Информация

  • 15281. Економіко-географічний комплекс Харківської області
    География

    Умовно область можна поділити на три промислових райони: Центральний, Східно-Харківський й Південно-Харківський. Центральний (Харків та прилеглі до нього райони) означається високим рівнем спеціалізації та концентрації промисловості, саме тут склався головний в Україні комплекс енергетичного, електротехнічного, транспортного та сільськогосподарського машинобудування. Східно-Харківсьий район зосереджений навколо Куп'янська. Головна галузь промисловості - машинобудування; Куп'янський ливарний завод постачає деталі для транспортного та сільгоспмашинобудування. Розвинені в цьому регіоні також харчова і легка промисловість, виробництво будматеріалів й обладнання для цукрової промисловості. Південно-Харківський район має великі газові родовища - Шебелінське, Єфремовське, Крестищенське та інші. Міста району спеціалізуються на машинобудуванні, хімічній промисловості та на виробництві будматеріалів. Цементно-шиферний завод в Балаклеї - один з найбільших в Європі, а Ізюм відомий як центр виробництва окулярної оптики. Розвинені тут також легка й харчова галузі промисловості.

  • 15282. Економічна безпека Росії
    Политология

    Листопад
    2001р.У % доСічень-
    листопад
    2001р.
    у % до
    січня-
    листопаду
    2000р.Справкалистопаду
    2000р.жовтня
    2001р.листопал 2000г.
    у % досічень-
    листопад
    2000г.
    у % до
    січня-
    листопада
    1999г.листопаду
    1999г.жовтня
    2000г.Валовой внутрішнійй продукт,
    млрд. карбованців6545,01)105,02)108,83)Выпуск продукції та послуг
    базовых отраслей4)106,393,7105,7109,992,9110,8Обєм промислової продукції,
    млрд. карбованців548,5104,797,1105,1111,697,4112,7Інвестиції в основний капітал,
    млрд. карбованців5)159,7108,9102,5108,3118,5104,6118,1Продукція сільского господарства,
    млрд. карбованців68,0107,761,5106,0103,455,7107,4Грузообіг транспорта, млрд.т-км318,7103,396,0103,2104,697,8105,3в тому числі залізничного
    транспорта123,8102,992,6105,2111,597,6114,8Обіг роздрібної торгівлі,
    млрд. карбованців277,6112,2100,9110,6109,2101,2108,7Зовнішньоторгівельний обіг6),
    млрд.доларів США13,098,5100,6107,1127,8103,5133,4у тому числі:експорт товарів8,291,096,1101,6130,5100,7145,7імпорт товарів4,8115,0109,5120,3122,3110,2111,0Реальні грошові доходи, що є в розпоряджені5)105,0101,0106,3112,2105,1110,6Нарахована середня заробітна
    платня одного робітника5):номінальна, карбованців3655146,5104,0146,2143,0103,4148,7Реальна 123,5102,6120,1119,4101,9123,3Загальна кількість безробітних,
    млн.чоловік 6,390,0101,684,577,099,681,6Кількість офіційно зареєстрованих безробітних, млн.чоловік1,1106,5105,497,279,3103,366,4Індекс споживацьких цін 118,6101,4116,77) 119,8101,5118,27)Індекс цін виробників
    промислової продукції 111,5100,3110,47)133,4101,2130,37)___________________
    1) Дані за січень-вересень 2001 року.
    2) Січень-вересень 2001р. у % до січня-вересня 2000 року.
    3) Січень-вересень 2000р. у % до січня-вересня 1999 року.
    4) Індекс випуску продукції та послуг базових галузей вираховується на основі даних про зміну фізичного обєму випуску продукції промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, роздрібної торгівлі.
    5) Попередні дані.
    6) Дані за жовтень 2001р. розраховані Банком Росії у співвідношенні до методології платіжного балансу в цінах франко-границя країни-експортера. Відносні показники наведені у відсотках за жовтень і січень-жовтень 2001 р. і 2000р. в поточних цінах.
    7) У % до грудня попереднього року.

