Информация
-
- 15341.
Елементи дисперсійного аналізу і теорії кореляції
Экономика У більшості розділів математичної статистики передбачається, що кожний із усіх численних компонентів (факторів), які визначають характер поведінки випадкової величини, вносить у формування її значення дуже малий неконтрольований внесок, більш-менш однаковий за потужністю. На відміну від них у дисперсійному аналізі та у теорії кореляції досліджуються випадки наявності серед цих факторів величин, що є домінуючими у тій чи у іншій ступені аж впритул до необхідності їх інтерпретації як також випадкових величин і з'ясування їхнього взаємозв'язку з основною випадковою величиною.
- 15341.
Елементи дисперсійного аналізу і теорії кореляції
-
- 15342.
Елементи та структура програми мови Паскаль
Компьютеры, программирование Згідно з синтаксисом мови Паскаль кожна програма починається символом program, після якого зазначають її імя. Далів круглих дужках можна наводити параметри програми (імена файлів, через які програма спілкується з зовнішнім середовищем операційною системою; найчастіше для нескладних програм це імена стандартних файлів input output). Далі йде блок і закінчується програма крапкою.
- 15342.
Елементи та структура програми мови Паскаль
-
- 15343.
Елена Ивановна Рерих и Живая этика
Культура и искусство
- 15343.
Елена Ивановна Рерих и Живая этика
-
- 15344.
Елизавета II (Elizabeth 2 )
Юриспруденция, право, государство
- 15344.
Елизавета II (Elizabeth 2 )
-
- 15345.
Елизавета Английская
Литература Мария Стюарт и английская королева Елизавета так никогда и не встретились лицом к лицу. Елизавета постоянно уклонялась от такой встречи. В их соперничестве личные мотивы тесно сплетались с политическими. Елизавета не могла надеяться иметь потомство, не стремилась к замужеству. Она не могла не вспоминать незавидную, а подчас и трагическую судьбу жен своего отца Генриха VIII, и прежде всего своей матери Анны Болейн, отправленной супругом на эшафот. Вместе с тем надежда получить руку английской королевы была удобной приманкой, которую десятилетиями использовало английское правительство в дипломатической игре. Так же обстояло дело и с нежеланием бездетной Елизаветы назвать имя своего преемника: королева говорила, что он будет маячить у нее перед глазами, как саван. Но здесь опять-таки к обычной нерешительности Елизаветы и страху смерти примешивался хладнокровный политический расчет. Возможно взять дорогую цену за согласие признать права того или иного претендента была слишком сильным козырем, куда более важным, чем опасность того, что неурегулированность вопроса о престолонаследии может послужить причиной вооруженной борьбы за британский трон. Вместе с тем было замечено, что королева с чисто женской ревность осуждала возможность вступления в новый брак Марии Стюарт, которая была почти на девять лет ее моложе. Мария не отказывалась от права занять престол после Елизаветы. Это право, не признаваемое Лондоном, должно было быть унаследовано детьми Марии Стюарт. Потому Елизавета хотела, чтобы муж шотландской королевы, если она все же решится вторично вступить в брак, подходил для английского правительства. Супруг правящей королевы становился королем ее страны как Филипп II стал королем Англии во время правления Марии Тюдор, а Франциск II королем Шотландии, женившись на Марии Стюарт. Правда, ни тот, ни другой так и не успели воспользоваться политическими выгодами, которые сулили им их династические браки, но причиной тому была неожиданно ранняя кончина одного из супругов (в первом случае Марии Тюдор в 1558 году, а во втором Франциска II в 1560 году).
- 15345.
Елизавета Английская
-
- 15346.
