Принципи та норми моральноi поведСЦнки керСЦвника
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
сяч доларСЦв через поганого керСЦвника, який не може встановити нормальних стосункСЦв з працСЦвниками та клСЦСФнтами.
КерСЦвник не повинен виявляти особистих симпатСЦй, провокувати ситуацСЦi, що можуть призвести до мСЦжособистСЦсних ексцесСЦв (пересудСЦв, взаСФмних випадСЦв, СЦстерик тощо). Вихований, СЦнтелСЦгентний керСЦвник завжди перший вСЦтаСФться з пСЦдлеглими. Якщо вСЦн зустрСЦчаСФться з жСЦнкою або людиною, старшою за вСЦком, вСЦн теж вСЦтаСФться першим. Якщо до керСЦвника в кабСЦнет заходить СЦнша людина, яку вСЦн викликав (або навСЦть не викликав), вСЦн пропонуСФ iй сСЦсти. Якщо керСЦвник веде бесСЦду з пСЦдлеглим, вСЦн не повинен довго розмовляти по телефону чи мовчки переглядати папери. Якщо розмову закСЦнчено, керСЦвник може першим встати з-за столу, щоб дати Це зрозумСЦти СЦншому. КерСЦвник не повинен припускатися грубощСЦв, принижувати людську гСЦднСЦсть свого пСЦдлеглого.
Якщо керСЦвник пообСЦцяв щось зробити, то обовязково СЦ своСФчасно мусить це зробити, а якщо щось не виходить, то слСЦд вибачитися СЦ пояснити причину. КерСЦвник маСФ завжди памятати, що недоброзичливе або образливе слово боляче вражаСФ людину СЦ вона ще довго через це страждатиме. Саме образа нерСЦдко провокуСФ виникнення конфлСЦкту. Але якщо це вже сталося, то СЦнтелСЦгентна людина-керСЦвник не забуде вибачитися перед пСЦдлеглим. ПоведСЦнка керСЦвника, його ставлення до роботи та до людей СФ прикладом для пСЦдлеглих. Добре, якщо керСЦвник вмСЦСФ посмСЦхнутись СЦншому, маСФ почуття гумору, вмСЦСФ гарно вдягатися, говорить чСЦтко СЦ дохСЦдливе. Якщо керСЦвник не береже свого часу, то його пСЦдлеглСЦ тим паче не цСЦнують свого та його часу. КерСЦвниковСЦ доводиться не тСЦльки заохочувати пСЦдлеглих до роботи, а й накладати на них стягнення. Якщо вСЦн при цьому керуСФться справедливСЦстю, пСЦдлеглий - хоча йому СЦ не подобаСФться бути покараним - поважатиме керСЦвника. Якщо керСЦвник не вмСЦСФ слухати пСЦдлеглих, то навряд чи вони захочуть звернутися до нього з якоюсь пропозицСЦСФю, пСЦдтримають його у важкСЦй ситуацСЦi.
На раннСЦй стадСЦi створення установи правила поведСЦнки в нСЦй встановлюються легко й просто. Коли дСЦяльнСЦсть органСЦзацСЦi розширюСФться, у нСЦй значно збСЦльшуСФться кСЦлькСЦсть працСЦвникСЦв, зростаСФ кСЦлькСЦсть партнерСЦв, з якими встановлюються певнСЦ вСЦдносини. За таких умов стандарт поведСЦнки керСЦвника повинен вСЦдповСЦдно змСЦнюватися в напрямку деталСЦзацСЦi етичних норм та правил.
Люди, якСЦ прийшли до керСЦвництва органСЦзацСЦями, мають, звичайно, рСЦзнСЦ пСЦдготовку, попереднСЦй досвСЦд, моральнСЦ якостСЦ, але iх умовно можна подСЦлити на:
- "системознавцСЦв", якСЦ вСЦдмСЦнно органСЦзовують взаСФмодСЦю служб, працСЦвникСЦв, налагоджують управлСЦння до точностСЦ годинникового механСЦзму. "У спСЦлкуваннСЦ вони не знають пощади СЦншим людям, бо для них неухильне виконання рСЦшень понад усе. У людях бачать тСЦльки вСЦдповСЦднСЦсть iх створенСЦй системСЦ;
- "людинознавцСЦв", якСЦ вважають найважливСЦшим звертатися до СЦнтересСЦв СЦ мотивСЦв людей, до iхнього розуму СЦ почуттСЦв. СпСЦлкуючись з пСЦдлеглими, вони "роздмухують" у них СЦскри СЦнСЦцСЦативи, завдяки чому пСЦдлеглСЦ розмСЦрковують, шукають, вносять СЦдеi, якСЦ керСЦвник всСЦляко пСЦдтримуСФ.