  • 15283. Економічна ефективність туризму
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Частка суми ввезення туристами готівкової валюти в загальній сумі ввезеної валюти в 2002р. становила 5,8%, у той час як частка суми вивезення валюти туристами в загальній сумі вивезеної валюти - 28%, або в 4,8 рази більше, що негативно характеризує туристську діяльність нашої країни. Позитивним явищем можна вважати той факт, що в 2002р. в порівнянні з 2001р. сума ввезення туристами валюти зросла на 0,8 млрд. дол. (з 1,4 до 2,2 млрд.. дол.), або на 57,1%, а сума вивезення валюти зменшилася на 0,7 млрд. дол. ( з 9,0 до 8,3 млрд. дол.), або на 7,8%.

  • 15284. Економічна інтеграці в АТР
    Экономика

    Тип інтеграції Ознаки 1 Зона вільної торгівлі Форма угоди, коли учасники домовляються про зняття митних тарифів і квот у відношенні один одного. При цьому до третіх країн - у кожного своя політика. 2 Митна спілка Єдина митна політика стосовно третіх країн. Проте виникають і більш серйозні внутрішні протиріччя. 3 Загальний ринок Повне усунення перешкод для переміщень усіх чинників виробництва між країнами-учасницями. У процесі рішення знаходяться такі питання, як: повне узгодження економічної політики і т.д., вирівнювання економічних показників. 4.1 Економічна спілка Виникає на етапі високого економічного розвитку. Проводиться узгоджена (або навіть єдина) економічна політика і на цій основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Проходять значні економічні перетворення у всіх країнах-учасницях. 4.2 Валютна спілка Форма економічної спілки й одночасно значна складової економічної спілки. Характерними чортами валютної спілки є:

    1. узгоджене (спільне) плавання національних валют;
    2. установлення за згодою фіксованих валютних курсів, що цілеспрямовано підтримуються Центробанками країн-учасниць;
    3. створення єдиної регіональної валюти;
    4. формування єдиного регіонального банка, що є емісійним центром цієї міжнародної валютної одиниці.
  • 15285. Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання
    Экономика

     

    1. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні./За редакцією Б.Є. Кваснюка -К. Х: Форт. 2003. 423 с.
    2. Артур М. Окун Рівність та ефективність: великий компроміс. Інститут Брукініза. Вашингтон. Переклад з англійської Олександра Лотоцького, 1996 рік, с. 149.
    3. С.В. Модерний, Л.О. Каліщенко, О.А. Устинко. Короткий курс економічної теорії: Навчальний посібник. Тернопіль: Економічна думка, 2000. 324 с. ISBN 966-7411-81-8.
    4. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. 2-ге вид., без змін. К.: КНЕУ, 2007. 448 с. ISBN 966-574-781-9.
    5. Карл Маркс «Капітал», Москва, 1983.
    6. Дуглас К. Стівенсон. Життя та організації в США. Видавництво Ernst Klett Vereag.
    7. Отримання дозволів: Крок за кроком. Посібник «Отримання дозволів: крок за кроком» розроблено в рамках реалізації проекту «Залучення громадськості до створення прозорих і спрощених процедур при отриманні дозволів на будівництво та землевідведення». Славутич, 2008. с. 112.
    8. Впровадження комплексної системи управління якістю соціальних послуг в м. Славутичі за стандартом ISO 9001:2000. За загальною редакцією В.П. Удовиченка.
    9. В.П. Удовиченко. Організаційно-економічний механізм соціального розвитку міста в умовах формування ринкових відносин. Академія муніципального управління. Славутич, 2000. с. 83.
    10. В.П. Удовиченко. Вічний пошук істини «Суспільство і влада». Славутицький центр вищої освіти, 2006. 16 с.
    11. В.І. Куценко, В.П. Удовиченко, Я.В. Остафійчук. Соціальна держава (проблеми теорії, методології, практики): Монографія./ «Заповіт» 2003. 228 с.
  • 15286. Економічна система. Способи і типи суспільного виробництва
    Экономика