Елизавета Петровна
История Императрица Елизавета царствовала двадцать лет, с 25 ноября 1741 г. по 25 декабря 1761 г. Царствование ее было не без славы, даже не без пользы. Молодость ее прошла не назидательно. Ни строгих правил, ни приятных воспоминаний не могла царевна вынести из беспризорной второй семьи Петра, где первые слова, какие выучивался произносить ребенок, были тятя, мама, солдат, а мать спешила как можно скорее сбыть дочерей замуж, чтобы в случае смерти их отца не иметь в них соперниц по престолонаследию. Подрастая, Елизавета казалась барышней, получившей воспитание в девичьей. Всю жизнь она не хотела знать, когда нужно вставать, одеваться, обедать, ложиться спать. Большое развлечение доставляли ей свадьбы прислуги: она сама убирала невесту к венцу и потом из-за двери любовалась, как веселятся свадебные гости. В обращении она была то чересчур проста и ласкова, то из пустяков выходила из себя и бранилась, кто бы ни попадался, лакей или царедворец, самыми неудачными словами, а фрейлинам доставалось и больнее. Елизавета попала между двумя встречными культурными течениями, воспиталась среди новых европейских веяний и преданий благочестивой отечественной старины. То и другое влияние оставило на ней свой отпечаток, и она умела совместить в себе понятия и вкусы обоих: от вечерни она шла на бал, а с бала поспевала к заутрене, благоговейно чтила святыни и обряды русской церкви, выписывала из Парижа описания придворных версальских банкетов и фестивалей, до страсти любила французские спектакли и до тонкости знала все гастрономические секреты русской кухни. Послушная дочь своего духовника о. Дубянского и ученица французского танцмейстера Рамбура, она строго соблюдала посты при своем дворе, так что гастроному канцлеру А. П. Бестужеву-Рюмину только с разрешения константинопольского патриарха дозволено было не есть грибного, и во всей империи никто лучше императрицы не мог исполнить менуэта и русской пляски. Религиозное настроение согревалось в ней эстетическим чувством. Невеста всевозможных женихов на свете, от французского короля до собственного племянника, при императрице Анне спасенная Бироном от монастыря и герцогской саксен-кобургмейнингенской трущобы, она отдала свое сердце придворному певчему из черниговских казаков, и дворец превратился в музыкальный дом: выписывали и малороссийских певчих, и итальянских певцов, а чтобы не нарушить цельности художественного впечатления, те и другие совместно пели и обедню и оперу. Двойственностью воспитательных влияний объясняются приятные или неожиданные противоречия в характере и образе жизни Елизаветы. Живая и веселая, но не спускавшая глаз с самой себя, при этом крупная и стройная, с красивым круглым и вечно цветущим лицом, она любила производить впечатление, и, зная, что к ней особенно идет мужской костюм, она установила при дворе маскарады без масок, куда мужчины обязаны были приезжать в полном женском уборе, в обширных юбках, а дамы в мужском придворном платье. Наиболее законная из всех преемников и преемниц Петра I, но поднятая на престол мятежными гвардейскими штыками, она наследовала энергию своего великого отца, строила дворцы в двадцать четыре часа и в двое суток проезжала тогдашний путь от Москвы до Петербурга, исправно платя за каждую загнанную лошадь. Мирная и беззаботная, она была вынуждена воевать чуть не половину своего царствования, побеждала первого стратега того времени Фридриха Великого, брала Берлин, уложила пропасть солдат на полях Цорндорфа и Кунерсдорфа; но с правления царевны Софьи никогда на Руси не жилось так легко, и ни одно царствование до 1762 г. не оставляло по себе такого приятного воспоминания. Ленивая и капризная, пугавшаяся всякой серьезной мысли, питавшая отвращение ко всякому деловому занятию, Елизавета не могла войти в сложные международные отношения тогдашней Европы и понять дипломатические хитросплетения своего канцлера Бестужева-Рюмина. Но в своих внутренних покоях она создала себе особое политическое окружение из приживалок и рассказчиц, сплетниц, во главе которых стоял интимный солидарный кабинет, где премьером была Мавра Егоровна Шувалова, жена известного нам изобретателя и прожектера, а членами состояли Анна Карловна Воронцова, урожденная Скавронская, родственница императрицы, и какая-то просто Елизавета Ивановна, которую так и звали министром иностранных дел. «Все дела через нее государыне подавали», - замечает современник. Предметами занятий этого кабинета были россказни, сплетни, наушничества, всякие каверзы и травля придворных друг против друга, доставлявшая Елизавете великое удовольствие. Это и были «сферы» того времени; отсюда раздавались важные чины и хлебные места; здесь вершились крупные правительственные дела. Эти кабинетные занятия чередовались с празднествами. Смолоду Елизавета была мечтательна и, еще будучи великой княжной, раз в очарованном забытье подписала деловую хозяйственную бумагу вместо своего имени словами "Пламень огн"... Вступив на престол, она хотела осуществить свои девические мечты в волшебную действительность; нескончаемой вереницей потянулись спектакли, увеселительные поездки, куртаги, балы, маскарады, поражавшие ослепительным блеском и роскошью до тошноты. Порой весь