Принципи формування державних соціальних стандартів та нормативів
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Міністерство освіти і науки України
Творча робота
з дисципліни „Економіка праці та
соціально-трудові відносини” на тему:
„Соціальні стандарти”
Київ 2007
Законодавче регулювання державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій в Україні
Одним із основних законів, що визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію основних соціальних гарантій в Україні, є Закон України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, прийнятий 5 жовтня 2000 р. Закон прийнято з метою визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб громадян у матеріальних і духовних благах, визначення механізму реалізації їхніх соціальних прав і державних соціальних гарантій, джерел фінансування соціального захисту населення.
Згідно закону наведено категорії та поняття, що застосовуються для визначення соціальних стандартів і нормативів. Основними з них є: державні соціальні стандарти, державні соціальні гарантії, прожитковий мінімум, соціальні норми і нормативи, нормативи витрат (фінансування).
Державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Під останніми розуміють установлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоровя набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів і мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається на основі соціальних норм і нормативів показників необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними і соціально-культурними послугами.
Фінансування реалізації державних соціальних стандартів і гарантій здійснюється на основі нормативів витрат (фінансування) - показників поточних і капітальних витрат із бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів.
Державні соціальні стандарти обовязково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку.
Основними принципами формування державних соціальних стандартів і нормативів в Україні є:
- забезпечення визначених Конституцією України соціальних прав і державних соціальних гарантій достатнього життєвого рівня для кожного;
- законодавче встановлення найважливіших державних соціальних стандартів і нормативів;
- диференційований за соціально-демографічними ознаками підхід до визначення нормативів;
- наукова обґрунтованість норм споживання та забезпечення;
- соціальне партнерство;
- гласність і громадський контроль у їх визначенні та застосуванні;
- урахування вимог норм міжнародних договорів України у сфері соціального захисту і трудових відносин.
До основних державних соціальних гарантій відносять:
- мінімальний розмір заробітної плати;
- мінімальний розмір пенсії за віком;
- неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
- розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.
Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму. Інші державні соціальні гарантії забезпечують:
- рівень життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
- рівень оплати праці працівників різної кваліфікації в установах та організаціях, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;
- стипендії учням професійно-технічних і студентам вищих державних навчальних закладів;
- індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян і купівельної спроможності їхніх грошових доходів в умовах зростання цін;
- надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоровя, фізичної культури і спорту, торгівлі й громадського харчування;
- забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах і послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Державні соціальні гарантії є обовязковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Що стосується фінансування заходів соціальної підтримки населення, то, згідно з законом, надання державних соціальних гарантій повинно здійснюватися за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і о