    З матеріально-речовинної сторони суспільне виробництво є всією сукупністю дії людей на предмети праці за допомогою відповідних засобів праці. Способи, прийоми впливу дій людей на предмети праці, що ґрунтуються на механічних, фізичних, хімічних та інших природних властивостях засобів виробництва, утворюють технологію виробництва. Технологія виробництва специфічна у кожному окремому випадку, але всі конкретні види виробничих технологій базуються, в основному, на єдиному досягнутому в кожен даний історичний відрізок часу рівні розвитку фундаментальних, природничих наук і на рівні оволодіння людьми силами природи. В результаті складається єдиний в основному рівень технологічності у всіх конкретних виробництвах, і технологія виступає як загальна форма продуктивних сил і важливий їх внутрішній структурний інструмент. У крупному, глобальному історичному плані процес розвитку технології як загальної форми продуктивних сил характеризується наявністю ряду специфічних етапів або технологічних способів виробництва.

  • 15287. Економічна статика і динаміка. Основні завдання кон'юнктурних досліджень
    Маркетинг

    Тоді говорять про диференційну кон'юнктуру. Іншими словами, диференційна кон'юнктура - це проста кон'юнктура окремої галузі, але взята у порівнянні або відношенні до простої кон'юнктури іншої галузі. Кон'юнктура конкретного товарного ринку не розвивається ізольовано. Вона пов'язана із загальногосподарською кон'юнктурою і кон'юнктурою інших товарних ринків.

  • 15288. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
    Бухгалтерский учет и аудит

    Основні фонди, що знаходяться на підприємствах, поступово зношуються. Фізичний знос основних фондів наступає як у результаті їхній використання в процесі виробництва, так і в період їхньої бездіяльності. Непрацюючі основні фонди зношуються, якщо піддаються впливу природних процесів (атмосферних явищ, внутрішніх процесів, що відбуваються в будівлі металів і інших матеріалів, із яких виготовлені основні фонди). У результаті такого зносу суспільству завдаються великі збитки. Що стосується діючих основних фондів, то їхній фізичний знос залежить від ряду факторів, у тому числі від якості основних фондів (матеріалів, із яких вони виготовлені, від технічної досконалості конструкцій, від якості будівництва і монтажу), від ступеня навантаження (кількість змін і часів роботи в добу, тривалість роботи в році, інтенсивність використання в кожну одиницю робочого часу), від особливостей технологічного процесу і ступеня захисту основних фондів від впливу зовнішніх умов, у тому числі агресивних серед (температура, вологість і ін.), від якості відходу (своєчасність чищення, змащення, фарбування, регулярність і якість ремонту), від кваліфікації робітників і їхнього відношення до основних фондів.

  • 15289. Економічне вчення Б'юкенена
    Экономика

    У чому, по Бюкенену, переваги одноголосності? По-перше, відразу ж усувається "нескінченна регресія". По-друге, права кожного окремого індивіда безумовно дотримуються. Якщо згодом індивід не буде погоджуватися з рішеннями співтовариства, прийнятими відповідно до конституції, то він принаймні згодний із правилами, на основі яких приймаються ці рішення. По-третє, на конституційній стадії кожен індивід перебуває в стані невизначеності щодо своєї позиції в майбутньому (тобто спостерігається пряма аналогія з роулсіанською "вуаллю неведення") і в силу цього така конституція не буде виключати перерозподіл доходів, тому що заможний сьогодні індивід не знає, що чекає його (або його дітей) через багато років. І нарешті, по-четверте, справедливість забезпечує згода всіх індивідів випливати її положенням і правилам на пост конституційної стадії. Ця згода підкріплюється і її договірною природою, - кожен індивід, що добровільно уклав конституційний договір, розглядає набір правил, що утримується в ній, як найкращий з можливих. Якщо ж згода в суспільстві щодо конституції валиться, то такому суспільству грозить анархія. Страх перед нею теж вносить свій внесок у рішення індивіда додержуватися конституційних правил[2,с.99].