двор превращался в театральное фойе: изо дня в день говорили только о французской комедии, об итальянской комической опере и ее содержателе Локателли, об интермеццах и т. п. Но жилые комнаты, куда дворцовые обитатели уходили из пышных зал, поражали теснотой, убожеством обстановки, неряшеством: двери не затворялись, в окна дуло, вода текла по стенным обшивкам, комнаты были чрезвычайно сыры, у великой княгини Екатерины в спальне в печи зияли огромные щели, близ этой спальни в небольшой каморе теснилось 17 человек прислуги, меблировка была так скудна, что зеркала, постели, столы и стулья по надобности перевозили из дворца во дворец, даже из Петербурга в Москву, ломали, били и в таком виде расставляли по временным местам. Елизавета жила и царствовала в золоченой нищете, она оставила после себя в гардеробе слишком 15 тысяч платьев, два сундука шелковых чулок, кучу неоплаченных счетов и недостроенный громадный Зимний дворец, уже поглотивший с 1755 по 1761 г. более 10 миллионов рублей на наши деньги. Незадолго до смерти ей очень хотелось пожить в этом дворце, но она напрасно хлопотала, чтобы строитель Растрелли поспешил отделать хотя бы только ее собственные жилые комнаты. Французские галантерейные магазины иногда отказывались отпускать во дворец новомодные товары в кредит. При всем том в ней, не как в ее курляндской предшественнице, где-то там глубоко под толстой корой предрассудков, дурных привычек и испорченных вкусов еще жил человек, порой прорывавшийся наружу, например, в обете перед захватом престола никого не казнить смертью и в осуществившем этот обет указе 17 мая 1744 г., фактически отменившем смертную казнь в России. Елизавета была умная и добрая, но беспорядочная и своенравная русская барыня XVIII в., которую по русскому обычаю многие бранили при жизни и тоже по русскому обычаю все оплакали по смерти.*
- 15346.
Елизавета Петровна
-
- 15347.
Елизаветинская Англия
История Что касается отношений с Шотландией, то они носят эмоциональный характер из-за соперничества между двумя королевами, Елизаветой и Марией Стюарт. Будучи королевой Шотландии с рождения (в 1542 году), Мария воспитывается во Франции и возвращается в свое королевство только в 1560 году после смерти своего мужа - французского короля Франциска II. Католичка, она правит страной, населенной пресвитерианцами. Некоторое время спустя после компромисса Мария становится все более неосторожной, в 1567 году, столкнувшись с восстанием своих подданных, она вынуждена отказаться от престола в пользу своего сына Якова. Найдя убежище в Англии, Мария была принята с должным уважением своей соперницей Елизаветой. Но вскоре, обвиненная в поддержке заговоров против королевы, она арестована. В 1587 году парламент под руководством Елизаветы судит ее и приговаривает к смертной казни. Прикрывшись обманом, Елизавета утверждает, что она была вынуждена прибегнуть к столь суровой мере. Эта уловка позволит ей сохранить отношения с тем, к кому перейдет корона Англии: родному сыну Марии Стюарт Якову VI Шотландскому, будущему Якову I Английскому.
- 15347.
Елизаветинская Англия
-
- 15348.
Елліністичний Єгипет
История Що ж стосується загальної оцінки еллінізму з позицій політичних, соціально-економічних та культурних досягнень, тобто як цивілізації в цілому, то тут симптоматичною була книга Тарна В.В. "Елліністична цивілізація". Підсумовуючи досягнення західної історіографії, Тарн скептично відноситься до можливостей точного визначення сутності еллінізму. "Що означає "еллінізм" ?" питає Тарн. І продовжує: "Для одних он означает новую культуру, состоящую из греческих и восточных элементов; для других распространение греческой культуры на страны Востока; для третьих продолжение развития чистой линии все той же более древней греческой цивилизации; для иных это та же греческая цивилизация, но видоизмененная под влиянием новых условий. Все эти теории содержат долю истины, но ни одна из них не является полной истиной; и все они оказываются непригодными, как только исследователь переходит к деталям; так, например, эллинистическая математика была чисто греческой, а наука, наиболее к ней близкая, - астрономия греко-вавилонской. Для того чтобы получить правильную картину, мы должны рассмотреть совокупность всех явлений, а термин "эллинизм" есть только "условная этикетка" для цивилизации трех веков, в течение которых греческая культура распространялась далеко за пределы своей родины; никакое общее определение не может полностью охватить этот процесс".
- 15348.
Елліністичний Єгипет
-
- 15349.
Ель обыкновенная (ель европейская)
Медицина, физкультура, здравоохранение В молодом возрасте ель растет медленно, после 10 лет темпы роста резко увеличиваются; прирост в высоту падает в возрасте 100120 лет. Доживает до 250 300 лет. Очень теневынослива. На открытых местах в молодом возрасте страдает от поздних весенних и ранних осенних заморозков. Относительно требовательна к минеральному богатству почв. На суглинках и супесях, где дает наибольший прирост древесины, образует глубинную корневую систему. На переувлажненных почвах формирует поверхностную корневую систему, почему и страдает от ветровала. Выносит некоторое заболачивание только при сохранении проточного увлажнения.
