Принципи мережевого аналізу та оптимізації
Информация - Компьютеры, программирование
Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование
Принципи мережевого аналізу та оптимізації
1. СУТНІСТЬ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ МЕРЕЖЕВОГО АНАЛІЗУ
Для підвищення ефективності роботи будь-якої транспортної інфокомунікаційної мережі необхідно:
1. Сформулювати критерії ефективності роботи мережі. Найчастіше такими критеріями стають продуктивність і надійність, для яких, у свою чергу, потрібно обрати конкретні показники оцінки, наприклад, час реакції і коефіцієнт готовності, відповідно.
2. Обмежити безліч варійованих параметрів мережі, що прямо або побічно впливають на критерії ефективності визначеною множиною. Ці параметри дійсно повинні бути варійованими, тобто потрібно переконатися в тому, що їх можна змінювати в деяких межах за нашим бажанням. Так, якщо розмір пакету якого-небудь протоколу в конкретній операційній системі встановлюється автоматично і не може бути змінений шляхом налаштування, то цей параметр в даному випадку не є варійованим, хоча в іншій операційній системі він може відноситься до змінних за бажанням адміністратора, а значить і варійованим. Іншим прикладом може служити пропускна спроможність внутрішньої шини маршрутизатора - вона може розглядатися, як параметр оптимізації тільки в тому випадку, якщо допускаємо можливість заміни обладнання в мережі.
Всі варійовані параметри можуть бути згруповані різним чином.
3. Визначити поріг чутливості для значень критерію ефективності. Так, продуктивність мережі можна оцінювати логічними значеннями "Працює"/"Не працює", і тоді оптимізація зводиться до діагностики несправностей і приведення мережі в будь-який працездатний стан. Іншим крайнім випадком є тонке налаштування мережі, при якій параметри працюючої мережі (наприклад, розмір кадру або величина вікна непідтверджених пакетів) можуть варіюватися з метою підвищення продуктивності (наприклад, середнього значення часу реакції) хоч би на декілька відсотків. Як правило, під оптимізацією мережі розуміють деякий проміжний варіант, при якому потрібно вибрати такі значення параметрів мережі, щоб показники її ефективності істотно покращилися, наприклад, користувачі в компютерній мережі отримували відповіді на свої запити до сервера баз даних не за 10 секунд, а за 3 секунди, а передача файлу на віддалений компютер виконувалася не за 2 хвилини, а за 30 секунд.
Таким чином, можна запропонувати три різні трактування завдання оптимізації:
1. Приведення мережі в будь-який працездатний стан. Зазвичай це завдання вирішується першим, і включає:
пошук несправних елементів мережі - кабелів, розємів, адаптерів, компютерів;
перевірку сумісності устаткування і програмного забезпечення;
вибір коректних значень ключових параметрів програм і пристроїв, що забезпечують проходження повідомлень між всіма вузлами мережі, - адрес мереж і вузлів, використовуваних протоколів, типів кадрів Ethernet і т.п.
2. Грубе налаштування - вибір параметрів та конфігурації, що різко впливають на характеристики (надійність, продуктивність) мережі. Якщо мережа працездатна, але обмін даними відбувається дуже поволі (час очікування складає десятки секунд або хвилини) або ж сеанс звязку часто розривається без видимих причин, то працездатною таку мережу можна назвати тільки умовно, і вона безумовно потребує грубого налаштування. На цьому етапі необхідно знайти ключові причини істотних затримок проходження пакетів в мережі. Зазвичай причина серйозного уповільнення або нестійкої роботи мережі криється в одному невірно працюючому елементі або некоректно встановленому параметрі, але через велику кількість можливих винуватців пошук може зажадати тривалого спостереження за роботою мережі і громіздкого перебору варіантів. Грубе налаштування багато в чому схоже на приведення мережі в працездатний стан. Тут також зазвичай задається деяке порогове значення показника ефективності і потрібно знайти такий варіант мережі, у якого це значення було б не гірше порогового. Наприклад, потрібно побудувати транспортну мережу так, шоб пропускна здатність задовольнила субпровайдерів з деяким запасом на майбутнє.
3. Тонке налаштування параметрів мережі (власне оптимізація). Якщо мережа працює задовільно, то подальше підвищення її продуктивності або надійності навряд чи можна досягти зміною тільки якого-небудь одного параметра, як це було у разі повністю непрацездатної мережі або ж у разі її грубого налаштування. У разі нормальної працюючої мережі подальше підвищення її якості зазвичай вимагає знаходження деякого вдалого поєднання значень великої кількості параметрів, тому цей процес і отримав назву "Тонкого налаштування".
Навіть при тонкому налаштуванні мережі оптимальне поєднання її параметрів (у строгому математичному розумінні терміну "оптимальність") отримати неможливо, та і не потрібно. Немає сенсу витрачати колосальні зусилля по знаходженню строгого оптимуму, що відрізняється від близьких до нього режимів роботи на величини такого ж порядку, що і точність вимірювань трафіку в мережі. Досить знайти будь-яке з близьких до оптимального рішень, щоб рахувати завдання оптимізації мережі вирішеної. Такі близькі до оптимального рішення зазвичай називають раціональними варіантами, і саме їх пошук цікавить на практиці адміністратора мережі або мережевого інтегратора.
Пошук несправностей в мережі - це поєднання аналізу (вимірювання, діагн