  • 15290. Економічне вчення Д. Рікардо
    Экономика

    Рікардо пов'язував ренту з законом спадаючої родючості грунту. Він писав, що порівняльна цінність сирих продуктів підвищується тому, що на виробництво їх останньої добутої долі витрачається більше праці, ніж на попередні. Це веде до підвищення цін, отже, й до зростання ренти. Так діє і зростання капіталу. Зростання капіталу також буде збільшувати ренту, тому що буде збільшуватись різниця в продуктивності ділянок. Зменшення капіталу приведе до зменшення ренти, оскільки будуть послідовно вилучатись з обробітку найменш родючі землі і відповідно зменшиться рента з кращих ділянок. Що ж до зростання населення, то воно, за теорією Рікардо, неможливе в умовах підвищення цін на продовольчі товари. Теорія ренти Рікардо відіграла велику роль у боротьбі промислової буржуазії проти землевласників. Буржуазії імпонував висновок Рікардо про те, що у підтриманні високих цін на хліб зацікавлені лише землевласники, тому що це забезпечує їм високу ренту. Промислова буржуазія використала теорію Рікардо для обгрунтування вимоги про скасування хлібних законів.

  • 15291. Економічне районування України
    Разное

    Ситуацію обєктивно ускладнює ще один фактор. Сучасні тенденції в розвитку економіки направлені на все більш масове розповсюдження виробництв і технологій, що виникають на етиці галузей, та тих, які характерні своїм міжгалузевим характером. Споживчий ринок диктує умови господарської діяльности, визначає її доцільність і ефективність, примушує виробників випускати продукцію, виконувати роботи та послуги, визначені не галузевою належністю підприємства, а виключно питаннями конюктури. До того ж необхідно враховувати значні відмінності регіонів щодо їх демографічних, природних, геополітичних та соціально-економічних умов, рівня розвитку продуктивних сил тощо. Все це свідчить, що при впровадженні складових ринкової економіки здійснення галузевого управління народним господарством як визначальний фактор обєктивно неможливе. Потрібний невідкладний і енергійний перехід до територіальної системи державного управління. Він потребує передусім чіткого розмежування функцій держави і регіону, про що автором наголошувалось у попередній частині дослідження. Основними напрямками територіального управліня мають бути:

    1. У соціальній сфері (розпочнемо з неї, враховуючи особливу важливість для людини та суспільства в цілому);
    2. забезпечення розвитку інфраструктури;
    3. регулювання якісних і кількісних характеристик розміщення населення;
    4. повне задіяння людей у праці, ефективне використання трудових ресурсів, здійснення комплексу заходів для їх відтворення;
    5. підтримка сприятливого для проживання, роботи та рекреації природного середовища;
    6. задоволення потреб у продуктах харчування, товарах і послугах.
    7. У сфері виробництва та нематеріальної діяльності населення:
    8. раціональне використання виробничого, науково-технічного і ресурсного потенціалу;
    9. участь у вирішенні державних завдань з врахуванням місця регіону в загальнодержавному розподілі праці та специфічних інтересів території;
    10. створення сприятливих умов для розміщення і ефективного функціонування виробничих обєктів - розвиток територіальної виробничої інфраструктури та міжгалузевих проектів, виконання робіт загальнобудівельного профілю тощо;
    11. розширення територіальних виробничо-господарських комплексів;
    12. відлагодження спільної діяльності підприємств, внут-рірегіональний розподіл праці, спеціалізація і кооперування;
    13. керівництво підприємствами місцевої промисловості, координування випуску продукції і надання послуг внутрі-регіонального характеру;
    14. сприяння всім формам негосподарської діяльності (освіта, охорона здоровя, спорт, мистецтво і так далі).
  • 15292. Економічне становище в Україні в 50-60-х роках ХХ століття
    История