- 15349.
Ель обыкновенная (ель европейская)
-
- 15350.
Ельня – родина гвардии
История Каждый день боёв за Ельню рождал новых и новых героев. Поистине героями был весь личный состав 100-й стрелковой дивизии даже тяжелораненые не покидали поля боя. Героизм был присущ не только воинам, но и гражданам Ельни и её окрестностей. Вот некоторые факты. Жители Ельни снабжали медсанбаты чистым бельём, бинтами и полотенцами для раненых. Они отдавали последний керосин, дёготь для зарядки стеклянных фляжек и бутылок. Горожане отдавали лучшие помещения для госпиталей. Рискуя жизнью они переходили линию фронта и снабжали дивизию необходимыми ценными сведениями о группировке противника, его силах и намерениях. Кроме того, они помогали ремонтировать боевую технику; так, пожилой кузнец из деревни Ополихено Михаил Никифорович Селиванов устроил в кузнеце слесарную ремонтную мастерскую по ремонту оружия и техники связи изготавливал новые телефонные катушки. И не случайно, когда наши части громили фашистских оккупантов и освобождали населённые пункты, то колхозники встречали воинов хлебом и солью. В воздухе ещё посвистывали пули, а пожилая жительница деревни Булынь Зверева уже обнимала, целовала красноармейцев, приговаривая: «Сыночки вы наши родненькие. Мы знали, что вы вернётесь». Старики, женщины, дети со слезами радости на глазах встречали своих освободителей и благодарили за освобождение от немецко-фашистского ига. Таких примеров можно привести очень много.
- 15350.
Ельня – родина гвардии
-
- 15351.
Ельцин и Ницше - Практика и философия
Философия "Колонию" населяли крепостные. Когда в Европе рабство стало дикостью, а от "колонии" физически невозможно было отделиться, пришлось в 1861 году даровать свободу. Однако опоздали, европейские стандарты уже не прививались, и нужда заставила использовать придуманную прежде формулу крепления государства - "Самодержавие. Православие. Народность.". Но самодержавие служило само себе, церковь превратилась в его бюрократический придаток, а что такое народность - не знал никто. Метрополия и колония не смогли стать едиными - нация так и не родилась. Поэтому большевики так легко смогли захватить власть,уничтожили метрополию и уже для своей колонии придумали "нацию" - единый советский народ. То, на чем, казалось, держалась Россия, быстро удалось подменить интернационализмом, парадоксально ставшим на время национальной идеей. Сегодня одинаково ничтожны как теперешние старания в правительственных кабинетах изыскать национальную идею, так и попытки коммунистов, намеренно забывших о своем интернационализме и безбожии, вернуться к "самодержавию, православию, народности". Само представление о том, что необходима национальная идея, в высшей степени характерно для России. Россия - преимущественно страна идей, и они становились силой. Эта сила спасла от татаро-монгольского ига, с ее помощью была построена империя. И, наконец, мессианская попытка создания коммунистического братства подорвала эту силу. Бессмысленность нынешнего существования обусловлена именно этим. Россия по своему духовному строю не может принять достижение материальных благ как конечную цель. Происходящее сегодня - не выбор экономической модели в борьбе за существование, а решающий этап национальной жизни. Свободное общество должно открыть человеку новые возможности в обретении себя и, востребовав творческие силы личности, сдвинуть экономику с мертвой точки. Уже появилась люди, сумевшие самостоятельно построить свое дело и реализоваться в безвременье - они несут в себе энергию, необходимую для развития. Задача НАШЕГО ГОСУДАРСТВА - создать условия, при которых таких людей станет много, ростки окрепнут и из ростков вырастет сад.
- 15351.
Ельцин и Ницше - Практика и философия
-
- 15352.
Емкостные преобразователи
Радиоэлектроника До недавнего времени конструкторы относились с предубеждением к емкостным датчикам, полагая, что схемы с емкостными датчиками не обеспечивают ни достаточной точности, ни стабильности работы приборов. Считалось обязательным для получения устойчивого сигнала на выходе емкостного датчика питать его напряжением высокой частоты, достигающей сотен килогерц, а иногда даже десятков мегагерц. Наличие такой высокой частоты в свою очередь приводило к потерям в паразитных емкостях, соединительных проводах и т. п. Для того чтобы повысить амплитуду сигнала, снимаемого с емкостного датчика, и улучшить стабильность показаний, некоторые авторы разработок применяли в первом каскаде усилителя электрометрические лампы, допускающие включение сотен мегом в цепь управляющей сетки и т. д., однако все эти меры мало улучшали стабильность систем с емкостными датчиками и в то же время значительно усложняли конструкцию приборов.