У свСЦтовСЦй практицСЦ менеджменту СФ правила, якСЦ забороняють певнСЦ дСЦi управлСЦнцСЦв, що порушують етичнСЦ або морально-психологСЦчнСЦ вимоги до спСЦлкування. Серед них такСЦ: не можна впливати на пСЦдлеглих нищСЦвною критикою; не слСЦд шукати винних, краще шукати причини СЦ шляхи подолання недолСЦкСЦв; не принижуй гСЦдностСЦ працСЦвника, краще проаналСЦзуй його дСЦi; не предявляй претензСЦй до працСЦвника у присутностСЦ СЦнших, краще висловлюй iх наодинцСЦ; не треба боятися хвалити пСЦдлеглого, бо успСЦх окрилюСФ; якщо треба висловити негативну оцСЦнку, то мову слСЦд вести лише про результати дСЦяльностСЦ, а не про особистСЦсть працСЦвника; не обмежуй самостСЦйнСЦсть СЦ свободу людей, треба iм довСЦряти СЦ сприяти iх СЦнСЦцСЦативСЦ, бажанню генерувати СЦдеi та СЦн.
Морально-психологСЦчний портрет вСЦтчизняного керСЦвника в УкраiнСЦ ще формуСФться. Риси, якСЦ мали так званСЦ номенклатурнСЦ керСЦвники за минулих часСЦв, у нових ринкових умовах змСЦнюються. А молодСЦ керСЦвники, якСЦ зявилися пСЦсля перебудови, працюють методом пошуку та помилок, набували власного досвСЦду. Вже е першСЦ спроби узагальнення якостей та стандартСЦв iх поведСЦнки, проте етичний бСЦк iхньоi Роботи, правила етикету в стосунках з пСЦдлеглими поки що опрацьовано недостатньо.
Висновки
СпСЦлкування СФ однСЦСФю з центральних проблем, крСЦзь призму якоi вивчаються питання сприймання й розумСЦння людьми одне одного, лСЦдерство й керСЦвництво, згуртованСЦсть СЦ конфлСЦктнСЦсть, мСЦжособистСЦснСЦ взаСФмини та СЦн. СпСЦлкування допомагаСФ глибше розглянути процес мСЦжособистСЦсноi взаСФмодСЦi та мСЦжособистСЦсних взаСФмин
РЖнтерес до спСЦлкування виявляють представники рСЦзних наук, бо воно СФ багатовимСЦрним, багаторСЦвневим феноменом. фСЦлософи, наприклад, аналСЦзують спСЦлкування як спосСЦб реалСЦзацСЦi суспСЦльних вСЦдносин, розглядають його як вид дСЦяльностСЦ, де фСЦксуються субСФкт-субСФктнСЦ вСЦдносини, дослСЦджують вплив спСЦлкування на формування особистостСЦ. Саме вони наголосили на необхСЦдностСЦ усвСЦдомлення значущостСЦ СЦншого СЦ цСЦннСЦсть звернення до нього як до рСЦвноправного та вСЦдповСЦдального субСФкта. ДослСЦдження проблем спСЦлкування в загальнофСЦлософському планСЦ СФ методологСЦчною основою, на якСЦй базуСФться вивчення цього феномену в СЦнших наукових дисциплСЦнах, наприклад, в етицСЦ, психологСЦi, соцСЦологСЦi, медицинСЦ, педагогСЦцСЦ.
Отже, спСЦлкування - це мСЦжособистСЦсна та мСЦжгрупова взаСФмодСЦя, основу якоi