    Розвиток промисловості відбувався на основі підвищення рівня технічної оснащеності. З другої половини 50-х років було розпочато механізацію та автоматизацію виробничих процесів. У вугільній промисловості удосконалювався шахтний транспорт, механізувалася зарубка і вибивання вугілля (на 98 %), навалка його в лавах (на 75 %). У доменному та сталеплавильному виробництві будували печі з великим корисним об'ємом, використовували засоби автоматизації на контрольних операціях заходом плавлення, почали застосовувати киснево-конверторний спосіб виплавляння сталі, а також випуск сплавів для авіаракетної промисловості. На машинобудівних підприємствах застосовували автоматику та напівавтоматику електрозварювання, нові технологічні способи прискорення обробки металу. Рівень механізації на залізничному транспорті підвищився у 1960 р. до 60 %, річковому до 78, морському до 68,5 %. Лише в 1959 1965 рр. було створено близько 4 тис. нових типів машин, механізмів. апаратів і матеріалів. Підприємства освоїли випуск близько 1100 видів нової техніки і зняли з виробництва 800 типів застарілих конструкцій. Було встановлено понад 40 тис. автоматичних і напівавтоматичних апаратів, впроваджено 813 автоматичних і напівавтоматичних ліній. У 1965 р. у промисловості України налічувалося 14 автоматизованих підприємств і 4 комплексно-автоматизовані електростанції, 9343 механізовані й автоматизовані лінії, було комплексно механізовано й автоматизовано 2527 дільниць, 1790 цехів, 431 підприємство. Зросла продуктивність праці.

  • 15293. Економічне та політичне становище Афганістану, Ірану, Туреччини на початку новітньої історії
    История

    Анкарський уряд не визнав Севрського договору і розпочав підготовку до боротьби з іноземними загарбниками. Проте, втрачаючи власні території, кемалісти вели агресивну політику в Закавказзі проти незалежних національних держав Вірменії та Грузії, захопили частину їх земель. Інтереси кемалістів у даному регіоні зіткнулися з більшовицькими. Восени 1920 р. Червона Армія силою зброї ліквідувала уряд дашнаків у Вірменії, уряд меншовиків у Грузії і встановила Радянську владу в Закавказзі. Після цього відновилися радянсько-турецькі переговори, почалось обговорення територіальних проблем. Більшовики пішли на поступки і задовольнили ряд претензій кемалістів. 16 березня 1921 р. в Москві було підписано договір «Про дружбу і братерство» між Туреччиною і РРФСР. Сторони заявляли, що вони поділяють принципи братерства націй і право народів на самовизначення, зазначали «існуючу між ними солідарність у боротьбі проти імперіалізму» і визнавали, що «будь-які труднощі, створені для одного з двох народів, погіршують становище іншого». Радянський уряд відмовлявся від режиму капітуляцій, нерівноправних договорів. Врегульовувалися територіальні питання, встановлювався кордон між РРФСР і Туреччиною. Було домовлено, що остаточний міжнародний статус проток повинен бути вироблений конференцією чорноморських держав. Одночасно укладались угоди про фінансову допомогу і поставки озброєння кема-лістському уряду. 13 жовтня 1921 р. в Карсі був підписаний договір про дружбу між закавказькими республіками і Туреччиною, 2 січня 1922 р. в Анкарі - договір між Україною і Туреччиною. Протягом 1921 р. - перших місяців 1922 р. більшовицький режим направив у дар анкарському уряду понад 33 тис. гвинтівок, 327 кулеметів, 54 гармати, боєприпаси, 2 військові кораблі і 10 млн. руб. золотом.

  • 15294. Економічний аналіз
    Экономика

    Ринковий погляд на планування формується на основі наступних принципів:

    1. Демократизація планування означає, що планово-управлінські рішення повинні формуватися знизу на підприємстві, не на директивній, а на індикативній основі.
    2. Первинність форм власності означає, що право планування об'єктів власності належить, насамперед, власнику, котрий так само вправі делегувати цю функцію іншим органам, що планують від його імені.
    3. Науковість планів означає використання при розробці планів об'єктивних економічних законів і системи прогресивних науково-обгрунтованих норм і нормативів, досягнень науки і техніки і передового досвіду.
    4. Соціальна спрямованість планів.
    5. Єдність і органічний зв'язок перспективного, середньотермінового, поточного й оперативного планування.
    6. Комплексність планів означає, охоплення плануванням усіх боків діяльності підприємства і взаємозв'язок планів діяльності всіх цехів підприємства.
    7. Оптимальність планів з декількох варіантів плану вибирається оптимальний, на основі максимуму прибутку і мінімуму витрат.
  • 15295. Економічний аналіз підприємств
    Экономика

    Анализ затрат на производство продукции имеет исключительно важное . значение поскольку затраты .всех видов ресурсов: основных фондов, сырья, материалов, топлива и энергии, труда, используемых непосредственно в процессе изготовления продукции и выполнения работ, а также для сохранения и улучшения условий производства и его совершенствования, формируют себестоимость продукции. Данный анализ позволяет выяснить тенденции изменения данного показателя, выполнение плана по его уровню, определить влияние различных видов затрат на его изменение и на этой основе дать оценку, работы предприятия и установить резервы снижения себестоимости продукции.