- 15352.
Емкостные преобразователи
-
- 15353.
Емкость рынка. Рынок товаров промышленного назначения
Экономика На их основе экспертами определяется вероятность приобретения продукции при каждом мнении. Итоговое значение емкости рынка является средним арифметическим взвешенным ответов респондентов по вероятности совершения покупки при каждом ответе.Эвристический подход, основанный на привлечении экспертов, находит широкое применение в практике прогнозирования возможной емкости рынка. Специфика прогнозирования емкости рынка как макроэкономического явления обусловлена необходимостью наличия у организации, осуществляющей планирование своей деятельности на рынке, достаточной информации, прежде всего об ориентирах государственной политики по регулированию экономики и его последствиям для общего социально-экономического положения. Отсутствие указанной информации наряду с недостатком опыта у специалистов предприятия в формировании прогнозов на основе обработки обширной совокупности информации и выявления причинно-следственных связей в характере развития рыночных процессов на макроэкономическом уровне существенно затрудняют использование данного подхода на уровне отдельных предприятий. В подобных условиях, характеризующихся внешними и внутренними ограничениями, использование мнений экспертов - специалистов предприятия, отраслевых консультантов или специализированных организаций с их опытом анализа состояния рыночной конъюнктуры и прогнозирования ее изменения в плановом периоде, а также потребителей продукции, непосредственно определяющих потребление конкретных товаров и услуг, - является наиболее приемлемым и позволяет сформировать прогноз емкости рынка посредством различных методов, характеристика которых представлена в табл.2 [1].
- 15353.
Емкость рынка. Рынок товаров промышленного назначения
-
- 15354.
Емоції в політичному дискурсі
Психология У третьому вимірі політична свідомість трактується як властивість і якість особи, «політичну людину», здатну так чи інакше сприймати політику, більш менш точно її оцінювати і відносно цілеспрямовано діяти в політичному плані. Тут найбільший інтерес представляють суб'єктивно-психологічні особливості, типові характеристики і структурні компоненти свідомості і поведінки людини в політиці як особливій сфері людської діяльності. Поважно, також, вивчення процесів політичної соціалізації особи, способів, використовуваних індивідом для оволодіння масовим і різними груповими варіантами політичної свідомості, а також для вироблення власної політичної свідомості на індивідуальному рівні. Аналіз механізмів, керівників функціонуванням політичної свідомості на цьому рівні, дозволяє виділити в нім два блоки компонентів - це мотиваційні (політичні потреби, цінності, установки, відчуття і емоції) і пізнавальні (знання, інформованість, інтерес до політики, переконання) доданки. Найбільш поширений спосіб виявлення такої політичної свідомості особово-психологічне дослідження, а також виділення соціально-політичних типів особі відносно політичної свідомості.
- 15354.
Емоції в політичному дискурсі
-
- 15355.
Емоції страху
Психология У людині існує протиріччя між його основною орієнтацією в навколишньому світі, що, як і у тварин, балансує між установками "до" і "від" оточення й зв'язується з вегетативно-гормональною розрядкою і його актуальним поводженням, у якому переважає установка "над", тобто між перетворенням оточення відповідно до власній структурі й перетворенням себе відповідно структурі свого оточення. Ця установка не вимагає загальної мобілізації організму, але примушує до утворення всі нових функціональних структур у постійній взаємодії з оточенням. З анатомічної точки зору розвиток цієї установки в людини пов'язане з розвитком, у той час як основна орієнтація (установка "до" або "від") залежить, насамперед, від більше древніх частин нервової системи, які тісно пов'язані з ендокринною системою. Мозок людини, що стосується древніх його частин, деяким відрізняється від мозку нижчих ссавців. Філогенетичний розвиток концентрується на корі мозку, особливо на її молодих частинах. У тимчасовому аспекті основна орієнтація (установка "до" або "від") випереджає детальна й конкретну (установка "над"), у якій здійснюється більше точний аналіз ситуації й вибір однієї з багатьох форм взаємодії з оточенням. На противагу установки "над", установки "до" або "від" відрізняються великою інерцією, бідністю потенційних функціональних структур і легкістю їхнього закріплення. Слідством цього часто буває те, що одна з основних установок зберігається значно довше, ніж це необхідно. Можна спостерігати людей, які все своє життя проявляють установку страху або агресії, так що їхньої установки трактують як конституціональні й залежно від поділюваних поглядів пояснюють їхніми генетичними впливами або зовнішніми, закріпленими в раннім дитинстві.
