЦалСЦсту допомагаСФ професСЦйна совСЦсть. Вона пересСЦкаСФться з такими поняттями як професСЦйна честь, професСЦйна гСЦднСЦсть, професСЦйна справедливСЦсть. ВСЦд професСЦйного такту залежать взаСФмини з СЦншими людьми, вирСЦшення з ними пСЦд час спСЦлкування дСЦлових проблем. ДСЦлова етика регулюСФ вСЦдносини бСЦзнесмена з партнерами, керСЦвника органСЦзацСЦi з пСЦдлеглими. На жаль, серед тих, хто сьогоднСЦ займаСФться бСЦзнесом, СФ люди, дСЦi яких вступають у суперечнСЦсть з чинним законодавством СЦ моральними цСЦнностями.
За останнСЦ десятирСЦччя моральнСЦ цСЦнностСЦ у професСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ змСЦнилися - ранСЦше вищими були суспСЦльнСЦ СЦнтереси, тепер - СЦндивСЦдуальнСЦ. Кожний прагне власного самозбагачення, бСЦльше того - досягти успСЦху за рахунок СЦнших. Це - шлях у нСЦкуди. ПрофесСЦйна дСЦяльнСЦсть маСФ бути спрямована на досягнення двох цСЦлей: СЦндивСЦдуального СЦ суспСЦльного блага, якСЦ перебувають у взаСФмодСЦi. Так СЦ дСЦСФ справжнСЦй професСЦонал. ВСЦн розвиваСФ свою справу, СЦ це сприяСФ розвитку суспСЦльства. За свою працю вСЦн маСФ отримувати добру платню, користуватися повагою, вСЦдчувати, що цСЦнують його професСЦйний талант. ТодСЦ людина вСЦдчуватиме задоволення життям. РЖ, навпаки, незадоволенСЦсть професСЦйною дСЦяльнСЦстю може призвести до появи в людини негативних рис, навСЦть до душевного розладу. РозумСЦючи це, багато компанСЦй, фСЦрм, органСЦзацСЦй вживають заходи щодо створення в колективах такого морально-психологСЦчного клСЦмату, який би сприяв професСЦйному зростанню працСЦвникСЦв, встановленню довСЦрчих вСЦдносин у спСЦлкуваннСЦ мСЦж колегами, з партнерами та клСЦСФнтами, придСЦляють багато уваги дотриманню працСЦвниками службового етикету.
1. СутнСЦсть поняття етикет
Культура спСЦлкування маСФ не тСЦльки внутрСЦшню (моральну, психологСЦчну), а й зовнСЦшню сторону - етикет, норми якого досить значущСЦ в моральному планСЦ.
Етикет - це сукупнСЦсть правил поведСЦнки, якСЦ регулюють зовнСЦшнСЦ прояви людських стосункСЦв (ставлення до СЦнших людей, форми звертання, поведСЦнку, манери тощо). Це складова зовнСЦшньоi культури окремоi людини СЦ суспСЦльства загалом. Людина, спСЦлкуючись вСЦдповСЦдно до загальноприйнятих норм СЦ правил, демонструСФ свою готовнСЦсть зважати на ту спСЦльноту людей, серед яких вона живе ГСЦдна поведСЦнка людини цСЦнувалася ще в античному суспСЦльствСЦ. Однак греки вважали, що людина може поводитися добре лише тодСЦ, коли вона маСФ певнСЦ моральнСЦ якостСЦ, гармонСЦю "духу та тСЦла" (за Платоном), зовнСЦшнього та внутрСЦшнього. Проте зовнСЦшня поведСЦнка людини, що вСЦдповСЦдаСФ нормам етикету та правилам доброго тону, тСЦльки тодСЦ набуваСФ особистСЦсного смислу, коли в основСЦ ii лежать моральнСЦ мотиви. Пристойна поведСЦнка - це результат осмисленого ставлення до власних вчинкСЦв, вСЦдповСЦдальностСЦ за iх наслСЦдки. Не випадково, великСЦ гуманСЦсти минулого про етикет говорили так: гарнСЦ манери складаються з дрСЦбних самопожертв" (Р. Емерсон); "ПоведСЦнка - це дзеркало, в якому кожен показуСФ свСЦй образ" (Й.В. Гете); "СпСЦлкуючись з людьми, думай не про свою користь, а про користь того, з ким спСЦлкуСФшся, СЦ не про те, як ти будеш судити про нього, а як вСЦн буде судити про тебе" (Л. Толстой); "У будь-якому дрСЦбному, навСЦть незначному, непримСЦтному вчинку вже виявляСФться весь наш характер: дурень СЦ входить СЦ виходить, СЦ сСЦдаСФ СЦ