  • 15296. Економічний аналіз прямих і непрямих витрат
    Экономика

    з/пГрупа витратПричини змін витрат1-ий рівень витрат1Виробничі накладні витрати (утримання та експлуатація обладнання і транспортних засобів): енергія, заробітна плата, матеріали, амортизація, вартість спожитого газу, послуг допоміжних виробництв, ремонт обладнання, внутрішньозаводське переміщення вантажівпонаднормовий час роботи, заміна матеріалів, зміна цін на енергоресурси, зміна витрат на оплату праці, вартість необоротних активів, методика нарахування амортизації. ремонт, складність робіт, простої, зношеність, стан доріг тощо2Експлуатаційні управлінські витрати або невиробничі експлуатаційні витрати (цехового призначення)зміна цін, масштабів управлінської діяльності (чисельності працівників, тарифних ставок, рівня доплат тощо), управлінські рішення2-ий рівень витрат3Адміністративні витрати (утримання апарату управління): юридичні, аудиторські та інші послуги, зв'язок, розрахунково-касове обслуговування банку тощозміна масштабів управлінської діяльності (чисельності працівників, розміру посадових окладів, доплат тощо), зміна договорів, управлінські рішення тощо4Адміністративні витрати (утримання і ремонт будівель і споруд): матеріали, основна і додаткова заробітна плата, енергоресурси, вартість послуг допоміжних підрозділів, послуги сторонніх організацій, амортизація нематеріальних активівуправлінські рішення, зміна цін на матеріали, сезонність, вартість необоротних активів, методика нарахування амортизації тощоЗокрема визначають вплив наступних факторів:Заробітна плата працівників апарату управліннязміна чисельності працюючих і середньої заробітної плащ (зміна окладів, виплата премій тощо)Утримання і відрахування від заробітної платизміна суми нарахованої заробітної плати і відсотків відрахувань та утримань за кожним видомУтримання основних засобів: - амортизація - освітлення, опалення, водопостачання тощо - затрати на поточний ремонтзміна вартості засобів і норм амортизації зміна норм споживання і вартості послуг зміна обсягу робіт і їх вартостіВитрати на відрядженнякількість відряджень, середня тривалість, середня вартість одного дня відрядженняОплата простоївкількість людино-днів простоїв і рівень оплати за 1 день простоюВитрати на утримання сторожової охороникількість працівників і їх заробітна плата

  • 15297. Економічний аспект створення та функціонування об'єднань підприємств в Україні
    Экономика

    засновниками їх є власники і уповноважені органи, а не самі підприємства. Зокрема, це стосується державних концернів і корпорацій. Так, українські корпорації та концерни загальнодержавної власності створюються, реорганізуються та ліквідуються рішеннями Кабінету міністрів України (декретами, постановами). Склад членів і статути цих об'єднань затверджують відповідні галузеві міністерства і держкомітети. Статутні об'єднання галузевого масштабу створюють безпосередньо галузеві міністерства і держкомітети. Територіальні статутні об'єднання комунальної власності створюються, реорганізовуються і ліквідовуються відповідними радами народних депутатів чи держадміністраціями.