- 15355.
Емоції страху
-
- 15356.
Емоційний спектр ліричного героя в інтимній ліриці Тодося Осьмачки
Литература Взагалі, зустріч, що не сталася, є типовою ситуацією, навколо якої обертається ліричний сюжет поезій Т.Осьмачки, охоплених тематичним колом інтимної лірики. Мотив очікуваного, але незустрінутого кохання розробляється, збагачуючись різноманітними нюансами, передусім у поезіях «Елегія» («Лікарня. Гармидер і крик»), «Казка» («Як купала мене мати»), «Сонце встало над лісами», «Подорожній». Асоціативне поле поняття «любов» тут утворюють образи «розквітлого» серця, квітки, зірваної дівчиною, дівочого вінка, весни (ліричний герой сумує через те, що «чогось забарилась любов / у вінку із барвінку» [5, 30]; в його серці «не співали / юні води весняні, / і любов не шумувала / там, як вина на столі» [6, 36]). Якщо емоційний стан ліричного героя у поезіях «Елегія» («Лікарня. Гармидер і крик») і «Казка» («Як купала мене мати») не виключає можливості подальшої позитивної динаміки, то у віршах «Подорожній» і «Сонце встало над лісами» песимістичне забарвлення увиразнюється, посилюються ноти відчаю, безнадії, приреченості на самоту. Засобами вираження цих емоційних нюансів у поезії «Подорожній» постають образ-лейтмотив купальського вінка, «не-сплетеного» або посохлого («Мамо, моя мамо, / Ні одна дівчина / Вінка не сплітала / Для твойого сина»; «А вінки дівочі / Шелестять посохлі!» [5, 76]), мікрообрази «не-зірваної» квітки-любові («Ні одна красуня / На великих ріках / Мені не зривала / Найпершої квітки» [5, 76]) та осені, що має витоки у традиційному метафоричному зіставленні фаз людського життя з порами року. У вірші «Сонце встало над лісами», де мотив незустрінутої любові співіснує з мотивом смерті, аналогічну функцію виконує метафоричне зображення людської екзистенції як добового циклу («у свій захід попливу», «в ніч одвічну упаду» [6, 36]). Поезії «Казка» («Як купала мене мати») і особливо «Подорожній» насичені фольклорною образністю, акцентують фатальну неможливість зустрічі: ліричний герой залишається самотнім всупереч ритуальним діям матері («Як купала мене мати / у любистку...» [5, 37]; «Мамо, моя мамо, / Що ти ворожила, / Як мене малого / В колиску ложила? / Мамо, моя мамо, / Що ти накликала, / Як мене малого / Вночі колихала?» [5, 75]). Мотив незустрінутого кохання визначає смисловий стрижень вірша «Перепелиця», обертаючи ліричний сюжет навколо роздумів про «нездійснені надії». Ліричний герой цієї поезії балансує між усвідомленням безперспективності своїх сподівань і спалахами надії подолати самотність хоча б перед смертю.
- 15356.
Емоційний спектр ліричного героя в інтимній ліриці Тодося Осьмачки
-
- 15357.
Емоційні стани особистості
Психология - Еволюційна теорія емоцій Ч. Дарвіна. Опублікувавши в 1872 р. книгу «Вираження емоцій у людини й тварин», Ч. Дарвін показав еволюційний шлях розвитку емоцій й обґрунтував походження їхніх фізіологічних виявів. Суть його уявлень полягає в тому, що емоції або корисні, або становлять собою лише залишки (рудименти) різних доцільних реакцій, вироблених у процесі еволюції в боротьбі за існування. Розгнівана людина червоніє, важко дихає й стискає кулаки тому, що в первісній своїй історії будь-який гнів у людей спричиняв бійку, а вона вимагала енергійних м´язових скорочень, а отже, посиленого дихання й кровообігу, які забезпечують м´язову роботу. Спітніння рук при страху учений пояснював тим, що в мавпоподібних предків людини ця реакція в разі небезпеки полегшувала схоплювання за гілки дерев.Таким чином Ч. Дарвін доводив, що в розвитку й вияві емоцій не існує неподоланної прірви між людиною й тваринами. Зокрема, він показав, що у зовнішньому вираженні емоцій в антропоїдів і сліпонароджених дітей є багато спільного.Ідеї, які висловив Дарвін, стали поштовхом для створення інших теорій емоцій, зокрема «периферичної» теорії В. Джемса - Г. Ланге.
- «Асоціативна» теорія В. Вундта. Цей учений, з одного боку, дотримувався поглядів Гербарта, що певною мірою уявлення впливають на почуття, а з іншого боку, вважав, що емоції - це насамперед внутрішні зміни, яким притаманний безпосередній вплив почуттів на перебіг уявлень.«Тілесні» реакції Вундт розглядає лише як наслідок почуттів. За Вундтом, міміка виникла спершу в зв´язку з елементарними відчуттями, як відображення емоційного тону відчуттів. Вищі, тому складніші почуття (емоції) розвинулися пізніше. Однак, коли у свідомості людини виникає якась емоція, вона щоразу асоціюється з відповідним їй, близьким за змістом нижчим почуттям або відчуття м. Саме воно й зумовлює ті мімічні рухи, які відповідають емоційному тону відчуттів. Наприклад, міміка зневаги (висування нижньої губи вперед) схожа на той рух, коли людина випльовує щось неприємне, що потрапило їй до рота.
- «Периферійна» теорія В. Джемса - Г. Ланге. Американський психолог В. Джемс висунув «периферичну» теорію емоцій, яка ґрунтується на тому, що емоції пов´язані з певними фізіологічними реакціями, про які йшлося вище.
- Теорія В. Кеннона - П. Барда. Теорію Джемса-Ланге різко критикував фізіолог В. Кеннон.Він зазначав дві обставини. По-перше, фізіологічні порушення, які виникають при різних емоціях, бувають досить схожими й не відображають їхньої якісної своєрідності. По-друге, ці фізіологічні зміни розгортаються повільно, водночас, як емоційні переживання виникають швидко, тобто передують фізіологічній реакції. Він показав також, що штучно зумовлені фізіологічні зміни, характерні для певних сильних емоцій, не завжди спричиняють очікувану емоційну поведінку. На думку У. Кеннона, емоції виникають внаслідок специфічної реакції центральної нервової системи й зокрема - таламуса.
- теорія емоцій. Основою фройдівого розуміння афекту є теорія про потяги. Він, власне, ототожнював і афект, і потяг із мотивацією. Найбільш концентроване уявлення психоаналітиків про механізми виникнення емоцій подає Д. Рапопорт.
- Фрустраційні теорії емоцій. Ця група теорій пояснює виникнення негативних емоцій як наслідок незадоволення потреб і потягів, як наслідок невдачі. У цьому разі йдеться про розумові емоції, тобто емоції, які виникають не як оцінка подразника, що діє під час безумовно-рефлекторних емоційних реакцій, а як оцінка ступеня успішності (а точніше - неуспішності) досягнення мети, задоволення потреби. Це емоції досади, злості, гніву, люті, страху.
- 15357.
Емоційні стани особистості
-
- 15358.
Емпатія та особливості її формування в ранньому юнацькому віці
Психология - Андреева Г.М. Психология социального познания. М. 2000. 288с.
- Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці. / Практична психологія та соціальна робота. 1998. - № 6-7. с.80-83
- Гаврилова Т. П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии. Исторический обзор и современное состояние проблемы. // Вопросы психологии. 1975. №2. С. 147-156.
- Гаврилова Т. П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего школьного возраста. // Вопросы психологии. 1974. №2. С. 107-114.
- Гаврилова Т. П. Эмпатия и ее особенности у детей младшего и среднего школьного возраста: Дис....канд. психол. наук. М., 1977. 178 с.
- Зеньковский В. В. Психология детства. М.: Академия, 1996. 348 с.
- Крайг Г. Психология развития: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
- Кузьмина В. П. Формирование эмпатии у младших школьников к сверстникам в зависимости от детско-родительских отношений в семье: Дис....канд. психол. наук. Н. Новгород, 1999. 157 с.
- Личко А. Е. Подростковая психиатрия (Руководство для врачей). 2-е изд. Л.: Медицина, 1985. 416 с.
- Мясищев В.Н. Психология отношений. М.; Воронеж, 1995
- Михальченко Г. Ф. Формирование эмпатии у старшеклассников, ориентирующихся на педагогическую профессию. Дис....канд. психол. наук. Гродно, 1989. 182 с.
- Мэй Р. Искусство психологического консультирования: Пер. с англ. М.: Класс, 1994. 144 с.
- Основи практичної психології. / Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін.: Підручник . К.: Либідь, 1999. 536с.
- Осорина М. В. Секретный мир детей в пространстве мира взрослых. СПб.: Питер, 1999. 288 с.