  • 15298. Економічний зміст податків і платежів
    Экономика

    На сьогодні в Україні порядок обчислення та сплати різних видів податків і відрахувань регулюється 28 законами. Усього за чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податків, зборів і відрахувань та 14 місцевих податків і зборів. До загальних податків і зборів відносяться: податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, митний збір, державне мито, податок на нерухоме майно, сплата за землю, рентні платежі, податок з власників транспортних засобів, податок на промисел, збір за геолого розвідні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на обов`язкове соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України та сплачуються по всій території України. До місцевих податків відносяться: податок з реклами, комунальний податок. До місцевих зборів відносяться: готельний збір, збір за паркування автотранспорту, ринковий збір, збір за участь в бігах на іподромі, збір за видачу ордеру на квартиру, курортний збір, збір за участь в бігах на іподромі, збір з осіб, що беруть участь в бігах на іподромі, збір за право використання місцевої символіки, збір за право проведення кіно- і телез`ємок, збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей, збір за проїзд на території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, збір за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі і сфери послуг, збір з власників собак. Місцеві податки і збори, механізм їх нарахування і сплати встановлюється сільськими, селищними, міськими радами згідно з переліком та в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України. Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування встановлюється лише законами України. Це потребує приведення усього податкового законодавства у відповідність із Конституцією України і водночас створює підґрунтя для удосконалення системи оподаткування.

  • 15299. Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності
    Экология

    Отже, з огляду на недостатню дієвість існуючих методів екологічного управління в Україні, реалії та прогнозовані тенденції функціонування національної економіки в перехідний період, маючи нагоду врахувати світовий досвід екологічного регулювання, необхідно в найкоротший термін запровадити таку систему економічних регуляторів природокористування, яка базується на комбінації інструментів, що насамперед, економічно заінтересовують і заохочують, й, врешті-решт, примушують господарюючих суб'єктів до реалізації природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів. Саме така система регуляторів еколого-економічної поведінки суб'єктів господарювання примусово-обмежувального та стимулюючо-компенсаційного характеру - є, не тільки економічно вигідною і екологічно доцільною, тобто одночасно економічно і екологічно ефективною, а й адекватна завданню гармонізації та інтеграції економічної, екологічної і соціальної стратегій реформування суспільства, міжнародній ідеї сталого, збалансованого з можливостями природи, розвитку світової спільноти.

  • 15300. Економічний потенціал Індії
    География

    Незважаючи на реформи і спроби скоротити економічне відставання Індії від західних країн, а також Китаю, становище і роль Індії у міжнародних економічних відносинах на початку 21-го сторіччя не відповідали її прагненням і потенціалу. Індія зіткнулася з економічними, соціальними проблемами й труднощами. У 2006 році частка Індії у глобальному експорті була майже в 8 разів меншою за частку Китаю і в 9 разів - Японії. Бразилія і Мексика також перевершували Індію, яка займала 30-те місце у світі. Враховуючи частку в глобальному імпорті, Індія займала 23-тє місце. Більш того, Індія не є головним торговим партнером жодної глобальної держави. Індійський експорт в США складає близько 1% всього імпорту США26. Індія не скористалася своїм економічним становищем стосовно сусідів. Країна не є ініціатором інтеграції в Південній Азії, одному з найбідніших регіонів світу. Внесок країн Південної Азії (Бангладеш, Пакистан, Шрі-Ланка, Мальдіви й Непал) в індійський експорт склав тільки 5% і 8% її імпорту. Торговельна політика Індії відносно цих країн (високі тарифи, інші торговельні бар'єри) спричиняє те, що всі вони (окрім Пакистану) мають величезний торговельний дефіцит в Індії. До того ж протягом 1990-х років сусіди Індії поліпшили торговельні стосунки з США, Європейським Союзом, Японією й Китаєм (свідоцтво - візит президента Шрі-Ланки до Китаю в 2005 році й угоди, які були підписані). Загальна частка США, Європейського Союзу й Японії в торговельному обміні з країнами Південної Азії була такою: Бангладеш - 86,5%, Мальдіви - 68%, Непал - 61%, Пакистан - 60%, Шрі-Ланка - 16%21. Індія також не відіграє значної ролі в торгівлі з Південними країнами. Згідно ІЛМСТАВ, в 2003 році в торговельному обміні між країнами Півдня Індія займала місце ближче до кінця першої десятки як з експорту, так і з імпорту, і її відсоток в цьому обміні склав тільки 3% (порівняно з китайськими 20%)28. Індія також не займає високе місце відносно інвестицій. Показник довіри до економіки в контексті прямих іноземних інвестицій показує, що Індія відстає від таких країн, як США, Китай, Бразилія, Велика Британія, Мексика, Німеччина.