- Педагогічні технології у неперевній професійній освіті: Монографія / С.О.Сисоєва, А.М.Алексюк, П.В.Воловик, О.Г.Кульчицька. Л.Є.Сігаєва, Я.Д.Цехмістер та ін.; За ред.С.О.Сисоєвої.- К.: ВІПОЛ, 2001.-502с.
- Панок В.Г. Концептуальні підходи до формування особистості практикуючого психолога. / Практична психологія та соціальна робота. 1998.- №4-5 с. 5-7 , с.4-6
- Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості : у 2-х т. / М. Й. Боришевський, М. І. Алексеєва, В. В. Антоненко та ін. За заг. ред. М. Й. Боришевського. К., 2001. т. 2. с. 120-139.
- Практикум по экспериментальной и прикладной психологии: Учебное пособие. Л.: ЛГУ, 1990. С. 32-37.
- Развитие личности ребенка: Пер. с англ. / Под ред. А. М. Фонарева. М.: Прогресс, 1987. 272 с.
- Сивицкая Л. А. Социально-педагогические основы развития эмпатии подростков в детском общественном объединении. Дис. ...канд. пед. наук. М., 1998. 157 с.
- Философский энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1983. 840 с.
- Юсупов И. М. Психология эмпатии (Теоретические и прикладные аспекты): Дис. ...д-ра. психол. наук. С.-Петерб. Гос. Ун-т. СПб., 1995. 252 с.
- Яценко Т. С. Психологічні основи групової психокорекції. К. : Либідь, 1996. 262 с.
- Яценко Т.С. Активная социально-психологическая подготовка учителя к общению с учащимися. К.: Освіта, 1993. 206с.
- Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://www.yspu.yar.ru
- 15358.
Емпатія та особливості її формування в ранньому юнацькому віці
-
- 15359.
Емпіризм: знання й досвід
Философия Ці свої уявлення Локк ілюструє за допомогою наступного простого досвіду: візьмемо три ємності, заповнені водою. В одну ємність наллємо холодну воду, у другу - теплу, а в третю - гарячу. Далі, опускаємо ліву руку в посудину з холодною водою, а праву - у гарячу воду. Потім поміщаємо обидві руки в посудину з теплою водою. При цьому одна рука буде відчувати цю воду як теплу, а інша - як холодну. Зрозуміло, що тепла вода не міняє своєї температури ні в першому, ні в другому випадку. Вторинні якості існують лише в нашім сприйнятті об'єкта, але не властиві об'єкту самому по собі (у цьому випадку, воді). Ще один приклад: якщо не надкусити яблуко, те й не виникне відчуття його смаку. Первинної ж якості того ж самого об'єкта (яблука) існують поза залежністю від того, сприймаються вони ким-небудь чи ні. Вторинні якості проявляються тільки при самому акті сприйняття.
- 15359.
Емпіризм: знання й досвід
-
- 15360.
Емь летописная
Культура и искусство Второе на, чем хотелось бы остановится это на подтверждении источниками факта обитания еми (хяме) в Финляндии. Сначала следует обратиться к летописным и актовым материалам. Первое упоминание оной, которое можно приписать к финской еми, относится 1042 года: «Èäh Âîëîäèìåðú ñûíú ßðîñëàâè÷ íà ßìû è ïîáhäè ÿ è ïëhíè ìíîæåñòâî hìè, è ïîìðîøà êîíè ó Âîëîäèìåðà, ÿêî è hùå äûùþùèìú êîíåìú, ñäèðàõó êîæè ñ íèõú ñú æèâûõú; òîëèêî áî áh ìîðú íà êîíåõú», он был совершен на конях, а не по морю, хотя, как видно из записи, он тоже дался не легко. Чем же это может быть обусловлено? Как мы знаем, земля еми (хяме, тавастов) (центральные финские озера) была камениста, и на конях по ней путешествовать, а тем более вести военные действия было весьма затруднительно. Следующая запись относится к 1226 году: «Ярослав Святославич ходил на емь за море, где ни един князь русскый не взможе бывати», здесь летописец имеет в виду, что русские князья только начинают осваивать северо-запад, и это был один из первых походов. Далее мы встречаемся с финской емью в 1256 году, когда: «Александр ходил на емь с новгородцами и суздальцами из Капорья», то есть мы видим, что поход начинался из Капорья, от куда на много удобнее идти в Финляндию. Но как там оказался русский князь? Можно предположить, что именно этим годом или годом ранее датирован поход Ярослава по своим землям, вероятно, для обложения данью.
- 15360.
Емь летописная